Організація ЦО на об’єктах господарської діяльності

Відповідальність за організацію і стан ЦО несе начальник ЦО – перший керівник

Створються штатні органи управління ЦО на правах основних підрозділів адміністрації підприємства або призначаються окремі штатні працівники.

На радіаційно та хімічно-небезпечних об’єктах та тих які залучаються до виконання завдань ЦО незалежно від чисельності працівників призначається штатний працівник

 

На керівників потенційно-небезпечних підприємств накладаються обов’язки:

 

розробка, створення і впровадження локальної системи виявлення зараження й

оповіщення населення у випадку аварії

створення й оснащення й утримання спеціалізованих формувань, готових до ефективних дій у НС

Війська цивільної оборони

 

Створюються відповідно до Закону України “Про війська цивільної оборони”

підпорядковані штабу ЦО України

формуються відповідно до Закону України “Про війська цивільної оборони”;

1.3.5 Спеціалізовані формування – призначені для виконання специфічних робіт; створюються на трьох рівнях підпорядкованості:

 

у центральних – за рішенням Кабміну за представленням міністерств та погоджені з МЧС

у АР Крим, областях, Києві та Севастополі – відповідно до чинного законодавства

на об’єктах господарювання – керівництвом при узгодженні з МЧС

Невоєнізовані формування

 

на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності у порядку визначеному Кабміном

зараховують працездатних громадян, за винятком жінок, які мають дітей у віці до восьми років та військовозобов’язаних

окремий підрозділ оснащений технікою

 

Формування можуть бути:

загального призначення

забезпечення (служб ЦО)

 

За підпорядкованістю:

територіальні

об’єктові

Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади

 

Створюють на рівнях:

державному

регіональному

районному (міському)

об’єктовому

 

Завдання:

координація діяльності

участь у формуванні і реалізації державної політики у галузі техногенно-екологічної безпеки.

організація керівництво проведенням робіт з ліквідації НС

Єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру

(Цілі і завдання згідно Закону України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру” (2000 р.)

У залежності від обстановки за рішенням владних структур певного рівня встановлюються у межах конкретної території один із режимів функціонування системи захисту населення:

Режим повсякденного функціонування (нормальні умови)

Режим підвищеної готовності (істотне погіршення обстановки)

Режим надзвичайної ситуації (у випадку виникнення НС)

Режим надзвичайного становища (вводиться відповідно до законів України)

Тема 2. Надзвичайні ситуації

 

2.1 Визначення

2.2 Класифікація

2.3 Причина виникнення надзвичайних ситуацій в Україні

2.4 Види надзвичайних ситуацій

 

Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. “Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій”

Визначення

Небезпечне природне явище —подія природного походження або результат природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть уражати людей, об'єкти економіки та довкілля.

Потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому використовуються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові речовини та біологічні препарати, гідротехнічні й транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації.

Аварія — подія техногенного характеру, що створює на об'єкті або території загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа — велико масштаб- на аварія чи інша подія, що призводить до тяжких трагічних наслідків.

 

Класифікація

 

природного характеру небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

техногенного характеру- транспортні аварії пожежі, неспровоковані вибухи чи загрози, аварії з викидом небезпечних чинників, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах, гідро-динамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

соціально-політичного характеру,пов'язані з протиправними діями терористичного і анти конституційного спрямування: утримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, повітряного чи морського судна, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, крадіжка зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо

воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних та гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних й токсичних речовин і відходів, нафтопродуктів, вибухових, сильнодіючих ядучих речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

 

За швидкістю і раптовістю протікання надзвичайної події надзвичайні ситуації класифікуються на:

раптові (вибухи, транспортні аварії, землетруси і т.д.);

з небезпекою, яка швидко розповсюджується (аварія з викидом СДОР, гідродинамічні аварії з утворенням хвиль прориву, пожежі тощо);

з небезпекою, яка поширюється з помірною швидкістю (аварія з викидом радіоактивних речовин, аварія на комунальних системах, виверження вулканів, повені тощо);

з небезпекою, яка повільно поширюється (аварії на промислових очисних спорудах, посухи, епідемії, екологічні небезпечні явища тощо).

 

Надзвичайні ситуації у своєму розвитку проходять п'ять умовних етапних фаз:

нагромадження відхилень від нормального стану або процесу.

ініціювання надзвичайної події (аварії чи стихійного лиха).

процес надзвичайної події, під час якого відбувається вплив на людей, об'єкти і природне середовище. Практично третя фаза є наслідком і розвитком другої

дії вторинних вражаючих факторів під впливом можливих надзвичайних умов.

ліквідація наслідків надзвичайної ситуації

 

2.3 Причина виникнення надзвичайних ситуацій в Україні є:

 

надзвичайне техногенне навантаження території;

значний моральний та фізичний знос основних виробничих фондів більшості підприємств України;

погіршення матеріально-технічного забезпечення, зниження виробничої і технологічної дисципліни

незадовільний стан збереження, утилізації та захоронення високотоксичних, радіоактивних та побутових відходів

ігнорування економічних факторів, вимог, стандартів

недостатня увага керівників відповідних органів державного управління до проведення комплексу заходів, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру та зниження їх наслідків

відсутність сучасних систем управління небезпечними процесами

низька професійна підготовка персоналу та населення до дій в екстремальних умовах

дефіцит кваліфікованих кадрів

низький рівень застосування прогресивних ресурсозберігаючих і екологобезпечних технологій

 

Види надзвичайних ситуацій

 

Надзвичайні ситуації природного характеру:

небезпечні геологічні явища: землетруси, зсуви, обвали, осипи, просади земної поверхні

небезпечні метеорологічні явища: зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь

небезпечні гідрологічніявища: повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод

природні пожежілісових та торф’яних масивів

масові інфекції та хвороби людей, тварин, рослин

 

Надзвичайні ситуації екологічного характеру

пов’язані зі зміною суші (вироблення надр і просідання; радіоактивне забруднення; ерозія, засолення, заболочування; переповнення смітників)	пов’язані зі зміною складу і властивостей атмосфери (підвищення ГДК, температурні інверсії над містами; кисневий голод у містах; підвищення ГДК шуму; кислотні опади; руйнування озонного шару; зміна прозорості атмосфери
пов’язані зі зміною стану гідросфери	пов’язані зі зміною складу біосфери (зникнення окремих видів; масова загибель тварин, або рослин на великій території; втрата здатності до відновлення.

 

Техногенного характеру

Транспортні аварії Раптова зупинка роботи або порушення установленого процесу виробництва на об’єкті, яка призводить до пошкодження абознищення матеріальних цінностей, травмування або загибелі людей. Нега тивний психологічний вплив.

Радіаційно-небезпечні об’єкти.(атомні електростанції, виготовлення і переробка ядерного палива; поховання радіоактивних відходів, науково-дослідні організації, ядерні установки на транспорті)

Хімічно-небезпечні об’єкти. хімкомбінати, нафтопереробні; холодильні установки, водонакопичувачі та каналізаційні станції, залізничні станції і порти; транспортні засоби, контейнери, автоцистерни що перевозять хімічні продукти;склади і бази. У світі викори- сто- вують понад 6 млн. токсичних речовин, 60 тис їх виробляють у великих кількостях, 500 сильнодіючих..

Пожежо і вибухоне безпе- чні об’єкти – Належать: нафтові, газові, хімічної, лісової, дерево- обробної, текстильної, хлібопродуктової промисловості

Об’єкти комунального господарства. Аварії на очисних спорудах та колекторах, скидання неочищених стоків; водопровідних системах, якість питної води і можливість інфекційних захворювань; будівлях; мостах, теплові електростанції та електричні мережі.

Гідродинамічні аварії – вода поширю-ється з швидкі- стю 3-25 км/год, висота 10-20 м., що створює загрозу НС техноген-ного характеру.