Транспортні споруди і станції

 

Залізничні вузли і станції

мають мати обходи і кутові сполучні шляхи

Майданчики для перевантаження СДОР, вибухових речовин мають бути на відстані 250м від споруд та інших поїздів, вони обладнуються водяними завісами та локальною системою оповіщення.

Мають також бути підготовлені перед вузлові станції. Шляхопроводи до них розосереджено.

Електропостачання потягів має бути двохстороннє від незалежних джерел, а тягові підстанції у безпечній зоні.

Мають бути також захищені пункти керування.

Автомобільні дороги

не ближче 2 км від меж проектної забудови категорійних міст

при наявності існуючих через них - слід будувати обхідні на відстані 2 км. від межі проектної забудови

Стикувати заміські із міськими магістралями

Під’їзні шляхи до зал. станцій мають мати майданчики посадки населення для евакуації, миття та дезактивації.

Біля атомної станції має бути максимум дві дороги з твердим покриттям, що забезпечують під’їзд з 3 – 4 напрямків.

 

Магістральні трубопроводи

при наземному прокладанні в безпечних місцях, при заглибленому в зоні сильних руйнувань

В одному технічному коридорі може проходити не більше 260 млн. тон умовного палива в рік.

Відстань між технічними коридорами не менше 25 км.

Перекачувальні станції у безпечних зонах, відстань між ними в одному коридорі і сусідніх 30 км. Передбачається кільцювання.

 

Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта

 

Силами ІТП і залученими проектантами в три етапи:

підготовчий (наказ, календарний план заходів з підготовки, план проведення досліджень);

оцінка стійкості роботи (умови захисту працюючих, уразливість виробництва, пошкодження від вторинного фактору, система забезпечення, вразливі місця в керівництві) для цього формують групи дослідження – споруд – визначає ступінь стійкості, розміри можливої шкоди, визначає сили і засоби для відновлення обладнання, заходи по переведенню на режим НС. способи збереження особливо цінного, технології, найбільш вразливі ділянки виробництва енергозбереження мінімуми потреби, додаткові джерела постачання, додаткові запаси оповіщення та зв’язку, сховищ, радіаційного та хім.. захисту, медична, охорони громадського порядку.); Кожна група оцінює стійкість відповідних елементів виробничого комплексу та робить необхідні розрахунки

розроблення заходів по стійкості. Підводяться підсумки. Група комплексного дослідження на основі доповідей інших груп складає комплексний план;

 

Плануючі документи, на випадок НС, складають на кожну можливу ситуацію:

Перспективний план робіт які проводяться завчасно;

План-графік з підвищення стійкості при загрозі виникнення НС;

Графік безаварійної зупинки виробництва.

Правильність планування перевіряють на навчаннях

 

Тема 7. Планування заходів та підготовка населення з цивільної оборони

 

7.1 План дій

7.2 Організація навчання населення з цивільної оборони

7.2.1 Підготовка керівного складу

7.2.2 Підготовка командно-керівного та рядового складу невоєнізованих формувань

7.2.3 Основний склад формувань

7.2.4 Підготовка робітників, службовців, які не входять до складу формувань

7.2.5 Населення, яке не зайняте у сфері виробництва та обслуговування.

7.2.6 Програми підготовки для студентів і учнів.

 

7.1 План дій органів управління і сил ЦО (міністерств, відомств, областей, районів, міст, підприємств, установ і організацій) із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій:

 

Два плани: на воєнний та мирний час.

Розробка в три етапи: 1. підготовчий; 2. практична розробка, оформлення документів; 3. узгодження розроблених планів (після того вивчення всім керівним складом на штабних об’єктових навчаннях та внесення коректив).

Розробляється на підставі документів:

законодавчих	директивних	нормативних
Наказу начальника ЦО об'єкта у двох примірниках. підписується начальником штабу ЦО об'єкта, погоджується з територіальними управліннями (відділами) з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і затверджується начальником ЦО об'єкта (підприємства, організації, установи, незалежно від форм власності і підпорядкування). Після затвердження зміст плану дій доводиться до виконавців.

Призначений

для координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, керівництва ОГД

оперативності їх реагування на загрозу і виникнення НС

відвернення або зниження можливої загибелі людей

мінімізація матеріальних збитків і втрат

організацію задоволення першочергових потреб населення, яке постраждало

План визначає

порядок дій і відповідальність керівництва відповідних органів управління підприємств, установ і організацій

основні заходи щодо організації і проведення робіт із запобігання і ліквідації НС техногенного і природного походження

узгодження термінів їх виконання,

фінансові, матеріальні та інші ресурси, які необхідні для цих заходів і робіт

У план дій включаються заходи щодо

захисту робітників і службовців

підтримування виробничої діяльності та інші з урахуванням обстановки після виникнення НС

передбачаються необхідна кількість сил і засобів для ліквідації наслідків НС

Основними вихідними даними при розробці плану дій на об'єкті є:

рішення та вказівки вищого штабу ЦО (управління, відділу з НС), розпоряджень начальника ЦО об'єкта

документів, що характеризують об'єкт (комунально-енергетичні мережі, стан будівель і споруд, вододжерела)

дані прогнозування за можливими НС та ін.

Коригується

Щорічно, станом на перше січня, план і вносяться відповідні зміни.

 

Реальність плану перевіряється

під час командно-штабних, комплексних об'єктових навчань та об'єктових тренувань Цивільної оборони

 

План дій органів управління та сил ЦО на мирний час складається:

У розділі І викладається загальна характеристика території, енергетичного та промислового комплексу, комунальних комунікацій, під'їздних шляхів та транспортних доріг на об'єкті, вірогідних надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження, їх масштаби і наслідки, які визначаються на підставі експертної оцінки, прогнозу чи результату модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами.

У розділі 2 викладається порядок надходження інформації про загрозу та виникнення НС, терміни оповіщення та збору керівного складу ЦО в робочий та неробочий час. Порядок дій оперативної групи, комісії з питань НС, головних спеціалістів (начальників служб ЦО) об'єкта.

У розділі 3 розкривається наявність сил і засобів ЦО об’єкта, які залучаються до ліквідації наслідків НС.

У розділі 4 визначається порядок організації забезпечення заходів та дій ЦО під час проведення РІНР: завдання розвідки, транспортного, матеріально-технічного, хімічного, медичного, протипожежного забезпечення і охорони громадського порядку.

У розділі 5 визначаються місця розташування основного та запасного пункту управління ЦО об'єкта, порядок задіяння засобів зв'язку, забезпечення управління, зв'язку і оповіщення при загрозі виникнення і в ході ліквідації НС на всіх її етапах

Додатки до плану дій органів управління та сил ЦО об'єкта з запобігання і ліквідації надзвичайної ситуації: — календарний план основних заходів ЦО при загрозі та виникненні НС (на кожну можливу НС); — карта (схема) ОГД з можливою обстановкою при виникненні НС; — схема організації управління, зв'язку та оповіщення; — план забезпечення захисту персоналу (населення) в разі аварії на ХНО; — розрахунки щодо екстреної евакуації, укриття в ЗС; — варіанти рішень начальника ЦО на ліквідацію наслідків НС; — завдання оперативній групі та інші додатки.

На воєнний час: Розділ 1. Оцінка обстановки, що може скластися на об’єкті в результаті дій противника. Розділ 2. Виконання заходів на об’єкті при планомірному переведенні на воєнний стан: 1. Захист працюючих та їх сімей 2. Заходи забезпечення стійкої роботи у воєнний час. 3. Заходи і ведення рятувальних та інших невідкладних робіт. 4. Організація забезпечення заходів по ЦО. 5. Організація управління. Розділ 3 Виконання заходів на об’єкті в умовах несподіваного нападу противника. 1.Дії за сигналами ЦО. 2. Дії після нападу противника. Додатки: