Виявлення вікових можливостей мотивації.

Виявлення вікових можливостей мотивації.

Вивчення вихідного рівня мотивації.

4. Вивчення домінантних мотивів.

Вивчення індивідуальних особливостей мотивації.

6. Аналіз причин змін (пониження, стабільності, підвищення) мотивації.

Формування необхідних мотивів.

8. Оцінка досягнень і планування подальших дій.

2. Аналізуючи альтернативні твердження, знайдіть вимоги принципу виховання особистості в колективі.

Забезпечення паралельної педагогічної дії.

Участь учнів у роботі органів самоврядування.

Формування сталих позитивних традицій в учнівському колективі.

Проектування особистості.

3. Аналізуючи альтернативні твердження, знайдіть вимоги принципу комплексного підходу до виховання.

Єдність виховання і самовиховання.

Постійне вивчення рівня вихованості учня і внесення коректив у виховну роботу.

Органічне поєднання всіх видів діяльності учнів в цілісний процес їх розвитку.

Єдність форм, методів і прийомів виховання.

4. Аналізуючи альтернативні твердження, знайдіть вимоги принципу особистісного підходу у вихованні.

1. Враховувати основні особистісні якості – спрямованість особистості, її життєві плани та ціннісні орієнтації.

Робити опору на вікові та індивідуальні особливості вихованців.

Бачити» всіх учнів і кожного зокрема.

Вивчати внутрішній світ вихованця, аналізувати його досвід.

5. А Аналізуючи альтернативні твердження, знайдіть вимоги принципу цілеспрямованості виховання.

Наявність перспективи у вихованні.

Підпорядкованість виховної роботи загальній меті.

Нетерпимість до стихійності у вихованні.

Проектування рівня вихованості особистості відповідно до поставленої мети.

В.

1. Відмінність дитячого колективу від інших типів колективів:

1. Віковий діапазон. 2. Специфічна діяльність.

Послідовна мінливість складу. 4. Відсутність життєвого досвіду.

2. Вкажіть основні категорії педагогіки:

1. Виховання. 3. Навчання.

Форма. 6. Засіб.

Освіта. 10. Розвиток.

Метод.

3. Вкажіть основні шляхи формування уваги та уважності учнів при вивченні нового навчального матеріалу.

1. Організація навчального матеріалу (його структурування, знаходження яскравих прикладів тощо).

2. Організація діяльності учнів на уроці (темп, ритм, зміна діяльності …)

Використання наочного матеріалу, технічних засобів навчання.

Організація діяльності вчителя.

5. Формування в учнів навичок навчальної діяльності і наукової організації праці (дії контролю і самоконтролю).

6. Формування в учнів мотивації учіння, стійких інтересів до навчальної діяльності.

7. Використання різних методичних прийомів і видів робіт.

4. Вкажіть напрямки змісту виховання:

1. Статеве. 2. Моральне.

3. Трудове. 4. Фізичне.

5. Розумове. 6. Правове.

7. Естетичне. 8. Екологічне.

9. Економічне.

5. Вкажіть етапи педагогічного дослідження, що відсутні в переліку:

Формування гіпотези і теоретичне обґрунтування об’єкту дослідження.

Проведення експериментального дослідження.

Складання й оформлення наукового звіту чи дисертаційної роботи.

6. Вкажіть правильну послідовність етапів педагогічного дослідження:

Визначення проблеми дослідження.

Постановка завдань дослідження.

Формулювання гіпотези і теоретичне обґрунтування об’єкта дослідження.

Розробка програми і методики.

Проведення експериментального дослідження.

Обробка і аналіз результатів.

Практична апробація результатів.

Складання й оформлення наукового звіту.

Впровадження результатів.

7. Вкажіть методи, яким належать такі прийоми:

1. Залучення учнів до оцінки подій і явищ суспільного життя. (Бесіда)

2. Робота з учнівським активом. (Громадська думка)

3. Прояв засмучення. (Створення виховних ситуацій)

4. Теоретичне узагальнення. (Лекція)

5. Підбір доведень. (Диспут)

6. Багаторазове повторення дій та вчинків. (Вправа)

7. Паралельна педагогічна дія. (Створення виховних ситуацій)

8. Тренування в удосконаленні й закріпленні способів діяльності. (Вправа – привчання)

9. Подяка вчителя. (Заохочення)

10. Зауваження вчителя. (Покарання)

8. Вкажіть методи формування свідомості:

Бесіда. 4. Диспут.

Лекція. 9. Розповідь.

Пояснення. 12. Приклад.

9. Вкажіть методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки.

Громадська думка. 3. Вимога.

Привчання. 7. Доручення.

Вправа. 10. Створення виховних ситуацій.

10. Вкажіть методи стимулювання поведінки і діяльності вихованців.

Змагання. 3. Покарання.

Заохочення.

11. Вкажіть методи контролю за ефективністю виховання.

Педагогічне спостереження. 2. Опитування.

Бесіда.

Аналіз результатів громадсько-корисної роботи.

Створення ситуацій для вивчення поведінки вихованців.

Аналіз результатів виконання доручень.

12. Вкажіть ознаки відмінності дитячого колективу від інших типів колективів.

Відсутність життєвого досвіду.

Специфічна діяльність (навчання).

Послідовна мінливість складу.

Віковий діапазон.

13. Вкажіть функції класного керівника.

Діагностична. 3. Стимуляційна.

Виховна. 6. Організаторська.

Координаційна.

14. Вкажіть функції колективу.

Виховна 5. Організаторська.

Стимуляційна.

15. Вкажіть стадії розвитку колективу:

1. Сформувався актив. (Друга)

2. Більшість підтримує вимоги вихователя (Друга)

3. Вихователь вивчає учнів, формує актив класу (Перша)

4. Сформувалися органи самоврядування (Друга)

5. Вимоги ставить колектив (Третя)

6. Здійснюється перехід організаторських функцій від учителя до органів учнівського самоврядування (Друга)

16. Вкажіть функції органів самоврядування:

Стимуляційна. 3. Організаторська.

Виховна. 9. Контрольна.

17. Вкажіть суттєві ознаки дитячого колективу за А. С. Макаренко:

Наявність спільної суспільно значущої мети.

Сформованість відносин відповідальної залежності.

Наявність органів самоврядування.

Наявність спільної діяльності для досягнення колективної мети.

18. Вкажіть прізвище автора кожної з поданих педагогічних ідей.

Прізвища для довідки: 3. Ш. Амонашвілі. 4. Г. Ващенко. 6. К. Ушинський. 8. Щетинін. 1. І. Волков.

1. У різновіковому загоні виникає товариське піклування старших про молодших. (7. Іванов.)

2. Стосунки в колективі будуються за принципом відповідальної залежності (5. А. Макаренко.)

3. Гуманізація стосунків у колективі (2. В. Сухомлинський.)

4. Підкорення інтересів особистості інтересам колективу неприпустимо (9. Красовицький.)

5. Система перспективних ліній (5. А. Макаренко.)

6. Педагогіка паралельної дії (5. А. Макаренко.)

7. Школа радості (2. В. Сухомлинський.)

19. Вкажіть основні напрямки змісту виховання:

1. Розумове 6. Економічне

2. Правове 7. Екологічне.

3. Трудове 8. Естетичне.

Фзичне 9. Статеве.

Моральне

20. Вкажіть вимоги, які випливають із принципу доступності в навчанні.

Вибирати головне, суттєве в емпіричному компоненті змісту (властивості, ознаки, функції).

Забезпечувати відповідність обсягу домашнього завдання встановленим нормам.

Використовувати достатню кількість фактів, прикладів для формування ядра знань – теорій, ідей, законів.

Надавати диференційовану допомогу учням у навчанні.

Об’єм знань і темп навчання вибирати з урахуванням реальних можливостей учнів.

21. Вкажіть вимоги, які висуває до процесу навчання принцип систематичності і послідовності навчання.

Встановлювати міжпредметні зв’язки і співвідношення між поняттями під час вивчення теми, навчального предмета.

Використовувати логічні операції аналізу та синтезу.

Забезпечувати послідовність етапів засвоєння знань.

8. Здійснювати планомірний порядок навчання.

Визначати місце нового матеріалу в структурі теми чи розділу.

22. Вкажіть вимоги, які висуває до процесу навчання принцип міцності знань, умінь і навичок.

1. Повторювати навчальний матеріал за розділами і структурними смисловими частинами.

Запам’ятовувати навчальний матеріал в поєднанні з пройденим раніше.

Виділяти при повторенні основні, провідні ідеї.

Використовувати самостійну роботу учнів (творче застосування знань).

Постійно звертатися до раніше засвоєних знань для їх поглиблення.

23. Вкажіть вимоги, які висуває до процесу навчання принцип ґрунтовності навчання.

Послідовно застосовувати всю систему дидактичних принципів, законів і закономірностей.

Здійснювати засвоєння матеріалу певними частинами.

Виявити її дидактичні цілі.

Аналіз життєвих ситуацій.

Ціль навчання.

Рівень мотивації навчання.

Вік учнів.

Працездатність учнів.

Час навчання.

Тип і структура заняття.

Кількість учнів у класі.

Специфіка предмета.

29. Вкажіть основні типи уроків за дидактичними цілями:

Розвивальна 4. Стимулююча.

Управлінська. 3. Освітня.

Стимуляційна. 9. Виховна.

За рівень знань.

Бесіда. 2. Лекція.

Розповідь. 4. Інструктаж.

Диспут. 10. Дискусія.

12. Дослідницький. 13.Пояснювально-ілюстративний.

Індуктивний. 16. Вправи.

Репродуктивний.

58. Виберіть правильну відповідь. Навчальний план визначає:

Рекомендовану літературу.

Проявом активної позиції.

Д.

1. Дуже низький рівень вихованості особистості характеризується:

1. Негативним досвідом поведінки, яка важко піддається корегуванню.

Саморегуляція відсутня.

2. Діагностування містить у собі:

Контроль.

Перевірку знань та вмінь.

Оцінювання.

Аналіз статистичних даних.

Умотивованість оцінок.

3. Залучення учнів до оціночної діяльності.

Показ. Етап інструктажу.

Свідомості. 2. Активності.

Доступності.

Словесні.

Наочні.

Практичні.

5. За формою організації контроль може бути:

Науковості. 8. Доступності.

9. Наочності. 10. Індивідуального підходу.

Закономірності навчання.

4. Із вказаних вимог виберіть ті, що випливають із принципу науковості в навчанні.

Вимога. 11. Привчання.

14. Громадська думка. 15. Створення виховних ситуацій.

Методи стимулювання діяльності та поведінки:

5. Змагання. 10. Заохочення.

13. Покарання.

Методи контролю за ефективністю виховання:

1. Спостереження. 7. Анкетування.

16. Опитування. 8. Бесіда.??

4. Класифікуйте вказані форми виховної роботи на індивідуальні, групові і масові.

Індивідуальні:

7. Читання художньої літератури. 12. Вишивання і в’язання.

16. Колекціонування.

Групові:

2. Похід. 6. Гурток.

8. Година класного керівника.

Масові:

1. Конкурс. 3. Диспут.

4. Фестиваль. 5. Поле чудес.

9. Радіогазета. 10. Олімпіада.

11. КВК. 13. Конференція.

Змагання. 15. Телеміст.

5. Класифікуйте навчальні мотиви на групи (соціальні, пізнавальні, особистісні):

Соціальні: усвідомлення соціальної значущості учіння, потреба в розвитку світогляду і світорозуміння.

Пізнавальні: інтерес до одержання знань, прагнення до розвитку пізнавальних здібностей, одержання задоволення від інтелектуальної діяльності.

Особистісні: почуття самоповаги та честолюбства, прагнення користуватися авторитетом серед ровесників, прагнення до персоналізації чи транслювання особистісних властивостей,

6. Класифікуйте методи навчання на основі цілісного підходу до взаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів у навчанні (за Ю. Бабанським):

Сформувати уміння, навички.

Реальні та уявні.

Н.

1. Назвіть основні причини розсіяності, відволікання уваги учнів на уроці.

Прогалини в знаннях.

Відчуття втоми, збудження.

Пряма вимога уваги.

За джерелом знань.

За логікою засвоєння знань.

За дидактичною метою.

Самостійна робота.

3. Усне «голосне» опитування.

Тихе» опитування.

5. Магнітофонний, парний взаємоконтроль.

Груповий взаємоконтроль.

7. Домашній контроль.

Самооцінка.

7. На формування змісту освіти мають вплив такі теорії:

На етапі закріплення.

Професійна педагогіка.

Соціальна педагогіка.

Олігофренопедагогіка.

Історія педагогіки.

Тифлопедагогіка.

10. Низький рівень вихованості особистості характеризується:

Саморегуляція інтуїтивна.

5. Самоорганізація інтуїтивна.

О.

1. Ознаки колективу:

1. Щоденна спільна діяльність. 2. Наявність органів самоврядування.

Громадська активність.

Виховання. 3. Спадковість.

Творчий.

2. Розподіліть відповіді за групами, які характеризують:

Традиційну,

а) навчання зводиться до передачі готових знань учням;

ж) структуру процесу навчання утворюють: повідомлення, розуміння, узагальнення і застосування знань.

Педоцентричну,

б) навчання зводиться до спонтанної діяльності учнів;

3) сучасну дидактичну систему:

в) навчання розуміють як взаємопов’язану діяльність викладання-учіння, за якої учитель спирається на активність учнів;

г) структура процесу навчання близька до наукового пошуку: виявлення проблеми – її вирішення;

д) процес навчання будується так, щоб сформувати систему знань, забезпечити виховання і розвиток особистості;

С.

1. Середній рівень вихованості характеризується:

1. Стійкою позитивною поведінкою.

Застосування на практиці.

4. Структурні компоненти педагогіки:

Наука. 5. Практика.

Мистецтво.

5. Структурні компоненти виховного процесу: мета, завдання, зміст, форми, методи, прийоми, корегування результатів виховання.

Фактори розвитку особистості: спадковість, виховання, середовище, активність.

У.

1. У практичній педагогіці мотиви навчання об’єднуються в групи (за спрямованістю та змістом):

1. Соціальні. 2. Пізнавальні.

3. Професійно-ціннісні. 4. Естетичні.

5. Комунікативні. 6. Статусно-позиційні.

7. Традиційно-історичні. 8. Утилітарно – практичні (меркантильні).

2. У навчально-виховному процесі методи виконують функції:

1. Освітню. 2. Розвивальну.

Виховну. 4. Стимулюючу.

5. Контрольно-корекційну.

3. У чому полягає «основна трагедія виховання» (Д. Н. Узнадзе)?

Достатня кількість вправ.

5. Перевірка практикою ступеня оволодіння навичками й уміннями.

Гнучкість. 6. Системність.

7. Усвідомлення.

 

Ц.

1. Цикл управлінської діяльності вчителя включає в себе такі елементи, як:

Планування 2. Організація навчальної роботи вчителя.

4. Контроль і регулювання 5. Аналіз результатів.

3. Стимулювання пізнавальної активності учнів.

Ч.

1. Чим слід керуватися при виборі теми дослідження?

Актуальністю. 4. Новизною.

Місцем проведення.

Затраченим часом.

Порядком здійснення.

Питання атестації та орієнтовні завдання.

Аналіз цілей уроку.

Категорія педагогіки.

Потреби суспільства.

Спосіб виробництва.

Опитування. 8. Інтерв’ю.

Двосторонній характер.

5. Які твердження є закономірностями виховного процесу?

Урахування інтересів учнів.

8. Які критерії оцінки відсутні в даному переліку?

1. Повнота. 2. Глибина.

3. Міцність. 4. Оперативність.

Якість. 6. Системність.

Гнучкість.

9. Які з основних показників рівня вихованості учня відсутні в даному переліку?

1. Зовнішній вигляд учня.

2. Громадська активність.

3. Сформованість наукового світогляду і національної свідомості.

4. Ставлення до національної та світової культури.

Ставлення до навчання.

Фізичне здоров’я.

10. Які завдання стоять перед дидактикою?

Спіральна. 3. Концентрична.

6. Лінійна. 7. Мішана.

13. Які методи належать до групи словесних методів навчання?

3. Розповідь. 4. Інструктаж.

Пояснення. 7. Диспут.

Демонстрування. 12. Лекція.

14. Які прийоми належать до методу бесіди?

Ілюстрування.

18. Як мотивувати учнів? Знайдіть правильні відповіді.

Створюйте ситуації пошуку.

Використовуйте похвалу.

Розвивайте здібності.

19. Яким принципам виховання відповідні вказані нижче вимоги до виховної діяльності?

1. Наявність перспективи у вихованні. (Цілеспрямованість виховання)

2. Використання у виховній роботі краєзнавчого матеріалу. (Зв’язок виховання з життям)

3. Єдність мети, змісту, форм і методів виховання. (Комплексний підхід до виховання)

4. Єдність виховання і самовиховання. (Комплексний підхід до виховання)

5. Гуманне ставлення до учнів. (Повага до учня із розумною вимогливістю до нього)

6. Знання психічних особливостей учнів. (Індивідуальний підхід у вихованні)

7. Проектування особистості. (Цілеспрямованість виховання)

8. Постановка вимог до особистості. (Повага до учня із розумною вимогливістю до нього)

9. Забезпечення паралельної педагогічної дії. (Виховання особистості в колективі)

20. Яким теоріям формування змісту освіти відповідні вказані вимоги?

1. Вивчати шкільні предмети комплексно – Проблемно – комплексна теорія.

2. Відмовитися від принципів систематичності та послідовності в старших класах – Теорія структуралізму.

3. Вчити учнів мислити, розвивати їх здібності і пізнавальні інтереси, увагу, пам’ять – Теорія дидактичного формалізму.

4. Забезпечити енциклопедичність знань учнів – Теорія матеріальної освіти.

5. Забезпечити концентрацію уваги на заняттях конструктивного характеру – Теорія дидактичного утилітаризму.

21. Який основний недолік такого формулювання цілі виховання: формування всебічно і гармонійно розвинутої особистості? Саме так формулюється кінцева мета виховання в більшості сучасних підручників з педагогіки.

Основний недолік – відсутність критеріїв і показників, які дозволяють діагностувати результати діяльності, спрямованої на реалізацію вказаної цілі.

22. Який зміст вкладають у поняття «діяльнісно-особистісний» підхід у вихованні?

Виявлення вікових можливостей мотивації.