Бесіда на загальну обізнаність

Мета: розвивати загальну обізнаність дітей.

Інструкція для дорослого: Ви ставите запитання, а дитина відповідає. Час для відповіді необмежений, а тому не потрібно поспішати дайте малюкові можливість подумати. Якщо він відповів неправильно, нехай подумає ще трохи. За кожну правильну відповідь нараховуються бали, які слід занотовувати у квадратиках.

Інструкція для дитини: «Зараз я буду ставити тобі різні запитання, а ти постарайся на них відповісти. Деякі запитання здадуться тобі дуже легкими, а деякі – складними. Навіть якщо ти не зможеш відповісти на окремі з них, не хвилюйся. Оновне, не поспішай і думай гарненько».

Запитання для бесіди:

• Назви своє прізвище, ім’я, по-батькові.

• Назви прізвище, ім’я, по-батькові мати і тата.

• Ти дівчинка чи хлопчик? Ким ти будеш, коли виростеш – жінкою чи чоловіком?

• У тебе є брат чи сестра? Хто старший?

• Скільки тобі років? А скільки буде через рік? А через два роки?

• Зараз ранок чи вечір? (День чи ранок?)

• Коли ти снідаєш ввечері чи вранці? А обідаєш - вранці чи вдень? Що буває раніше – обід чи вечеря?

• Де ти живеш? Назви свою домашню адресу.

• Ким працюють твої тато, мама?

• Ти любиш малювати? Якого кольору цей олівець? А сукня?

• Яка зараз пора року – зима, весна, осінь чи літо? Чому ти так вважаєш?

• Коли можна кататись на санках – взимку чи влітку?

• Чому сніг буває взимку, а не влітку?

• Що роблять листоноша, вчитель, лікар?

• Навіщо в школі дзвоник, парта?

• Ти хочеш вчитися в школі?

• Покажи своє праве око, ліве вухо. Для чого потрібні очі, вуха?

• Яких тварин ти знаєш?

• Яких ти знаєш птахів?

• Хто більший корова чи коза? Птах чи бджола? У кого більше лап: у собаки чи півня7

• Що більше: 8 чи 5, 7 чи 3? Порахуй від 3 до 6. від 9 до 2.

• Що потрібно зробити, якщо ненавмисно зламаєш чужу річ?

Вправа «Прості узагальнення»

Мета: розвивати інтелект дитини.

Інструкція: «Я буду називати різні слова, а ви повинні одним словом назвати їх – тобто узагальнити в одне».

Наприклад: Київ, Москва, Харків – це міста.

Яблука, сливи, грушки –...(фрукти);

Капуста, морква, картопля –...(овочі);

Ляльки, машинки, м’ячі –...(іграшки);

Мама, тато, сестра, брат –...(родичі);

Стіл, крісло, диван –...(меблі);

Шапка, куртка, штани –...(одяг);

Береза, дуб, каштан –...(дерева);

Василь, Микола, Андрій –...(чоловічі імена);

Тоня, Світлана, Марійка –...(жіночі імена) і ін.

Гра «Ланцюжок»

Мета: стимулювати мотивацію до навчання.

Інструкція: Дорослий просить дітей стати в ряд – від того, хто краще всіх виконує будь-яке завдання, до того, хто виконує його гірше. Ця вправа, як правило, виконується наприкінці заняття. В деяких випадках ланцюжок складає хтось із дітей (після того, як він буде складений, дитина повинна саме знайти своє місце; в цій ролі має побувати кожна дитина); в інших – складання ланцюжка виконується без будь-якої допомоги. Вправа виконується у вигляді швидкої розминки. Основа для складання весь час змінюється, причому дорослий повинен мінімально втручатися в цю оцінку і самооцінку, слідкуючи за тим, щоб ніхто з дітей не опинявся весь час на місці лідера чи в положенні замикаючого. Якщо всі діти добре впораються із завданням, вони беруться за руки і піднімають їх вгору, утворюючи коло.

Заняття 9

Гра «Чарівний квадрат»

Мета: розвивати уяву, довільність.

Інструкція: Кожній дитині дається шаблон квадрата, який вона обводить на аркуші паперу. Потім пропонується домалювати фігуру так, щоб вийшли різні предмети, краще, якщо вони будуть пов’язані із шкільними речами.

Бесіда «Школа»

Мета: розвивати мотивацію до навчання, коригувати негативне ставлення до школи.

Інструкція: розповісти дітям про школу, описати всі позитивні сторони шкільного навчання. Дати можливість дітям виразити свої почуття і переживання з приводу шкільного навчання. Можна провести невеличкі уроки, адаптуючи тим самим дітей до навчання в школі. Головне, щоб діти відчули реальність шкільних ситуацій. Можна використовувати оцінки (вирізати з червоного паперу – 5, а з синього – 4). Пояснити дітям, що таке оцінки, що це не є похвала, чи покарання, а це – бал за відповідь.

Заняття 10

Вправи на вміння дитини регулювати і контролювати свої емоції і поведінку.

Мета: саморегулювання і зняття психоемоційного напруження дітей.

Інструкція: Пояснити дітям, що таке емоції і до чого вони можуть призвести, якщо не вміти регулювати ними і контролювати їх. Дитині кажуть:

«Якщо ти відчуєш, що почав хвилюватись і хочеться когось вдарити, існує досить простий спосіб доведення собі своєї сили: обхопити долонями лікті і сильно притиснути руку до грудей. Це поза витриманої людини, тобто людина бере себе в руки»;

«Спробуй сильно-сильно надавити п’ятками на підлогу, руки затисни в кулаки, і зчепи зуби. Ти могутнє дерево, в тебе сильні корені, і ніякий вітер тебе не зламає. Це поза впевненої в собі людини.»;

«Якщо ви втомилися у школі на уроці, то на перерві необхідно встати, розвести широко ноги, зігнути їх трошки в колінах, зігнути тіло і вільно опустити руки, випрямити пальці, нахилити голову до грудей, трошки відкрити рот. Легенько похитатися з боку в бік, вперед, назад. Потім різко труснути головою, руками, ногами, тілом. Ти витрусив всю свою втому, але ще трошки залишилось, спробуй ще раз».

«Коли ти дуже втомився, тобі важко, хочеться лягти, але потрібно ще працювати, необхідно «скинути гору з плечей». Треба встати широко розвести ноги, підняти плечі вгору, відвести назад і різко опустити. Зробіть цю вправу 5-6 разів і втома мине».

 

Аналіз результатів дослідницької роботи

 

З метою визначення ефективності системи навчально-виховної роботи щодо формування мотиваційної готовності учнів експериментального класу, в основі якої покладено принцип наступності у діяльності вихователя ДНЗ та вчителя початкової школи, було проведене повторне обстеження учнів за методикою, аналогічно тій, що була використана на етапі констатувального експерименту.

Аналізуючи результати роботи, можна зробити висновок, що впровадження експериментальної методики має позитивний вплив на процес формування мотиваційної готовності учнів 1-го класу та їх успішної адаптації до навчання. Виходячи з цього, можемо стверджувати, що нами було вдало підібрано різноманітні прийоми навчально-пізнавальної роботи. Учні стали більш впевненими в собі, самостійними, незалежними і т. п.

Порівняльний аналіз контрольного зрізу після завершення формувального етапу педагогічного дослідження з попередніми даними, отриманими за підсумками констатувального етапу педагогічного експерименту, проводився згідно з визначеними у нашій роботі критеріями на основі методик, що використовувалися на діагностичному етапі експериментальної роботи.

Як показують результати дослідження, позитивним наслідком проведеної експериментальної роботи виявилась тенденція підвищення мотиваційної готовності до навчання в школі. Порівняно з даними констатувального зрізу кількість учнів першого класу, які мали високий та середній рівні психологічної готовності до навчання, значно збільшилися, а показники низького рівня – зменшилися.

Результати дослідження впливу експериментальної методики на процес підвищення мотиваційної готовності та успішної адаптації учнів до навчання представлені у таблиці 2.9.

 

Таблиця 2.8

Динаміка мотиваційної готовності учнів 1-го класу до навчання в школі під впливом системи навчально-виховної роботи (порівняння результатів констатувального та контрольного експериментів)

 

Критерії	Етап дослідження	Рівні
Високий	Середній	Низький
Опитувальник для визначення рівня сформованості шкільної мотивації учня 1-го класу		К-сть учнів	%	К-сть учнів	%	К-сть учнів	%
До експерименту		22%		56%		22%
Після експерименту		22%		67%		11%
Приріст		0 %	+ 2	+9%	- 2	-11%
«Драбинка мотивів» (А.В. Божович, В.К.Маркова)		Високий	Середній	Низький
До експерименту		33%		45%		23%
Після експерименту		39%		56%		5%
Приріст	+1	+6%	+2	+11%	- 3	-17%
	Високий	Середній	Низький
Анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації та адаптації Н. Лусканової	До експерименту		22%		56%		22%
Після експерименту		33%		67%		0%
Приріст	+ 2	+11%	+2	+11%	- 4	-22%
	Високий	Середній	Низький
«Розмова про школу»(за Т. А. Нєжновою)		К-сть учнів	%	К-сть учнів	%	К-сть учнів	%
До експерименту		22%		45%		33%
Після експерименту		39%		56%		5%
Приріст	+3	+17%	+2	+11%	- 5	-28%
Тест вивчення мотиваційної готовності дитини до навчання у школі (за Т.Д. Марцин-ковською)		Високий	Середній	Низький
До експерименту		22%		45%		33%
Після експерименту		33%		50%		17%
Приріст	+2	+11%	+1	+5%	- 3	-16%
	Високий	Середній	Низький
Графічний тест на виявлення навчальної мотивації (за М.Гінзбургом)	До експерименту		33%		39%		28%
Після експерименту		39%		50%		11%
Приріст	+1	+6%	+2	+11%	-3	-17%

 

 

З таблиці 2.8 видно, що показники рівнів сформованості мотиваційної готовності учнів 1-го класу за всіма методиками мають позитивну динаміку, свідченням чого є значна різниця у кількісних показниках констатувального та контрольного зрізів.

Динаміку мотиваційної готовності учнів до навчання в школі за всіма показниками, які були враховані під час дослідження яскраво і переконливо демонструє діаграма (див. рис. 2.2).

 

 

Рис. 2.2. Динаміка мотиваційної готовності дітей до навчання в школі (порівняння результатів констатувального та контрольного експериментів)

 

Як видно з діаграми, використання системи навчально-виховної роботи з дало ефективний результат щодо збільшення кількості учнів з високим та середнім рівнями сформованості мотиваційної готовності до шкільного навчання і відповідно зменшення кількості учнів з низьким рівнем прояву зазначеної якості.