Легенда апостола Андрія (ідея призначення України)

Національне самоусвідомлення як процес відбувається швидше, якщо цей процес супроводжується усвідомленням історичного призначення свого народу, усвідомленням причетності до здійснення чогось важливого, історичного, великої ідеї.

Давньоукраїнські літописи залишили нам легенду про апостола Андрія - мандруючи на північ, він зупинився на київських горах і сказав „на цих горах засіяє благодать Божа”. Те, що укр.. земля дістала благословення від учня Христа, позитивно впливало на ментальність народу, згадки про цю легенду знаходимо у публіцистиці Донцова, Липи, Ольжича. Ольжич, згадуючи пророцтво апостола Андрія у статті „Український міт” пише про призначення України - привернути їй перше місце на Сході Європи і виправдати своє почесне місце на грані двох світів, її найближче завдання - це організація боротьби поневолених народів проти Москви.

Висновок. Боротьба за своє національне визволення і допомога іншим країнам у такій же боротьбі, воскресіння України як незалежної держави, встановлення справедливих міжнаціональних стосунків, реалізація заповітів, що формувалися на укр.. землях упродовж тисячоліть - це і було змістом ідеї призначення України.

 

Основні риси та особливості зах.-укр. преси 1 пол. ХХ ст.

Основні риси функціонування західноукр. преси в 1 половині ХХ ст.:

· західноукраїнська преса того часу функціонувала на територіях кількох держав (Австро-Угорщина, Польща, Чехословаччина, Румунія);

· попри функціонування на території кількох держав підкреслювався її регіональний характер, локальне розповсюдження (ЛНВ, «Вісник» Донцова, «Діло», «Новий час», «Нова зоря», на Закарпатті – «Свобода», «Нова свобода», на Буковині – «Самостійна думка», «Час»);

· добра структурованість преси (кожна сфера життя, кожна структура потребувала інформаційного та ідеологічного забезпечення);

· тогочасна преса була справді народною пресою, бо захищала народні інтереси, в ній брали участь представники всіх соціальних верств, часто виходила коштом народу;

· широка соціальна база редакцій газет (у видавництві брала участь інтелігенція, зрідка селяни та робітники – Україна не мала вищих шкіл, де готували б журналістів);

· оскільки всі відомі вчені та культурники брали участь у пресі, її інтелектуально-професійний рівень був дуже високим. Не випадково, що провідні публіцисти входили до вищих керівних органів держави (Кедрин, Баран – УНДО, Шлемкевич – Фронт нац. єдності, Назарук – Укр.. християнська організація, ОУН – Ольжич, Теліга, Маланюк, Стецько, Василіян);

· саможертовність та пасіонарність укр. публіцистів, багато з яких загинули;

· західноукр. преса ніколи не була просто хронікером подій, основне її завдання було пробудження свідомості;

· західноукр. преса була частиною духовного й політичного життя;

· порушувала вічні проблеми історії й життя, проблеми націоналістичного світогляду, стосунків з Росією, інтеграції на Європу, а не Азію, проблеми державності, свободи й відповідальності. Преса формувала думку суспільства;

· тісний зв’язок преси і укр. політичної думки;

· інтенсивність й динаміка зростання, розширення преси;

 

Структура зах.-укр. преси 1 пол. ХХ ст. Характеристика окремих груп.

Структура преси – це сукупність періодичних видань, що функціонує на певних ідейно-концептуальних та методологічних засадах, зумовлена життєдіяльністю держави, нації, суспільства, що відображає цю дійсність, що є виразником національних інтересів і сприяє виконанню історичної місії того чи іншого народу чи держави.

Основними елементами структури західноукр. преси були:

a. преса регіонів (Східної Галичини, Буковини, Волині, Карпатської України);

b. провінційна преса;

c. преса політичних партій і рухів;

d. преса громадських товариств і організацій;

e. прес, що відображає різні види життєдіяльності людини і суспільства (літературно-мистецька, фахово-станова, спортивна, краєзнавча тощо);

f. преса, що розрахована на читачів, яким притаманні певні демографічні, статеві чи вікові ознаки (жінки, молодь, підлітки, діти);

Галичина й галицька преса відіграла в історії України надзвичайну роль, саме завдяки їй не зникла укр. ідея, укр. справа. Свою місію у всеукраїнському контексті в ХХ ст. вона виконала цілком.

Преса Буковини через історичні перипетії національне відродження почалось тут набагато пізніше, ніж у Галичині, мабуть, через те, що народовці очолили його тут аж у 80 рр ХІХ ст, та й церква тут була поширена православна.

Преса Волині не залишилася осторонь всеукраїнського націоналістичного розвитку, хоча нац. відродження почалося тут після революції 1917 року, а великого впливу націоналізму зазнала з початку 30-х років. Волинська сторінка була у таких впливових газетах, як «Діло», «Новий час», «Нова зоря».

 

Періодизація зах.-укр. преси 1 пол. ХХ ст.

Періодизація – важлива проблема історіографії укр. ж-ки, розв’язання якої має не лише академічне, а й практичне значення. Є 3 групи дослідників історії ж-ки:

· радянські (марксистсько-ленінське розуміння суспільних процесів)

· діаспора (Животко)

· сучасні укр. дослідники (Романюк)

Періодизацію власне західноукраїнської преси починають з її зародження. Отже, період розвитку її поділяють на 3 періоди:

I період (1848–1861) – з моменту заснування двох перших, за словами О. Маковея, "руських газет" у Галичині – "Зорі Галицької" та "Дневника руського" і до виходу "Слова" – друкованого органу партії "москвофілів";

II період (1862–1873) – "до голосного народного віча в Галичи, котре треба вважати початком втягнення нашого селянства до суспільної роботи. Се віче устроїло товариство ім. Качковського... З того часу настали і в нашій публїцистиці иньші вимоги, бо в суспільнім життю почав брати участь і селянин";

III період (1873–1889) – позначений такими важливими подіями, як створення потужної на той час радикальної партії в Галичині, заборона царським урядом у 1876 році українського друкованого слова в російській Україні, а також заснування у Львові у 1879-1880 роках газет "Батьківщина", "Діло" і "Зоря" – "трьох органів, котрі свідчили про явний зріст партії народовців".

Періодизація української преси Животка:

· «Початки укр. преси»

· «Роки 1860-1880»

· «Роки 1880-1905»

· «Роки 1860-1905 на Західній Україні»

· «Укр. преса за океаном»

· «Роки 1905-1914»

· «Роки укр. державності (1917-1920)»

· «Роки 1920-1939»

· «Європейська і заокеанська еміграція»

· «Еміграція. Друга світова війна і роки після неї»

Періодизації Животка бракує аргументів, вона непослідовна, хаотична.

Характеристика періодів

Протягоми першого періоду - зростання національної свідомості українців, їхнє політичне, культурне, економічне відродження. Ведеться боротьба проти колонізації, за український університет, за збільшення кількості українських шкіл, за розширення прав української мови в адміністрації і в суді. кристалізація ідеї української державності.

Виходять офіційні органи і преса політичних партій, є видання різних товариств, професійно-танові, літературно-мистецькі тощо.

Другий період. Розрахунок на Австро-Уггорщину. У Львові створено УГР на чолі з Левицьким. Австрійський уряд дав згоду на створення унікальної військової одиниці – легіону УСС.Д. Донцов і В. Дорошенко в серпні 1914 року засновують у Львові Союз Визволення України і починають видавати «Вісник СВУ». З початком війни багато українських видань припинило виходити, а ті, що лишились російська влада заборонила, а майно конфіскувала. Дозволено лише москвофільські і польські виданняо.Після визволення від російської окупації у Львові знов виходять «Діло», «Свобода». «Вісник СВУ» виходить у Відні. СВУ такожє заснував т.зв. «таборову пресу1915 року починає виходити журнал «Шляхи» з ініціативи Донцова і Федорцева і з-а фінансовою допомогою січових стрільців. Також в цей період виходить преса січових стрільців –

Третій період – період визвольних змагань і української державності. Основна преса в цей період виходить у Станіславові, де осіла армія ЗУНР під час українсько-польської війни. Це газети «Свобода» - орган Народного Комітету, «Республіка», «Народ» - щоденник Української Радикальної Партії, «Нове життя», «Воля», «Станіславівський голос» та ін.

Четвертий період – від поразки визвольних змагань до створенняь ОУН. Поляки на окупованих землях розпочали антиукраїнський терор і ліквідували назви Україна і Галичина, а замість того 1920 року запровадили «Малопольська».Відчай, розгубленість, зневіра стали характерними для української політичної думки і суспільно-політичного руху. Донцова створив ідеологічну платформу для боротьби за незавлежність України.

утворення УНДО. cтворення ОУН 1929року.

П’ятий період - польща посилює полонізацію. На Волині і Холмщині існували тільки загальнополітичні, господарсько-кооперативні, загальноосвітні і церковно-релігійні видання, які не відзначались періодичністю. На Холмщині і Поліссі українська преса практично не виходила. З початком окупації Галичини поляки заборонили «Діло» і газета виходила під різними назвами. Лише з 1923 року «Діло» виходить регулярно, У Галичині українська преса розвивалась і функціонувала. Широкого поширення набула партійна преса. Виходив ряд комуністичних і прорадянських видань, були і пропольські видання, доживала свій вік москвофільська преса. Ряд видань формально виходив поза партійними впливами. Це насамперед видання концерну Тиктора «Українська преса». Виходила і периферійна преса. Розвивались і функціонували дитячі, молодіжні, жіночі, спортивні, краєзнавчі, студентські тощо, а також видання Просвіти. Вихід «Літературно-наукового вісника» Донцова. Несприятливою для укр преси була румунська окупація. Вільні демократичні умови склались у Карпатській Україні.

Шостий період – період другої світової війни і окупації, спочатку московської, потім німецької. більшовики нищили все, пов’язане з українством. Національно свідому укр пресу було заборонено, натомість було організовано видання газет в тоталітарному дусі. З приходом німців українці зробили спробу видавати укр пресу, але це було неймсовірно важко, а згодом й неможливо. Ряд видань ліквідовано. Виходили «Холмська земля», «Львівські Вісті», «Наші дні», «Дорогга» та ін.

Сьомий період – практично всі землі окуповані радянськими військами. Преса ОУН-УПА-УГВР – єдиний прояв української незалежної преси.