Декілька корисних методик, які запобігають розумовій деградації

Тут написана колонка про те, чому людський мозок з часом деградує і як цьому перешкодити. Мова піде про те, що коли ви перестаєте рухатися вперед - ви починаєте рухатися назад, а залишатися на місці, на жаль, неможливо.
"Ви помітили, що чим старшими ви стаєте, тим з меншим задоволенням беретеся за ту роботу, яка для вас незвична або пов'язана з великою концентрацією уваги і освоєнням незнайомих навичок?
Відкрию вам невеличкий секрет. Читання улюблених газет (авторів), робота за добре знайомою спеціальністю, використання рідної мови та спілкування з друзями, які вас добре розуміють, відвідування улюбленого ресторану, перегляд улюбленого серіалу - все це, так усіма нами улюблене, призводить до деградації мозку.
Ваш мозок - лінива сволота, і тому прагне знизити витрати енергії на ту чи іншу діяльність шляхом створення своєрідних «макросів» - програм, які ви виконуєте по шаблонам.
Біолог Річард Симон на початку позаминулого століття назвав ці програми «енграмами» - фізичною звичкою або слідом пам'яті, залишеним повторним впливом подразника. Енграми можна представити у вигляді стежок, які нейрони «протоптують» у вашому мозку, виконуючи одну і ту ж дію. Чим довше ми виконуємо її, тим менше енергії витрачає на це наш мозок.
Іноді ці стежки перетворюються на дороги, а потім і зовсім - в автобани.

З одного боку, це відмінна суперздатність - дійсно, навіщо витрачати зайву енергію для здійснення однотипних дій? Однак зворотна сторона цієї здатності - зниження пластичності нашого мозку.
Справа в тому, що чим довше ми користуємося енграми, тим менше працюють базальні ганглії в нашому мозку. Їх основна функція - виробляти нейромедіатор ацетилхолін, що допомагає нейронам «прорубувати» нові стежки серед інформаційного шуму нашого мозку (приблизно це у вас відбувається зараз, після прочитання даного речення).
Згадайте свою дорогу на роботу або в інститут. Якщо ви їздите по одному і тому ж маршруту більше півроку, то ваші дії стають настільки автоматичними, що паралельно ви можете виконувати й інші дії - читати, слухати музику, відповідати на пошту. В улюбленому ресторані вам не доведеться вичавлювати з себе ацетилхолін і думати над тим, що вам взяти на обід, ви вже знаєте напам'ять все меню. За фальшивою посмішкою друга ви відразу ж дізнаєтеся тривогу, і вам не потрібно буде напружуватися для того, щоб розшифрувати ці комунікативні сигнали.
Здавалося б, навіщо все це змінювати? А тому, що наше життя - безперервне джерело змін, що не піддаються нашому контролю. До більшої частини з них нам доводиться пристосовуватися, і в цій «гонці хамелеонів» виживає той, хто швидше за інших поміняє свій колір під колір навколишнього середовища і зможе ближче підкрастися до комахи (яких під час кризи все менше і менше).
Вас можуть скоротити (як, наприклад, це зробили зовсім недавно з тисячами лікарів); завдання вашого відділу можуть змінитися і від вас буде вимагатися оволодіння новими навичками (і якщо ви не впораєтеся, вас, знову ж таки, скоротять); ви закохаєтесь в китаянку і захочете вивчити дунганську мову, якою говорить її рідня, і так далі.
Тому пластичність мозку треба постійно підтримувати і тренувати. Уявіть, що ваш мозок - це бетон, який через якийсь час застигне.
Образ «затверділих» мізків вам стане зрозумілішим, якщо ви подивитеся на більшість 70-річних стариганів, не здатних освоїти таймер на мікрохвильовці, що сприймають в штики все нове, бо вони виконують роками однотипні дії (або відтворюють шаблони мислення). Ці «стежки» в їхніх головах перетворилися в нори і тунелі в скельних породах і «прорити» прохід в сусідню печеру практично неможливо.
Ваше завдання - постійно перемішувати цю «розумову суміш», не дати їй затвердіти. Як тільки ми розслабляємося і починаємо використовувати енграми, якась частина нашого мозку твердне, і ми навіть не помічаємо цього.
Що робити для того, щоб зупинити деградацію мозку?
Я виділив десятку найпростіших, але цілком ефективних прийомів:
1. Слідкуйте за собою.
Якщо ви раптом відчули дискомфорт від того, що щось не так (наприклад, ваш улюблений сайт поміняв дизайн або в магазині зник улюблений йогурт), вчепіться в це почуття за хвіст і почніть його «розкручувати». Чому б не перепробувати всі йогурти або зовсім не почати робити свій?
2. Не перечитуйте вже прочитані книги.
Не переглядайте вже переглянуті фільми. Так, це дуже приємне відчуття - зануритися в той затишний світ, в життя вже знайомих персонажів, ніяких сюрпризів, вже знаєш кінець і можеш насолоджуватися дрібницями, які в перший раз не помітив, проковтнувши книгу за годину (або переглянувши сезон за вихідні). Але в той же час ви забираєте у нових книг і фільмів шанс відкрити вам щось принципово нове, позбавляєте свій мозок освіти альтернативних нейронних зв'язків.
3. Шукайте нові маршрути.
Постарайтеся шукати нові маршрути для звичної дороги додому і назад, знайти альтернативні магазини, кінотеатри та інші інфраструктурні точки на карті вашого життя. Це може зайняти додатковий час, але може принести і приємні бонуси - наприклад, більш низькі ціни в магазинах або менше народу в кінотеатрі.
4. Шукайте нову музику.
Якщо ви меломан, у вашому iPod десятки тисяч композицій, і вам здається, що ваш смак вельми багатий і різноманітний, то поспішаю вас розчарувати - найчастіше ми слухаємо 50-100 знайомих треків, приємних нам все з тих же причин - ми адаптувалися до них, і нашому мозку не потрібно витрачати додаткові ресурси для їх обробки і осмислення.
У світі кількасот тисяч інтернет-радіостанцій, і навіть якщо кожен день перемикатися на нову, все одно нашого життя не вистачить для того, щоб переслухати усі.
5. Шукайте нових друзів і знайомих.
Так, це, звичайно ж, чудово, коли є друзі, з якими приємно збиратися кожну п'ятницю і обговорювати футбол або нове плаття Бейонсе. Психологічно комфортніше.
Але ж більшість з нас живуть у мегаполісах, навіщо обмежувати своє коло 4-5 людьми, причому найчастіше обраних не нами, а «нав'язаних» обставинами - школою, інститутом, роботою?
Соціальні інструменти, закладені в нас, дуже сильно впливають на наш спосіб мислення, і іноді буває так, що ми, під впливом тих чи інших друзів, міняємо точку зору, набір інтересів, а іноді і зовсім рід діяльності.
6. Заведіть дітей.
Діти є перманентним джерелом хаосу і невизначеності у вашому житті. Вони - живі «бетономішалки» у вашій голові, руйнують всі шаблони і перекроюють ваші усталені маршрути по-новому.
У мене три сини різного віку, які щодня вносять щось нове своїми питаннями, поведінкою, допитливістю розуму і безперервними експериментами з усім навколо. Ви самі не помітите, як ваше мислення розкріпачиться, і ви почнете думати по-іншому.
Якщо завести дітей у вас поки не виходить, то можна почати з собаки. Вона, по-перше, вимагає прогулянки (а свіже повітря корисне для мозку). По-друге, залучає вас в мимовільне спілкування з іншими собачниками. І по-третє, теж може стати джерелом хаосу (моя, наприклад, коли бігає за мухами, не звертає особливої ​​уваги на перешкоди, що виникають на її шляху).
7. Перестаньте критикувати.
«Який жахливий дизайн!», «Як огидно вони зробили розв'язку!», «Як незручно сидіти в цих нових кріслах!», - ці та мільйони інших повідомлень в Facebook, з вуст ваших колег і ваших власних є індикаторами опору змінам, які несподівано настали в житті. Змінам, які, найчастіше, ви не можете змінити. Або можете, але приклавши безліч зусиль, які того не варті. Погодьтеся, адже є більш цікавіші заняття, ніж вимагати в ресторані книгу скарг і писати кляузу на хамуватого офіціанта?
Набагато корисніше для вашого власного розвитку буде прийняти ці зміни і мотивувати мозок продовжити жити в новій реальності.
Ваші діалоги повинні виглядати приблизно так: «Нове меню? Відмінно, а то старі страви вже приїлися!», «Новий ремонт дороги, потрібно шукати об'їзд? Відмінно, значить через місяць тут не буде таких вибоїн, а поки йде ремонт, я дізнаюся про цей район щось нове!», «Нова операційна система? Супер! У мене тепер з'явився новий цікавий квест - знайди панель управління!»
8. Перестаньте вішати на людей «ярлики».
Це дуже зручно - замість того, щоб розбиратися в людині, міркувати про те, чому вона так вчинила - піддатися слабкості і просто «затаврувати» її, приєднавши до того чи іншого психотипу. Зрадила чоловікові? Повія! Випиває з друзями? Алкоголік!
Кожен з нас знаходиться під дією, може бути, ще більшого тиску життєвих обставин, ніж той же Родіон Раскольников, проте багато знаходять його роздуми, описані Достоєвським, цікавими, а сусідки-розлученки з двома дітьми - чимось вульгарним і не вартим уваги.
9. Експериментуйте з ароматами.
Незважаючи на те, що еволюція витіснила на другий план наші рецептори нюху, запахи все ще мають на нас величезний вплив. І якщо у вас є улюблена туалетна вода, яку ви не міняєте вже роками, то саме час її змінити. І робити це з деякою періодичністю.
10. Вивчайте іноземні мови.
І для цього не обов'язково закохуватися в китаянку, можна знайти іншу мотивацію, пов'язану, наприклад, з професійними інтересами, або хобі. Іноземні слова і пов'язані з ними семантичні поля часто відрізняються від вашої рідної мови, і їх вивчення є, мабуть, найефективнішим інструментом для тренування пластичності мозку (особливо, якщо відходити далі від туристичного лексикону і заглиблюватися в культурні особливості).
Не слід також забувати, що наш мозок влаштований набагато складніше, ніж багатьом здається. Енграми, пов'язані з прослуховуванням однієї і тієї ж музики, впливають на те, як ми спілкуємося з друзями. Несподівані відчуття від запаху страв у новому ресторані можуть розбудити у вас бажання переоцінити слова і вчинки коханої людини (зрозуміти і пробачити). А прогулянка після роботи по незнайомій вулиці наштовхнути на думку про те, як знайти відповідне рішення в проблемі, що виникла на роботі. Тому вище перелічені лайфхаки найкраще комбінувати.
І може бути, в один прекрасний день, років так через 30, коли ваш онук принесе вам свій новий гаджет, що представляє собою хмару нано-роботів, ви не скажете: «О боже, приберіть від мене цю дзижчащу штуку!», - а, навпаки, поринете в нього зі словами «Вау!» і відразу ж запитаєте: «А як він працює і де таке можна купити?»