Травматичне ураження головного мозку. Спе неповнолітніх.

У результаті травми головного мозку спостерігаються гострі розлади психіки, пов'язані безпосередньо із травмою, а також хронічні розлади психіки як наслідок перенесеної травми. Залишається амнезія — втрата пам'яті на події, що передували травмі, а також відразу після травми.

При важких травмах мозку може розвиватися травматичне слабоумство — настає зниження інтелекту. Люди, які перенесли травму голови, дуже чутливі до алкоголю, під впливом якого здатні до агресивних дій. Іноді в гострому і пізньому періоді спостерігається стан порушення, часті зорові й слухові галюцинації, уривчасті маревні ідеї, інколи синдром Корсакова.

Наслідки травми головного мозку можуть виявитися у таких виглядах: травматична церебрастенія, травматична енцефалопатія, травматичне слабоумство, травматична епілепсія.

Травматична церебрастенія характеризується головним болем, швидкою стомлюваністю, але грубих органічних симптомів немає. Ці хворі абсолютно не переносять алкоголю. Характерні також безпам'ятність, неуважність, нездатність зосередитися на чомусь. Іноді хворі схильні до конфліктів. Травматична церебрастенія може спостерігатися навіть після легких струсів головного мозку з короткочасною втратою свідомості. Звичайно хворі одужують, але можуть залишитися стійкі залишкові явища.

Травматична енцефалопатія — захворювання, при якому спостерігаються стійкі неврологічні і психопатичні симптоми: парези, паралічі, тикоподібні посмикування, тремтіння головного мозку, порушення мовлення, заїкання. Симптоматика залежить від локалізації травматичного ураження. Хворі скаржаться на головний біль, поганий сон, дратівливість, зниження працездатності. Вони афективно збуджені, дратівливі. Іноді спостерігаються істеричні напади, що відрізняються від епілептичних тим, що виникають не раптово, а з якогось зовнішньою приводу і тривають довше.

Травматичне слабоумство розвивається зазвичай після важких черепно-мозкових травм, при цьому поступово погіршується пам'ять, знижується інтелект, мислення стає уповільненим, утрачається запас знань і життєвий досвід, з'являється психічне виснаження — хворі втрачають ініціативу, бездіяльні, іноді злісні, роздратовані, дуже сугестивні. Такі хворі небезпечні для оточуючих. Захворювання прогресує.

У разі необхідності для вирішення питання про наявність у неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого психічного захворювання чи затримки психічного розвитку та його здатності повністю або частково усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними в конкретній ситуації призначається комплексна психолого-психіатрична експертиза.

Судинне захворювання головного мозку. Психози пізнього віку.

У віці 50-60 років у людей найчастіше виявляється захворювання на атеросклероз. Воно пов'язане з відкладенням на стінках кровоносних судин жироподібних речовин — ліпоїдів. У подальшому в результаті зарощення їх сполучною тканиною на внутрішніх стінках судин утворюються бляшки, що значно звужують просвіт кровоносних судин, а іноді й повністю його закривають, що призводить до порушення кровообігу і навіть розривів кровоносних судин — інсультів. Атеросклеротичні зміни відбуваються насамперед в аорті та інших великих судинах, а потім уражаються всі кровоносні судини.

Атеросклероз судин головного мозку виявляється передусім у церебральній астенії швидкому психічному виснаженні, стомлюваності, при цьому спостерігається афективна нестійкість, зміна настроїв (частіше настрій поганий, але буває й екзальтація). У хворих порушується запам'ятовування спочатку дат, цифр, імен, прізвищ, а потім й іншої інформації. Перебіг захворювання хвилеподібний, тривалий. Хворі емоційно лабільні, іноді незначні приводи призводять до афективних спалахів, але вони швидко минають. Атеросклеротичне слабоумство, яке може розвинутися у більш тяжких випадках, відрізняється тим, що при втраті пам'яті хворі часто усвідомлюють свою хворобу й особистість у цілому не втрачається. Після інсульту у хворого може розвинутися так звана пізня епілепсія з великими епілептичними нападами.

Перебіг захворювання прогресуючий і може закінчитися слабоумством. Психічні порушення можуть бути викликані й гіпертонічною хворобою. Часто це захворювання поєднується з атеросклеротичними змінами в судинах, але бувають вияви гіпертонії і на ґрунті захворювання нирок та інших порушень в організмі.

Енцефаліти,сифіліс мозку.

Енцефаліт інфекційне захворювання — широке запалення головного мозку, що охоплює кору і підкіркові вузли. Існує енцефаліт, що виникає як ускладнення інфекційного захворювання, і захворювання, що виникає як первинне ураження головного мозку фільтривним вірусом, — кліщовий енцефаліт.

Обидві форми енцефаліту мають два періоди: гострий і хронічний (залишкові явища після неповного одужання). Гострий період у судово-психіатричній практиці зазвичай не зустрічається. Гостра форма енцефаліту, що виникає на ґрунті інфекційних захворювань (тиф, скарлатина, малярія тощо), супроводжується температурою, порушенням свідомості, сприйняттям у вигляді зорових галюцинацій. Інколи гострий період перебігає одночасно із самим інфекційним захворюванням, іноді ж — коли інфекційне захворювання вщухає. Найчастіше хворий одужує, але буває хронічний перебіг із залишковими явищами захворювання. У цей період хворі апатичні, бездіяльні, малорухливі, байдужі. Хвороба не прогресує, стан може поліпшуватися або залишатися таким же.

Через 2-5 років після зараження сифілісом у випадку незакінченого лікування чи взагалі без лікування у хворих можуть виявлятися зміни з боку нервової системи: ураження оболонок мозку (менінгоенцефаліти) чи утворення сифілітичних пухлин (гум).

Специфічна інтоксикація насамперед виявляється у вигляді сифілітичної неврастенії. Хворі скаржаться на головний біль, виснаження, стомлюваність, ослаблення пам'яті, у більш тяжких випадках — приголомшеність. Хворі зазвичай правильно оцінюють ситуацію, оточення, розуміють, що хворі. Іноді у них спостерігаються іпохондричні та істеричні реакції. Хворі поводяться правильно і продовжують активне життя. Прогресивний параліч виявляється через 5-10 років після зараження сифілісом.

Судово-психіатрична оцінка сифілітичних уражень складна. У тих випадках, коли є чітко виражені зміни інтелекту, коли спостерігається неправильна поведінка, ослаблення самокритики, хвора людина неосудна. При вчиненні соціально небезпечних дій звертає на себе увагу безглуздість учинку.

Алкоголізм та наркоманія.

При патологічному сп'янінні спостерігається грубе порушення свідомості типу сутінкового розладу орієнтування. Вся поведінка хворого вказує на відрив від реальної дійсності, хворобливе сприйняття оточення, на патологічну заглибленість у свої переживання. Його дії автоматичні, рухові порушення виявляються в інтенсивних, безглуздих, агресивних діях із неймовірною жорстокістю, злостивістю. У цьому стані вони звичайно не тікають, а зі злістю й люттю нападають на уявних ворогів.

У клініці патологічного сп'яніння розрізняють дві форми: епілептоїдну й параноїдну. ГІри епілептоїдній формі спостерігаються різке психомоторне порушення, тяжке порушення свідомості, безглузда агресія, буйство, лють. Після патологічного сп'яніння настає амнезія, того, що трапилося, хворі не пам'ятають.

Параноїдній формі характерні певна маревна цілеспрямованість дій, викривлене сприйняття дійсності, тривога, страх, гнів. Спостерігаються маревні і галюцинаторні переживання. Хворі схильні до тяжких агресивних дій. Як правило, патологічне сп'яніння триває від кількох хвилин до 3-4 годин і закінчується глибоким сном. Спогади про минуле уривчасті або не зберігаються зовсім.

Судово психіатрична оцінка. За наявності патологічного сп'яніння людина неосудна, не може усвідомлювати своїх дій і керувати ними. Патологічне сп'яніння людина може переживати лише один раз у житті.

У всіх випадках наркоманії особа визнається осудною, і тільки при гострому психічному стані в момент вчинення правопорушення може визнаватися неосудною.