Національний медичний університет

Імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

 

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри фтизіатрії

 

Завідувач кафедри,

 

Професор В.І. Петренко

 

“______” _____________ 2009 р.

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

 

 

Навчальна дисципліна	Фтизіатрія
Модуль №	1
Змістовний модуль №	1,2
Тема заняття	Контроль і корекція знань по туберкульозу з базисних дисциплін. Епідеміологія туберкульозу. Етіологія, патогенез туберкульозу. Імунітет при туберкульозі. Клінічна класифікація туберкульозу. Загальні підходи до діагностики туберкульозу. Спеціальні методи виявлення і діагностики туберкульозу (мікробіологічна діагностика, рентгенологічна діагностика, туберкулінодіагностика). Курація хворих.
Курс	ІV
Факультет	Медичний

 

Виконавець - доцент Г.О. Тимошенко

 

 

Київ - 2009

 

Навчальні цілі

• Аналізувати основні епідеміологічні показники поширеності туберкульозу.

• Визначати фактори ризику захворювання на туберкульоз.

• Пояснювати особливості збудника туберкульозу.

• Трактувати особливості шляхів зараження мікобактеріями туберкульозу.

• Аналізувати основні розділи клінічної класифікації туберкульозу і формулювати клінічний діагноз відповідно до класифікації.

• Визначати категорії населення з групи підвищеного ризику захворювання на туберкульоз.

• Визначати клінічні ознаки туберкульозу.

• Складати індивідуальну схему подальшого обстеження хворого.

• Пояснювати роль бактеріоскопічних і бактеріологічних методів дослідження харкотиння.

• Визначати вид стійкості МБТ за даними бактеріологічного дослідження.

• Розпізнавати на рентгенограмі основні рентгенологічні ознаки туберкульозу органів дихання і ведучий рентгенологічний синдром

• Визначати тактику лікарів установ загальної медичної мережі щодо хворих за даними їх рентгенологічного обстеження та бактеріоскопічного дослідження мокротиння.

• Пояснювати цілі туберкулінодіагностики.

• Аналізувати результати проби Манту з 2 ТО ППД-Л.

• Пояснювати поняття “віражу” туберкулінової проби та його значення для ранньої діагностики туберкульозу.

• Аналізувати основні показники функції зовнішнього дихання.

 

Базовий рівень підготовки

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1. Анатомія   2. Мікробіологія   3. Патофізіологія     4. Біологічна та біоорганічна хімія     5.Пропедевтика внутрішніх хвороб     6. Рентгенологія

1. Визначати, чим утворена паренхіма легень. 2. Визначати розташування часток і сегментів на рентгенограмах. 1. Визначати властивості збудника туберкульозу. 2. Методи виявлення МБТ 3. Визначати переваги бактеріоскопічного, бактеріологічного та біологічного методів дослідження.   1. Визначати фактори гуморального та клітинного імунітету 2. Визначати кількісну зміну лейкоцитів та лейкоцитарної формули, характерні для туберкульозу   1. Визначати зміни білкових фракцій крові, характерні для туберкульозу.   1. Володіти вмінням опитування хворого. 2. Проводити фізикальне обстеження хворого на туберкульоз (огляд, пальпація, перкусія, аускультація)   1. Оцінити жорсткість, контрастність знімку, установку хворого, наявність артефактів. 2. Визначати легеневий малюнок, корені легень, серединну тінь. 3. Визначати і описувати основні рентгенологічні синдроми туберкульозу.

 

Організація змісту навчального матеріалу

Структуро-логічна схема

Епідеміологія туберкульозу

Епідеміологія туберкульозу вивчає:

• Джерела зараження туберкульозу.

• Шляхи передачі інфекції.

• Поширеність туберкульозу як інфекційного захворювання серед населення і груп ризику.

 

Джерела інфекції:

• Хвора людина (бактеріовиділювач), • хвора тварина.

 

Шляхи виділення: з мокротинням (найчастіше), із слиною, сечею, калом, потом, сльозою, гноєм (при туберкульозу кісток, периферичних лімфатичних вузлів).

 

Шляхи зараження:

• Аерогенний (90%): повітряно–пиловий (найчастіше)і повітряно–крапельний.

• Аліментарний (м’ясо, молоко, сир, яйця) – 1 – 2%.

• Контактний (через пошкоджену шкіру та слизові оболонки) – 5 – 6%.

внутрішньочеревний (транс плацентарний).

 

Критерії ліквідації туберкульозу, як найпоширенішого

Захворювання (за ВООЗ)

• Виявлення не найбільше 1 хворого з бактеріовиділенням 10 млн. населення за рік.

• Загальна захворюваність до 20 на 100 тис. населення.

• Інфікованість 14 - річних підлітків не більше 1%.

 

Епідеміологіні покзники поширеності туберкульозу

Інфікованість, ризик зараження, параметр заразності, захворюваність, смертність, летальність.

Фактори ризику захворювання на туберкульоз

Соціальні	Медико-біологічні
Низькій матеріальний рівень життя Тривале перебування в осередках туберкульозу Міграція населення, відсутність житла Стреси Несприятлива екологічна обстановка Перебування в ув’язненні Зловживання алкоголем, наркотичними засобами	Цукровий діабет Пневмоконіози Тривала гормональна і цитостатична терапія Психічні захворювання Залишкові зміни в легенях і лімфатичних вузлах після перенесеного туберкульозу Вперше інфіковані Гіперергічна проба Манту Пологи і післяпологовий період ВІЛ-інфекція

Різні хвороби (кір, кашлюк, грип, захворювання щитовидної залози, що супроводжуються її гіпофункцією), психічні травми та білково-калорійна недостатність також є несприятливими щодо захворювання на туберкульоз.

 

Патоморфоз туберкульозу – це стійкі кількісні якісні зміни в нозології під впливом різних факторів. Термін ввів Гелльпах у 1929 р.

 

Розрізняють патоморфоз:

 

Ідеопатичний або спонтанний	Індукований або терапевтичний
Це зміна нозологічної форми, що не пов'язано із застосуванням терапевтичних заходів. Обумовлений поліпшенням соціально-економічного розвитку країни, підвищенням добробуту народу (повноцінне харчування, заняття спортом, оздоровлення в санаторіях тощо).	Обумовлений лікуванням хворих на туберкульоз, проведенням вакцинації (ревакцинації) у дітей і підлітків, хіміопрофілактики.

 

Характеристика патоморфозу туберкульозу сьогодні:

• збільшилась кількість інфікованих дітей;

• збільшилась захворюваність населення на легеневий та позалегеневий туберкульоз;

• збільшилась смертність від туберкульозу легень;

• збільшилась кількість уперше виявлених хворих з поширеними формами туберкульозу (міліарний туберкульоз, казеозная пневмонія);

• збільшилась кількість уперше виявлених хворих з деструктивними формами туберкульозу легень;

• найчастіше у вперше виявлених хворих зустрічається інфільтративна форма туберкульозу (близько 60%);

• збільшилась кількість уперше виявлених хворих молодого віку;

• збільшилась кількість хворих на хіміорезистентний туберкульоз (первинна медикаментозна стійкість МБТ - 15-30%, вторинна - до 75%);

• збільшилась захворюваність на туберкульоз серед хворих на ВІЛ/СНІД.

Збудник туберкульозу

Збудник туберкульозу відкритий Р. Кохом 24 березня 1892 року.

 

Класифікація МБТ

 

Власне патогенні Атипові

 

1. М. Tuberculosis 1. Умовно патогенні

(викликає захворювання в (викликають мікобактеріоз)

людей у 95-97% випадків)

2. M. Bovis 2. Сапрофіти (не патогенні для людей)

3. M. africanum

 

Властивості МБТ

 

Біологічні	Біохімічні (обумовлені головними компонентами МБТ)	Фізичні	Мінливість(виикає під дією різних факторів)
МБТ є факультативними аеробами.   Ростуть повільно - перші колонії з’являються на 12-30 день, а іноді через 2 міс.   Розмноження МБТ • просте ділення на дві клітини, іноді – розгалу-женням чи від бруньку-ванням окремих зерен.	Антигенні властивості МБТ - забезпечуютьсябілками.   Патогенність, вірулентність, стійкість проти кислот, лугів та спиртів МБТ пов’язані з ліпідами.   Токсичність МБТ,зумовлюютьполісахариди, також з ними пов’язують виявлення певних антитіл у сироватці крові.	Стійкість МБТ до нагрівання, охолодження, висушування.	Утворення ниткоподібних, зернистих, кокоподібних, фільтрівних, L-форм МБТ.   Виникнення стійкості МБТ проти одного або декількох антимікобактеріальних препаратів.

L-форми МБТ – характеризуються вираженим морфологічними і функціональними властивостями, зниженим метаболізмом і низькою вірулентністю. Перетворення МБТ у L-форми відбувається під дією протитуберкульозних препаратів, які порушують їх ріст і розмноження, формування клітинної стінки.

Первинна резистентність – резистентність, яка визначена у вперше виявлених хворих, яким ніколи не призначали протитуберкульозні препарати.

Вторинна або набута резистентність – резистентністьМБТ, яка виявлена у хворих, яким призначали протитуберкульозні препарати протягом більше ніж 4 тижні.

Патогенез туберкульозу