Основні завдання статистика та їх організація.

Предмет статистики.

Слово «статистика» походить від латинського status – стан речей. Статистика – це синонім сукупності фактів, певних відомостей про соціально-економічні явища та процеси. Визначальною рисою таких відомостей є кількісна характеристика. Статистикою також називають науку, яка об’єднує принципи та методи з масовими числовими даними. Слово «статистика» в сучасному значенні вперше використав нім. Вчений Готфрід Ахенваль. Історія розвитку статистики показує, що статистична наука виникла внаслідок теоретичних узагальнень накопиченого людством досвіду обліково-статистичних робіт, зумовлених потребами управляння виробництва та життям суспільства.

Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування, розвитку, взаємозв’язку.

Статистика вивчає кількісну сторону суспільних явищ, причому, вона вивчає явища не поодинокі, а масові, тобто сукупність явищ.

Статистична сукупність – це множина елементів, яким притаманні певні загальні властивості.

Склад елементів та спосіб їх обєднання визначають структуру сукупності.

Внаслідок обєднання елементів у сукупність виникають якісно нові системні властивості. Вони відбивають спільність і від­мінність, сталість і мінливість, повторюваність і неповторність властивостей, зв'язків і співвідношень елементів.

Статистична закономірність – це послідовність, повторюваність, порядок у явищах та процесах.

Об¢єктивною основою існування статистичних закономірностей є складне переплетіння причин, які формують масовий процес: основних, загальних для всіх подій масового процесу і індивідуальних для кожної з них окремо, але випадкових для маси. Якщо кількість подій велика, вплив випадкових причин взаємно врівноважується.

Таким чином, статистика – це наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною.

Статистика – багатогалузева наука. Вона складається з окремих самостійних розділів, які водночас тісно пов’язані між собою. Виокремлюють чотири складові цієї науки. 1. теорія статистики розглядає категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи й засоби аналізу. 2. економічна статистика вивчає явища і процеси, що відбуваються в економіці, розробляє систему економічних показників та методи вивчення економіки країни чи регіону як єдиного цілого. 3. галузеві статистики (промислова, фінансова, соціальної інфраструктури) розробляють зміст і методи обчислення показників, які відбивають особливості кожної окремої галузі. 4. соціальна статистика вивчає соціальні умови та характер праці, рівень життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням.

 

 

Статистична методологія

Статистична методологія – сукупність науково-обгрунтованих способів, правил і методів статистичного вивчення масових соціально-економічних явищ та процесів, які встановлюють порядок, опрацювання і аналіз статистичної інформації.

Будь-яке статистичне дослідження послідовно проходить три етапи:

І етап – статистичне спостереження;

ІІ етап – зведення та групування статистичних даних;

ІІІ етап – аналіз статистичної інформації.

Кожному етапу дослідження притаманні свої методи:

§ на першому етапі використовується метод масових спостережень, тобто збирання первинного статистичного матеріалу реєстрацією фактів чи опитуванням респондентів;

§ на другому етапі зібрані дані підлягають систематизації та групуванню – від характеристики окремих елементів переходять до узагальнюючих показників у формі абсолютних, відносних, середніх величин;

§ на третьому етапі проводиться аналіз варіації, динаміки, взаємозв¢язків.

Отже, методи статистики грунтуються на поєднанні аналізу і синтезу.

Основні завдання статистика та їх організація.

Термін «Статистика» у науковій і практичній діяльності вживається в різних значеннях. По-перше, під статистикою розуміють галузь знань, тобто статистичну науку. По-друге, статистика розглядається як галузь практичної діяльності людей, яка спрямована на збір, обробку, аналіз масових суспільно-економічних явищ і процесів. Цю практичну діяльність виконують спеціально утворені для цього органи державної статистики.

Державна статистика - централізована система збирання, опрацювання, аналізу, збереження, захисту та використання статистичної інформації.

Статистична інформація (дані) - офіційна державна інформація, яка характеризує масові явища та процеси, що відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів.

Державна статистична діяльність проводиться органами державної статистики згідно з Законом України «Про державну статистику». Головним органом є Державний комітет статистики України, йому підпорядковані територіальні органи державної статистики в Автономній Республіці Крим, областях, районах та містах. Зазначені органи скла­дають єдину систему органів державної статистики України.

Основними завданнями органів державної статистики є:

- реалізація державної політики в галузі статистики;

- збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації щодо масових, економічних, соціальних, демографічних, екологічних явищ і процесів, які відбуваються в Україні та її регіонах;

- забезпечення надійності та об’єктивності статистичної інформації;

- розроблення, вдосконалення і впровадження статистичної методології;

- забезпечення розроблення, вдосконалення та впровадження системи державних класифікаторів, техніко-економічної та соціальної інформації, які використовуються для проведення статистичних спостережень;

- створення і ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

- впровадження новітніх інформаційних технологій з опрацювання статистичної інформації;

- взаємодія інформаційної системи органів державної статистики з інформаційними системами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, міжнародних організацій та статистичних служб інших країн шляхом взаємного обміну інформацією, проведення методологічних, програмно-технологічних та інших робіт, спрямованих на ефективне використання інформаційних ресурсів;

- координація дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших юридичних осіб у питаннях організації діяльності, пов’язаної зі збиранням та використанням адміністративних даних;

- забезпечення доступності, гласності й відкритості статистичної інформації, її джерел та методології складання;

- збереження і захист статистичної інформації.

Поняття про статистичне спостереження.

Статистичне спостереження - планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній і інших сферах життя країни, та її регіонів.

Важливість цього етапу дослідження визначається тим. Що використання лише об’єктивної і повної інформації, одержаної в результаті статистичного спостереження, забезпечить на наступних етапах дослідження науково обґрунтовані висновки. Тому зібрана інформація має відповідати таким вимогам:

1.інформація повинна бути повною за обсягом і по суті.

2.своєчасність інформації

3.дані мають бути порівнюваними

4.достовірність інформації.

Таким чином, основним завданням статистичного спостереження є забезпечення своєчасного та повного збору достовірних, об’єктивних даних, які необхідні для проведення дослідження на 2 і 3 етапах.

Існує три форми спостереження:

· Звітність

· Спеціально організовані

· Реєстри

 

 

Види за ознакою часу.

За ознакою часу статистичні спостереження поділяють на поточне, періодичне, одноразове.

Поточне - це систематична, безперервна реєстрація фактів у міру їх виникнення (реєстрація народжень, смертей, шлюбів, розлучень, облік випуску, збуту, реалізації продукції).

Періодичне – обстеження через рівні, як правило, проміжки часу (складання звітів).

Одноразове – спостереження в міру виникнення потреби в дослідженні явища (обстеження думки населення щодо приватизації землі).

 

Принципи формування груп.

У кожному конкретному дослідженні вирішуються три питання:

1) що взяти за основу групування (вибір ознаки групування);

2) визначення числа груп і розміру інтервалу;

3) визначення показників, які повинні характеризувати групу.

Основою групування може бути будь-яка атрибутивна чи кількісна ознака. Таку ознаку називають групувальною. Ознак може бути одна, дві і більше.

Якщо одна ознака – це просте групування.

Якщо дві і більше – це складне (комбінаційне) групування.

Атрибутивна ознака – це словесне вираження (стать, сімейний стан, форма власності і т.д.).

Кількісна (варіаційна) ознака – це ознака, що виражається числом (вік, заробітна плата і т. д.)

Кількісна ознака може бути дискретною або неперервною.

Під дискретною слід розуміти таку ознаку, яка не може бути виражена дробовим числом. Наприклад, кількість членів домогосподарства.

Неперервна ознака – це ознака, яка може бути виражена дробовим числом. Наприклад, розмір заробітної плати.

Якщо групування проводять за варіаційною ознакою, постає питання щодо кількості груп і величини інтервалів групування. Чим більша різниця між максимальним і мінімальним значенням ознаки (варіаційний розмах), тим на більше груп поділяють сукупність. Кількість груп також залежить від чисельності досліджуваної сукупності. Якщо сукупність невелика, то не можна її поділяти на велику кількість груп, тому що характеристики цих груп можуть бути недостатньо типовими.

Кількість груп і величина інтервалу між собою пов¢язані: чим більше створено груп, тим менше інтервал, і навпаки. Інтервали бувають рівні і нерівні.

Рівні інтервали застосовують тоді, коли ознака змінюється більш-менш рівномірно у певних межах. Величина рівних інтервалів визначається за формулою:

х_max – найбільше значення ознаки;

x_min - найменше значення ознаки;

n – число груп.

Вторинне групування.

Статистичне групування проводять головним чином на основі первинного статистичного матеріалу (за даними спостереження). Таке групування можна назвати первинним. Але іноді виникає потреба в перегрупуванні вже побудованого групування, тобто провести вторинне групування.

Воно застосовується тоді, коли вже згруповані дані не задовольняють дослідників щодо кількості груп або ці групування не можна безпосередньо зіставити.

Перегрупування здійснюється або об’єднанням, або розбиттям інтервалів первинного групування.

 

 

Статистичні таблиці.

Більш ефективною формою подання статистичних даних є таблиці. За логічним змістом статистична таблиця розглядається як “статистичне речення”.

Підметом таблиці є об’єкт дослідження: перелік елементів сукупності, їх групи, окремі територіальні одиниці або часові інтервали. Звичайно підмет розміщують у лівій частині, у назві рядків.

Присудок таблиці - це система показників, що характеризують підмет як об’єкт дослідження. Присудок формує в логічній послідовності верхні заголовки таблиці. Вид таблиці залежить тільки від розробки підмета.

Залежно від структури підмета статистичні таблиці поділяють на:

- прості;

- групові;

- комбінаційні.

Підметом простої таблиці є перелік елементів сукупності, територіальний ряд (регіони, області), хронологічний ряд.

У груповій таблиці підметом є групування за однією ознакою.

У комбінаційній таблиці підметом є групування за двома і більше ознаками.

Правила побудови таблиць

Побудова таблиці починається з макета таблиці:

№ п/п	Назва підмета	Заголовки граф
	А
	Підсумок

 

1. Таблиця має містити лише ту інформацію, яка безпосередньо характеризує об’єкт дослідження. Слід уникати зайвої, другорядної інформації.

2. Назва таблиці, заголовки рядків і граф мають бути чіткими, лаконічними, без скорочень. У назві вказується об’єкт, його часова і географічна ознаки. Якщо назви окремих граф (рядків) повторюються, мають однакові терміни або однаковий зміст, то їх доцільно об’єднати спільним заголовком.

3. У верхніх і бічних заголовках вказують одиниці вимірювання з використанням загальноприйнятих скорочень (т., грн.), іноді для них відводиться окрема графа. Якщо одиниця вимірювання спільна для всіх даних таблиці, її зазначають над таблицею.

4. Рядки та графи доцільно нумерувати. При цьому графу з назвою підмета позначають літерою алфавіту, інші графи - номерами.

5. Інформація, що міститься в рядках (графах) таблиці, узагальнюється підсумковим рядком “Разом” або “В цілому по сукупності”, який завершує статистичну таблицю; якщо підсумковий рядок розміщується першим, то деталізація його подається за допомогою словосполучення “ у тому числі”.

Числа, по можливості, необхідно округляти, у межах одного і того самого рядка чи графи, обов’язково з однаковим ступенем точності.

6. Відсутність даних у таблиці позначається відповідно до причин:

а) якщо клітинка таблиці, передусім підсумкова, не може бути заповнена,

ставиться знак “х”;

б) коли відомості про явище відсутні, ставиться три крапки “…“ або

“ н.від.”;

в) відсутність самого явища позначається тире (“-”);

г) дуже малі числа записуються (0,0) або (0,00).

7. Якщо потрібна додаткова інформація, певні уточнення цифрових даних, до таблиці додається примітка.

 

 

Базисна

Відносна величина Наступний показник х 100 %

динаміки = Попередній показник

Ланцюгова

Наприклад:

Кількість банків за реєстром в україні

Роки
Кількість банків за реєстром

Ланцюгові: Вв₂₀₀₁=189/195=0,969 або 96,9%

Вв₂₀₀₂=182/189=0,963 або 96,3%

Вв₂₀₀₃=179/182=0,984 або 98,4%

Базисні: Вв₂₀₀₁=189/195=0,969 або 96,9%

Вв_2001-2002=182/195=0,933 або 93,3%

Вв_2001-2003=179/195=0,918 або 91,8%

Висновок: кількість банків в Україні за 2001 рік зменшилась на 3,1%, за 2002 рік – на 3,7%, за 2003 рік – на 1,6%. Щодо базисних показників, то кількість банків за 2 роки (2001-2002) зменшилась на 6,7%, за 3 роки (2001-2003) – на 8,2%.

Структура валютного ринку України в розрізі іноземних валют (млн.дол.США)

Назва валют	Обсяг
Січень 1999	Лютий 1999
Долар США	483,9	541,9
Німецька марка	28,3	31,4
Разом	516,9	580,9

 

Визначте структуру та структурні зрушення валют на ринку.

Розв¢язування:

Назва валют	Січень 1999	Лютий 1999	Структурні зрушення, +,-
Обсяг	Структура, %	Обсяг	Структура, %
Долар США	483,9	93,6	541,9	93,3	- 0,3
Німецька марка	28,3	5,5	31,4	5,4	- 0,1
Разом	516,9		580,9

1) Обчислимо структуру за формулою:

В.В. = Частина = 483,9 = 0,936 або 93,6 %

структури Ціле 516,9

Аналогічно розраховуються інші величини, потім заносяться в таблицю.

2) Визначимо структурні зрушення шляхом різниці часток кожної валюти у лютому з січнем 1999 року.

Структурні зрушення долару 93,3 % - 93,6 % = - 0,3 п.п.

Висновок: На валютному ринку України в лютому 1999 року порівняно з січнем обсяг долару США зменшився на 0,3 процентних пункта, обсяг німецької марки також зменшився на 0,1 процентних пункта.

Таблиця 4.6.

Емітент	Ціна, грн.
номінальна	ринкова
В
С

Порівняйте курси акцій.

Розв¢язування:

Використаємо відносну величину порівняння зі стандартом, поділимо ринкову ціну акцій на номінальну, тобто 1200 / 1000 = 1,2 або 120 %

900 / 800 = 1,125 або 112,5 %

Ринкова ціна акцій емітента В відхиляється від номінальної ціни на 20 %, а емітента С – на 12,5 % (112,5 – 100).

Відносні величини просторових порівнянь – це порівняння показників економічного розвитку або життєвого рівня. База порівняння вільна. Головне, щоб методика розрахунку показників, що порівнюються була однаковою.

ВВ простор. порівн.. = показник однієї території(обєкта)

Приклад: Продовольче споживання на душу населення: країна А-21,8 кг, країна Б – 8,9 кг.

ВВпп=21,8/8,9=2,4. Це значить, що споживання на душу населення в країні А більше, ніж в країна Б в 2,4 рази.

Наприклад,

У Черкаській області в 2003 році кількість населення складала 1368822 чоловік, кількість лікарів усіх спеціальностей – 4796 чоловік.

Визначте відносну величину інтенсивності.

Розв¢язування:

4796 х 10000 = 35,0

Це означає, що на кожні 10 000 чоловік населення в Черкаській області в 2003 році припадало 35 лікарів.

Середня квадратична.

Середня квадратична використовується в статистиці при розрахунках показників варіації, а формула її буде такою:

Локалізації концентрації

Коефіцієнт локалізації розраховується для кожної складової сукупності, L>1 свідчить про концентрацію значень ознаки в окремій складовій сукупності.

Коефіцієнт концентрації є узагальнюючою характеристикою відхилення розподілу від рівномірного. Значення його коливаються в межах від 0 до 1. Чим помітніша концентрація, тим більше значення К відхиляється від 0.

Коефіцієнти концентрації та локалізації є ефективним засобом вимірювання диференціації сукупності за даними інтервальних рядів з нерівними інтервалами та за даними атрибутивних рядів.

 

Для оцінки інтенсивності структурних зрушень у часі використовують абсолютні міри варіації – коефіцієнти структурних зрушень.

Лінійний Квадратичний

 

 

Визначення обсягу вибірки

У процесі проектування вибіркових спостережень визначають мінімально достатній обсяг вибірки, за якого вибіркові оцінки репрезентували б основні властивості генеральної сукупності. Занадто великий обсяг вибірки потребує зайвих витрат, а занадто малий призведе дл збільшення помилки репрезентативності.

Для визначення необхідної чисельності вибірки застосування такі формули:

Ланцюговий Базисний

 

Де - абсолютний приріст

- наступний рівень ряду

- попередній рівень

- базисний рівень.

ланцюгових абсолютних приростів дорівнює кінцевому базисному:

Темп зростання показує у скільки разів наступний рівень більший або менший від попереднього або базисного рівня. Обчислюється співвідношенням рівнів ланцюговим та базисним методом.

Ланцюговий Базисний

Темпи зростання виражають або у коефіцієнтах, або у відсотках.

Добуток ланцюгових темпів зростання дорівнює кінцевому базисному:

Якщо Т_зр.> 1 – збільшення

Якщо Т_зр.< 1 – зменшення

Темп приросту показує на скільки процентів наступний рівень у_і більший або менший від попереднього у_і-1 або базисного у₀. Вимірюється тільки у відсотках. Обчислюється як співвідношення абсолютного приросту до рівня порівняння, або як різниця між темпом зростання і 100 %.

Ланцюговий Базисний

або

Абсолютне значення одного процента приросту показує, яка абсолютна величина відповідає кожному проценту приросту. Обчислюється як відношення абсолютного приросту до темпу приросту ланцюговим методом.

 

 

Вивчення сезонних коливань.

Окремим соціально-економічним процесам притаманні сезонні коливання (виробництво і переробка с/г продукції, попит на товари і послуги). Це негативно впливає на економіку, тому що пов’язано з нерівномірним використанням ресурсів і втратами.

При вимірюванні сезонних коливань обчислюють індекси сезонності.

Індекс сезонності – це процентне відношення фактичного рівня у за місяць (квартал) року до середньомісячного (середньо квартального):

 

У сукупності ці індекси утворюють сезонну хвилю.

Абсолютною мірою сезонних коливань є амплітуда коливань:

Для порівняння інтенсивності сезонних коливань використовують середнє лінійне відхилення або середнє квадратичне відхилення .

 

Вартості (товарообороту) pq

 

Собівартості z

(z) (z)

 

Грошових витрат zq

(zq) (zq)

Трудомісткості t

продуктивності праці

Ласпереса Пааше

цін

 

53. Дві системи індексів базисно-зважена (Ласпейреса) та поточно-зважена (Пааше).

У статистичній практиці використовують дві рівноправні системи агрегатних індексів:

Ласпереса Пааше

цін

 

фізичного обсягу

 

 

Аналогічно можна побудувати індекси собівартості, продуктивності праці, трудомісткості.

 

54.Взаємозв‘язки економічних індексів.

Оскільки добуток ціни на кількість товару дає вартість товару, то використовується взаємозв¢язок індексів . При цьому необхідно звернути увагу на те, що індекси співмножники повинні бути в різних вагах. якщо індекс ціни І_р розрахований за системою Ласпереса, то індекс фізичного обсягу І_q – за системою Пааше.

 

х =

- індекс вартості товарів

- сума фактичних вартостей поточного (звітного) періоду;

- сума фактичних вартостей попереднього (базисного) періоду.

За допомогою індексної системи вивчається вплив факторів на результат. Наприклад, як вплинула зміна цін і зміна обсягів продажу на вартість товарів. Абсолютна зміна визначається як різниця між чисельником і знаменником відповідного індексу.

- - це абсолютна зміна вартості товарів в цілому,

в тому числі за рахунок зміни цін - ,

за рахунок зміни обсягів продажу

Аналогічно розглядаються індексні системи:

грошових витрат

витрат часу та інші.

Взаємопов¢язані між собою також індекси прямих і обернених показників. Наприклад, індекс споживчих цін і індекс купівельної спроможності грошової одиниці:

Середньозважені індекси.

Середньозважений індекс обчислюють як середню величину із індивідуальних індексів за формулою середньої арифметичної зваженої або гармонічної зваженої.

Середньозважений індекс тотожний відповідному агрегатному індексу.

Наприклад, середньозважений індекс цін за середньою арифметичною зваженою відповідає агрегатному індексу цін за системою Ласпереса.

p₀q₀ – вага

Середньозважений індекс цін за середньою гармонічною зваженою відповідає агрегатному індексу цін за системою Пааше.

, p₁q₁ – вага

Аналогічно тотожні індекси фізичного обсягу, собівартості, трудомісткості та інші.

Для того щоб індекси цін і фізичного обсягу повязати в індексну систему: , їх необхідно обчислювати в різних вагах.

 

Статистичні карти

До статистичних карт відносять картограми і картодіаграми, за допомогою яких показують просторове розміщення явищ.

Картограма – це статистична карта, на якій розподіл зображуваних явищ на території подається за допомогою умовних позначень. Залежно від використовуваних символів розрізняють фонові і крапкові картограми.

Фонові картограми зображують карту в межах досліджуваної території, на якій чітко позначено контури меж адміністративного поділу країни. Регіону, області, району. Кожній гупі відповідає певний тип штриховки або колір.

У крапкових картограмах графічним символом статистичних даних є крапки строго визначеного розміру, розміщені в заданих межах. Кожна крапка відповідає певному числовому значенню і є носієм елемента обліку.

Картодіаграма – це поєднання діаграми з географічною картою.

Основні переваги картодіаграм перед звичайними діаграмами – це точна географічна орієнтація статистичних показників, їх взаємна відповідність і просторовий розподіл.

 

 

Предмет статистики.

Слово «статистика» походить від латинського status – стан речей. Статистика – це синонім сукупності фактів, певних відомостей про соціально-економічні явища та процеси. Визначальною рисою таких відомостей є кількісна характеристика. Статистикою також називають науку, яка об’єднує принципи та методи з масовими числовими даними. Слово «статистика» в сучасному значенні вперше використав нім. Вчений Готфрід Ахенваль. Історія розвитку статистики показує, що статистична наука виникла внаслідок теоретичних узагальнень накопиченого людством досвіду обліково-статистичних робіт, зумовлених потребами управляння виробництва та життям суспільства.

Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування, розвитку, взаємозв’язку.

Статистика вивчає кількісну сторону суспільних явищ, причому, вона вивчає явища не поодинокі, а масові, тобто сукупність явищ.

Статистична сукупність – це множина елементів, яким притаманні певні загальні властивості.

Склад елементів та спосіб їх обєднання визначають структуру сукупності.

Внаслідок обєднання елементів у сукупність виникають якісно нові системні властивості. Вони відбивають спільність і від­мінність, сталість і мінливість, повторюваність і неповторність властивостей, зв'язків і співвідношень елементів.

Статистична закономірність – це послідовність, повторюваність, порядок у явищах та процесах.

Об¢єктивною основою існування статистичних закономірностей є складне переплетіння причин, які формують масовий процес: основних, загальних для всіх подій масового процесу і індивідуальних для кожної з них окремо, але випадкових для маси. Якщо кількість подій велика, вплив випадкових причин взаємно врівноважується.

Таким чином, статистика – це наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною.

Статистика – багатогалузева наука. Вона складається з окремих самостійних розділів, які водночас тісно пов’язані між собою. Виокремлюють чотири складові цієї науки. 1. теорія статистики розглядає категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи й засоби аналізу. 2. економічна статистика вивчає явища і процеси, що відбуваються в економіці, розробляє систему економічних показників та методи вивчення економіки країни чи регіону як єдиного цілого. 3. галузеві статистики (промислова, фінансова, соціальної інфраструктури) розробляють зміст і методи обчислення показників, які відбивають особливості кожної окремої галузі. 4. соціальна статистика вивчає соціальні умови та характер праці, рівень життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням.

 

 

Статистична методологія

Статистична методологія – сукупність науково-обгрунтованих способів, правил і методів статистичного вивчення масових соціально-економічних явищ та процесів, які встановлюють порядок, опрацювання і аналіз статистичної інформації.

Будь-яке статистичне дослідження послідовно проходить три етапи:

І етап – статистичне спостереження;

ІІ етап – зведення та групування статистичних даних;

ІІІ етап – аналіз статистичної інформації.

Кожному етапу дослідження притаманні свої методи:

§ на першому етапі використовується метод масових спостережень, тобто збирання первинного статистичного матеріалу реєстрацією фактів чи опитуванням респондентів;

§ на другому етапі зібрані дані підлягають систематизації та групуванню – від характеристики окремих елементів переходять до узагальнюючих показників у формі абсолютних, відносних, середніх величин;

§ на третьому етапі проводиться аналіз варіації, динаміки, взаємозв¢язків.

Отже, методи статистики грунтуються на поєднанні аналізу і синтезу.

Основні завдання статистика та їх організація.

Термін «Статистика» у науковій і практичній діяльності вживається в різних значеннях. По-перше, під статистикою розуміють галузь знань, тобто статистичну науку. По-друге, статистика розглядається як галузь практичної діяльності людей, яка спрямована на збір, обробку, аналіз масових суспільно-економічних явищ і процесів. Цю практичну діяльність виконують спеціально утворені для цього органи державної статистики.

Державна статистика - централізована система збирання, опрацювання, аналізу, збереження, захисту та використання статистичної інформації.

Статистична інформація (дані) - офіційна державна інформація, яка характеризує масові явища та процеси, що відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів.

Державна статистична діяльність проводиться органами державної статистики згідно з Законом України «Про державну статистику». Головним органом є Державний комітет статистики України, йому підпорядковані територіальні органи державної статистики в Автономній Республіці Крим, областях, районах та містах. Зазначені органи скла­дають єдину систему органів державної статистики України.

Основними завданнями органів державної статистики є:

- реалізація державної політики в галузі статистики;

- збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації щодо масових, економічних, соціальних, демографічних, екологічних явищ і процесів, які відбуваються в Україні та її регіонах;

- забезпечення надійності та об’єктивності статистичної інформації;

- розроблення, вдосконалення і впровадження статистичної методології;

- забезпечення розроблення, вдосконалення та впровадження системи державних класифікаторів, техніко-економічної та соціальної інформації, які використовуються для проведення статистичних спостережень;

- створення і ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

- впровадження новітніх інформаційних технологій з опрацювання статистичної інформації;

- взаємодія інформаційної системи органів державної статистики з інформаційними системами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, міжнародних організацій та статистичних служб інших країн шляхом взаємного обміну інформацією, проведення методологічних, програмно-технологічних та інших робіт, спрямованих на ефективне використання інформаційних ресурсів;