Надзвичайні ситуації терористичного походження

Мета – посіяти паніку, протести проти уряду, знищити політичних супротивників. (Японія 1994 і 1995 у 16 станціях метро – газ, вересень 2001 р США загинуло майже 500, пропало безвісті 6800 осіб)

Техногенний тероризм; використання ядерної енергії терористами; використання біологічних засобів ураження продуктів харчування, с/х рослин і тварин (голод, захворювання. “електромагнітний тероризм” як складова “інформаційного тероризму” – вплив на конкретні системи і технічні засоби для дезорганізації їх роботи.

1985 р. у США створена Міжнародна організація особливого призначення – завдання попередження ядерного тероризму.

В Україні розроблено ряд рекомендацій з метою попередження терактів: оцінка можливих небезпек і ризику аварій; експертиза промислової безпеки; виявлення місць, умов і кризових ділянок, що можуть бути використані терористами.

Надзвичайні ситуації воєнного часу

Ядерна зброя – заснована на використанні внутріядерної енергії поділяється в залежності віл типу заряду на: атомну, термоядерну, комбіновану, нейтронну(малогабаритний з термоядерним зарядом, 70 % всієї енергії виділяється у вигляді проникаючої радіації)

Хімічна зброя –дія через токсичні хімічні речовини, токсинів та фітотоксинів які уражають організм людини або тварини. (22 квітня 1918 р. німці використали для атаки хлор). За токсичним призначенням ОР поділяються на: смертельні(нервово-паралітичної дії(зарин); шкірно-наривної дії(іприт); загально-отруйні (синильна кислота), задушливі (фосген); тимчасові(Бі-зет), подразнюючі (хлорацетофенон, адамсит).

Біологічна зброя.Використання властивостей деяких хвороботворних мікробів і токсичних продуктів. Поділяються на: бактерії; рикетсії-клітини, палички; грибки; віруси.

Нові види зброї

Променева(пристрої, генератори вражаюча дія яких заснована на використанні гостроспрямованих променів електромагнітної енергії або концентрованого пучка елементарних частинок, розігнаних до великих швидкостей);

радіочастотна (заснована на використання електромагнітних випромінювань надвисоких або наднизьких частот, що приводить до порушення життєво важливих функцій органів і систем людини: мозок, серце);

радіологічна(застосування відходів ядерних реакторів або бойових радіоактивних речовин);

геофізична (штучний ураган, землетруси, гірські обвали, лавини, зсуви, посухи, руйнування озонового шару).

Тема 3 Захист населення у надзвичайних ситуаціях

 

3.1 Законодавство

3.2 Державне регулювання і контроль захисту населення і територій

3.3 Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

3.2.1 Інформування та оповіщення

3.2.2 Спостереження

3.2.3 Укриття у захисних спорудах

3.2.4 Індивідуальні засоби захисту

3.2.5 Евакуація

3.4 Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю

3.5 Медичний захист

 

Законодавство

Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (2000 р.)

Концепція “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій” схвалена Наказом Президента України від 26.03 1999 р № 234/99

 

Державне регулювання і контроль захисту населення і територій

Державна стандартизація. Спрямована на забезпечення: безпеки продукції (робіт, послуг) і матеріалів; якості продукції; безпеки об’єктів господарювання з урахуванням ризику виникнення НС.

Державна експертиза відносно техногенної безпеки об’єктів.

Державний нагляд - спеціально уповноваженим центральним органом до компетенції якого віднесено питання захисту населення.

Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки з метою запобігання НС, а також забезпечення готовності до локалізації та ліквідації НС. Розробка декларації безпеки об’єктів підвищеної небезпеки, методика визначення ризиків і їх прийняття розробляється Кабінетом Міністрів.

Сертифікація – відповідність продукції щодо встановлених вимог та контроль небезпечної продукції.

Страхування – страхового відшкодування збитків у разі виникнення НС та забезпечення економічної підтримки заходів щодо запобігання надзвичайних ситуацій.

 

Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

 

3.2.1 Інформування та оповіщення про прогнозовані або виниклі надзвичайні ситуації з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи і методи реагування на них

 

Засоби оповіщення:

Єдина національна система зв’язку

засоби зв’язку

технічні засоби масової інформації

електросирени

допоміжні засоби

 

Порядок оповіщення:

подача попереджувального сигналу сирени “Увага всім”

після чого населення зобов’язане увімкнути технічні засоби для прослуховування інформації.

 

Види інформації:

Аварія на атомній станції

Повінь

Штормове попередження

 

3.2.2 Спостереження:

загальнодержавні	територіальні
системи спостереження для організації збору, обробки і передачі інформації про стан навколишнього середовища.

 

Укриття у захисних спорудах

Захисні споруди поділяються за:

місткістю:

малої – 150-600 осіб

середньої - 600-2000 осіб

великої – більше 2000 осіб

призначенням:

 

захист населення

органів управління

медичних установ

місцерозташуванням:

вбудовані

окремо стоячі

пристосовані (метрополітени, гірські вирубки)

терміном будівництва:

завчасно збудовані

швидко збудовані

 

захисними властивостями:

сховища

протирадіаційні укриття

найпростіші укриття.

 

Сховища – надійний захист від температур, газів, вибухонебезпечних, отруйних, радіоактивних речовин, обвалів.

Поділяють на 4 класи: по 2х характеристиках:

 

ступінь захисту від надлишкового тису (Р кг/см2) в залежності від будівельних конструкцій

коефіцієнт захисту(ослаблення) за радіоактивним випромінюванням Кз (К осл.) показує в скільки разів рівень радіації у захисній споруді менший ніж ззовні, залежить від шару і властивостей матеріалу

Вимоги при будівництві:

забезпечувати перебування не менше 2 діб

не затоплюватись

на відстані від водоканал. мереж

без транзитних інж. комун

мати входи і виходи з відповідним ступенем захисту

Приміщення та обладнання у сховищах:

Основні

для захищених - розмір місця для сидіння 0,45х0,45 м., для лежання – 0,55х1,8 м., відстань до стелі верхнього ярусу не менше 0,75 м.

пункти управління - передбачений при працюючих більше 600 осіб (якщо менше то не робиться), площа на 1 –2м2. На ПУ може бути не більше 10 чол. Встановлюється телефон

медичні кімнати - при 800 -1200 – кімната S=9м2 +1м2 на 100 чол. Де не має кімнат на 500 чол – сан пост S=2м2, але не менше1 на сховище

Допоміжні приміщення

Входи – не менше 2, 1 аварійний; більше 300 чол. – тамбур шлюз; більше 600 чол. двокамерний. Площа тамбура-шлюза 8-10м2. (тамбур-шлюзи, фільтровентиляційне, санвузли, запасу води та продуктів харчування).

Аварійний вихід – галерея (0,5х1,3) з виходом на не завалену територію R = 0,5Н будівлі та плюс 3м., обладнується оголовком.

Запас харчів – на 2 доби, спец приміщення 5м2 +3м2 на наступні 150 осіб. У протирадіаційних укриттях передбачають приміщення для забрудненого одягу. Ці укриття за захисними властивостями поділяються на 10 видів.

Водопостачання та каналізація: вода 2 л/год/чол і не більше 25, при відсутності водогону запас на 3 доби - норма 3 л/доб/чол., у ПРУ – 2 л/доб/чол. Санвузли 1 чаша на 75 жінок (150 чол), умивальники не 200 чол. Для збору фекалій без каналізації резервуари з розрахунку 2 л/доб/чол. для сухих відходів 1 л/доб/чол. Електропостачання і опалення – зовнішні джерела або для великих сховищ дизельна електростанція в окремих приміщеннях. При заповненні сховища система опалення вимикається.

Система постач. повітря –оголовки, повітрозабірні та противибухові пристрої, передфільтри, фільтри, вентилятори, гермоклапани, пристрої регенерації та кондиціювання повітря. Повинна забезпечувати температуру 0- +30^0С, кисень 17%, СО2-3%, СО до 30мг/м3, захист від СДОР.

Швидкоспоруджуванні укриття

так само плануються приміщення, будують з срібного залізобетону, за 24 год.

Пристосування приміщень

метрополітени	переходи	цокольні приміщення	підвали громадян
При цьому проводять такі роботи: герметизацію(глина, гума, плівка); посилюють захисні властивості; найпростіша вентиляція (витяжний короб на 1,5-2м. вище за припливний.

Найпростіші укриття:

лише зменшують радіус ураження і послаблюють дію випромінювання не забезпечуючи захист від СДОР. Ці споруди можуть вдосконалюватись під ПРУ

 

Готовність споруди:

Контроль – служба сховищ і укрить; “Інструкція експлуатації захисних споруд цивільної оборони у воєнний час” від 1985 р.
цілісність	герметизація	оснастка, обладнання	справність систем	підготовленість персоналу	сан. стан

Експлуатаційна документація:

паспорт; витяг з інструкції; журнал перевірки стану ЗС; план ЗС; перелік обладнання; сигнали оповіщення; обов’язки обслуговуючих ланок; список телефонів; список обслуговуючої групи; експлуатаційні схеми вентиляції, водопостачання, електропостачання; інструкції з обслуговування ДЕС, фільтраційного обладнання, ТБ, та експлуатації ЗІЗ; журнал мікроклімату;

таблиці прогнозування перебування у ЗС залежно від параметрів повітряного середовища;

журнал звернень до мед. працівників

схема евакуації з ЗС

ЗС можуть у мирний час використовуватись під господарські потреби не порушуючи їх захисних властивостей та введення до стану придатності протягом 24 годин.

 

1 лютого 1996 р. введена “Інструкція про порядок проведення перевірки та оцінки стану ЦО, міністерств, відомств, областей, міст, районів, підприємств, установ, організацій”

Згідно неї основними показниками оцінки стану захисних споруд є:

 

забезпеченість укриття найбільш працюючої зміни

готовність

освоєння підземного простору міст

завчасне будівництво ЗС

обстеження споруд та їх дообладнання

забезпечення ЗС нетранспортабельних хворих

Оцінка дається “готові” – “не готові”