Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Визначення типу ремонтного виробництва

Поиск

 

Тип виробництва – це техніко-економічна характеристика виробництва, яка обумовлена спеціалізацією виробничих процесів, стабільністю номенклатури, ритмічністю і величиною обсягу виробництва [7,10]. Загалом виділяють три основні типи виробництва: одиничний, серійний (з модифікаціями дрібносерійний та крупносерійний) та масовий. Для визначення типу виробництва необхідно розрахувати коефіцієнт спеціалізації Ксп:

 

 

де, Дк – кількість календарних днів у році (366 днів),

Дв – кількість вихідних та святкових днів в даному році (123 дні),

m – число змін роботи, приймаємо 2 зміни,

Тзм – тривалість зміни, годин, приймаємо 8 годин,

60 – коефіцієнт переведення годин в хвилини,

t – тривалість виконання технологічної операції на даному робочому місці (або норма часу), хв,

N – кількість виробів (деталей, вузлів, тощо), які обробляються на даному робочому місці за рік, шт.

Керуючись формулою, розраховуємо коефіцієнт спеціалізації:

Він відповідає середньо-серійному типу виробництва.

Для даного типу виробництва обирається організація дільниці з розташуванням верстатів за типом. У цьому випадку треба обирати універсальні верстати та пристосування з спеціальними наладками. Дані для оцінки типу виробництва приведені в таблиці 3.1.

Одним із початкових етапів проектування технологічних процесів є визначення типу ремонтного виробництва в залежності від програми ремонту деталі Мд.

Вихідні данні:

-кількість деталей, що підлягають обробці: Np=1500 одиниць;

-масса деталі Мд= 3 кг.

Для визначення типу ремонтного виробництва використаємо дані наведені в табл., 3.1.

 

 

Табл. 2.1-Таблиця для вибору типу ремонтного виробництва

 

Маса деталі в кг. Кількість деталей, які підлягають обробці у виробництві, шт
Оди-ничне Мало се –рійне Середньо-серійне Велико серійне Масове
До 2,5 До10 10…1000 1000-50000 500000-100000 100000 і більше
2,5-5,0 До10 10…500 500-35000 35000-75000 75000 і більше
5,0-10,0 До10 10…300 300-25000 25000-50000 50000 і більше
10-50 До10 10…200 200-10000 10000-25000 25000 і більше
50 і > До5 5…100 100-300 300-1000 5000 і >

 

Якщо відносно таблиці 3.1. виробництво середньо-серійне, то потрібно знаходити такт випуску за формулою:

 

 

 

де, Фд л - дійсний фонд часу роботи лише за рік;

366 - кількість днів за рік;

Двх - суботі та вихідні дні (105);

Дсв – кількість святкових днів за рік (10);

Кр = 0,93 - коефіцієнт, що враховує утрати часу на ремонт;

Кр п = 0,95 - коефіцієнт, що враховує регламент перерви;

Пв - piчнa програма випуску, шт. /кількість деталей, що підлягають обробці;

2 - кількість змін;

8 – кількість годин на робочій зміні.

 

Якщо виробництво середньо-серійне, то потрібно знаходити партію запуску деталей за формулою:

 

 

 

де, Пзеп - величина партії запуску деталей, шт.;

Пв - річний об'єм випуску деталей, шт.;

Рд_ кількість робочих днів за рік;

Рд=366-Двихсв=366-105-10 = 251дня;

g - необхідний запас деталей на складі в днях коливається від 5 до 8 днів.

Для дрібних i середніх деталей g = 6...8. Для великих g = 5...7. Вихідні дані - кількість деталей, що підлягають обробці

Пв= 1000 шт.

Маса деталі Мдет = 3 кг.

Відносно таблиці 2.1. тип виробництва середньо-серійний.

Так, як виробництво середньо-серійне, знаходимо величину партії запуску за формулою:

 

 

Для визначення типу виробництва користуються коефіцієнтом закріплення операцій, тобто кількістю різних операцій, що виконуються на одному робочому місці протягом місяця. Згідно з ГОСТ 3.1121-84 коефіцієнт закріплення операцій для групи робочих місць визначається за формулою:

 

 

де, О - кількість різних операцій, які виконуються на робочих місцях дільниці чи в цеху;

Р - кількість робочих місць на дільниці чи в цеху.

ГОСТ 3.1108-84 рекомендує наступні значення коефіцієнта закріплення операцій в залежності від типу виробництва: для одиничного виробництва - Кзо > 40; для малосерійного виробництва - 20 < Кзо < 40; для середньо-серійного виробництва - 10 < Кзо <20; для великосерійного виробництва - 1 < К3 о < 10; для масового виробництва - Кзо = 1. Приймаємо КЗО=15. За допомогою верстата із ЧПК або за допомогою ручного верстата.

Відповідно до даних наведених у таблиці 3.1 та вихідних даних вибираємо середньосерійне виробництво.

 

При середньо серійному виробництв спеціалізація обмежується вужчою номенклатурою, а виробничі лінії і цехи мають наочну і технологічну спеціалізацію.

Підготовка виробництва, як правило, також виділяється з основного виробничого процесу. Для робочих місць середньо серійного виробництва характерне ще більше обмеження кількості виконуваних операцій, оскільки партії виробів стабільно повторюються. Устаткування має більш високий рівень спеціалізації.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; просмотров: 228; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.227.79.253 (0.007 с.)