Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Який холодоагент має наступні недоліки: отруйність, горючість і вибухонебезпечність?↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 19 из 19 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
а) вода; б) фреон; в) хладон; г) аміак. 3. При зростанні теплоти пароутворення, кількість циркулюючого в системі холодильного агента: а) залишається незмінною; б) збільшується; в) зменшується; г) спочатку зменшується, потім різко збільшується. 4. Альтернативним замінником для фреону R22 є хладон: а) R11; б) R23; в) R134a; г) R407C. 5. Захисну дію на мідь спричинює: а) алкасилікат; б) бура; в) карбоніт; г) толіптріазол. 6. З присутністю кисню в холодоносії, процеси корозії в металі: а) залишаються незмінними; б) уповільнюються; в) прискорюються; г) спочатку прискорюються, потім уповільнюються. 7. Змішувати різні холодоносії не рекомендується через: а) збільшення гідравлічного опору системи; б) їх розшарування; в) збільшення корозійної активності; г) можливість реакції між інгібіторами. 8. Особливістю роботи холодильних установок є: а) застосування засобів автоматизації; б) розгалужені системи трубопроводів; в) безпека працюючого персоналу; г) невелика кількість охолоджуваних об’єктів. 9. Схема холодильної установки повинна: а) бути простою і не вимагати великих витрат для її виконання; б) мати розгалужену систему трубопроводів; в) використовувати токсичні холодильні агенти; г) мати невелику кількість охолоджуваних об’єктів. 10. З’єднання всмоктувальних ліній компресорів загальним трубопроводом дозволяє: а) зменшити кількість холодоагенту в системі; б) регулювати потужність компресорів; в) звільнити компресор, який підлягає ремонту, від холодоагенту; г) підвищити холодильний коефіцієнт установки. 11. У відцентрових компресорів зворотні клапани встановлюються на всмоктувальних лініях для: а) розвантаження компресорів при їх зупинці від високого тиску; б) уникнення зворотного потоку пари; в) захисту компресорного обладнання; г) зменшення наслідків аварії. 12. Можливість видалення пари з елементів установки шляхом відсмоктування компресором передбачена з метою: а) запобігання витратам холодоагенту; б) зниження тиску в установці; в) звільнення пари холодоагенту від масла; г) збільшення температури в конденсаторі. 13. Лінійний ресивер є збірником конденсату, завдяки чому: а) рідина в конденсаторі не затоплює його теплообмінну поверхню; б) забезпечується надійне стікання рідини в конденсатор; в) вирівнюється тиск в ресивері і конденсаторі; г) з’єднується паровий простір ресивера і конденсатора. 14. Висота компресорного цеху повинна бути: а) не менше ніж 4,8м; б) не менше ніж 12м; в) не більше ніж 6м; г) не менше ніж 10м. 15. Зменшення площі компресорного цеху досягають: а) зменшенням діаметрів трубопроводів; б) більш повним використанням його об’єму; в) збільшенням висоти приміщення цеху; г) використанням компресора більшої потужності. 16. Гідравлічний затвор, який створюється в лінійному ресивері: а) дозволяє здійснювати контроль за рівнем рідини; б) збільшує його гідравлічний опір; в) створює запас холодоагенту для компенсації витоків; г) перешкоджає перетіканню пари з боку високого тиску у випарну систему. 17. Тиск в проміжній ємності повинен бути знижений до тиску у випарній системі для: а) виключення можливості гідравлічного удару; б) виключення змішування потоків рідини з різними температурами; в) підживлення колектора рідиною вищої температури; г) додавання рідини низької температури. 18. Особливістю відцентрових компресорів є: а) відбір пари проміжного тиску; б) реалізація циклу двоступеневого стиснення в одноступеневому компресорі; в) робота однокорпусним компресором на декількох температурах кипіння; г) використання рідкого холодоагенту для охолодження масла. 19. На відкритому повітрі розміщують наступне обладнання компресорного цеху: а) заправні станції; б) насосне устаткування; в) компресорні агрегати; г) устаткування оборотного охолодження води. 20. Однією з переваг компресорних цехів є: а) невелика довжина трубопроводів; б) швидкість монтажу устаткування; в) зручність обслуговування холодильного устаткування; г) проста і надійна повна автоматизація. 21. Одним із недоліків децентралізованих машинних відділень є: а) значні капітальні витрати, пов’язані з будівництвом приміщення; б) наявність великої кількості запірної арматури; в) висока холодопродуктивність у холодильниках великого об’єму; г) значна довжина магістральних трубопроводів. 22. Однією з переваг децентралізованих машинних відділень є: а) можливість використання компресорних агрегатів великої холодопродуктивності; б) рівномірний виробіток ресурсу компресорів; в) економія електричної енергії на виробництво холоду завдяки автоматичному регулюванню; г) велика зайнята площа. 23. Однією з переваг централізованих машинних відділень є: а) відсутність спеціальних будівель під компресорні цехи; б) невелика довжина трубопроводів і малі втрати при транспортуванні холоду; в) економія електричної енергії на виробництво холоду завдяки автоматичному регулюванню; г) підвищені втрати холоду під час його транспортування. 24. Холодильне устаткування децентралізованих машинних відділень розміщують: а) в машинному залі компресорного цеху; б) в капітальних прибудовах до охолоджуваного приміщення; в) безпосередньо на даху охолоджуваних об’єктів; г) за бажанням замовника. 25. При частотному регулюванні компресорів необхідно: а) порівнювати термін окупності з терміном роботи обладнання; б) використовувати сучасні напівпровідникові регулятори; в) забезпечити рівномірний виробіток ресурсу компресорів; г) забезпечити плавну подачу холодоагенту в компресор. 26. Застосування статичних випарників: а) знижує корозійну активність холодоагенту; б) підвищує ефективність їх тепловіддачі; в) зменшує витрату холодоагенту в системі; г) зберігає електроенергію, потрібну для живлення вентиляторів. 27. При виборі конденсаторів і охолодників повітря необхідно враховувати: а) потужність, споживану вентиляторами і ТЕНами; б) способи монтажу і ремонту; в) наявність допоміжного обладнання; г) термін окупності обладнання. 28. Використання в холодильних установках обладнання із завищеними параметрами призводить до: а) збільшення витрат на його експлуатацію; б) збільшення потужності холодильної установки; в) збільшення терміну роботи обладнання; г) збільшення собівартості продукції. 29. Використання гарячої пари холодоагенту для відтаювання випарників дає економію енергії: а) від 3 до 8%; б) від 8 до 10%; в) від 10 до 12%; г) від 12 до 15%. 30. Регулювання тиску конденсації зміною швидкості обертання вентиляторів забезпечує: а) постійну холодопродуктивність установки; б) економію електроенергії до 50%; в) зменшення навантаження на компресор; г) постійний тиск рідкого холодоагенту.
Розділ 3. Проектування теплообмінного обладнання теплоенергетичних установок 1. Креслення допоміжного обладнання слід оформляти у відповідності з: а) ЄСКД; б) ДСТУ; в) СПДБ; г) ГОСТ. 2. При проектуванні нового, нестандартного теплообмінного устаткування виконується: а) конструкторський розрахунок; б) перевірочний розрахунок; в) розрахунок на міцність; г) тепловий розрахунок. 3. Результатом конструкторського розрахунку є: а) площа теплообміну; б) геометричні розміри обладнання; в) параметри теплоносіїв; г) теплове навантаження. 4. Якщо наявна різниця температур теплоносіїв недостатня для забезпечення заданого теплового навантаження, то рекомендують: а) підвищити параметри гарячого теплоносія; б) понизити параметри гарячого теплоносія; в) використати теплообмінне обладнання з меншою поверхнею теплообміну; г) підвищити параметри холодного теплоносія. 5. Величину G·cp=C називають: а) водяним еквівалентом; б) масовою теплоємністю; в) тепловою потужністю; г) об’ємною витратою. 6. Якщо відношення більше 58, то вигідніше: а) поздовжній рух теплоносія; б) поперечний рух теплоносія; в) багаторазовий перехресний рух теплоносія; г) протиток. 7. Орієнтовні значення коефіцієнтів тепловіддачі при нагріві-охолодженні води становлять: а) 500-10000 Вт/(м2·К); б) 200-1500 Вт/(м2·К); в) 20-100 Вт/(м2·К); г) 1-50 Вт/(м2·К); 8. Рекомендовані значення швидкості руху запилених газів у середині труб: а) 6-10 м/с; б) 12-16 м/с; в) 50-75 м/с; г) 30-50 м/с. 9. Теплоносій з нижчим коефіцієнтом тепловіддачі краще подавати у: а) труби; б) міжтрубний простір; в) горизонтальний теплообмінний апарат; г) вертикальний теплообмінний апарат. 10. У охолоднику гарячий теплоносій подається: а) в міжтрубний простір; б) в труби; в) на горизонтальну пластину; г) в вертикальну трубу. 11. Робоча довжина труб у теплообмінному обладнанні становить: а) 2-4 м; б) 5-6 м; в) 7-8 м; г) 9-10 м. 12. Крок розміщення труб у трубній решітці дорівнює: а) ≥1,3d труби; б) ≤1,3d труби; в) ≥1,5d труби; г) ≤1,5d труби. 13. Якщо кількість ходів у теплообмінному апараті більше 10, то необхідно: а) вибрати труби меншого діаметру; б) збільшити швидкість теплоносія; в) вибрати труби більшого діаметру; г) збільшити параметри теплоносія. 14. Головним фактором, який знижує інтенсивність теплопередачі є: а) опір пограничного шару; б) оребрення поверхні теплообміну; в) штучна турбулізація потоку; г) наявність відкладень і домішок. 15. Виключенню застійних зон у міжтрубному просторі сприяє: а) встановлення розподільних камер; б) турбулізація потоку; в) вибір схеми руху теплоносіїв; г) зміна параметрів гарячого теплоносія. 16. Оребрення труб використовується з метою: а) інтенсифікації тепловіддачі; б) зменшення втрат на прокачування теплоносія; в) запобігання утворенню відкладень; г) ліквідації застійних зон. 17. Використання турбулентних вставок у вигляді діафрагм дозволяє інтенсифікувати теплообмін в: а) 4 рази; б) 2-3 рази; в) 20-100%; г) 6-7 раз. 18. При збільшенні товщини плівки конденсату тепловіддача: а) зменшується; б) збільшується; в) не змінюється; г) спочатку зменшується, потім збільшується. 19. Застосування конденсатних ковпачків на вертикальних трубах дозволяє збільшити коефіцієнт тепловіддачі в: а) 2-3 рази; б) 3 рази; в) 20-100%; г) 6-7 раз. 20. Причиною незадовільної роботи конденсаторів може бути: а) відкладення на поверхні забруднень; б) великий гідравлічний опір; в) високі параметри холодного теплоносія; г) низький коефіцієнт теплопередачі. Предметний покажчик А Агрегат мультикомпресорний 73 Аміак 32 Б Балка фундаментальна 23 В Виробництво вибухонебезпечне 20 Відділення децентралізоване 65 − централізоване 70 Вікно 24 Ворота 24 Вставки турбулентні 114 Втрати гідравлічні 96 Д Двері 24 Дозвіл на експлуатацію 17 Документація робоча 12 Днище еліптичне 106 − конічне 108 − коробкове 108 − сферичне 106 Дроселювання двоступеневе 59 Е Еквівалент водяний 89 Енергоефективність компресорів 75 З Завдання на проектування 9 − технічне 26 Заощадження 78 Записка пояснювальна 12 Затвор гідравлічний 49 Здатність теплотворна 40
І Інгібітор 40 Інтенсифікація теплообміну 111 К Каркас 21 Клапан зворотний 45 Коефіцієнт ефективності ребра 117 Колона 23 Котельня групова 14 − квартальна 14 − підприємства 14 − районна 14 М Масловіддільник 46 Міст компресорів 47 О Об’єм теплоносія секундний Опосвідчення 17 Оребрення поверхні теплообміну 113 П Покрівля 23 План генеральний 8 Посудина тонкостінна 104 Проект 6 − ескізний 27 − робочий 28 − технічний 27 Проектування 6 − двостадійне 8 − одностадійне 8 Пропозиція технічна 26 Р Регулювання продуктивності 76 − тиску конденсації 76 Реєстрація 16 Ресивер лінійний 48 Ригель 23 Різниця температур середня 87 Роботи стадійні 8 Розрахунок гідравлічний 96 − конструкторський 86 − перевірочний 86 Розчин неорганічних солей 37 С Стіна 23 Схема «економайзер» 56 − принципова 18 − робоча 18 − розгорнута 18 − теплова 18 − холодильної установки 18 Сходи 23 Т Теплоносій на основі спиртів 38 − МЕГ 38 Ф Ферма 23 Фільтр 45 Фреон 32 Фундамент 23 Х Хладон 32 Ц Цех компресорний 61
Література
1. Алабовський О.М. та ін. Проектування котелень промислових підприємств: Курсове проектування з елементами САПР: Навч. посібник / О.М. Алабовський, М.Ф. Боженко, Ю.В. Хоронженко. – К.: Вища шк., 1992. – 207 с.: іл. 2. Б.Х. Драганов, А.А. Долінський, А.В. Міщенко, Є.М. Письменний (за ред. Б.Х. Драганова). Теплотехніка: Підручник. – Київ; «ІНКОС», 2005. – 504с. 3. Бакластов А.М., Горбенко В.А., Данилов и др. Промышленные тепломассообменные процессы и установки: Учебник для вузов; под ред. Бакластова А.М. – М.: Энергоатомиздат, 1986. – 328 с. 4. Боженко М.Ф. Енергозбереження в теплопостачанні: навч. посіб. / М.Ф. Боженко, В.П. Сало. – К.: НТУУ «КПІ», 2008. – 268с. 5. Варламов Г.Б. Теплоенергетичні установки та екологічні аспекти виробництва енергії: Підручник / Г.Б. Варламов, Г.М. Любчик, В.А. Маляренко. – Київ: Політехніка, 2003. – 232с. 6. Михеев М.А., Михеева И.М. Основы теплопередачи. М.: Энергия, 1973. 319с. 7. Павлов К.Ф., Романов П.Г., Носков А.А. Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии. Учебное пособие для вузов/Под ред. чл.-корр. АН СССР П.Г. Романкова. – 10-е изд., перераб. и доп. – Л.: Химия, 1987. – 576 с., ил. 8. Пісарєв В.Є. Теплові насоси та холодильні установки: Навч. посібник. – Київ: КНУБА, 2002. – 124с. 9. Стрельцов А.Н. Холодильное оборудование для предприятий торговли и общественного питания: Учеб. пособие для проф. образования / А.Н.Стрельцов, В.В. Шишов. – Москва: ИРПО Изд. центр «Академия», 2003. – 272с. 10. Теплоэнергетические установки и системы энергоснабжения в текстильной промышленности: Учеб. пособие для вузов / Н.И. Взоров, А.И. Анциферова, В.Е. Дымков и др. – Легпромбытиздат, 1991. – 512 с.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; просмотров: 199; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.142.130.127 (0.008 с.) |