Урок 25. Практичне заняття. Зовнішня політика князя Данила Романовича. Галицько-волинський літопис Про подорож у золоту орду та коронацію Данила Романовича

Урок 25. Практичне заняття. Зовнішня політика князя Данила Романовича. Галицько-Волинський літопис про подорож у Золоту Орду та коронацію Данила Романовича

Мета уроку:

• показати роль Данила Романовича (Галицького) в боротьбі за збереження власної державності та визволення з-під влади монголів;

• навчити учнів визначати роль особистості в історичному процесі;

• розвивати уміння працювати з історичними джерелами, аналізувати історичні факти та події;

• виховувати інтерес до вітчизняної історії, національну самосвідомість.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування умінь і навичок.

Обладнання: підручник, літературні джерела, карта.

Очікувані результати

Учень/учениця:

• описує подорож Данила Романовича в Золоту Орду та його коронацію;

• характеризує заходи Данила Галицького задля збереження могутності Галицько-Волинської держави;

• уміє узагальнювати та систематизувати знання про особливості розвитку Галицько-Волинського князівства в період правління Данила Галицького;

• висловлює ставлення до особи Данила Галицького.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

Вправа «Знаємо. Хочемо дізнатися. Дізналися»

Запитання

Що вам відомо про особистість та внутрішню політику Данила Галицького?

Методичний коментар. Учні заповнюють першу колонку. Один учень виконує завдання на дошці.

 

Знаємо

Хочемо дізнатися

Дізналися

 

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

Вправа «Знаємо. Хочемо дізнатися. Дізналися»

Тема уроку записана на дошці, очікувані результати учні формулюють, заповнюючи другу колонку таблиці «Знаємо. Хочемо дізнатися. Дізналися». Учитель корегує дії учнів. Обов’язково треба наголосити, що наприкінці уроку буде перевірено, що учні дізналися і чи збігаються отримані знання з очікуваними результатами.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План

1. Зміцнення кордонів Галицько-Волинського князівства.

2. Спроби створення антимонгольського союзу.

3. Поїздка до Золотої Орди.

4. Боротьба з монголами в 50—60-х рр. XII ст.

5. Значення діяльності Данила Галицького.

Методичний коментар. Учні об’єднуються в чотири групи і працюють із джерелами інформації. Потім представник від кожної групи відповідно до плану уроку (п. 1—4) представляє напрацювання. У результаті створюється характеристика зовнішньополітичної діяльності князя. За повідомленнями представників груп решта учнів класу складає хронологічну таблицю. Підсумки роботи підбиває вчитель.

Текст 1

Для захисту своїх кордонів Данилу Романовичу доводилося одночасно долати опір кількох суперників: зі сходу загрожували монголи, із заходу на українські землі зазіхали Литва, Польща й Угорщина.

У 1238 році Данило розгромив лицарів Тевтонського ордену у битві під Дорогочином і взяв у полон магістра ордену. Данило напередодні проголосив: «Не личить держати нашу батьківщину крижевникам (кресотонос- цям)!»

У 1245 році військо Данила Галицького здобуло блискучу перемогу в битві з приведеним Ростиславом військом угорського короля та його союзниками біля міста Ярослава на р. Сян. Внаслідок Ярославської битви Данило зламав опір боярської опозиції й надовго зупинив наступ угорського королівства на північ від Карпат.

Тоді ж князь здійснив успішні походи проти литовців та ятвягів, у 1243 р. захопив Люблін та Люблінську землю, допомагаючи своєму синові Роману, одруженому із сестрою австрійського герцога, у боротьбі за австрійську корону, Данило Галицький рушив на Чехію та Сілезію. Так далеко на захід не заходив жоден із руських князів.

Про активність зовнішньої політики Данила Галицького свідчать не лише його військові походи, князь укладав також вигідні династичні шлюби. Так, його старший син, Лев Данилович, був одружений із дочкою угорського короля, наймолодший, Шварно, узяв шлюб із дочкою литовського князя Міндовга, а дочка Переяслава була видана заміж за мазовецького князя.

Завдання

1. Охарактеризуйте міжнародне становище Галицько-Волинського князівства.

2. Які військові походи провів Данило Галицький для захисту своїх кордонів?

3. Як здійснювалася князем «мирна дипломатія»?

Текст 2

Важливим напрямом зовнішньої політики князя були відносини з монгольськими володарями. Данило Романович мав намір об’єднати зусилля західних держав у боротьбі з Ордою. З цією метою він вів переговори з Папою Римським Інокентієм IV. І коли Папа у 1253 році прислав Данилові корону, князь прийняв її після певних вагань Коронація Данила Галицького відбулася в м. Дорогичині Йому було вручено королівські регалії— вінець, скіпетр і корону, і він отримав титул «король Русі». Основною умовою коронації було одержання реальної військової допомоги від католицького заходу проти Орди. Але допомога від західних держав так і не прийшла.

Завдання

1. Про які заходи зовнішньої політики князя йдеться в уривку?

2. Яку мету мав Данило Галицький, прийнявши корону та титул короля? Чи справдилися його сподівання? Чому?

Текст З

Спроба організувати союз проти ординців не вдалася. На маючи змоги встановити надійний заслін силам Золотої Орди, Данило був змушений поїхати на переговори до хана Батия, столиця якого Сарай знаходилася поблизу гирла Волги.

Минув майже місяць, як князь Данило прибув до Золотої Орди. Згодився відвідати хана Батия, щоб мати хоч і гіркий, але мир. Данило ввійшов до Батия, поклонився за тамтешнім звичаєм.

— Випий, князю, нашого пиття,— простягнув хан повну чашу кумису.

Данило знав, що випити кумис із ханських рук — велика честь. Та знав і те, що негоже русичам пити кобиляче молоко. Недарма називають його чорним: хто вип’є кумис, той визнає перед світом свою підлеглість. Замислився на мить Данило, та знав, що іншого способу зберегти рідну землю від спустошливих набігів степовиків немає, тому сказав твердо:

— Досі я не пив. А нині ти велиш — я п’ю.

Випивши чашу, поклонився князь, як велів монгольський звичай.

«О, гірша будь-якого зла честь татарська!» — написав з цього приводу галицький літописець.

Завдання

1. Яка подія описана в джерелі?

2. Скільки часу знадобилося Данилу Галицькому, щоб одержати ярлик? Як ви це можете пояснити?

3. Якими почуттями був переповнений Данило, приймаючи від хана кумис?

Текст 4

З метою захисту земель Галицько-Волинського князівства споруджено низку укріплених міст. У 1254—1255 рр. війська Данила Галицького, його брата Василька і сина Лева виступили проти монголів та здобули кілька підпо- рядкових їм міст. А коли загони хана Куремси перейшли в контрнаступ, були витіснені в свої кочовища.

«У рік 6769 [1261]. Настала тиша по всій землі, то в ті дні весілля було у Василька-князя у Володимирі-городі. Став оддавати дочку свою Ольгу за Андрія-князя Всеволодовича до Чернігова, і був тоді; [тут] брат Васильків Данило-князь з обома синами своїми, і зі Львом і з Шварном, і інших князів багато, і бояр багато.

І коли була ж веселість немала у Володимирі-городі, то прийшла тоді вість Данилові-князю і Василькові, що Бурундай іде окаянний, проклятий, і опечалилися цим обидва брати вельми. Він бо прислав був [посла], так кажучи: “Якщо ви єсте спільники — зустріньте мене. А хто не зустріне мене — ворог мені“.

І поїхав Василько-князь зі Львом і з владикою назустріч Бурундаєві, узявши дари многі і пиття, і зустрів його коло [города] Шумська. І прийшов Василько зі Львом і з владикою перед нього з дарами, а він великий — гнів положив на Василька-князя і на Льва, а владика стояв у страху великому. А потім сказав Бурундай Василькові:

“Якщо ви єсте мої спільники — розмечіте ж городи свої всі“.

[1] Лев розкидав [городи] Данилів і Стіжок, а звідти пославши [воїв], Львів розметав. Василько ж, пославши [воїв], Кременець розметав і Луцьк.

Бурундай же став мовити про Володимир: “Васильку! Розмечи город!“ І князь Василько почав думати в собі про город, тому що не можна було розкидати його скоро через [його] величину [І] повелів він запалити його, і, так за ніч він згорів увесь».

(Літопис Руський.)

Завдання

1. Про що йдеться в документі?

2. Чим закінчилася боротьба Данила із монголами?

(Обговорення завдання.)

Колективна робота з джерелом

Коментоване читання

Опрацюйте тексти та виконайте завдання:

— Як характеризують Данила Галицького в джерелах?

— Якими чеснотами наділяє літописець Данила Галицького?

— Поясніть, що має на увазі літописець, порівнюючи Данила із Соломоном.

— Висловіть своє ставлення до особистості Данила Галицького.

Текст 5

Сей же король Данило [був] князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився був із братом своїм Васильком. Сей же Данило був другий по Соломоні.

(Із Галицького літопису.)

Метод «Два — чотири —- всі разом»

Завдання

Визначте історичне значення діяльності Данила Галицького.

Самостійна робота

Завдання

Заповніть пропуски в тексті.

«Князь Данило успадкував владу від свого батька__________. Непокірні__________чинили опір князівській

владі. Тривалий час Данило та його брат боролися

за повернення батьківського престолу. У_______р. йому

вдалося повернути князівський трон. Князь Данило зробив

значну кількість корисних справ для зміцнення__________

держави. Він створив добре навчене_________, підкорив

собі колишню столицю Київської Русі — м.____________,

завдав поразки рицарям-хрестоносцям під__________,

збудував фортечні укріплення, збудував низку міст. Одне

з цих міст, засноване в_______р., він назвав на честь свого

старшого сина____________. Місто_______________Данило перетворив

на столицю своєї держави. За його наказом були також

споруджені міста-замки_______________і_____________. У 1245 році

здобув блискучу перемогу в битві з угорським військом

поблизу м____________.Не маючи достатніх сил боротися

із військами Золотої Орди, Данило був змушений поїхати

на переговори до хана________________, який видав йому__________

на князювання. Основною метою всього його життя було

звільнення від______________ярма. У____________р. у місті__________

Данило був коронований як король Галицько-Волинської

держави. Помер у___________р. у своєму улюбленому місті___________

».

VII. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

 

 

Очікувані результати

Учень/учениця:

• розпізнає та описує пам’ятки образотворчого мистецтва й архітектури;

наводить приклади культурних досягнень Галицько- волинської держави.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів Запитання

— Що таке культура?

— Якими є основні джерела культури Київської Русі?

— У чому полягають особливості літописання на Русі?

— Назвіть відомі архітектурні пам’ятки Київської Русі.

План

1. Чинники, які впливали на розвиток культури Галицько-Волинської держави.

2. Розвиток освіти.

3. Літописання.

4. Архітектура та містобудування.

5. Образотворче мистецтво.

1. Чинники, які впливали на розвиток культури Галицько-Волинської держави

Прийом «Мозковий штурм»

— Зробіть припущення щодо чинників, які впливали на розвиток культури Галицько-Волинської держави.

— Прослухайте повідомлення і зробіть висновки про правильність припущень, зроблених вами.

Повідомлення учителя

Культура Галицько-Волинського князівства є складовою частиною культури Русі. До того ж вона відчутно відрізняється від культури інших земель, маючи власні самобутні риси та оригінальність. Навіть після монгольської навали впродовж століття Галицько-Волинська Русь не відставала у своєму культурному розвитку від сусідніх держав, а в деяких випадках стала батьківщиною творчих здобутків, що збагатили всю тогочасну східноєвропейську культуру.

Культура Галицько-Волинського князівства була відкритою для впливів західної і східної культур, але не втрачала своєї східнослов’янської специфіки.

Значний вплив на культуру регіону мала православна церква, яка, попри політичні негаразди, зберігала основні культурні традиції.

Розвиток освіти

Завдання

Знайдіть факти, що свідчать про рівень розвитку освіти в Галицько-Волинському князівстві.

(Обговорення завдання.)

Літописання

Повідомлення учителя

Методичний коментар. Перед учнями на дошці запитання, що стосуються літописання Галицько-Волинської держави.

Запитання

1. Що таке літопис?

2. Що таке літописання?

3. Які події описуються в літописах?

4. Назвіть літопис часів Галицько-Волинської держави.

5. Із яких частин він складається?

6. Яка основна ідея цього літопису?

Завдання та запитання

— На які запитання ви уже знаєте відповідь?

— Дайте відповіді на решту запитань, прослухавши повідомлення.

Основні тези повідомлення

• Найяскравішою пам’яткою літописання Галицько-Волинського князівства є Галицько-Волинський літопис.

• Особливістю літопису є те, що він спочатку був літературним твором без поділу на роки. Хронологію в ньому проставили згодом переписувачі, але з великими помилками. Окрім художньої самобутності, він вирізняється своїм глибоким змістом. Літописці, яких, на думку вчених, було не менше п’яти, уміло передають риси тогочасної епохи, деталі неспокійного часу.

• Літопис складається з двох основних, різних за обсягом і характером частин: Літопису Данила Галицького (оповідає про події 1205—1258 рр.) і Волинського літопису (1258—1290 рр.). Літопис створено з окремих повістей,

 

що були об’єднані пізнішими укладачами. Центральною частиною твору є життя князя Данила Галицького.

• Літопис дає широку картину подій і сусідніх земель: Угорщини, Польщі, Литви, інших руських князівств, Орди.

• Волинська частина літопису відзначається особливо високими літературними характеристиками, емоційністю та ліризмом викладу Тут значна увага приділяється розвитку культури на землях Галичини й Волині.

• Ідейно літопис був спрямований проти боярського свавілля і прославляв руську зброю і Руську землю.

(Обговорення завдання.)

Завдання

Опрацюйте текст історичного джерела та дайте відповіді на запитання:

— Про яке місто, закладене Данилом, ідеться в тексті?

— Який храм споруджено в Холмі?

— Які архітектурні особливості мала церква?

— Які елементи церкви свідчать про вплив західноєвропейського мистецтва?

— Чим оздоблювали храми?

Текст

Заснування міста Холм

Але [якось], коли він [Данило] їздив по полю і діяв лови, то побачив він на горі гарне і лісисте місце, оточене навкруги його полем, і запитав тамтешніх жителів: «Як іменується се місце?» І вони сказали: «Холм йому ім’я є».

І, уподобавши місце те, надумав він, що поставить на ньому невеликий городок. Він дав обітницю богу і святому Іоанну Златоусту, що спорудить на честь його церкву. І поставив він невеликий городок та, побачивши, що бог помічником йому, а Іоанн підпомагачем йому є, спорудив він інший город, що його татари не змогли взяти, коли Батий усю землю Руську захопив. Тоді й церква Святої Трійці запалена була і знову була споруджена. Коли ж побачив се князь Данило, що бог сприяє місцю тому, став він прикликати приходнів — німців і русів, іноплемінників і ляхів. Ішли вони день у день. І юнаки, і майстри всякі втікали [сюди] од татар і— сідельники, і лучники, і сагайдачники, і ковалі заліза, і міді, і срібла.

І настало пожвавлення, і наповнили вони дворами навколо города поле і села.

Звів також [Данило] церкву святого Іоанна [Златоустого], красну і гожу. Будівля її була влаштована так: чотири склепіння; в кожному куті — арка, що стояла на чотирьох людських головах, вирізьблених якимось майстром. Три вікна були прикрашені римським склом (вітражами); при вході до вівтаря стояли два стовпи з цілого каменю, а над ними склепіння і купол, прикрашений золотими зірками на лазурі.

Підлога в середині була відлита з міді й чистого олова, і блищала вона, мов дзеркало... Візерунки, різнобарвні й золоті, зроблені умільцем Овдієм... Скульптурні прикраси були пофарбовані всіма кольорами і золотом. Зов-нішні фрески були надзвичайно гарні...

І вежа [стояла] посеред города висока, щоб бити з довкола города. Знизу зведена з каменю п’ятнадцять лік у висоту, а сама зроблена з тесаного дерева і вибілеї як сир, сяяла вона на всі сторони. Біля неї був студенець, тобто колодязь, що мав тридцять п’ять сажнів.

За поприще од города [Холма] стоїть також башта кам’яна, і на ній — орел кам’яний вирізьблений; висота каменя — десять ліктів, а з верхівками і з підніжжями дванадцять ліктів».

(Із літопису Руського)

Учитель. Архітектура краю — це яскравий вияв високого рівня культури Галицько-Волинського князівства. Будували переважно з дерева, кам’яними були спочатку лише храми.

VII. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Урок 27. Узагальнення знань

Мета уроку:

- повторити та узагальнити матеріал з теми;

- розвивати навички роботи з історичними джерелами, робити висновки та узагальнення, висловлювати власну думку;

- прищеплювати інтерес до історії, виховувати толерантність, відповідальність під час виконання завдань.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок.

Обладнання: атлас і контурна карта, картки із джерелами інформації та завданнями.

Очікувані результати

Учень/учениця:

• повторює матеріал із теми «Галицько-Волинська держава»;

• показує на карті територію держави за Романа Мстиславича та його наступників, території сусідніх держав, напрямки навали монголів;

• пояснює і застосовує поняття, що стосуються вивченої теми;

• удосконалює навички роботи із джерелами інформації, роботи в парі.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів. Запитання

— Як називається тема, над якою ми працювали протягом попередніх уроків?

— Який період переживає Галицько-Волинське князівство?

— Кого із правителів цього періоду можете назвати?

— Які культурні пам’ятки у вас асоціюються із цим періодом?

Історична вікторина

Бліц-опитування

Кожна група повинна дати якомога більше правильних відповідей на запитання із певного блоку за 1 хв. Кожна правильна відповідь — І бал.

І. Блок «Як?»

— Як називалася грамота на князювання, яку руські князі повинні одержувати в хана? (Ярлик.)

— Як називалася привілейована частина давньоруського суспільства, княжі мужі, великі землевласники? (Бояри.)

— Як монголи називали полонених? (Ясир.)

— Як називали пристрої, за допомогою яких монголи здійснювали завоювання міст? (Тарани.)

II. Блок «Де?»

— Де відбулася битва між військами Данила Галицького та рицарями Тевтонського ордену? (Ум. Дорогочин.)

— Де відбулася перша зустріч русичів із монголи? (На річці Калка.)

— Де відбулася коронація Данила Романовича? (У м. Дорогочин.)

— Де загинув Роман Мстиславич? (У м. Завихвост.)

III. Блок «Хто?»

— Хто об’єднав Галицьке та Волинське князівства в одну державу? (Роман Мстиславич.)

— Хто крім Данила Романовича мав титул короля? (Юрій І Львович.)

—Хто змусив Анну із малолітніми Данилом та Васильком втікати з Галицько-Волинської держави? (Галицькі бояри.)

— Хто стояв на чолі татарських військ, які захопили Київ у 1240 році? (Хан Батий.)

Кросдат

Для кожної групи учитель готує по 5 дат, із якими учні повинні скласти кросдат. Групи обмінюються складеними кросдатами і розв’язують їх. Бали ставляться як за правильні запитання, так і за правильні відповіді. На створення — 5 хв. На розгадування — 3 хв.

Група 1 — 1240 р., 1303 р., 1323 р., 1245 р, 1199 р.

Група 2— 1241 р., 1238 р., 1253 р., 1340 р., 1349 р.

Група 3— 1223 р., 1261 р., 1303 р., 1340 р., 1323 р.

Поняття

1. Дайте визначення поняттю «експансія». (Загарбання чужих територій.)

2. Дайте визначення поняттю «літопис». (Історичний твір, у якому опис здійснюється за роками.)

3. Дайте визначення поняттю «орда». (Суспільно-політичні і військові структури в монголів.)

4. Дайте визначення поняттю «дипломатія». (Засіб здійснення зовнішньої політики держави, що вважається сукупність невоєнних заходів.)

5. Дайте визначення поняттю «фреска». (Живописний твір, виконаний водяними фарбами на вогкій штукатурці.)

6. Дайте визначення поняттю «баскак». (Монгольський воєначальник, урядовець і намісник золотоординського хана, що здійснював облік населення та збирав данину в давньоруських князівствах.)

 

Персоналії

1. Князь, який утворив Галицько-Волинське князівство в 1199 році. (Роман Мстиславич.)

2. Останні представники династії Романовичів. (Андрій і Лев II.)

3. Здобув блискучу перемогу в битві з Тевтонським орденом поблизу м. Дорогочин (Данило Галицький.)

4. Очільник монгольської держави, могутній правитель монголів, перший великий хан. (Чингіз-хан.)

5. Князь, на правління якого припав розквіт Галицького князівства, батько оспіваної в «Слові о полку Ігоревім» Ярославни. (Ярослав Осмомисл.)

6. Хто керував обороною Києва від монгольської навали? (Воєвода Дмитро.)

Історична карта

Завдання

1. Покажіть на карті територію Галицько-Волинського князівства у 1199 р.

2. Покажіть на карті місця першої битви русичів із монголами.

3. Покажіть на карті найбільші міста Галицько-Волинського князівства.

4. Покажіть на карті князівства, які утворилися на території сучасної України в XII — першій половині XIII ст.

5. Покажіть на карті напрямки походу монгольських орд проти південно-руських князівств після зруйнування Києва.

6. Покажіть на карті столицю Золотої Орди.

7. Місто, у якому був побудований собор, який за планом повторює Успенський собор Києво-Печерської лаври.

V. Підбиття підсумків уроку

VI. Домашнє завдання

— Повторити відповідний матеріал підручника.

— Підготуватися до тематичного оцінювання.

Урок 25. Практичне заняття. Зовнішня політика князя Данила Романовича. Галицько-Волинський літопис про подорож у Золоту Орду та коронацію Данила Романовича

Мета уроку:

• показати роль Данила Романовича (Галицького) в боротьбі за збереження власної державності та визволення з-під влади монголів;

• навчити учнів визначати роль особистості в історичному процесі;

• розвивати уміння працювати з історичними джерелами, аналізувати історичні факти та події;

• виховувати інтерес до вітчизняної історії, національну самосвідомість.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування умінь і навичок.

Обладнання: підручник, літературні джерела, карта.

Очікувані результати

Учень/учениця:

• описує подорож Данила Романовича в Золоту Орду та його коронацію;

• характеризує заходи Данила Галицького задля збереження могутності Галицько-Волинської держави;

• уміє узагальнювати та систематизувати знання про особливості розвитку Галицько-Волинського князівства в період правління Данила Галицького;

• висловлює ставлення до особи Данила Галицького.

Хід уроку

I. Організаційний момент