Про заснування Європейського Співтовариства

Преамбула

Частина перша ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ

Частина друга ГРОМАДЯНСТВО СОЮЗУ

Частина третя ПОЛІТИКА СПІВТОВАРИСТВА

Розділ І Вільний рух товарів

Глава 1. Митний союз

Глава 2. Заборона кількісних обмежень між державами-членами

Розділ ІІ Сільське господарство

Розділ ІІІ Вільне пересування осіб, послуг та капіталу

Глава І. Працівники

Глава 2. Право на заснування та економічну діяльність

Глава 3. Послуги

Глава 4. Капітал і платежі

Розділ IV (колишній розділ III а) Візи, притулок, імміграція та інші питання, пов’язані з вільним пересуванням осіб

Розділ V (колишній Розділ IV) Транспорт

Розділ VI (колишній Розділ V) Спільні положення щодо конкуренції, оподаткування та зближення законодавства

Глава 1. Правила конкуренції

Секція 1. Положення, що застосовуються до підприємств

Секція 2. Державна допомога

Глава 2. Положення про оподаткування

Глава 3. Зближення законів

Розділ VII (колишній Розділ VI) Економічна і валютна політика

Глава 1. Економічна політика

Глава 2. Валютна політика

Глава 3. Інституційні положення

Глава 4. Перехідні положення

Розділ VІІІ (колишній Розділ VІ а)Зайнятість

Розділ ІХ (колишній Розділ VІІ) Спільна торговельна політика

Розділ Х (колишній Розділ VІІ а) Митне співробітництво

Розділ ХІ (колишній Розділ VІІІ) Соціальна політика, освіта, професійна підготовка та молодь

Глава І. Соціальні Положення

Глава 2. Європейський соціальний фонд

Глава 3. Освіта, професійна підготовка і молодь

Розділ ХІІ (колишній Розділ ІХ) Культура

Розділ ХІІІ (колишній Розділ Х) Охорона здоров’я

Розділ ХІV (колишній Розділ ХІ) Захист споживача

Розділ ХV (колишній РОЗДІЛ ХІІ) Транс’європейські мережі

Розділ ХVІ (колишній РОЗДІЛ ХІІІ) Промисловість

Розділ ХVІІ (колишній РОЗДІЛ ХІV) Економічне та соціальне згуртування

Розділ ХVІІІ (колишній РОЗДІЛ ХV) Дослідження і технологічний розвиток

Розділ ХІХ (колишній РОЗДІЛ ХVІ) Навколишнє середовище

Розділ ХХ (колишній РОЗДІЛ ХVІІ) Співробітництво заради сприяння співпраці

Частина четверта АСОЦІАЦІЯ ІЗ ЗАМОРСЬКИМИ КРАЇНАМИ І ТЕРИТОРІЯМИ

Частина п’ята ІНСТИТУТИ СПІВТОВАРИСТВА

Розділ І Положення стосовно інститутів

Глава 1. Інститути

Секція І. Європейський Парламент

Секція 2. Рада

Секція 3. Комісія

Секція 4. Суд

Секція 5. Рахункова палата

Глава 2. Положення, спільні для кількох інститутів

Глава 3. Економічний і соціальний комітет

Глава 4. Комітет регіонів

Глава 5. Європейський інвестиційний банк

Розділ ІІ Фінансові положення

Частина шоста ЗАГАЛЬНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

ПРОТОКОЛИ (текст не відтворений)

Примітка: Посилання на статті Договору, назви та секції містяться у протоколах, що адаптовані згідно з таблицями еквівалентності, які винесені у додатку до Амстердамського Договору.

Протоколи додані до Договору про Європейський Союз та до Договору про заснування Європейського Співтовариства:

– Протокол (№ 2), який включає Шенгенські acguis до правової системи Європейського Союзу (1997)

– Протокол (№ 3) про застосування певних аспектів статті 14 Договору про заснування Європейського Співтовариства щодо Об’єднаного Королівства та Ірландії (1997)

– Протокол (№ 4) про позицію Об’єднаного Королівства Великобританії та Ірландії (1997);

– Протокол (№ 5) про позицію Данії (1997).

Протоколи, додані до Договору про Європейський Союз та до Договорів про заснування Європейського Співтовариства, Європейського співтовариства з вугілля та сталі, Європейського співтовариства з атомної енергії:

– Протокол (№ 6), доданий до Договору про Європейський Союз та Договорів про заснування Європейських Співтовариств (1992);

– Протокол (№ 7) про інститути з огляду на розширення Європейського Союзу (1997);

– Протокол (№ 8) про місцеперебування інститутів, установ та департаментів Європейських Співтовариств та Європолу (1997);

– Протокол (№ 9) про роль національних парламентів у Європейському Союзі (1997).

Протоколи, додані до Договорів про заснування Європейського Співтовариства:

– Протокол (№ 10) про Статут Європейського інвестиційного банку (1957);

– Протокол (№ 11) про Статут Суду Європейського Співтовариства (1957);

– Протокол (№ 12) про Італію (1957);

– Протокол (№ 13) про товари, що вироблені та надходять з певних країн і користуються спеціальним режимом, якщо вони імпортуються до держави-члена (1957);

– Протокол (№ 14) щодо імпорту в Європейське Співтовариство нафтопродуктів очищених у Нідерландській частині Антильських островів (1962);

– Протокол (№ 15) про спеціальні заходи щодо Гренландії (1985);

– Протокол (№ 16) про придбання власності у Данії (1992);

– Протокол (№ 17) щодо Статті 141 Договору про заснування Європейського Співтовариства (1992);

– Протокол (№ 18) про Статут Європейської системи центральних банків та Європейський центральний банк (1992);

– Протокол (№ 19) про Статут Європейського валютного інституту (1992)

– Протокол (№ 20) про надмірну дефіцитну процедуру (1992);

– Протокол (№ 21) про зведені критерії, згадані у Статті 121 Договору про заснування Європейського Співтовариства (1992);

– Протокол (№ 22) про Данію (1992);

– Протокол (№ 23) про Португалію (1992);

– Протокол (№ 24) про перехід до третьої стадії економічного та валютного союзу (1992);

– Протокол (№ 25) про певні положення щодо Об’єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії (1992);

– Протокол (№ 26) про певні положення щодо Данії (1992);

– Протокол (№ 27) про Францію (1992);

– Протокол (№ 28) про економічне та соціальне зближення (1992);

– Протокол (№ 29) про притулок для громадян держав-членів Європейського Союзу (1997);

– Протокол (№ 30) про застосування принципів субсидіарності та пропорційності (1997);

– Протокол (№ 31) про зовнішні відносини держав-членів щодо перетинання зовнішніх кордонів (1997);

– Протокол (№ 32) про систему громадського радіомовлення держав-членів (1997);

– Протокол (№ 33) про захист тварин (1997);

– Протокол доданий до Договорів про заснування Європейського Співтовариства, Договорів про заснування Європейського Співтовариства з вугілля та сталі та Європейського Співтовариства з атомної енергії:

– Протокол (№ 34) про привілеї та імунітети Європейських Співтовариств (1965).

ДОГОВІР ПРО ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ КОРОЛЬ БЕЛЬГІЇ, ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ КОРОЛЕВА ДАНІЇ, ПРЕЗИДЕНТ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНА, ПРЕЗИДЕНТ ГРЕЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ КОРОЛЬ ІСПАНІЇ, ПРЕЗИДЕНТ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, ПРЕЗИДЕНТ ІРЛАНДІЇ, ПРЕЗИДЕНТ ІТАЛІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, ЙОГО КОРОЛІВСЬКА ВИСОКІСТЬ ВЕЛИКИЙ ГЕРЦОГ ЛЮКСЕМБУРЗЬКИЙ, ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ КОРОЛЕВА НІДЕРЛАНДІВ, ПРЕЗИДЕНТ ПОРТУГАЛЬСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ КОРОЛЕВА ОБ’ЄДНАНОГО КОРОЛІВСТВА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ І ПІВНІЧНОЇ ІРЛАНДІЇ,

СПОВНЕНІ РІШУЧОСТІ дати відлік новій стадії у процесі європейської інтеграції, започаткованому заснуванням Європейського Співтовариства,

ПАМ’ЯТАЮЧИ про історичну важливість припинення роз’єднання європейського континенту та потребу створення міцної основи для будівництва майбутньої Європи,

ПІДТВЕРДЖУЮЧИ свою вірність принципам свободи, демократії та поваги людських прав, а також фундаментальних свобод та верховенства права,

ПІДТВЕРДЖУЮЧИ свою вірність основоположним соціальним правам, які визначені Європейською Соціальною Хартією, підписаною в Турині 18 жовтня 1961 року, та Хартією Співтовариства про основоположні соціальні права робітників 1989 року,

ПРАГНУЧИ поглибити солідарність між своїми народами, поважаючи при цьому їх історію, культуру і традиції,

ПРАГНУЧИ посилити демократичне та ефективне функціонування інституцій з метою надання їм можливостей краще виконувати покладені на них завдання в межах єдиних інституційних рамок,

СПОВНЕНІ РІШУЧОСТІ досягти зміцнення і злиття своїх економік та утворити економічний і валютний союз, у тому числі, відповідно до положень цього Договору, єдину і стабільну валюту,

СПОВНЕНІ РІШУЧОСТІ сприяти економічному і соціальному прогресу своїх народів, керуючись принципом рівномірного розвитку в межах функціонування внутрішнього ринку і посиленої взаємодії та захисту навколишнього середовища, а також здійснювати політику, яка б забезпечувала поступ в економічній інтеграції паралельним прогресом в інших сферах,

ПРАГНУЧИ встановити громадянство, спільне для громадян їхніх країн,

ПРАГНУЧИ здійснювати спільну зовнішню політику та політику з питань безпеки, в тому числі й поступове створення рамок для здійснення спільної оборонної політики, яка могла б сприяти спільній обороні відповідно до положень статті 17, тим самим посилюючи європейську ідентичність та незалежність з метою підтримки миру, безпеки і прогресу в Європі та в цілому світі,

ПРАГНУЧИ полегшити свободу пересування осіб з одночасним гарантуванням безпеки своїм народам шляхом створення зони свободи, безпеки і справедливості відповідно до положень цього Договору,

ПРАГНУЧИ продовжувати процес створення ще міцнішого союзу між народами Європи, в рамках якого рішення прийматимуться при максимальній участі громадян згідно з принципами субсидіарності,

З ОГЛЯДУ на подальші кроки, здійснювані з метою посилення європейської інтеграції,

ВИРІШИЛИ заснувати Європейський Союз, і для цього призначили своїх повноважних представників:

ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ КОРОЛЬ БЕЛЬГІЇ

Марк ЕЙСКЕНС, Міністр закордонних справ,

Філіп МЕЙШТАДТ, Міністр фінансів;

ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ КОРОЛЕВА ДАНІЇ

Уффе ЕЛЛЄМАН-ЕНСЕН, Міністр закордонних справ,

Андерс ФОГ РАСМУССЕН, Міністр економіки;

ПРЕЗИДЕНТ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНА

Ганс-Дітріх ГЕНШЕР, Федеральний міністр закордонних справ,

Теодор ВАЙГЕЛЬ, Федеральний міністр фінансів;

ПРЕЗИДЕНТ ГРЕЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

Антоніос САМАРАС, Міністр закордонних справ,

Еффіміос ХРИСТОДУЛУ, Міністр економіки;

ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ КОРОЛЬ ІСПАНІЇ

Франсіско ФЕРНАНДЕС ОРДОНЬ’ЄС, Міністр закордонних справ,

Карлос СОЛЬЧАГА КАТАЛАНА, Міністр економіки та фінансів;

ПРЕЗИДЕНТ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

Ролан ДЮМА, Міністр закордонних справ,

П’єр БЕРЕГОВУА, Міністр економіки, фінансів та бюджету;

ПРЕЗИДЕНТ ІРЛАНДІЇ

Джерард КОЛЛІНЗ, Міністр закордонних справ,

Берті АХЕРН, Міністр фінансів;

ПРЕЗИДЕНТ ІТАЛІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ Джанні де МІКЕЛІС, Міністр закордонних справ, Гвідо КАРЛІ, Міністр фінансів;

ЙОГО КОРОЛІВСЬКА ВИСОКІСТЬ ВЕЛИКИЙ ГЕРЦОГ ЛЮКСЕМБУРЗЬКИЙ Жак Ф. ПООС, заступник Прем’єр-Міністра, Міністр закордонних справ, Жан-Клод ЖЮНКЕР, Міністр фінансів;

ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ КОРОЛЕВА НІДЕРЛАНДІВ Ханс ван ден БРУК, Міністр закордонних справ, Уілльям КОК, Міністр фінансів;

ПРЕЗИДЕНТ ПОРТУГАЛЬСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

Жоао де ДЕУС ПІНЕЙРО, Міністр закордонних справ,

Жоржі БРАГА де МАСЕДО, Міністр фінансів;

ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ КОРОЛЕВА ОБ’ЄДНАНОГО КОРОЛІВСТВА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ І ПІВНІЧНОЇ ІРЛАНДІЇ

Високоповажний Дуглас ХЕРД, Міністр закордонних справ та у справах Співдружності, Вельмиповажний Френсіс МОД, Міністр фінансів;

ЯКІ, обмінявшись вірчими грамотами, що підтверджують їх повноваження, і переконавшись у їх належній формі, домовились про таке: