Стаття 230 (колишня стаття 173)

Суд розглядає законність актів, прийнятих спільно Європейським Парламентом і Радою, актів Ради, Комісії та ЄЦБ, які не відносяться до рекомендацій, висновків та актів Європейського Парламенту, та мають правові наслідки для третіх сторін.

З цією метою він має юрисдикцію щодо позовів, з якими звертаються держава-член, Рада чи Комісія з причин браку компетенції, порушення суттєвих процедурних вимог, порушення положень цього Договору чи будь-якого іншого припису, пов’язаного з його застосуванням, або зловживання владою.

Суд, на тих самих умовах, має юрисдикцію щодо позовів, з якими до нього звертаються Європейський Парламент, Рахункова палата та ЄЦБ з метою захисту їхніх прерогатив.

Будь-яка фізична чи юридична особа може, на тих самих умовах, звернутися з позовом щодо рішення, винесеного на адресу цієї особи, або рішення, яке, хоча і має форму регламенту або рішення, адресованого іншій особі, має пряме та безпосереднє відношення до цієї особи.

Позови, зазначені у цій статті, повинні подаватися протягом двох місяців з дати публікації акту або повідомлення позивача про нього або, у випадку відсутності такого, від дня, коли про таке рішення стало відомо.

Стаття 231 (колишня стаття 174)

Якщо позов є достатньо обґрунтованим, Суд оголошує такий акт недійсним.

Однак у випадку регламенту Суд, якщо вважатиме за потрібне, зазначає, які юридичні наслідки регламенту, оголошеного недійсним, було визнано як такі, що остаточно втратили силу.

Стаття 232 (колишня стаття 175)

Якщо бездіяльність Європейського Парламенту, Ради чи Комісії порушує цей Договір, держави-члени та інші інститути Співтовариства можуть звернутися з позовом до Суду з метою встановлення такого порушення.

Позов приймається до розгляду лише у випадку, якщо цьому передувало звернення до зазначеного інституту. Якщо протягом двох місяців після такого звернення зазначений інститут не визначився щодо своєї позиції, позов може бути поданий протягом наступних двох місяців.

Будь-яка фізична чи юридична особа, за умов, викладених у попередніх пунктах, може оскаржити в Суді Європейського Співтовариства той факт, що інститут Співтовариства не приймає щодо такої особи жодного акту, окрім рекомендації чи висновку.

Суд має, за тих же умов, юрисдикцію щодо позовів ЄЦБ у сферах, які відносяться до компетенції останнього, а також позовів, звернутих проти нього.

Стаття 233 (колишня стаття 176)

Інститут чи інститути, акти яких визнано недійсним або бездіяльність яких визнана такою, що суперечить цьому Договору, зобов’язуються вжити необхідних заходів для виконання рішення Суду.

Таке зобов’язання не впливає на будь-яке інше зобов’язання, яке випливає з другого пункту статті 288.

Ця стаття також застосовується до ЄЦБ.

Стаття 234 (колишня стаття 177)

Суд Юстиції має юрисдикцію виносити приюдиціальні рішення стосовно:

(а) тлумачення цього Договору;

(б) дійсності і тлумачення рішень інститутів Співтовариства та ЄЦБ;

(в) тлумачення статутів органів, створених за рішенням Ради, якщо такі статути вимагають цього.

Коли таке питання постає перед будь-яким судом чи трибуналом держави-члена, то цей суд чи трибунал може, якщо вважатиме, що рішення з цього питання є необхідним для прийняття свого рішення, просити Суд прийняти рішення з цього приводу.

Коли будь-яке таке питання ставиться у справі, яка вже розглядається судом чи трибуналом держави-члена, рішення якого не підлягає оскарженню згідно з національним законодавством, такий суд чи трибунал зобов’язаний звернутися до Суду.

Стаття 235 (колишня стаття 178)

Суд має юрисдикцію у спорах, пов’язаних із відшкодуванням збитків, згадуваних у другому пункті статті 288.

Стаття 236 (колишня стаття 179)

Суд має юрисдикцію у будь-якому спорі між Співтовариством та його службовцями, в межах і за умов, викладених у Посадових регламентах чи Правилах працевлаштування.

Стаття 237 (колишня стаття 180)

Суд, в нижчевикладених межах, має юрисдикцію у спорах стосовно:

(а) виконання державами-членами зобов’язань згідно із Статутом Європейського інвестиційного банку. У цьому зв’язку Рада директорів банку має повноваження, надані Комісії статтею 226;

(б) заходів, прийнятих Радою управляючих Європейського інвестиційного банку. У цьому зв’язку будь-яка держава-член, Комісія чи Адміністративна рада банку може звертатися з позовами згідно з умовами, викладеними у статті 230.

(в) заходів, прийнятих Адміністративною радою Європейського інвестиційного банку. Оскаржувати заходи можуть лише держави-члени або Комісія згідно з умовами, викладеними у статті 230, і винятково на підставі невідповідності процедурі, яка визначена статтями 21(2), (5), (6) та (7) Статуту Банку;

(г) виконання національними центральними банками зобов’язань, взятих за цим Договором та Статутом ЄСЦБ. У цьому зв’язку повноваження Ради ЄЦБ щодо національних центральних банків будуть такими ж, як ті, що покладені на Комісію стосовно держав-членів статтею 226. Якщо Суд встановить, що національний центральний банк не виконує свої зобов’язання згідно з даним Договором, від такого банку вимагатиметься прийняття необхідних заходів для виконання рішення Суду.

Стаття 238 (колишня стаття 181)

Суд має юрисдикцію надавати висновки стосовно будь-якого арбітражного застереження, що міститься в контракті, укладеному Співтовариством або за дорученням Співтовариства, і незалежно від того, чи регулюється цей контракт господарським чи цивільним правом.

Стаття 239 (колишня стаття 182)

Суд має юрисдикцію у будь-якому спорі між державами-членами, що стосується предмета цього Договору, якщо цей спір подається на його розгляд за особливою згодою між сторонами.

Стаття 240 (колишня стаття 183)

За винятком випадків, де юрисдикція Суду визначена цим Договором, спори, в яких Співтовариство виступає в якості однієї із сторін, не виключаються з юрисдикції судів чи трибуналів держав-членів.

Стаття 241 (колишня стаття 184)

Незважаючи на завершення терміну, визначеного у п’ятому пункті статті 230, будь-яка сторона, у судових слуханнях щодо регламенту, прийнятого спільно Європейським Парламентом і Радою, або регламенту Ради, Комісії або ЄЦБ, може посилатися на підстави, які визначені у другому пункті статті 230, з метою оскарження до Суду застосовування цього регламенту.

Стаття 242 (колишня стаття 185)

Позови, з якими звертаються до Суду, не призупиняють дію актів. Однак Суд може, якщо вимагають обставини, вимагати призупинити застосування оскарженого рішення.

Стаття 243 (колишня стаття 186)

Суд може у будь-яких справах, які знаходяться на розгляді, приписувати будь-які необхідні проміжні заходи.

Стаття 244 (колишня стаття 187)

Рішення Суду впроваджуються за умов, викладених у статті 256.

Стаття 245 (колишня стаття 188)

Статут Суду викладено в окремому Протоколі.

Рада може, діючи на підставі одноголосно прийнятого рішення і після консультацій з Комісією та Європейським Парламентом, внести поправки до Розділу ІІІ Статуту.

Суд приймає свої Правила процедури. Ці Правила вимагають одноголосного схвалення Радою.

Секція 5. Рахункова палата

Стаття 246 (колишня стаття 188а)

Рахункова палата здійснює перевірки.

Стаття 247 (колишня стаття 188b)

1. Рахункова палата складається з 15 членів.

2. Члени Рахункової палати обираються з числа осіб, які належать або належали у своїх відповідних країнах до органів зовнішнього аудиту, або з тих, хто має спеціальну кваліфікацію для цієї посади. Їхня незалежність має бути поза всяким сумнівом.

3. Члени Рахункової палати призначаються Радою на термін шість років на підставі одноголосного рішення і після консультацій з Європейським Парламентом.

Члени Рахункової палати можуть обиратися на повторний строк.

Зі свого числа вони обирають Голову Рахункової палати на термін три роки. Голова може обиратися на повторний строк.

4. Члени Рахункової палати, у загальних інтересах Співтовариства, є повністю незалежними у виконанні своїх обов’язків.

При виконанні цих обов’язків вони не пошукують і не приймають інструкцій від будь-якого уряду чи від будь-якого іншого органу. Вони утримуються від будь-яких дій, несумісних з їхніми обов’язками.

5. Члени Рахункової палати, під час свого перебування на посаді, не можуть бути задіяними у будь-якій іншій діяльності, незалежно від того, прибуткова вона чи ні. Приступаючи до виконання своїх обов’язків, вони дають урочисту клятву, що як під час, так і після свого перебування на посаді дотримуватимуться зобов’язань, які з цього витікають, особливо щодо свого обов’язку поводитися чесно і розсудливо при розгляді пропозицій щодо певних призначень чи винагород після закінчення терміну їх перебування на посаді.

6. Окрім нормальної заміни чи смерті, обов’язки члена Рахункової палати закінчуються з його відставкою або примусовим звільненням за постановою Суду відповідно до пункту 7.

Вакансія, що з’явилася таким чином, заповнюється на залишок терміну перебування члена на посаді.

За винятком примусового звільнення, члени Рахункової палати залишаються на своїх посадах до переобрання на законних підставах.

7. Член Рахункової палати може бути звільнений зі своєї посади або позбавлений свого права на пенсію та інші винагороди лише у випадку, якщо Суд, на вимогу Рахункової палати, встановить, що він більше не відповідає необхідним умовам або не виконує зобов’язань, що покладаються на нього згідно з посадою.

8. Діючи на підставі рішення, прийнятого кваліфікованою більшістю, Рада визначає умови найму Голови та членів Рахункової палати, особливо з питань їхніх зарплат, винагород та пен-сій. Тією ж більшістю вона також визначає будь-які інші платежі, які можуть бути зроблені замість заробітної плати.

9. Положення Протоколу про привілеї та імунітет службовців Європейського Співтовариства, які застосовуються до суддів Суду, застосовуються також і до членів Рахункової палати.

Стаття 248 (колишня стаття 188c)

1. Рахункова палата перевіряє звіти про всі доходи і видатки Співтовариства. Він також розглядає звіти про всі доходи і видатки всіх органів, створених Співтовариством за умови, якщо відповідний статутний документ не виключає такого розгляду.

Рахункова палата надає Європейському Парламенту і Раді гарантійний документ щодо правильності ведення рахунків та законності і правильності всіх операцій, який публікується в Офіційному віснику Європейського Співтовариства.

2. Рахункова палата стежить за тим, щоб усі доходи були отримані і всі витрати були здійснені законним та правильним способом, і щоб управління фінансами було правильним. При цьому він повідомляє про кожен випадок порушень.

Перевірка доходів повинна здійснюватися на основі як сум, визначених до сплати, так і сум, дійсно сплачених Співтоваристві.

Перевірка видатків повинна здійснюватися на основі як взятих зобов’язань, так і дійсно зроблених платежів.

Такі перевірки можуть здійснюватися перед закриттям рахунків даного фінансового року.

3. Перевірка базується на бухгалтерській звітності та, за необхідності, проводиться без попередження в інших інститутах Співтовариства, в приміщеннях будь-якого органу, який управляє доходами чи видатками за дорученням Співтовариства, та в державах-членах, включаючи приміщення будь-якої фізичної чи юридичної особи, яка отримує платежі з бюджету. У державах-членах аудит здійснюється у контакті з національними аудиторськими органами або, якщо останні не мають необхідних повноважень, з компетентними національними установами. Рахункова палата та національні аудиторські органи держав-членів співпрацюють у дусі довіри, в той же час зберігаючи свою незалежність. Ці органи чи установи інформують Рахункову палату про свій намір брати участь в перевірці.

Інші інститути Співтовариства та органи, що управляють доходами та видатками від імені Співтовариства, будь-яка фізична чи юридична особа, яка отримує платежі з бюджету, та національні аудиторські органи або, якщо вони не мають необхідних повноважень, то компетентні національні установи надають Рахункової палати, на його вимогу, будь-який документ чи інформацію, потрібну для виконання ним своїх завдань.

Стосовно діяльності Європейського інвестиційного банку з управління доходами і видатками Співтовариства, права Суду на доступ до інформації, якою володіє Банк, визначаються угодою між Судом, Банком і Комісією. За відсутності такої угоди Суд, проте, має доступ до інформації, яка необхідна йому для перевірки доходів і видатків Співтовариства, якими управляє Банк.

4. Рахункова палата готує щорічний звіт після закінчення кожного фінансового року. Він направляється іншим інститутам Співтовариства і публікується, разом з відповідями цих інститутів на зауваження Рахункової палати, в Офіційному віснику Європейського Співтовариства.

Рахункова палата також у будь-який час може представити свої зауваження, зокрема у формі спеціальних звітів, щодо певних питань, і надавати висновки на вимогу того чи іншого інституту Співтовариства.

Він приймає свої щорічні звіти, спеціальні звіти та висновки більшістю голосів своїх членів.

Він допомагає Європейському Парламенту і Раді у здійсненні ними своїх повноважень щодо контролю за виконанням бюджету.