Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах

Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах

1.1 Українське законодавство про ЦО

1.2 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей

1.3 Цивільна оборона України

1.3.1 Державна система Цивільної оборони

1.3.2. Організаційна будова

1.3.3 Організація ЦО на об’єктах господарської діяльності

1.3.4 Війська цивільної оборони

1.3.5 Спеціалізовані формування

1.3.6 Невоєнізовані формування

1.3.7 Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади.

1.3.8 Єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.

Тема 2. Надзвичайні ситуації

2.1 Визначення

2.2 Класифікація

2.3 Причини виникнення надзвичайних ситуацій в Україні

2.4 Види надзвичайних ситуацій

Тема 3. Захист населення у надзвичайних ситуаціях

3.1. Законодавство.

3.2. Державне регулювання і контроль захисту населення і територій

3.3. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

3.2.1 Інформування та оповіщення

3.2.2 Спостереження

3.2.3 Укриття у захисних спорудах

3.2.4 Індивідуальні засоби захисту

3.2.5 Евакуація

3.4 Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю

3.5 Медичний захист

Тема 4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій

Сутність РІНР

4.2 РІНР при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах

4.3 РІНР при аварії на ХНО

4.4 РІНР в осередку бактеріологічного (біологічного) ураження

4.5 РІНР в осередках комбінованого ураження

4.6 РІНР в районах стихійного лиха

4.7 Заходи безпеки при проведенні РІНР

4.8 Харчування особового складу невоєнізованих формувань ЦО

4.9 Життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях

4.10 Захист сільськогосподарської продукції і тварин

4.11 Спеціальна обробка

4.12 Дезактивація

4.13 Дегазація

4.14 Дезінфекція

4.15. Захист продуктів харчування, води і їх дезактивація

4.16 Радіація і харчування

Тема 5 Оцінка обстановки

5.1 Оцінка радіаційної обстановки

5.2 Оцінка хімічної обстановки при аваріях на ХНО

5.3 Оцінка стану ураження міст та населених пунктів

5.4 Оцінка інженерної обстановки на об’єкті господарської діяльності

5.5 Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єктів господарської діяльності

5.6 Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об’єктах

Тема 6. Стійкість роботи промислових об’єктів у надзвичайних ситуаціях

6.1 Прискорення темпів науково-технічного прогресу

6.2 Сутність стійкої роботи об’єктів господарської діяльності та основні шляхи їх підвищення

6.3 Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні

6.4 Розміщення об’єктів і планування міст

6.5. Розміщення атомних станцій

6.6 Розміщення об’єктів, що мають СДОР, вибухові і пальні речовини.

6.7 Розміщення інших господарських об’єктів

6.8 Планування і забудова міст

6.9 Підприємства і інженерні системи

6.10 Водопостачання

6.11 Газопостачання

6.12 Електропостачання

6.13 Гідротехнічні споруди

6.14 Транспортні споруди і станції

6.15 Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта

Тема 7. Планування заходів та підготовка населення з цивільної оборони

7.1 План дій

7.2 Організація навчання населення з цивільної оборони

7.2.1 Підготовка керівного складу

7.2.2 Підготовка командно-керівного та рядового складу невоєнізованих формувань.

7.2.3 Основний склад формувань

7.2.4 Підготовка робітників, службовців, які не входять до складу формувань

7.2.5 Підготовка населення, яке не зайняте у сфері виробництва та обслуговування

7.2.6 Програми підготовки для студентів і учнів

 

ПРАКТИЧНІ РОБОТИ

 

Практичне заняття 1. Тема. Надзвичайні ситуації та способи їх вирішення

Практичне заняття 2. Тема. Планування роботи цивільної оборони

Тема реферату або домашньої контрольної роботи вибирається за останніми двома цифрами залікової книжки додаючи до цього порядковий номер студента у списку групи. Якщо отримана цифра більше 39 то варіант беруть по останній одержаній цифрі. Наприклад: номер заліковки 2239, порядковий номер у списку групи – 13 тоді до 39 додаємо13 і отримуємо суму 52, номер варіанта буде 2. На титульній сторінці реферату або домашньої контрольної роботи мають бути написані прізвище та ініціали студента, номер його залікової книжки, порядковий номер у списку групи, назва групи, назва дисципліни, номер варіанта. Реферат або контрольну треба здати на кафедру, не пізніше, як за десять днів до початку сесії, після рецензування викладачем студент має переглянути роботу та враховуючи зауваження допрацювати.

Реферат або контрольна оцінюється за слідуючи ми критеріями: логічності плану; повноти і глибини розкриття теми; наявності таблиць, рисунків; відображення практичного досвіду роботи; актуальності.

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ, ЗАВДАНЬ ДО ДОМАШНІХ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1. Женевські конвенції – гарантія захисту прав людини.

2. ЦО зарубіжних країн

3. Завдання та терміни ЦО згідно з Женевськими конвенціями

4. Закон України “Про цивільну оборону” – гарантія захисту від незвичайних ситуацій

5. Система цивільної оборони України та її основне завдання

6. Сили Цивільної оборони, методика створення, призначення та основні завдання

7. Глобальні проблеми людства та основні напрямки стратегії техногенної безпеки в найближчий час

8. Основні завдання захисту населення і територій під час НС

9. Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт

10. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях

11. Стійкість роботи промислових об’єктів у надзвичайних ситуаціях

12. Захист населення від зброї масового ураження

13. Евакуація

14. Дії населення при стихійному лихові

15. Самодопомога та перша медична допомога у надзвичайних ситуаціях

16. Дії населення під час надзвичайних ситуацій

17. Бактеріологічна зброя

18. Засоби індивідуального захисту

19. Сигнали цивільної оборони

20. Цивільна оборона – зміст, характеристика, особливості вивчення

21. Інженерний захист населення

22. Цивільна оборона в різних галузях України

22. Надзвичайні ситуації мирного часу

23. Надзвичайні ситуації військового часу

24. Характеристика осередків ураження

25. Роль міжнародних організацій в організації захисту населення

26. Види та основні властивості біологічних засобів, що використовуються в сучасних війнах

27. Джерела, зони дії та рівні забруднень навколишнього середовища у разі аварій на АЕС та ХНО

28. Захист сільськогосподарських рослин та тварин від ураження

29. Ядерна загроза

30. Основні заходи щодо проведення навчання з цивільної оборони серед населення

31. Хімічна зброя

32. Соціально-політичні конфлікти

33. Загальні засади організації цивільної оборони в Україні

34. Дії населення в надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний час

35. Заходи по запобіганню виникнення та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій

36. Прискорення темпів науково-технічного прогресу та Цивільна оборона

37. Планування заходів з Цивільної оборони

38. Питання організації харчування, інформації, побутового та медичне обслуговування для життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях

39. Основні напрямки і методи морально-психологічної підготовки населення та особового складу формувань ЦО

40. Пожежні формування і ЦО

Рейтинг:

Стаціонар: відвідування – 10 бал. практичні – 15 бал. контрольна робота – 15 бал. активність - до 10 бал. іспит або залік – 50 бал

Інплан: реферат – 40 бал. іспит або залік – 60 бал.

Заочне відділення: відвідування – 10 бал. практична – 15 бал. контрольна або реферат 25 бал. іспит або залік – 50 бал

ЗАПИТАННЯ НА ІСПИТ

1. Дайте загальну характеристику надзвичайних ситуацій, що мали місце в Україні протягом останніх років.

2. Опишіть можливість виникнення надзвичайних ситуацій в Україні зв’язаних з: сейсмоактивними зонами, зсувами, обвалами та осипами, гідрологічними явищами селевими процесами, паводками, сильними дощами.

3. Дайте характеристику першої і другої Женевської конвенції.

4. Дайте характеристику третьої Женевської конвенції.

5. Дайте характеристику четвертої Женевської конвенції.

6.Дайте характеристику Додаткових Протоколів Женевської конвенції.

7. Опишіть спеціальний міжнародний знак для обладнання споруд, що несуть у собі небезпечні сили та міжнародний розпізнавальний знак ЦО.

8. Дайте визначення, сферу застосування, висвітліть завдання та терміни ЦО згідно з Женевськими конвенціями.

9. Державна система цивільної оборони України.

10. Коли було прийнято Закон України “Про цивільну оборону”, дайте характеристику основних розділів і статей

11. Що складає систему цивільної оборони і яке основне завдання цивільної оборони України.

12. Який проводиться комплекс заходів по захисту населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, пожеж.

13.Як організовується робота штабу цивільної оборони, та на що вона направлена.

14. Які створюються служби ЦО, та від чого залежить їх кількість на об’єктах виробництва, хто очолює створені служби.

15. Вкажіть основні сили Цивільної оборони, як і де вони створюються, їх призначення та основні завдання.

16. Назвіть основні принципи діяльності військ ЦО, їх права й обов’язки.

17. Цивільна оборона України.

18. Вкажіть як проводиться комплектування військ ЦО та з чийого дозволу, кому підпорядковуються

19. Які основні завдання спеціалізованих формувань.

20. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій, їхня мета, завдання, права та склад.

21. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, дата створення, основні завдання, рівні та режими функціонування.

22. Опишіть основні напрямки стратегії техногенної безпеки в найближчий час, напрямки дії та назвіть глобальні проблеми людства.

23. Дайте визначення термінів класифікації надзвичайних ситуацій згідно постанови кабінету Міністрів 1099.

24. Принципи захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.

25. Які основні завдання захисту населення і територій під час НС.

26.В чому заключається державне регулювання та контроль захисту населення і територій.

27. Яке призначення і які є види захисних споруд.

28.В чому суть дозиметричного контролю і що він включає, чим регламентується.

29. Що відноситься до засобів радіаційно-хімічного захисту?

30. Використання засобів індивідуального захисту.

31. Захист від сильнодіючих отруйних речовин.

32. Організація евакуаційних заходів.

33. Медичний захист у НС.

34. Оповіщення населення про загрозу стихійних лих, великих аварій (катастроф) та інших небезпечних ситуацій.

35. Дайте характеристику, та охарактеризуйте порядок роботи приладів хімічної та радіаційної розвідки.

36. Дайте характеристику, та охарактеризуйте порядок роботи приладів дозиметричного контролю.

37. Хто несе відповідальність за організацію ЦО на об’єкті та чим це регламентовано?

38.В чому сутність рятувальних та інших невідкладних робіт, що до них відноситься?

39. Організація і проведення РІНР при аваріях на радіаційно-небезпечних об’єктах.

40. Організація і проведення РІНР При аварії на ХНО з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).

41. Організація і проведення РІНР в осередках комбінованого ураження.

42. Особливість аварійних робіт в районах стихійного лиха.

43. Забезпечення проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

44. Забезпечення радіаційно-хімічного захисту

45. Матеріальне забезпечення, технічне забезпечення, медичне забезпечення,

46. Заходи безпеки при проведенні РІНР

47. Перерахуйте основні пункти комплексу заходів спрямованих на життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях.

48. Як необхідно вирішувати питання організації харчування населення, інформації населення, побутового обслуговування та медичне обслуговування для життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях?

49. Як необхідно вирішувати питання організації медичного обслуговування населення, ритуальні послуги, торгівельного обслуговування?

50. Як проводяться протиепізоотичні заходи по захисту сільськогосподарських тварин.

51. Як проводяться захист продуктів харчування та води.

52. Розкрийте сутність спеціальної обробки та дайте визначення її складових.

53. Як проводиться часткова санітарна обробка.

54. Як проводиться повна санітарна обробка та дезактивація?

55. Як проводиться дегазація, дезінфекція?

56. На основі чого розробляється план заходів по ЦО, що вони визначають, якими користуються вихідними даними, коли коригується.

57. Які головні завдання навчання по ЦО, яка система його організації по категоріях.

58. Планування та облік підготовки з ЦО на об'єкті господарської діяльності.

59. Оцінка радіаційної обстановки.

60. Оцінка хімічної обстановки при аваріях на ХНО.

61. Оцінка інженерної обстановки.

62. Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об’єктах.

63. Сутність стійкості роботи об’єктів господарської діяльності та основні шляхи її підвищення.

64. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у ЦО.

65. Українське законодавство про ЦО.

71. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта.

Рейтинг:

Стаціонар: відвідування – 10 бал. практичні – 15 бал. контрольна робота – 15 бал. активність - до 10 бал. іспит або залік – 50 бал

Інплан: реферат – 40 бал. іспит або залік – 60 бал.

Заочне відділення: відвідування – 10 бал. практична – 15 бал. контрольна або реферат 25 бал. іспит або залік – 50 бал

 

Цивільна оборона України

Цивільна оборона України є державною системою органів управління сил і засобів, створюваних для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного і військового характеру

1.3.1 Державна система Цивільної оборони:

органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції ЦО

органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкованості.

сили і засоби, призначені для виконання завдань ЦО

фонди фінансових, медичних, матеріально-технічних ресурсів, передбачених на випадок надзвичайних ситуацій

системи зв’язку, оповіщення й інформаційного забезпечення

Центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

курси і навчальні заклади підготовки і передпідготовки фахівців та населення з питань Цивільної оборони

служби Цивільної оборони.

Організаційна будова

 

ЦО України побудована за територіально-виробничим принципом:

територіальний принцип - полягає у у створенні ЦО у масштабі держави і на територіях відповідно до адміністративно-територіального поділу.	виробничий - в організації і функціонування ЦО у всіх галузях зайнятості населення
Органи управління зі справ ЦО, що входять до складу державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування.
Закон і положення про ЦО визначають повноваження органів органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій з питань ЦО

 

Війська цивільної оборони

 

Створюються відповідно до Закону України “Про війська цивільної оборони”

підпорядковані штабу ЦО України

формуються відповідно до Закону України “Про війська цивільної оборони”;

1.3.5 Спеціалізовані формування – призначені для виконання специфічних робіт; створюються на трьох рівнях підпорядкованості:

 

у центральних – за рішенням Кабміну за представленням міністерств та погоджені з МЧС

у АР Крим, областях, Києві та Севастополі – відповідно до чинного законодавства

на об’єктах господарювання – керівництвом при узгодженні з МЧС

Невоєнізовані формування

 

на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності у порядку визначеному Кабміном

зараховують працездатних громадян, за винятком жінок, які мають дітей у віці до восьми років та військовозобов’язаних

окремий підрозділ оснащений технікою

 

Формування можуть бути:

загального призначення

забезпечення (служб ЦО)

 

За підпорядкованістю:

територіальні

об’єктові

Визначення

Небезпечне природне явище —подія природного походження або результат природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть уражати людей, об'єкти економіки та довкілля.

Потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому використовуються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові речовини та біологічні препарати, гідротехнічні й транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації.

Аварія — подія техногенного характеру, що створює на об'єкті або території загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа — велико масштаб- на аварія чи інша подія, що призводить до тяжких трагічних наслідків.

 

Класифікація

 

природного характеру небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

техногенного характеру- транспортні аварії пожежі, неспровоковані вибухи чи загрози, аварії з викидом небезпечних чинників, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах, гідро-динамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

соціально-політичного характеру,пов'язані з протиправними діями терористичного і анти конституційного спрямування: утримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, повітряного чи морського судна, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, крадіжка зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо

воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних та гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних й токсичних речовин і відходів, нафтопродуктів, вибухових, сильнодіючих ядучих речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

 

За швидкістю і раптовістю протікання надзвичайної події надзвичайні ситуації класифікуються на:

раптові (вибухи, транспортні аварії, землетруси і т.д.);

з небезпекою, яка швидко розповсюджується (аварія з викидом СДОР, гідродинамічні аварії з утворенням хвиль прориву, пожежі тощо);

з небезпекою, яка поширюється з помірною швидкістю (аварія з викидом радіоактивних речовин, аварія на комунальних системах, виверження вулканів, повені тощо);

з небезпекою, яка повільно поширюється (аварії на промислових очисних спорудах, посухи, епідемії, екологічні небезпечні явища тощо).

 

Надзвичайні ситуації у своєму розвитку проходять п'ять умовних етапних фаз:

нагромадження відхилень від нормального стану або процесу.

ініціювання надзвичайної події (аварії чи стихійного лиха).

процес надзвичайної події, під час якого відбувається вплив на людей, об'єкти і природне середовище. Практично третя фаза є наслідком і розвитком другої

дії вторинних вражаючих факторів під впливом можливих надзвичайних умов.

ліквідація наслідків надзвичайної ситуації

 

2.3 Причина виникнення надзвичайних ситуацій в Україні є:

 

надзвичайне техногенне навантаження території;

значний моральний та фізичний знос основних виробничих фондів більшості підприємств України;

погіршення матеріально-технічного забезпечення, зниження виробничої і технологічної дисципліни

незадовільний стан збереження, утилізації та захоронення високотоксичних, радіоактивних та побутових відходів

ігнорування економічних факторів, вимог, стандартів

недостатня увага керівників відповідних органів державного управління до проведення комплексу заходів, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру та зниження їх наслідків

відсутність сучасних систем управління небезпечними процесами

низька професійна підготовка персоналу та населення до дій в екстремальних умовах

дефіцит кваліфікованих кадрів

низький рівень застосування прогресивних ресурсозберігаючих і екологобезпечних технологій

 

Види надзвичайних ситуацій

 

Надзвичайні ситуації природного характеру:

небезпечні геологічні явища: землетруси, зсуви, обвали, осипи, просади земної поверхні

небезпечні метеорологічні явища: зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь

небезпечні гідрологічніявища: повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод

природні пожежілісових та торф’яних масивів

масові інфекції та хвороби людей, тварин, рослин

 

Надзвичайні ситуації екологічного характеру

пов’язані зі зміною суші (вироблення надр і просідання; радіоактивне забруднення; ерозія, засолення, заболочування; переповнення смітників)	пов’язані зі зміною складу і властивостей атмосфери (підвищення ГДК, температурні інверсії над містами; кисневий голод у містах; підвищення ГДК шуму; кислотні опади; руйнування озонного шару; зміна прозорості атмосфери
пов’язані зі зміною стану гідросфери	пов’язані зі зміною складу біосфери (зникнення окремих видів; масова загибель тварин, або рослин на великій території; втрата здатності до відновлення.

 

Техногенного характеру

Транспортні аварії Раптова зупинка роботи або порушення установленого процесу виробництва на об’єкті, яка призводить до пошкодження абознищення матеріальних цінностей, травмування або загибелі людей. Нега тивний психологічний вплив.

Радіаційно-небезпечні об’єкти.(атомні електростанції, виготовлення і переробка ядерного палива; поховання радіоактивних відходів, науково-дослідні організації, ядерні установки на транспорті)

Хімічно-небезпечні об’єкти. хімкомбінати, нафтопереробні; холодильні установки, водонакопичувачі та каналізаційні станції, залізничні станції і порти; транспортні засоби, контейнери, автоцистерни що перевозять хімічні продукти;склади і бази. У світі викори- сто- вують понад 6 млн. токсичних речовин, 60 тис їх виробляють у великих кількостях, 500 сильнодіючих..

Пожежо і вибухоне безпе- чні об’єкти – Належать: нафтові, газові, хімічної, лісової, дерево- обробної, текстильної, хлібопродуктової промисловості

Об’єкти комунального господарства. Аварії на очисних спорудах та колекторах, скидання неочищених стоків; водопровідних системах, якість питної води і можливість інфекційних захворювань; будівлях; мостах, теплові електростанції та електричні мережі.

Гідродинамічні аварії – вода поширю-ється з швидкі- стю 3-25 км/год, висота 10-20 м., що створює загрозу НС техноген-ного характеру.

 

Нові види зброї

Променева(пристрої, генератори вражаюча дія яких заснована на використанні гостроспрямованих променів електромагнітної енергії або концентрованого пучка елементарних частинок, розігнаних до великих швидкостей);

радіочастотна (заснована на використання електромагнітних випромінювань надвисоких або наднизьких частот, що приводить до порушення життєво важливих функцій органів і систем людини: мозок, серце);

радіологічна(застосування відходів ядерних реакторів або бойових радіоактивних речовин);

геофізична (штучний ураган, землетруси, гірські обвали, лавини, зсуви, посухи, руйнування озонового шару).

Законодавство

Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (2000 р.)

Концепція “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій” схвалена Наказом Президента України від 26.03 1999 р № 234/99

 

Укриття у захисних спорудах

Захисні споруди поділяються за:

місткістю:

малої – 150-600 осіб

середньої - 600-2000 осіб

великої – більше 2000 осіб

призначенням:

 

захист населення

органів управління

медичних установ

місцерозташуванням:

вбудовані

окремо стоячі

пристосовані (метрополітени, гірські вирубки)

терміном будівництва:

завчасно збудовані

швидко збудовані

 

захисними властивостями:

сховища

протирадіаційні укриття

найпростіші укриття.

 

Сховища – надійний захист від температур, газів, вибухонебезпечних, отруйних, радіоактивних речовин, обвалів.

Поділяють на 4 класи: по 2х характеристиках:

 

ступінь захисту від надлишкового тису (Р кг/см2) в залежності від будівельних конструкцій

коефіцієнт захисту(ослаблення) за радіоактивним випромінюванням Кз (К осл.) показує в скільки разів рівень радіації у захисній споруді менший ніж ззовні, залежить від шару і властивостей матеріалу

Вимоги при будівництві:

забезпечувати перебування не менше 2 діб

не затоплюватись

на відстані від водоканал. мереж

без транзитних інж. комун

мати входи і виходи з відповідним ступенем захисту

Приміщення та обладнання у сховищах:

Основні

для захищених - розмір місця для сидіння 0,45х0,45 м., для лежання – 0,55х1,8 м., відстань до стелі верхнього ярусу не менше 0,75 м.

пункти управління - передбачений при працюючих більше 600 осіб (якщо менше то не робиться), площа на 1 –2м2. На ПУ може бути не більше 10 чол. Встановлюється телефон

медичні кімнати - при 800 -1200 – кімната S=9м2 +1м2 на 100 чол. Де не має кімнат на 500 чол – сан пост S=2м2, але не менше1 на сховище

Допоміжні приміщення

Входи – не менше 2, 1 аварійний; більше 300 чол. – тамбур шлюз; більше 600 чол. двокамерний. Площа тамбура-шлюза 8-10м2. (тамбур-шлюзи, фільтровентиляційне, санвузли, запасу води та продуктів харчування).

Аварійний вихід – галерея (0,5х1,3) з виходом на не завалену територію R = 0,5Н будівлі та плюс 3м., обладнується оголовком.

Запас харчів – на 2 доби, спец приміщення 5м2 +3м2 на наступні 150 осіб. У протирадіаційних укриттях передбачають приміщення для забрудненого одягу. Ці укриття за захисними властивостями поділяються на 10 видів.

Водопостачання та каналізація: вода 2 л/год/чол і не більше 25, при відсутності водогону запас на 3 доби - норма 3 л/доб/чол., у ПРУ – 2 л/доб/чол. Санвузли 1 чаша на 75 жінок (150 чол), умивальники не 200 чол. Для збору фекалій без каналізації резервуари з розрахунку 2 л/доб/чол. для сухих відходів 1 л/доб/чол. Електропостачання і опалення – зовнішні джерела або для великих сховищ дизельна електростанція в окремих приміщеннях. При заповненні сховища система опалення вимикається.

Система постач. повітря –оголовки, повітрозабірні та противибухові пристрої, передфільтри, фільтри, вентилятори, гермоклапани, пристрої регенерації та кондиціювання повітря. Повинна забезпечувати температуру 0- +30^0С, кисень 17%, СО2-3%, СО до 30мг/м3, захист від СДОР.

Швидкоспоруджуванні укриття

так само плануються приміщення, будують з срібного залізобетону, за 24 год.

Пристосування приміщень

метрополітени	переходи	цокольні приміщення	підвали громадян
При цьому проводять такі роботи: герметизацію(глина, гума, плівка); посилюють захисні властивості; найпростіша вентиляція (витяжний короб на 1,5-2м. вище за припливний.

Найпростіші укриття:

лише зменшують радіус ураження і послаблюють дію випромінювання не забезпечуючи захист від СДОР. Ці споруди можуть вдосконалюватись під ПРУ

 

Готовність споруди:

Контроль – служба сховищ і укрить; “Інструкція експлуатації захисних споруд цивільної оборони у воєнний час” від 1985 р.
цілісність	герметизація	оснастка, обладнання	справність систем	підготовленість персоналу	сан. стан

Експлуатаційна документація:

паспорт; витяг з інструкції; журнал перевірки стану ЗС; план ЗС; перелік обладнання; сигнали оповіщення; обов’язки обслуговуючих ланок; список телефонів; список обслуговуючої групи; експлуатаційні схеми вентиляції, водопостачання, електропостачання; інструкції з обслуговування ДЕС, фільтраційного обладнання, ТБ, та експлуатації ЗІЗ; журнал мікроклімату;

таблиці прогнозування перебування у ЗС залежно від параметрів повітряного середовища;

журнал звернень до мед. працівників

схема евакуації з ЗС

ЗС можуть у мирний час використовуватись під господарські потреби не порушуючи їх захисних властивостей та введення до стану придатності протягом 24 годин.

 

1 лютого 1996 р. введена “Інструкція про порядок проведення перевірки та оцінки стану ЦО, міністерств, відомств, областей, міст, районів, підприємств, установ, організацій”

Згідно неї основними показниками оцінки стану захисних споруд є:

 

забезпеченість укриття найбільш працюючої зміни

готовність

освоєння підземного простору міст

завчасне будівництво ЗС

обстеження споруд та їх дообладнання

забезпечення ЗС нетранспортабельних хворих

Оцінка дається “готові” – “не готові”

 

Евакуація

 

Упорядковане виведення чи вивезення людей з об’єктів і населених пунктів, перебування в яких стає небезпечним для життя.

Основним документом, який визначає обсяг, зміст, термін проведення евакуації населення є план цивільної оборони з розділом про захист населення

 

загальна

часткова

негайна

тимчасова

безповоротна

 

План евакуації планується завчасно де передбачається:

підготовка транспорту

створення структур і органів управління на період евакуації

охорона громадського порядку

 

Може бути проведена за:

виробничим принципом

територіальним принципом

 

Евакуаційні комісії:

районні	міські	об’єктові

 

Ведуть облік населення, установ і організацій, що підлягають евакуації; визначення складу піших колон і уточнення маршрутів їх руху; вирішення питань транспортного забезпечення; підготовка проміжних пунктів евакуації, пунктів посадки і висадки; облік можливостей населених пунктів заміської зони щодо прийому та розміщення евакуйованих; встановлення зв’язку з евакоприймальною комісією та вирішення разом з ними питань життєдіяльності евакуйованого населення)

 

Міські евакокомісії:

створюють збірні евакопункти (ЗЕП)

збирають населення

проводять реєстрацію

організовують посадку на транспорт або формують піші колони

 

Піші колони: чисельність від 500 до 1000 осіб з розбивкою на 50-100 осіб рухаються з привалами 10-15 хв. – через кожних 1-1,5 год. руху та великі привали на 1-2 год у другій половині дня.

 

Евакоприймальні комісії – організовують приймальні евакопункти які:

зустрічають

розподіляють за населенеми пунктами

надають першу медичну допомогу

розселяють людей

вирішують питання життєдіяльності

 

Медичний захист

 

Цим займається медична служба ЦО

Вона виконує наступні основні завдання:

 

своєчасне надання потерпілому населенню усіх видів медичної допомоги та лікування потерпілих з метою їх повного одужання;

попередження виникнення і розповсюдження серед населення масових інфекційних захворювань;

забезпечення санітарного благополуччя населення та виключення несприятливих санітарних наслідків виробничих аварій, стихійних лих або використання ворогом сучасних засобів ураження

 

Медична служба ЦО організовується за територіально-виробничим принципом.

 

До медичних формувань відносяться:

а) масові невоєнізовані медичні формування: санітарні пости (СП).
санітарні дружини	загони санітарних дружин (ЗСД). Вони призначаються для надання першої медичної допомоги потерпілим

 

б) спеціалізовані невоєнізовані медичні формування:

загони першої медичної допомоги (ЗПМ). Вони призначені для надання першої лікарської і невідкладної кваліфікованої медичної допомоги. Створюються у лікарнях поліклініках, диспансерах, медико-санітарних частинах підприємств (146 чоловік в т. ч, 8 лікарів, 38 — середнього медперсоналу);

бригади спеціалізованої медичної допомоги (БСМД). Вони призначені для надання спеціалізованої медичної допомоги в осередках ураження. Створюються в клініках медичних інститутів, великих лікарнях, поліклініках, диспансерах.

Декілька БСМД (8—17) за основними профілями можуть об'єднуватись в загони спеціалізованої медичної допомоги (ЗСМД) — (2 лікаря + 2 м/сестри + машина);

пересувні протиепідемічні загони (ППЕЗ). Вони призначені для проведення протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів в осередках бактеріологічного ураження. ППЕЗ створюються на базі санітарно-епідеміологічних станцій (СЕС), а також на базі інститутів епідеміології та мікробіології; спеціалізовані протиепідемічні бригади (СПЕБ). Вони призначені для робіт головним чином в осередках особливо небезпечних інфекцій. Створюються на базі спеціалізованих установ.