Методика проведення рухливих ігор на перервах.

Рухливі ігри займають велике місце в позаурочній виховній та оздоровчій роботі з учнями, особливо молодшого і середнього шкільного віку. Вони проводяться на перервах, шкільних святах, під час екскурсій та прогулянок. Також спеціально організовуються та проводяться змагання з рухливих ігор між класами й школами.

Рухливі ігри, які проводяться з учнями в позаурочний час, повинні допомагати в рішенні оздоровчих задач. Учні віднесені за станом здоров’я до першої і другої медичних груп, допускаються до занять усіма видами ігор. Школярам з захворюванням серця, розладом нервової системи в іграх з тривалим непереривним бігом, силовими напруженнями, непереривними стрибками та іншими інтенсивними діями брати участь можна з обмеженням. Таким учням надається така роль у грі, яка їм буде по силах (рахування балів, спостерігання за виконанням правил, суддівство і т. і.).

До ігор, які проводяться в позаурочний час, учні заохочуються на добровільних засадах. Керують підготовкою і проведенням ігор вчителі, вихователі, вожаті і старші учні.

Ігри, які проводяться на перервах, мають виховне і гігієнічне значення.

Після тривалого (особливо для молодших школярів) статичного положення і напруженої роботи у класі учням потрібен активний відпочинок.

Рухливі ігри викликають у дітей позитивні емоції, стимулюють їх рухову активність. У граючих збуджуються ті нервові центри, які при заняттях у класі були загальмовані. Таке переключення роботи нервових центрів дозволяє учням відпочити і легше сприймати учбовий матеріал на наступному уроці.

Для організації та проведення гри необхідно не менше 8-10 хв. Тому вони зазвичай проводяться на великій перерві.

Учні проводять ігри самостійно, а також під керівництвом класних керівників, вчителів фізичної культури. За самостійними іграми школярів повинні спостерігати дорослі.

З іграми які рекомендовані для перерви, викладач фізичної культури, має познайомити вчителів та учнів.

Ігри між уроками проводять на шкільному майданчику, взимку – в добре провітреній залі, широкому коридорі. Оскільки на перерві збираються учні різних класів, ігри на перерві повинні бути простими за змістом, доступними школярам різного віку і тривати короткий час.

Не можна проводити на перервах ігри, які сильно збуджують або втомлюють учнів. Так, не бажано проводити змагальні ігри з розподілом учасників на команди, тому що їх дуже важко організувати і вони можуть негативно вплинути на увагу учнів на наступному уроці. Змагання можна проводити тільки парні, в яких будь-який бажаючий виходить в намальоване коло помірятися силою, спритністю, кмітливістю з іншими. До таких відносять ігри “Бій півнів”, “Часові і розвідники” та ін.

Із групових ігор бажано використовувати такі, в яких в будь-який час можливо вийти з гри і війти у гру, не порушуючи її хід (“Порожнє місце”, “Хто підходив?”, Вовк у яру та ін.).

На перервах можна проводити ігри-атракціони. В них приймають участь 1-2 особи, інші активно спостерігають. Учасники кожного атракціону швидко міняються, в результаті чого за 8-12 хв. в ньому беруть участь декілька десятків чоловік. За змістом ігри-атракціони повинні бути різноманітними та тими, які вимагають швидкості і спритності, влучності, орієнтування у просторі та ін.

Треба відбирати атракціони, які вимагають мало місця, прості за змістом їх можна проводити одночасно в різних місцях зали, майданчику. Хто-небудь з дорослих повинен спостерігати за виконанням завдання і встановлювати чергу.

З учнями 1-2 класів на перервах можна проводити ігри з речитативом, співом, ритмічною ходьбою під речитатив чи спів, з угадуванням. В основному проводяться малорухомі ігри.

Хлопчики середнього і старшого віку люблять мірятися силами. З силових для перерви найбільше зручні такі ігри як, “Перетягування в парах”, “Тягни в коло”, “Бій півнів” та ін.

На перерві можна організувати малорухомі ігри з почерговою участю в дії: “Порожнє місце”, “До своїх прапорців”, “Хто підходив?”, “Другий чи третій зайвий” та ін. Не рекомендовано проводити ігри з м’ячем, тому що вони вносять безлад і збуджують дітей.

Бажано одночасно організувати декілька ігор в різних місцях, щоб учні могли вибрати собі більш цікаву.

Ігри треба закінчувати до дзвоника на урок за вказівкою чергового вчителя, щоб учні змогли організовано ввійти до класу і підготуватися до заняття.

Можна використовувати рухливі ігри, засвоєні учнями на уроках з фізичної культури. До таких ігор можна віднести для учнів 1-2-х класів: “Відгадай, чий голосок”, “Хто підходив?”, “До своїх прапорців”, “Порожнє місце”, “Горобці, які стрибають”, «Зайці у городі», “Заборонений рух” та ін.; для учнів 3-4х класів: ”Група, струнко”, “Бій півнів”, “Вартові і розвідники”, “Вудка з вибуванням”; для учнів 5-8-х класів: ”Перетягування в парах”, “Тягни в коло”, “Заборонений рух”, “Палка що падає”, “Другий чи третій зайвий”, “Дзига” (на зимовому майданчику).

1.10. Особливості проведення рухливих ігри на шкільному святі.

Рухливі ігри, які використовують на шкільних святах і вечорах, організують дітей, створюють у них бадьорий, веселий настрій.

На святі звичайно буває багато дітей, тому рекомендовано використовувати масові ігри, бажано з музичним супроводом. Ігри під музику проходять веселіше, їх легше організувати та проводити.

Окрім масових ігор можна проводити ігри-атракціони, причому краще до початку основного заходу (концерту, спектаклю). Ігри-атракціони сприяють організації школярів на святі. Масові ігри і танці рекомендовано проводити після основного заходу. Одночасно з ними можна організувати ігри-атракціони в класних кімнатах і коридорах, щоб діти, які не цікавляться масовими іграми та танцями, змогли перевірити свою силу, спритність, влучність у тому чи іншому атракціоні.

Для старших школярів в іграх-атракціонах можна організувати змагання на кращих “троєборців” або “п’ятиборців”. З цією метою підбирають 3 або 5 атракціонів, різних за змістом, вимагаючих прояву сили або влучності, спритності, рівноваги або вміння орієнтуватися у просторі. Бажаючі бути “троєборцями” або “п’ятиборцями” повинні обов’язково прийняти участь у всіх атракціонах. Переможців об’являють кращими “троєборцями” або “п’ятиборцями” і нагороджують.

На святах для школярів середніх і старших класів можна організувати змагання у виді ігор-поєдинків (двоє бажаючих міряються силою, спритністю, влучністю і т.і.). такі змагання рекомендовано організовувати в перервах між масовими іграми і танцями.

Свято може бути присвячене змаганням з рухливих ігор. Популярні такі змагання як “веселі старти”, “роби з нами, роби як ми, роби краще за нас” та інші. Враховуючи, що безпосередню участь в змаганнях приймає невелика кількість учасників, можна організувати масові змагання з рухливих ігор, які не потребують підготовки і тренування, використовуючи для цього масові ігри чи ігри-атракціони.

На святі у школі-інтернаті краще проводити ігри, які не потребують попередньої підготовки. До участі в них повинні бути задіяні всі діти: одні готуватимуть інвентар для атракціонів (мішечки з горохом, маски, плакати), інші-нагороди переможцям атракціонів, треті готуються до проведення ігор.

1.11. Використання рухливих ігри в групах подовженого дня.

В групах подовженого дня, а також в школах-інтернатах разом з іншими оздоровчими заходами використовуються різноманітні рухливі ігри. В них беруть участь учні молодших і середніх класів. Вони проводяться під керівництвом вихователів, а також самостійно, але обов’язково під наглядом.

Ігри-активний відпочинок школярів після учбових занять. В режимі подовженого дня вони є складовою частиною фізкультурно-оздоровчої роботи, яка проводиться в школі. Ігри направлені на укріплення здоров’я і загартовування учнів, на виховання морально-вольових і фізичних якостей, на формування у дітей організаторських навичок по застосуванню ігор.

Рухливі ігри проводяться кожен день під час прогулянок на свіжому повітрі, а в погану погоду в добре провітреному приміщенні.

З молодшими школярами можна грати до 2 годин (до приготування уроків і після), з підлітками-до години в день. Підлітки грають під час прогулянки до приготування уроків.

Ігри в групах подовженого дня і в школах-інтернатах повинні задовольняти потребу школярів в рухах та забезпечувати активний відпочинок після навчання.

В групах (класах) вихователі проводять ігри, добре знайомі дітям (“Салки” в різних варіантах, “Схованки”), а також знайомлять їх з новими цікавими іграми, які не входять в програму з фізичної культури. Рекомендовано використовувати національні ігри і ігри, пройдені учнями на уроках з фізичної культури.

Плануючи заняття з іграми, вихователь враховує календар спортивно-масових заходів в школі і допомагає учням готуватися до змагань, до складання державних тестів. Крім того, він готує актив до проведення ігор на шкільних святах. Школярі беруть участь в іграх за власним бажанням.

Годинне заняття іграми не повинно бути додатковим заняттям з фізичної культури. Якщо ігри проводяться організовано, вихователь повинен намітити попередній план занять, продумати кожну гру, підготувати майданчик, інвентар, залучаючи до цього учнів.

За годину можна провести від 2 до 5 ігор. Це залежить від їх характеру, методики проведення, а також від складу тих, хто займаються та їх настрою. Якщо дітям гра не сподобалась або якщо вона не достатньо організовано проводилась, то час, відведений на неї, краще скоротити. Якщо ж вона захопила учнів, можна її продовжити.

З учнями 1-3-х класів заняття рекомендовано починати з малорухомої гри, яка вимагає уваги, щоб організувати дітей і поступово захопити в активні дії. Такими іграми можуть бути “Хто підходив?”, “Група, струнко”, “Заєць без лігва”, “Порожнє місце” та інші. Потім проводяться 1-2 більш інтенсивні і складніші за структурою ігри (“Гуси-лебеді”, “Вовк в яру”, “Влучно в ціль”, “День і ніч”). По закінченні проводиться малорухома гра, яка вимагає уваги (“Хто підходив?”, “Група, струнко!”, “Палка, що падає”).

Якщо проводяться дві гри за активною участю всіх граючих, бажано, щоб ігри були різні за характером і за рухами. Наприклад, перша гра переважно з бігом (“Салки”, “Естафети з бігом”), друга-стрибків (“Вудка”, “Човник”).

З школярами 4-6-х класів, протягом години проводять 2-3 гри. Першою повинна бути малорухома гра, яка дозволяє організувати учнів, зосередити їх увагу (“Палка, що падає”, “Група, струнко!”, ”Два табори”), другою-інтенсивна гра, що потребує проявів швидкості, спритності, сили (естафети з різноманітними завданнями, “Виштовхування з кола”, “Перестрілка” та інші, які готують до спортивних). Закінчувати заняття рекомендовано відносно спокійною грою на увагу, орієнтування, швидкість зупинення. Потім розібрати гру, поведінку окремих гравців в іграх, пояснити тактику гри та ін.

Якщо стоїть завдання підготувати підлітків до спортивних ігор, то спочатку дозволяється провести рухливу гру з елементами техніки і тактики тієї спортивної гри, до якої треба готувати. Наприклад, гра “Не давай м’яча гравцю, що водить” є підготовчою до ручного м’яча чи баскетболу. Після підготовчої гри проводиться спортивна гра за спрощеними правилами.

Якщо бажаючих грати багато, необхідно розділити їх на 2-3 групи і в кожній проводити ігри самостійно під наглядом вихователя.

Схема побудови заняття варіюється в залежності від задач які поставлені, складу учнів та умов проведення.

Дозволяється організувати ігри з інвентарем, ігротеки, тоді граючі об’єднуються в невеличкі групи або грають самостійно, тренуючись у стрибках, метаннях, бігу. В такому занятті вихователь спостерігає за граючими і направляє їх поведінку.