Заходи безпеки при проведенні рінр

 

Уважно оглянути зруйновані (пошкоджені) будинки і споруди, встановити небезпечні та пошкоджені місця. Не заходити у зруйновані (пошкоджені) будинки і споруди, які загрожують обвалом. Конструкції будинків, які загрожують обвалом, необхідно повалити або зміцнити. Користуватися страхуючими засобами на висоті, місця (ділянки) огороджуються і позначаються спеціальними знаками. Не дозволяється проведення робіт у завалах одиночним рятувальникам (бійцям),на електромережах,на водопровідних, каналізаційних та газових, при проведенні РІНР вночі

Харчування особового складу невоєнізованих формувань ЦО

 

здійснюється пересувними пунктами харчування і пересувними пунктами продовольчого постачання служби торгівлі і харчування

Приготування та прийом гарячої їжі організовується на незараженій території або у місцевості з рівнем радіації, що не перевищує 1 рентген на годину (1 Р/год.). При радіації від 1 до 5 Р/год. приготування їжі і прийом її здійснюється тільки в закритих приміщеннях. При рівні радіації понад 5 Р/год. особовому складу НФ замість гарячої їжі видається сухий пайок у герметичній упаковці

У районах, заражених отруйними речовинами дозволяється готувати і приймати їжу тільки у спеціальних приміщеннях, обладнаних фільтровентиляційними установками.

В районах, заражених бактеріальними засобами приготування і прийом їжі дозволяється тільки після ретельної дезінфекції території, кухонь і обладнання, а також повної санітарної обробки потерпілих.

Продукти і воду, заражені РР, ОР, і БЗ використовувати в їжі заборонено.

Життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях

 

Організовується виконавчою владою та органами управління цивільної оборони відповідного рівня. Заходи розробляються завчасно, відображаються в планах ЦО і виконуються як в період загрози, так і після виникнення НС.

 

Вони передбачають:

управління діяльністю робітників та службовців, всього населення при загрозі та виникненні НС

захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, а також стихійного лиха

забезпечення населення питною водою, продуктами і предметами першої необхідності; захист продуктів, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення). Порядок забезпечення населення продуктами, водою і предметами першої необхідності в умовах НС визначається відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

житлове забезпечення і працевлаштування; комунально-побутове обслуговування; медичне обслуговування; навчання населення способів захисту і дій в умовах НС

розробка і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження.

санітарна обробка, знезараження (обеззараження) території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції; підготовка сил та засобів і ведення РІНР у районах лиха і осередках безпосереднього ураження

забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки;

морально-психологічна підготовка і заходи щодо підтримання високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах; заходи, спрямовані на попередження, запобігання або ослаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС та інші заходи

 

Захист сільськогосподарських тварин

 

Для захисту елітних (племінних) тварин виготовляють торби-протигази, попони та панчохи, крім того укривають їх у герметичних приміщеннях.

 

Для герметизації приміщень необхідно:

усі наявні щілини заліпити (замазати) глиняним або цементним розчином

^2/3 вікон закрити щитами чи заложити цеглою

віконні пройоми без рам заложити цеглою або мішками з піском (землею) і ззовні закрити плівкою

вхідні двері щільно підігнати і загерметизувати за допомогою гумових, поролонових прокладок або ганчірного валика, оббити толем

у вентиляційні труби вставити найпростіші фільтри із мішковини, сіна або моху; на вихідні отвори (вентиляції) поставити щільні дерев'яні засуви

водонапійні корита та усі ємності для годівлі тварин закрити щільними кришками або плівкою

розрахувати і створити 5—7 добовий запас кормів та води у тваринницьких приміщеннях; обладнати місце відпочинку для перебування обслуговуючого персоналу.

 

Захист запасів кормів:

соковиті корми закопати у спеціально приготовлені ями

над скиртами роблять навіси або накривають плівкою, брезентом чи іншими вологостійкими матеріалами

Вода зберігається в цистернах, бочках та в інших щільно закритих ємкостях. Навколо колодязя влаштуйте „глиняний замок" шириною 1,5—2 м і глибиною 0,5 м. Глину втрамбуйте з ухилом 1-2°. На глину насипається шар піску, гравію або землі. Глиняний „замок" захищає від попадання заражених стічних та ґрунтових вод.

Здійснюються профілактичні протипожежні заходи: навколо ферми виорюється пожежозахисна смуга шириною 6—10 м.

 

Проведення протиепізоотичних заходів

При виявленні перших ознак захворювання тварин (посилена спрага, відмовляються від корму, часте дихання, підвищена температура тіла або тремтіння м'язів), негайно треба ізолювати, встановлюється карантин

Усім, хто доглядає хворих тварин, необхідно працювати тільки у спеціальному одязі (халат або комбінезон, гумові чоботи, головний убір), утримувати його у чистоті, а по закінченні роботи дезінфікувати.

Перед в'їздом на ферму, і кожним тваринницьким приміщенням повинні бути дезінфікуючі переїзди та килимки з тирси або солом'яних матів, змочених дезінфікуючим розчином. Працювати у засобах індивідуального захисту.

 

Спеціальна обробка

 

Проводиться з метою відновлення готовності техніки, транспорту і особового складу формувань до виконання своїх завдань з проведення рятувальних робіт.

 

включає:

Санітарна обробка — ліквідація з особового складу радіоактивних речовин, знешкодження та видалення ОР	Дезактивація — знищення РР із забруднених поверхонь до допустимих розмірів зараження, безпечних для людини.	Дегазація — знешкодження забруднених об'єктів шляхом руйнування (нейтралізації) чи знищення отруйних речовин.
Дезінфекція — знищення заразних мікробів і руйнування токсинів на об'єктах, які були заражені.	Дезінсекція — знищення комах і кліщів.	Дератизація — знищення гризунів.

 

Спеціальна обробка поділяється на часткову і повну

Часткова спеціальна обробка проводиться силами особового складу І формувань і населення самостійно.

Повна спеціальна обробка проводиться силами штатних невоєнізованих формувань - ЦО СОЛІОО — санітарної обробки людей і обеззараження одягу Для безпосереднього ведення робіт створюються невоєнізовані формування: збірні загони (команди, групи) РХЗ; команди, групи знезараження; санітарні обмивальні пункти (СОП) (на базі лазні); станції знезараження одягу (СОО) (на базі пралень, фабрик хімічної чистки); станція обеззаражування траспорту (СОТ) (на базі мийних).

 

Часткова санітарна обробка

проводиться при радіоактивному, хімічному або біологічному забрудненні. Це механічне видалення РР з відкритим частин тіла, зі слизистих оболонок очей, носа ротової порожнини, одягу, спорядження і одягнутих засобів індивідуального захисту.

 

Послідовність:

знімають засоби захисту шкіри і обтрушують їх чи протирають ганчіркою, змоченою водою (дезактивуючим розчином);

не знімаючи протигаза, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу.

коли є можливість, то верхній одяг знімають і витріпують.

обмивають чистою водою відкриті частини тіла, потім маску протигаза. знімають протигаз і старанно миють водою обличчя, прополіскують рот і горло.

При зараженні краплиннорідкими ОР необхідно, не знімаючи протигаза, провести обробку відкритих шкірних покривів, забруднених ділянок одягу, взуття, спорядження і маски протигаза. Така обробка проводиться з використанням індивідуального протихімічного пакету (ІПП-8), причому краплі потрібно зняти протягом 5 хвилин після попадання.

 

Повна санітарна обробка

обмивання тіла людини теплою водою з милом з обов'язковим змиванням білизни та одягу, санітарній обробці підлягають усі після виходу з осередку ураження (зони зараження) не пізніше 5 годин після забруднення. Через 12 годин проводити обробку немає сенсу. Одяг підлягає заміні якщо після його витрушування залишкове радіоактивне зараження перевищує допустиму величину.

 

Дезактивація

 

Техніка, майно, одяг, місцевість, продукти харчування, вода, які забруднені радіоактивними речовинами підлягають дезактивації.

 

При частковій дезактивації техніки та одягу видаляють радіоактивні речовини з усієї поверхні методом обмітання чи обтирання.

Повна дезактивація здійснюється наступними методами:

 

змивання РР дезактивуючим розчином, водою і розчинниками з одночасною обробкою забрудненої поверхні щітками дегазаційних машин і приладів

змивання РР струменем води під тиском

знищення РР газокрапельним потоком

знищення РР витиранням забрудненої поверхні тампонами, які змочені у дезактивуючому розчині, водою і розчинниками

змітання радіоактивного пилу віниками, щітками тощо

знищення радіоактивного пилу методом пилевідсмоктування.

 

Дезактивація споруд

проводиться обмиванням водою. Обмивання починається з даху і ведеться зверху вниз. Особливо старанно обмиваються вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинку.

Дезактивація внутрішніх приміщень і робочих місць

проводиться за допомогою обмивання дезактивуючим розчином, водою, обмітанням мітлами і щітками, а також протиранням. Починати слід зі стелі. Стеля, стіни, майно протирають вологими ганчірками, підлога миється теплою водою з милом або 2—3% содовим розчином.

 

Дезактивація ділянок територій, які мають тверде покриття

може проводитися змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливальних машин або змітанням радіоактивних речовин підмітально-прибиральними машинами.

 

Ділянки територій, які не мають твердого покриття

дезактивуються шляхом зняття зараженого шару грунту товщиною 5—10 см, дорожніми машинами (бульдозерами, грейдерами), засипкою забруднених ділянок шаром чистого ґрунту товщиною 8—10 см; переорюванням зараженої території плугом на глибину до 20 см, збиранням снігу та льоду. Щоб зменшити перенесення радіаційного пилу з одного місця на інше використовують в'яжучі рецептори, які створюють плівку, перешкоджаючи пилоутворенню.

 

Дезактивація води

проводиться кількома способами, зокрема: фільтруванням, перегонкою, за допомогою іонообмінних смол або відстоюванням криниці, шляхом багаторазового відкачування з них води і знищенням грунту з дна, а ділянка місцевості, яка прилягає до криниці у радіусі 15—20 м дезактивується шляхом зняття шару грунту товщиною 5—10 см з наступним засипанням її не забрудненим піском.

 

Для поліпшення дезактивації користуються

дезактивуючими розчинами, які створюються на базі порошків СФ-2 (СФ-2У) або при їх відсутності пральними засобами, чи промисловими відходами, які необхідні для пом'якшення води, що дає можливість краще змити з поверхні бруд разом з радіоактивними речовинами. З цією метою розчини можна підігріти.

4.13 Дегазація може проводитися:

 

Хімічний спосіб взаємодія хімічних речовин з отруйними речовинами, що знімає токсичність. Користуються дегазаційними розчинами або водними кашками ДТС ГК (хлорне вапно), можна використовувати промислові відходи, які містять у собі речовини лугової та окислювально-хлоруючої дії. Відходи обробки вовни, льону, бавовни, віскози; від мийки склянок з-під пива, вина і безалкогольних напоїв;

Фізико-хімічний засіб змиванні ОР за допомогою мийних речовин або розчинників. Порошки "Дом", "Єва" та інші мийні засоби у вигляді водного розчину (влітку) або розчину в аміачній воді (взимку). При дегазації розчинниками ОР не знешкоджуються, а розчиняються і видаляються з зараженої поверхні разом з розчинником. Розчинниками можуть бути — бензин, гас, дизельне пальне, діхлоретан, спирт

Фізичний засіб заснований на випаровуванні ОР з зараженої поверхні і частковим їх розкладанням під дією високотемпературного газового потоку. Проводиться за допомогою теплових машин.

 

Дегазація території:

Хімічний спосіб здійснюється поливанням дегазаційними розчинами чи розсипанням сухих дегазуючих речовин за допомогою шляхових машин. Дегазація території з твердим покриттям, зараженої шкірнонаривними і нервово-паралітичними ОР, проводиться обробкою розчином хлорного вапна.

Механічний спосіб — зрізання та видалення верхнього шару за допомогою бульдозерів, грейдерів на глибину 7—8 см, а снігу до 20 см, або нейтралізації забрудненої поверхні з використанням покриття із соломи, очерету, дошок тощо.

 

Дезінфекція

 

Хімічний спосіб — знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезінфікуючими речовинами — основний спосіб дезінфекції.

Фізичний спосіб дезінфекції — кип'ятіння білизни, посуду та інших речей. Використовується, в основному, при кишкових інфекціях.

Механічний спосіб здійснюється такими ж методами, що і дегазація і передбачає видалення зараженого ґрунту або використання мастил.

 

4.15 Захист продуктів харчування, води і їх дезактивація

 

Необхідно насамперед ізолювати їх від зовнішнього середовища. шляхом збереження їх у тарі, яка герметичне закривається, чи укрити захисними матеріалами (поліетиленова плівка, щільний папір, клейонка тощо).

Хліб, сухарі, кондитерські вироби загорнути в щільний папір і вкласти в металеві каструлі, поліетиленові мішки.

Цукор, борошно, крупу, вермішель доцільно тримати в пакетах із щільного паперу, уклавши в коробки, шухляди, викладені зсередини клейонкою чи іншим плівковим матеріалом.

М'ясо, ковбаси, рибні вироби у холодильники.

Масло, молоко, рослинні жири зберігають в металевих чи скляних банках із кришками, які щільно закриваються.

Овочі зберігають у дерев'яних шухлядах, укривши їх брезентом або іншою щільною тканиною.

 

Для укриття продуктів харчування в умовах сільської місцевості:

Використовують льохи, підвали, овочесховища замазавши в них щілини в стінах, дверях, закривши вентиляційні отвори і вікна щитами, толем, чи цеглою. Двері ущільнити цупким матеріалом.

Овочі, що зберігаються поза приміщеннями, вкривають матами з очерету, соломи, а потім засипають ґрунтом товщиною 15-20 см.

 

Для захисту води:

Весь посуд повинний закриватися щільними кришками, а відра і ванни — накриватися щільним матеріалом.

Запаси води необхідно створювати з розрахунку на кожну людину на добу тільки для готування їжі від 3 до 5 літрів.

Для захисту колодязів навколо зрубу насипають глиняний шар товщиною до 50 см і шириною 1,5-2 м., зверху насипають шар щебеню товщиною 10-15 см. Верхню частину дерев'яного зрубу оббивають дошками або багатошаровою фанерою. Над колодязем улаштовують навіс, а шахту закривають щільною кришкою, оббитою листовим залізом або толем. Бажано із шахти колодязя викачати воду й очистити дно.

 

Продукти харчування, які зазнали радіоактивного зараження

Підлягають дезактивації, а ті, що зберігаються в герметичної тарі, можуть бути використані після ретельного обмивання посуду теплою водою.

М'ясо, сир, масло, які знаходяться в негерметичній тарі, обробляються шляхом зняття ножем зараженого шару товщиною не менше 2-3 см.

Картоплю, моркву, буряк та інші овочі і фрукти ретельно миють струменем води, при дво-триразовому промиванні досягається видалення до 80% радіоактивних речовин. При знятті шкірки з овочів з наступним кип'ятінням їх до напівготовності відбувається остаточне видалення радіонуклідів. Найбільше наповнення стронцію-90 відбувається в столовому буряку (у 6-8 разів більше), тому він підлягає найбільш ретельній обробці.

Молоко, заражене радіоактивними речовинами, у домашніх умовах на вживається, воно підлягає переробці у сир або масло.

Олію відстоюють протягом 3-5 діб і верхній шар вживають у їжу.

 

Для очищення води від радіоактивних речовин застосовують кілька способів:

відстоювання - виділення тільки нерозчинні радіонукліди

фільтрування (пісок, торф, гравій) досягається очищення до 70%.

коагулювання (глина, кальцинована сода, фосфати) з наступним відстоюванням можна видалити до 40% радіонуклідів стронцію і цезію.

перегонку

 

Очищену воду із заражених водойм

можна отримати шляхом улаштування спеціальних колодязів на відстані від берега водойми 5-10 м. При цьому дно колодязя повинне бути нижче поверхні рівня води у водоймі.

Якщо ґрунт берега не пропускає вод, то між водоймою і колодязем обладнують фільтруючу траншею або трубу.

Найкращі результати для видалення радіонуклідів з води досягаються при перегонці чи пропущенні її через іонообмінні смоли.

 

Радіація і харчування

 

Насамперед у раціон харчування повинні входити такі речовини, які перешкоджають засвоєнню організмом радіонуклідів, найкраще природні, органічні, котрі не дають побічних негативних явищ. Це пектини або полісахариди, органічні речовини, які вступають у контакт з радіонуклідами, позбавляютьїх можливості розчинятися в клітинах живого організму.

Пектини входять до складу багатьох продуктів, а тому слід більше вживати яблук, гарбузи, ріпи, моркви, буряка, капусти, сливи, полуниці, вишні, чорноплідної горобину, обліпихи.

Засвоєнню радіонуклідів в організмі перешкоджають і фруктові соки (гранатного, яблучного, грушевого, сливового, томатного, виноградного), до складу яких входять органічні кислоти, здатні вступати в тісну взаємодію з радіонуклідами і, утворивши з ними ряд сполук, видаляють їх з організму.

Для підтримки потрібної кількості калію в організмі слід споживати петрушку, шпинат, цибулю, часник, брюссельську і цвітну капусту, турнепс, щавель, селеру та інші види зелених культур.

Зменшення радіоактивного впливу дає нормальне співвідношення в організмі кальцію і магнію. Для цього треба систематично вживати молоко і сир, а також бобові культури — квасолю, горох та ін.

Не виключена можливість потрапляння в організм людини «гарячих» часток — дуже руйнівних для живих клітин радіоактивних елементів. Несучи великі дози радіації, вони руйнують навколо себе усі тканини, викликаючи їх злоякісне переродження. Важливо для цього вживати продукти, де є волокнисті речовини: капусту, буряк, моркву, житній хліб.

Продукти, які мають яскраво-жовті і червоні пігменти, зменшують імовірність появи раку. Це помідори, червона морква, вишня, смородина. При цьому важливо, щоб вживались вони систематично, створюючи своєрідний бар'єр загрозливим хворобам.