Стаття 52 (колишня стаття R)

1. Даний Договір повинен бути ратифікований Високими Договірними Сторонами відповідно до їхніх конституційних процедур. Ратифікаційні грамоти віддаються на збереження уряду Італійської Республіки.

2. Дія даного Договору розпочинається 1 січня 1993 р., за умови, що передані всі ратифікаційні грамоти, або, якщо ця умова не виконана, в перший день місяця, що настає після передачі на збереження ратифікаційної грамоти останньої держави-члена.

Стаття 53 (колишня стаття S)

Даний Договір, складений в єдиному оригіналі датською, голландською, англійською, французькою, німецькою, грецькою, ірландською, італійською, португальською та іспанською мовами, за повної автентичності текстів, має бути переданий на зберігання в архіви уряду Італійської Республіки, який передає завірену копію кожному з урядів інших держав, що підписали цей Договір.

Відповідно до додаткового Договору 1994 року, фінська та шведська версії цих Договорів також вважаються автентичними.

На підтвердження чого уповноважені представники підписали даний Договір.

 

Здійснено в Маастрихті сьомого лютого одна тисяча дев’ятсот дев’яносто другого року.

Марк ЕЙСКЕНС

Уффе ЕЛЛЄМАН-ЕНСЕН

Ганс-Дітріх ГЕНШЕР

Антоніос САМАРАС

Франсіско ФЕРНАНДЕС ОРДОНЬ’ЄС

Ролан ДЮМА

Джерард КОЛЛІНЗ

Джанні де МІКЕЛІС

Жак Ф.ПООС

Ханс ван ден БРУК

Жоао де ДЕУС ПІНЕЙРО

Дуглас ХЕРД

Філіп МЕЙШТАДТ

Андерс ФОГ РАССМУССЕН

Теодор ВАЙГЕЛЬ

Еффіміос ХРИСТОДУЛУ

Карлос СОЛЬЧАГА КАТАЛАНА

П’єр БЕРЕГОВУА

Берта АХЕРН

Гвідо КАРЛІ

Жан-Клод ЮНКЕР

Уільям КОК

Жоржі БРАГА де МАСЕДО

Френсіс МОД

 

ДОГОВІР ПРО ЗАСНУВАННЯ

ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА

ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ КОРОЛЬ БЕЛЬГІЇ, ПРЕЗИДЕНТ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНА, ПРЕЗИДЕНТ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, ПРЕЗИДЕНТ ІТАЛІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, ЙОГО КОРОЛІВСЬКА ВИСОКІСТЬ ВЕЛИКИЙ ГЕРЦОГ ЛЮКСЕМБУРЗЬКИЙ, ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ КОРОЛЕВА НІДЕРЛАНДІВ[1]:

 

Йозеф ЛУНС, Міністр закордонних справ, Дж. ЛІНХОРСТ ХОМАН, Голова Нідерландської делегації на міжурядову конференцію;

ЯКІ, обмінявшись вірчими грамотами, що підтверджують їх повноваження, і переконавшись у їх належній формі, домовились про таке:

 

ЧАСТИНА ПЕРША. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ

Стаття 1 (колишня стаття 1)

Згідно з даним Договором, ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ засновують ЄВРОПЕЙСЬКЕ СПІВТОВАРИСТВО.

Стаття 2 (колишня стаття 2)

Співтовариство має за свою мету, шляхом створення спільного ринку, економічного та валютного союзу, а також шляхом реалізації спільної політики та діяльності, основи яких визначені у статтях 3 і 4, сприяти гармонійному і збалансованому розвитку економічної діяльності Співдружності, високому рівню зайнятості та соціальному захисту, рівності між чоловіками та жінками, стійкому та безінфляційному зростанню, досягненню високого рівня конкурентоспроможності та зближення економічних показників, захисту та поліпшенню стану навколишнього середовища, підвищенню життєвого рівня та якості життя, економічній і соціальній інтеграції та солідарності держав-членів.

Стаття 3 (колишня стаття 3)

1. З метою досягнення визначених у статті 2 цілей, діяльність Співтовариства, здійснювана відповідно до передбачених даним Договором умов та строків, включає:

(а) відміну митних зборів та кількісних обмежень на імпорт та експорт товарів у торгівлі між державами-членами, а також інших подібних заходів;

(б) спільну торговельну політику;

(в) внутрішній ринок, що характеризується скасуванням перешкод вільному руху товарів, осіб, послуг та капіталу між державами-членами;

(г) заходи щодо в’їзду та переміщення осіб відповідно до положень Розділу IV;

(д) спільну політику у сфері сільського господарства та рибальства;

(е) спільну транспортну політику;

(є) систему запобіжних заходів щодо забезпечення конкуренції на внутрішньому ринку;

(ж) зближення національних законодавств держав-членів до межі функціонування спільного ринку;

(з) сприяння координації у здійсненні політики зайнятості між державами-членами з метою збільшення їх ефективності шляхом розвитку скоординованої стратегії з питань зайнятості;

(и) політику в соціальній сфері, в тому числі діяльність Європейського соціального фонду;

(і) посилення економічного та соціального співробітництва;

(ї) політику у сфері навколишнього середовища;

(й) посилення конкурентоспроможності промисловості Співтовариства; 26

(к) сприяння дослідженням і технологічному розвитку;

(л) заохочення створення та розвитку трансєвропейських комунікаційних мереж;

(м) внесок в досягнення високого рівня охорони здоров’я;

(н) внесок в освіту, професійне навчання та культурний розвиток держав-членів;

(о) політику в сфері розвитку співробітництва;

(п) асоціацію із морськими країнами і територіями з метою розширення торгівлі та сприяння спільному економічному і соціальному розвитку;

(р) внесок у зміцнення захисту прав споживачів;

(с) заходи у сферах енергетики, соціального захисту та туризму.

2. У всіх сферах діяльності, визначених даною статтею, Співтовариство має на меті ліквідувати нерівність та підтримувати рівноправність між чоловіками та жінками.

Стаття 4 (колишня стаття 3a)

1. Для досягнення цілей, визначених у статті 2, діяльність держав-членів та Співтовариства включає, відповідно до даного Договору та встановленого в ньому графіка, прийняття економічної політики, яка ґрунтується на тісній координації економічної політики держав-членів, на внутрішньому ринку та визначенні спільних завдань, і проводиться згідно з принципом відкритої ринкової економіки з вільною конкуренцією.

2. Паралельно до попередньої, відповідно до даного Договору та установлених в ньому графіка та процедури, ця діяльність передбачає незмінний фіксований обмінний курс, що сприятиме введенню єдиної валюти – ЕКЮ, розробку і здійснення єдиної валютної політики та політики обмінних курсів, основною метою яких є підтримання стабільних цін, а також реалізація єдиної економічної політики Співтовариства, відповідно принципу відкритої ринкової економіки з вільною конкуренцією.

3. Ця діяльність держав-членів і Співтовариства повинна узгоджуватися з дотриманням таких основоположних принципів як стабільні ціни, здоровий стан державних фінансів та валюти, стійкий платіжний баланс.

Стаття 5 (колишня стаття 3b)

Співтовариство діє в межах повноважень цього Договору, та керуючись визначеними в ньому цілями.

У сферах, які не є винятковою компетенцією Співтовариства, воно має право діяти на основі принципу субсидіарності, лише настільки, наскільки поставлене завдання не може бути повною мірою розв’язане окремими державами-членами, і тому, зважаючи на його масштаби і результати, буде краще виконано Співтовариством.

Будь-які дії Співтовариства не повинні виходити за межі того, що необхідно для досягнення цілей даного Договору.

Стаття 6 (колишня стаття 3c)

Вимоги до охорони навколишнього середовища повинні бути інтегровані у визначення і реалізацію політики та діяльності Співтовариства згідно з умовами статті 3, зокрема з огляду на підтримку стабільного розвитку.

Стаття 7 (колишня стаття 4)

1. Завдання, що покладаються на Співтовариство, виконуються такими інститутами:

– ЄВРОПЕЙСЬКИМ ПАРЛАМЕНТОМ,

– РАДОЮ,

– КОМІСІЄЮ,

– СУДОМ,

– РАХУНКОВОЮ ПАЛАТОЮ.

Кожен інститут діє в межах повноважень, якими він наділяється відповідно до положень даного Договору.

2. Рада та Комісія користуються допомогою Економічного та соціального комітету та Комітету регіонів, що діють у дорадчій якості.

Стаття 8 (колишня стаття 4a)

Європейська система центральних банків (тут і надалі – ЄСЦБ) та Європейський центральний банк (тут і надалі – ЄЦБ) засновуються згідно з процедурами, викладеними в даному Договорі; вони діють у межах повноважень, наданих їм відповідно до умов даного Договору та доданого до нього Статуту ЄСЦБ та ЄЦБ (тут і надалі – Статут ЄСЦБ).

Стаття 9 (колишня стаття 4b)

Засновується Європейський інвестиційний банк, який функціонує в межах повноважень, наданих йому даним Договором та доданим до нього Статутом.