Т е м а 11. Особисті немайнові та майнові права і обов’язки матері, батька і дитини, інших членів сім’ї

План

1. Права та обов’язки жінки і чоловіка, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу.

2. Особисті немайнові правовідносини інших членів сім’ї та родичів.

3. Майнові правовідносини інших членів сім’ї та родичів:

3.1. Майнові права і обов’язки баби, діда, прабаби, прадіда, внуків і правнуків.

3.2. Аліментні правовідносини між братами і сестрами.

3.3. Аліментні зобов’язання мачухи, вітчима, падчерки, пасинка.

3.4. Аліментні правовідносини між фактичними вихователями і вихованцями.

 

Сімейне законодавство України регулює відносини не лише між подружжям, між батьками та дітьми, а й між іншими членами сім’ї та родичами, зокрема бабою, дідом та внуками; братами та сестрами; мачухою, вітчимом, падчеркою та пасинком; між дитиною і тим, хто взяв її у свою сім’ю на виховання.

Необхідно визначити особливості правового регулювання особистих немайнових та майнових відносин між іншими членами сім’ї та родичами.

Також слід звернути увагу на те, що в окремих статтях Сімейного кодексу України врегульовано майнові відносини між тими, хто перебуває у так званому «цивільному шлюбі», тобто жінкою та чоловіком, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою.

 

Основні поняття:

Член сім’ї, родич, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, фактичний вихователь, зведені брат і сестра, повнорідні брат і сестра, неповнорідні брат і сестра, конкубінат.

 

Контрольні питання

1. Як у законодавстві визначається поняття «член сім’ї» та «інші члени сім’ї»?

2. Якими особистими немайновими правами та обов’язками наділені інші члени сім’ї та родичі?

3. Назвіть підстави виникнення обов’язків щодо утримання інших членів сім’ї та родичів.

4. Назвіть особливість аліментних зобов’язань між іншими членами сім’ї та родичами.

5. Чи можливо звільнити інших членів сім’ї та родичів від сплати аліментів?

6. Як призначаються аліменти щодо інших членів сім’ї та родичів?

7. Яким є розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів? Вкажіть строки їх стягнення.

8. Як визначається заборгованість за аліментами, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів? Чи можливе звільнення від заборгованості за аліментами?

 

 

З а в д а н н я

 

Завдання 1

Тривалий час Стецько Б.В. та Романова М.Б. проживали однією сім’єю без державної реєстрації шлюбу між собою. Після смерті Стецька Б.В. суд за заявою Романової М.Б. визнав факт її проживання зі Стецьком Б.В. однією сім’єю і одночасно визнав її як дружину спадкоємцем першої черги.

Чи законним є таке рішення суду? Чи може Романова М.Б. виступати спадкоємцем Стецька Б.В., з яким не перебувала у зареєстрованому шлюбі?

 

Завдання 2

 

Марченко Л.В. після розірвання шлюбу між сином та невісткою (позов був поданий її сином) була фактично позбавлена можливості бачитися з внучкою: її не впускали до помешкання. Намагання врегулювати конфлікт мирно не дало очікуваного результату, тому Марченко Л.В. звернулася до суду. За рішенням суду було визначено години та дні, коли Марченко Л.В. зможе відвідувати внучку за місцем її проживання.

Чи правильно поступив суд в цій ситуації? Чи можуть батьки дитини чинити перешкоди у здійсненні бабою та дідом права спілкуватися із внуками та брати участь у їхньому вихованні?

 

Завдання 3

 

16-річна Фролова К.Р. почала спільно проживати з Івановим М.Б., старшим від неї на 15 років. Невдовзі вона народила дитину. Іванов М.Б. належить до релігійної секти, залучив до неї й Фролову К.Р., взявши її під свій повний контроль. З батьками вона припинила спілкуватися, зустрічей з ними уникає, до телефону не підходить. Спілкуватися із внучкою, яку вони за три роки бачили лише один раз, їм фактично заборонено. Протягом місяця батьки Фролової К.Р. щодня очікували біля будинку, що вона з дитиною вийде надвір, але вона так і не вийшла. Батьки тривожаться за психічне здоров’я дочки і за здоров’я внучки.

Що у такій ситуації можуть вдіяти батьки Фролової К.Р.? Як з’ясувати, чи немає загрози життю та здоров’ю їх внучки? Як бабі та діду реалізувати право на спілкування зі своєю внучкою, на участь у її вихованні?

 

Завдання 4

 

Богданова В.Н. звернулася до суду з позовом до свого чоловіка про стягнення аліментів на дитину. Оскільки місце його проживання було невідоме, суд для вияснення цієї обставини запросив матір відповідача – Рязанцеву А.О. матір заявила, що не має відповідної інформації. Лише після того, як суддя сказав, що аліменти можуть бути присуджені з неї, Рязанцева А.О. повідомила адресу сина та місце його роботи.

Чи можна одночасно пред’явити позов про стягнення аліментів на дитину (внука) до батька та баби, діда?

 

Завдання 5

 

Б. пред'явив до суду позов про стягнення з Н. аліментів на утримання, вказавши, що Н. є його падчеркою, він її виховував, зараз отримує невелику пенсію. Оскільки засобів для існування йому недостатньо, а Н. матеріально забезпечена, діти Н. всі повнолітні, він просить стягнути на його користь аліменти. У судовому засіданні відповідачка пояснила, що Б. дійсно є її вітчимом, і до заміжжя Н. вони проживали однією сім'єю. Проте, Н. відмовилася визнати позов, пояснивши, що Б. ніколи про неї не піклувався, часто без всяких причин жорстоко бив її і вона вимушена була ховатися у сусідів, що сусіди готові підтвердити це в судовому засіданні.

У якому розмірі можна стягувати аліменти на користь повнолітніх членів сім'ї з родичів? Які умови необхідні для позитивного вирішення питання про стягнення аліментів на користь родичів? Дати оцінку доводам сторін і вирішити справу.

 

 

Література

 

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.

2. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – ст.135.

3. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 52. – ст.561.

4. Булеца С.Б., Іванов Ю.Ф., Ієвіня О.В., та ін. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України. Станом на 01.09.2011 р. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2011. – 428 с.

5. Научно-практический комментарий Семейного кодекса Украины / Под ред. Е.О. Харитонова. – Х.: ООО “Одиссей”. – 2006. – 584 с.

6. Сімейне право України: підручник / Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.; За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2009. — 288 с.

7. Мироненко В.П. Сімейне право України: підручник / В.П. Мироненко, С.А. Пилипенко; [за заг. ред. В.П. Мироненко]. — К.: Правова єдність, 2008. — 477 с.

8. Ромовська З.В. Українське сімейне право: підручник / Зорислава Ромовська. – К.: Правова єдність, 2009. – 500 с.

9. Сімейне право України: Підручник/ За ред. Є.О. Харитонова, Н.Ю. Голубєвої. – К.: Істина, 2010. – 320 с.

10. Грічук О. Проблеми і перспективи правового регулювання майнових відносин фактичного подружжя в сімейному праві України // Підприємництво, господарство і право: Щоміс. науково-практичній господарсько-правовий журнал. – 2005. – № 10. ─ С. 59-62.

11. Митрофанова О. Правове регулювання фактичних шлюбних відносин / О. Митрофанова // Юридичний журнал. – 2008. – № 7/8. ─ С. 82-85.

12. Апопій І.В. Правовий статус мачухи і вітчима у сімейному праві України // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2009. - № 1. – С. 130-135.

13. Злотник І. Юридичні особливості фактичних шлюбних відносин / І. Злотник // Юридичний журнал. - 2004. - № 10. - С. 36-41.

 

Т е м а 12. Усиновлення, опіка та піклування над дітьми. Інші форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

План

1. Поняття усиновлення. Умови, порядок та правовi наслідки усиновлення.

2. Таємниця усиновлення.

3. Визнання усиновлення недiйсним.

4. Скасування усиновлення та його правові наслідки.

5. Позбавлення усиновлювача батькiвських прав.

 

 

Усиновлення — одна з форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. В основу організаційно-правового механізму усиновлення в Україні покладені такі принципи: кожна дитина має право на виховання у сім’ї; пріоритетним є національне усиновлення; посередницька комерційна діяльність з усиновлення дітей заборонена.

Студенти повинні знати, як ведеться облік осіб, котрі бажають усиновити дитину, хто є суб’єктами усиновлення, які вимоги пред’являє законодавець до усиновлювачів.

Необхідно звернути увагу на умови та порядок усиновлення, правові наслідки усиновлення, підстави та порядок визнання усиновлення недійсним, підстави та порядок скасування усиновлення.

 

 

Основні поняття:

Усиновлення, усиновлювач, дитина, дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, таємниця усиновлення, недійсне усиновлення, фіктивне усиновлення, «повне» усиновлення, «неповне» усиновлення.

Контрольні питання

1. Які форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, передбачені національним сімейним законодавством?

2. Що таке усиновлення?

3. Які особливості притаманні усиновленню на відміну від інших форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування?

4. Якi умови, порядок та правовi наслiдки усиновлення?

5. Які діти можуть бути усиновлені? Чи може бути усиновлена повнолітня особа?

6. Які вимоги встановлені законодавством щодо кандидатів в усиновлювачі?

7. Чи має правове значення різниця у віці між усиновлювачем та дитиною?

8. Які особи не можуть бути усиновлювачами? Які особи мають переважне право на усиновлення?

9. У чому полягає суть таємниці усиновлення?

10. На які органи покладено функцію здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини?

11. В яких випадках усиновлення визнається недiйсним?

12. Які підстави, порядок та правові наслідки скасування усиновлення?

13. В яких випадках усиновлювача можна позбавити батькiвських прав?

 

З а в д а н н я

 

Завдання 1

 

Після смерті батьків неповнолітнього Олега Дубовикова його родичі обговорювали питання про подальше виховання хлопчика. При цьому більшість родичів висловили думку, що розумним буде усиновлення його дядьком Я. Волчковим (рідним братом матері хлопчика) як найближчим родичем. Але останній пояснив родичам, що не може усиновити дитину, оскільки проти цього заперечує його дружина. Тоді бабуся хлопчика — Н. Дубовикова (мати батька), вважаючи доводи Волчкова непереконливими, сама подала до суду заяву про встановлення усиновлення Олега Дубовикова Волчковим.

Чи правомірно вчинила Дубовикова? Чи прийме суд її заяву до розгляду? Які умови усиновлення дитини?

 

 

Завдання 2

 

Бездітна громадянка Ю. Корнієнко вирішила усиновити дитину і з цією метою прийшла на консультацію в міський відділ освіти. При уточненні відомостей про особу Корнієнко було встановлено, що внаслідок захворювання вона є інвалідом III групи, проте займається надомною працею і має достатній заробіток. У зв’язку з цим інспектор відділу освіти висловив сумнів у можливості Корнієнко виховувати дитину. Корнієнко звернулася в юридичну консультацію з проханням надати їй відповідну консультацію з цього приводу.

Яке роз’яснення повинні дати Корнієнко в юридичній консультації?

 

 

Завдання 3

 

Подружжя Демченків подали до суду заяву про встановлення усиновлення 10-річної дитини-сироти Миколи Дорошенка. Спочатку вони не мали наміру змінювати прізвище хлопчика, вважаючи це необов’язковим, тому у своїй заяві до суду про встановлення усиновлення Миколи Дорошенка прохання про зміну прізвища дитини не вказували. Потім за порадою друзів з метою забезпечення таємниці усиновлення вирішили надати дитині своє прізвище, про що заявили в судовому засіданні.

Суд ухвалив рішення про встановлення усиновлення Миколи Дорошенка подружжям Семченків, однак разом із тим відмовив їм у проханні надати дитині їх прізвище. В обґрунтування цього суд пояснив, що прохання усиновлювачів про зміну прізвища усиновлюваної дитини повинне заздалегідь вказуватися в заяві усиновлювачів. Крім того, питання про зміну прізвища при усиновленні виявилося несподіванкою для хлопчика.

Чи правомірні дії суду в такій ситуації?

 

 

Завдання 4

 

Подружжям Терникових у встановленому законом порядку була усиновлена дитина, якій було присвоєне їх прізвище. Через деякий час Терникові переїхали на нове місце проживання і з метою забезпечення таємниці усиновлення подали до органу РАЦСу заяву про видачу їм нового свідоцтва про народження усиновленої дитини із зазначенням їх нового прізвища. В обґрунтування своєї вимоги Терникові пред’явили необхідні документи про усиновлення дитини. Проте їм було запропоновано направити цю заяву до органу РАЦСу за місцем народження дитини або за місцем державної реєстрації усиновлення. Всі прохання Терникових позитивно вирішити це питання були залишені без уваги у зв’язку з відсутністю оригіналу записів про народження дитини і про її усиновлення.

Чи правомірні дії органу РАЦСу?

 

 

Завдання 5

 

Матвієнко на прохання своєї дружини Томащук усиновив її п’ятирічного сина, народженого від першого шлюбу з Васильєвим. Надалі стосунки між Матвієнком і Томащук зіпсувалися. Вона разом з сином Юрієм пішла до Васильєва і відновила з ним сімейне життя. Незабаром Томащук подала позов до Матвієнка про стягнення аліментів на утримання сина Юрія. Суд, з огляду на те, що Матвієнко є усиновлювачем дитини, стягнув з нього аліменти, проте Матвієнко подав позов про скасування усиновлення, оскільки він фактично позбавлений можливості брати участь у вихованні дитини.

Чи підлягає задоволенню позов Матвієнка про скасування усиновлення дитини?

 

 

Література

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.

2. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – ст.135.

3. Закон України «Про охорону дитинства» // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 30. –ст. 142.

4. Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 6. – ст. 147.

5. Європейська конвенція про усиновлення дітей (переглянута) від 27.11.2008, ратифікована Законом України № 3017-VI від 15 лютого 2011 року [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_a17

6. Научно-практический комментарий Семейного кодекса Украины / Под ред. Е.О. Харитонова. – Х.: ООО “Одиссей”. – 2006. – 584 с.

7. Булеца С.Б., Іванов Ю.Ф., Ієвіня О.В., та ін. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України. Станом на 01.09.2011 р. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2011. – 428 с.

8. Сімейне право України: підручник / Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.; За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2009. — 288 с.

9. Мироненко В.П. Сімейне право України: підручник / В.П. Мироненко, С.А. Пилипенко; [за заг. ред. В.П. Мироненко]. — К.: Правова єдність, 2008. — 477 с.

10. Ромовська З.В. Українське сімейне право: підручник / Зорислава Ромовська. – К.: Правова єдність, 2009. – 500 с.

11. Сімейне право України: Підручник/ За ред. Є.О. Харитонова, Н.Ю. Голубєвої. – К.: Істина, 2010. – 320 с.

12. Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікована Постановою ВР УРСР № 789-XII від 27.02.91 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021/page

13. Бойко Ж. Форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування / Ж. Бойко // Підприємництво, господарство і право: Щоміс. науково-практичній господарсько-правовий журнал. - 2012. - № 6. - С. 65 - 68.

14. Логвінова М. Особи, які можуть бути усиновлювачами / М. Логвінова // Підприємництво, господарство і право: Щоміс. науково-практичний господарсько-правовий журнал. - 2007. - № 9. - С. 15-17.