Тема: Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича.

Урок 21

Тема: Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича.

Мета:

ü сформувати уявлення про Галицько-Волинську державу як спадкоємицю традицій Київської Русі, показати роль Данила Галицького в процесі державотворення, висвітлити засади його внутрішньої і зовнішньої політики;

ü розвивати вміння аналізувати історичні факти й події, оцінювати їх значення;

ü розвивати вміння аналізувати писемні джерела та використовувати їх для складання характеристики історичних діячів;

ü визначати роль особистості в історичному процесі;

ü виховувати повагу до історичного минулого, національну свідомість на основі особистого сприймання історії.

Обладнання: атлас з історії України; ілюстрації, репродукції картин, роздавальний матеріал.

Основні поняття й терміни: політична роздробленість, боярська опозиція, монголо-татари, Золота Орда, ярлик, легат, коронація, католицизм, православ’я.

Основні дати:

1205 р.- загибель Романа Мстиславича;

1223 р.- битва на р. Калці;

1238 р.- розгром хрестоносців під Дорогочином, утвердження влади Данила Романовича в Галичі;

1245 р.- відвідання Данилом Галицьким Золотої Орди;

1253 р.- коронація Данила Галицького;

1264 р.- смерть короля Данила.

Основні персоналії: Роман Мстиславич, Данило Романович, Василько Романович, Батий, Інокентій ІV, Куремса, Бурундай.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка ДЗ

Тестові завдання

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

У 1237-1241 рр. руські князівства зазнали спустошливої навали монголо-татар. Руські князівства, що діяли нарізно, були приречені на загибель.

Проте героїчний опір Русі підірвав завойовницький запал монголів. Оселившись у степах, монголи заснували державу Золота Орда, що стала складовою могутньої монгольської імперії. Руські князівства надовго потрапили під панування монголо-татар.

Монголо-татарська навала стала поворотним пунктом в історії руських князівств.

Наслідки монголо-татарської навали

Монгольське панування затримало і змінило подальший розвиток руських князівств. В цей складний для Русі час і довелося правити у Галицько-Волинській державі князю Данилу Романовичу. Багато князів знала Русь: видатних і не зовсім. Яке ж місце відвела історія на своїх сторінках князю Данилу Романовичу?

Запис теми

 

Додаткова інформація

Це була одна з найбільших битв на Русі в ХІІІ ст. У цій битві Данило проявив неабиякий талант полководця. Він розмістив війська так, що навмисно послабив центр своїх позицій. Це дало змогу під час бою заманити угорське військо і дружину Ростислава під фланговий удар своєї добірної кінноти. Під час бою Данило бився в самій гущі й особисто захопив хоругву командуючого угорськими військами Фільнія і порвав її. Перемога була повною. Були схоплені Фільній та командуючий польськими військами Флоріан, а також багато ворожих Данилу бояр. Лише Ростиславові вдалося втекти. Спочатку він переховувався в Польщі, а потім назавжди оселився в Угорщині.

 

 

Перемога під Ярославом поклала край тривалій боротьбі за відновлення єдності Галицько-Волинської держави. Данило вирішив раз і назавжди ліквідувати боярську опозицію. Було страчено чимало боярських ватажків.

Ця битва підсумувала 45-річну боротьбу за Галицьку спадщину

 

2. Боротьба Данила Галицького проти монгольського панування.

Зміцнивши свою владу, Данило починає об’єднувати сили руських князівств у боротьбі з монголо-татарським пануванням.

Відео

Після битви під Ярославом Батий став вимагати від Данила віддати йому Галич.

Як пише галицький літописець, Данило «зажурився, що не встиг зміцнити свою землю фортецями, і подумав з братом своїм, і поїхав до Батия, говорячи: «Не дам півотчини своєї, але поїду до Батия сам!»

Прибувши до хана, Данило всупереч своїх сподівань був зустрінутий досить прихильно. Батий поважав мужніх і сповнених гідності людей.

Хоча Данилові довелося визнати зверхність монгольського хана, вона виявилася досить стриманою. Князь лише мав надавати ханові допоміжні загони в його походах. Але навіть така залежність обтяжувала Данила.

Галицько-Волинський літопис

...О, лихіша лиха честь татарська! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, і Володимиром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! А вони данини хотять, і погрози ідуть, [і] він життя не надіється! О, лиха ти, честь татарська... Пробув же князь у них днів двадцять і п’ять, [а тоді] одпущений був... і поручена була земля його йому...»

Внутрішня політика Данила

Данило продовжував зміцнювати свою владу і міць власної держави. Робота з підручником – стор 132

Додаткова інформація

Митрополитом Галицьким був призначений один із найближчих до князя урядників Кирило. Згодом Кирило був затверджений на цій посаді константинопольським патріархом. Проте митрополит не став опорою князю в його політиці й згодом перебрався до Володимиро-Суздальського князівства.

Значну увагу Данило приділяв побудові укріплених міст, які, за літописом, були опорою «проти безбожних татар». Для будівництва і заселення нових міст Данило запросив багато майстрів (особливо зброярів) із Європи та руських князівств: «Ішли вони день у день. І юнаки, і майстри всякі утікали (сюди) од татар — сідельники і лучники, і сагайдачники, і ковалі заліза, і міді, і срібла».

Готуючись до зіткнення з монголами, Данило реорганізував військо. Княжа важко озброєна кінна дружина була переозброєна на зразок західноєвропейських рицарів. Також була створена легка кіннота, озброєна луками і шаблями на зразок монголів. Таким чином, князь запозичив усе краще у воєнному мистецтві Заходу та Сходу.

Після тривалих переговорів було досягнуто згоди з Папою Римським Інокентієм ІV. Папа в 1253 р. закликав християн Польщі, Чехії, Моравії, Сербії та Померанії до хрестового походу проти монголів і направив Данилові королівську корону, сподіваючись підпорядкувати собі православну митрополію Галицько-Волинської держави. Данило Галицький без особливих урочистостей коронувався в Дорогочині.

 

 

Боротьба проти Золотої орди

Хоча Данило особливо не покладався на допомогу Папи Римського, ці події прискорили його виступ проти Орди.

Робота з картою

Князь хотів підкорити своїй владі Болохівські землі (, що ввійшли до складу Орди після навали.

У 1254-1255 рр. війська князя вторглися до Болохівської землі й підкорили її. Також була зроблена спроба підкорити своїй владі Київ.

Тим часом в Орді відбулася зміна влади.

По смерті Батия новим ханом став Берке, який у відповідь на дії Данила вислав проти нього намісника Куремсу. Однак його війська не змогли здолати опір міст Володимира і Луцька. Куремса був змушений відступити в степ. Це був перший успіх руських князів у боротьбі з монголами.

Улітку 1258 р. на Галицько-Волинську державу виступає величезне військо на чолі з досвідченим полководцем Бурундаєм.

Бурундай запросив Данила і Василька на знак підтвердження своїх зобов’язань перед Ордою взяти участь у спільному поході проти Литви. Брати погодилися.

Похід на Литву був проведений монголами з особливою жорстокістю і справив гнітюче враження на населення «Русі, Литви та Польщі». Після демонстрації сили Бурундай заявив: «Якщо Ви мої мирники (союзники), розкидайте городи свої всі».

Протистояти новій навалі сил не було, а оголошений хрестовий похід так і не відбувся. На знак покори були розібрані укріплення Данилова, Стіжка, Львова, Кам’янця, Луцька, а Володимира — спалені. Лише залога Холма відмовилася коритися вимогам татар і відбила всі їхні спроби захопити місто. Розлючений Бурундай спрямував свій гнів на Польщу, де вчинив жахливе розорення.

Дії Бурундая завдали непоправного удару Галицько-Волинській державі й зруйнували всі плани Данила, якому довелося починати все спочатку.

Однак роки і рани, отримані в боях, давали взнаки: князь часто хворів і вже не міг так дієво, як у попередні роки, утілювати в життя свої плани.

На схилі віку Данило робить кроки на зближення з Литвою, єдиною реальною силою, яка могла допомогти Галицько-Волинській державі в боротьбі з монголо-татарами. Для скріплення союзу старший син Данила Шварно одружився з донькою литовського князя Міндовґа.

Однак реалізувати всі свої плани Данило Романович так і не зміг. У 1264 р. він помер. В історію Данило ввійшов під прізвиськом Галицький, оскільки вся його діяльність в основному була пов’язана з Галичиною.

 

Висновки: Постать в історії

ü Данило Галицький був одним із найвідоміших князів, що відзначився своїми здібностями в політиці, воєнній справі, управлінні державою.

ü В умовах ворожого оточення, він зміг приборкати боярську опозицію, відновити єдність і відстояти незалежність держави, що досталася йому в спадок, а також протистояти такому могутньому ворогу, як монголо-татари.

 

Домашнє завдання

§ 22, читати додатковий матеріал, пит. 20, 23 стор 135.

 

 

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ

Доповнити речення.

1. В битві на р. Калка руські дружини виступили проти монголо-татар тому, що...

а) монголо-татари напали на руські землі;

б) їх запросили половці, на яких напали монголо-татари;

в) вирішили скористатися нагодою захопити половецькі землі;

г) ті були іншої віри і мали інші звичаї.

2. Русько-половецьке військо зазнало поразки головним чином через...

а) неузгодженість дій руських князів;

б) зраду половців;

в) хитрощі монголо-татар;

г) значну чисельну перевагу противників.

3. За переказом, руських князів – учасників битви було...

а) відправлено на Русь у кайданах;

б) покладено під поміст, на якому переможці справляли бенкет;

в) відпущено на волю;

г) осліплено.

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ

Доповнити речення.

1. В битві на р. Калка руські дружини виступили проти монголо-татар тому, що...

а) монголо-татари напали на руські землі;

б) їх запросили половці, на яких напали монголо-татари;

в) вирішили скористатися нагодою захопити половецькі землі;

г) ті були іншої віри і мали інші звичаї.

2. Русько-половецьке військо зазнало поразки головним чином через...

а) неузгодженість дій руських князів;

б) зраду половців;

в) хитрощі монголо-татар;

г) значну чисельну перевагу противників.

3. За переказом, руських князів – учасників битви було...

а) відправлено на Русь у кайданах;

б) покладено під поміст, на якому переможці справляли бенкет;

в) відпущено на волю;

г) осліплено.

Урок 21

Тема: Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича.

Мета:

ü сформувати уявлення про Галицько-Волинську державу як спадкоємицю традицій Київської Русі, показати роль Данила Галицького в процесі державотворення, висвітлити засади його внутрішньої і зовнішньої політики;

ü розвивати вміння аналізувати історичні факти й події, оцінювати їх значення;

ü розвивати вміння аналізувати писемні джерела та використовувати їх для складання характеристики історичних діячів;

ü визначати роль особистості в історичному процесі;

ü виховувати повагу до історичного минулого, національну свідомість на основі особистого сприймання історії.

Обладнання: атлас з історії України; ілюстрації, репродукції картин, роздавальний матеріал.

Основні поняття й терміни: політична роздробленість, боярська опозиція, монголо-татари, Золота Орда, ярлик, легат, коронація, католицизм, православ’я.

Основні дати:

1205 р.- загибель Романа Мстиславича;

1223 р.- битва на р. Калці;

1238 р.- розгром хрестоносців під Дорогочином, утвердження влади Данила Романовича в Галичі;

1245 р.- відвідання Данилом Галицьким Золотої Орди;

1253 р.- коронація Данила Галицького;

1264 р.- смерть короля Данила.

Основні персоналії: Роман Мстиславич, Данило Романович, Василько Романович, Батий, Інокентій ІV, Куремса, Бурундай.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка ДЗ

Тестові завдання