Середовище. 7. Активність особистості.

11 Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змісту поняттями.

За допомогою системи запитань учитель включив учнів у діяльність, спрямовану на перенесення силами учнів загальних ознак з відомого на вивчення ознак нового об’єкта. Отже, за зовнішньою формою прояву цей метод можна назвати Бесідою; за рівнем пізнавальної діяльності учнів він є Частково – пошуковий; за логікою засвоєння навчального матеріалу він є Традуктивний.

12. Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змісту поняттями.

За допомогою розв’язання системи завдань учитель залучив учнів до діяльності, де передбачено самостійне вивчення окремих сторін, ознак і властивостей нового об’єкта з поступовим переходом до узагальнень і формулювань законів. Отже, за зовнішньою формою прояву цей метод можна назвати Вправою; за рівнем пізнавальної діяльності учнів він є Дослідницьким.; за логікою засвоєння навчального матеріалу він є Індуктивним.

13. Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змістові поняттями.

Учитель поєднав пояснення з показом виконання дій. Учні повторюють дії вчителя з одночасним їх коментуванням. Міцність засвоєння забезпечується шляхом багаторазового повторення дій. На основі окремих фактів формулюються висновки й узагальнення. Отже, за зовнішньою формою прояву цей метод можна назвати Вправою; за рівнем пізнавальної діяльності учнів він є Репродуктивним; за логікою засвоєння навчального матеріалу він є Індуктивним.

14. Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змістові поняттями.

Після проведення інструктажу вчитель організував одночасне виконання учнями однієї і тієї ж роботи за допомогою навчального обладнання. В процесі аналізу окремих фактів і результатів досліду учні самостійно формулюють основний закон (положення). Учитель корегує їх висновки. Отже, за зовнішньою формою прояву цей метод можна назвати Лабораторною Роботою; за рівнем пізнавальної діяльності учнів він є Частково – пошуковим; за логікою засвоєння навчального матеріалу він є Індуктивним.

15. Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змістові поняттями.

Учитель забезпечує сприймання «готових» знань за допомогою показу дослідів. У процесі формулювання загальних положень використовує конкретні приклади. Отже, за зовнішньою формою прояву цей метод можна назвати Демонструванням за рівнем пізнавальної діяльності учнів він є Пояснювально – ілюстративним за логікою засвоєння навчального матеріалу він є Дедуктивним.

16. Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змісту поняттями.

На уроці формування знань учитель ставить перед учнями низку проблемних запитань, пропонує провести дослід з виявлення важливої залежності між двома явищами, процесами. У результаті дослідження і міркувань від загального до конкретного учні за допомогою вчителя формулюють висновки про ступінь залежності між досліджуваними процесами. Таким чином, в даному випадку поєднувалися методи Бесіди і Практичної Роботи (за джерелом знань), Частково – пошуковий (за рівнем пізнавальної діяльності учнів), Індуктивний. (за логікою засвоєння знань).

17. Психолог С. Рубінштейн писав: «Людина досконало володіє лише тим, що сама здобуває власною працею». Якими методами і засобами навчання забезпечується ця вимога?

Методи:

Частково – пошуковий, дослідницький, робота з книгою, творча вправа.

Засоби:

Прийоми самовиховання, підручник, додаткові дидактичні матеріали, комп’ютер.

Р.

1. Рівні засвоєння знань:

Репродуктивний. 2. Реконструктивний.

Творчий.

2. Розподіліть відповіді за групами, які характеризують:

Традиційну,

а) навчання зводиться до передачі готових знань учням;

ж) структуру процесу навчання утворюють: повідомлення, розуміння, узагальнення і застосування знань.

Педоцентричну,

б) навчання зводиться до спонтанної діяльності учнів;

3) сучасну дидактичну систему:

в) навчання розуміють як взаємопов’язану діяльність викладання-учіння, за якої учитель спирається на активність учнів;

г) структура процесу навчання близька до наукового пошуку: виявлення проблеми – її вирішення;

д) процес навчання будується так, щоб сформувати систему знань, забезпечити виховання і розвиток особистості;

С.

1. Середній рівень вихованості характеризується:

1. Стійкою позитивною поведінкою.

Наявністю регуляції і саморегуляції.

Наявністю організації і самоорганізації.

4. Активна позиція стосовно до діяльності і вчинків товаришів по класу ще не проявляється.

2. Складові компоненти процесу навчання:

1. Цільовий. 2. Стимулююче – мотиваційний

Змістовий. 4. Операційно – дійовий.

5. Контрольно-регулювальний. 6. Оцінювально – результативний.

3. Структура класичного комбінованого уроку (за Я. Коменським):

1. Підготовка до засвоєння нових знань.

Засвоєння нових знань, формування нових умінь.

Закріплення і систематизація.

Застосування на практиці.

4. Структурні компоненти педагогіки:

Наука. 5. Практика.

Мистецтво.

5. Структурні компоненти виховного процесу: мета, завдання, зміст, форми, методи, прийоми, корегування результатів виховання.

Фактори розвитку особистості: спадковість, виховання, середовище, активність.

У.

1. У практичній педагогіці мотиви навчання об’єднуються в групи (за спрямованістю та змістом):

1. Соціальні. 2. Пізнавальні.

3. Професійно-ціннісні. 4. Естетичні.

5. Комунікативні. 6. Статусно-позиційні.

7. Традиційно-історичні. 8. Утилітарно – практичні (меркантильні).

2. У навчально-виховному процесі методи виконують функції:

1. Освітню. 2. Розвивальну.

Виховну. 4. Стимулюючу.

5. Контрольно-корекційну.

3. У чому полягає «основна трагедія виховання» (Д. Н. Узнадзе)?

Цілі, методи і форми виховання випливають із педагогічних цілей, а не з актуальних потреб та інтересів учнів.

Дитина живе сьогоднішнім днем, а вихователь прагне наблизити її до майбутнього, яке віддалене в часі.

Вихованець не розуміє цілей вихователя і бореться проти свого ж майбутнього.

4. Умови ефективного застосування методу вправ:

1. Свідома спрямованість учнів на підвищення якості діяльності.

2. Теоретична підготовленість учнів до виконання вправ.

Послідовність виконання вправ.

Достатня кількість вправ.

5. Перевірка практикою ступеня оволодіння навичками й уміннями.

Контроль і розвиток учнів уміння здійснювати самоконтроль.

5. Управління процесом виховання передбачає:

1. Визначення змісту виховання.

Підбір форм, методів і прийомів для реалізації змісту виховання.

3. Організацію діяльності учнів і досвіду поведінки.

4. Регулювання взаємовідносин у колективі, координацію впливу на дитину з боку вчителів, батьків і представників громадськості.

Керівництво самовихованням учнів.

Вивчення рівня вихованості учнів і корекція змісту і методики виховання.

Ф.

1. Формування змісту загальної середньої освіти повинно задовольняти такі вимоги:

1. Відповідність соціальному замовленню суспільства.

Забезпечення високого наукового і практичного значення навчального матеріалу.

Урахування реальних можливостей процесу навчання.

Забезпечення соціально детермінованої єдності в побудові і реалізації змісту освіти з позиції усіх навчальних предметів, що вивчаються в школі.

2. Формування змісту загальної середньої освіти повинно задовольняти такі вимоги:

Забезпечувати відповідність соціальному замовленню суспільства.

Забезпечувати єдність в побудові і реалізації змісту освіти з позицій усіх навчальних предметів, що вивчаються в школі.

Забезпечувати високу наукову і теоретичну значущість навчального матеріалу, що включений у зміст освіти.

Ураховувати реальні можливості процесу навчання.

Х.

 

2. Характерні особливості повноцінних знань:

1. Повнота. 2. Глибина.

3. Оперативність. 4. Узагальненість.

Гнучкість. 6. Системність.

7. Усвідомлення.

 

Ц.

1. Цикл управлінської діяльності вчителя включає в себе такі елементи, як:

Планування 2. Організація навчальної роботи вчителя.

4. Контроль і регулювання 5. Аналіз результатів.

3. Стимулювання пізнавальної активності учнів.

Ч.

1. Чим слід керуватися при виборі теми дослідження?

Актуальністю. 4. Новизною.