VI. Підбиття підсумків уроку

Вправа «Знаємо. Хочемо дізнатися. Дізналися»

Учитель підбиває підсумки уроку, наголошуючи, що історики високо оцінюють зовнішньополітичну діяльність Данила Галицького, який умів домагатися своєї мети не лише воєнними, а й дипломатичними заходами. Незважаючи на те що Данилу Галицькому не вдалося звільнити свою землю від влади монголів, його князівство перебувало в більш м’якій, порівняно з іншими руськими землями, залежності від Золотої Орди.

VII. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

 

 

Урок 5. Розвиток освіти, літописання. Архітектура та образотворче мистецтво

Мета уроку:

• охарактеризувати досягнення культури Галицько-Волинського князівства;

розкрити особливості розвитку освіти, літератури, лектури, мистецтва, містобудування;

розвивати вміння аналізувати історичні джерела, лзнавати та описувати пам’ятки культури;

виховувати інтерес та повагу до культурної спадщи- Русі, розуміння необхідності її збереження.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування нь та навичок.

Обладнання: ілюстрації, картки із джерелами інформаціії.

Очікувані результати

Учень/учениця:

• розпізнає та описує пам’ятки образотворчого мистецтва й архітектури;

наводить приклади культурних досягнень Галицько- волинської держави.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів Запитання

— Що таке культура?

— Якими є основні джерела культури Київської Русі?

— У чому полягають особливості літописання на Русі?

— Назвіть відомі архітектурні пам’ятки Київської Русі.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

Тема уроку записана на дошці. Учитель пропонує за аналогією з темами попередніх розділів скласти план її вивчення. Після обговорення завдання визначаються основні питання, які будуть обговорюватися на уроці.

Проблемне запитання

Яким був рівень розвитку культури в Галицько-Волинському князівстві?

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План

1. Чинники, які впливали на розвиток культури Галицько-Волинської держави.

2. Розвиток освіти.

3. Літописання.

4. Архітектура та містобудування.

5. Образотворче мистецтво.

1. Чинники, які впливали на розвиток культури Галицько-Волинської держави

Прийом «Мозковий штурм»

— Зробіть припущення щодо чинників, які впливали на розвиток культури Галицько-Волинської держави.

— Прослухайте повідомлення і зробіть висновки про правильність припущень, зроблених вами.

Повідомлення учителя

Культура Галицько-Волинського князівства є складовою частиною культури Русі. До того ж вона відчутно відрізняється від культури інших земель, маючи власні самобутні риси та оригінальність. Навіть після монгольської навали впродовж століття Галицько-Волинська Русь не відставала у своєму культурному розвитку від сусідніх держав, а в деяких випадках стала батьківщиною творчих здобутків, що збагатили всю тогочасну східноєвропейську культуру.

Культура Галицько-Волинського князівства була відкритою для впливів західної і східної культур, але не втрачала своєї східнослов’янської специфіки.

Значний вплив на культуру регіону мала православна церква, яка, попри політичні негаразди, зберігала основні культурні традиції.

Розвиток освіти

Робота з підручником (у парах)

Завдання

Знайдіть факти, що свідчать про рівень розвитку освіти в Галицько-Волинському князівстві.

(Обговорення завдання.)

Літописання

Повідомлення учителя

Методичний коментар. Перед учнями на дошці запитання, що стосуються літописання Галицько-Волинської держави.

Запитання

1. Що таке літопис?

2. Що таке літописання?

3. Які події описуються в літописах?

4. Назвіть літопис часів Галицько-Волинської держави.

5. Із яких частин він складається?

6. Яка основна ідея цього літопису?

Завдання та запитання

— На які запитання ви уже знаєте відповідь?

— Дайте відповіді на решту запитань, прослухавши повідомлення.

Основні тези повідомлення

• Найяскравішою пам’яткою літописання Галицько-Волинського князівства є Галицько-Волинський літопис.

• Особливістю літопису є те, що він спочатку був літературним твором без поділу на роки. Хронологію в ньому проставили згодом переписувачі, але з великими помилками. Окрім художньої самобутності, він вирізняється своїм глибоким змістом. Літописці, яких, на думку вчених, було не менше п’яти, уміло передають риси тогочасної епохи, деталі неспокійного часу.

• Літопис складається з двох основних, різних за обсягом і характером частин: Літопису Данила Галицького (оповідає про події 1205—1258 рр.) і Волинського літопису (1258—1290 рр.). Літопис створено з окремих повістей,

 

що були об’єднані пізнішими укладачами. Центральною частиною твору є життя князя Данила Галицького.

• Літопис дає широку картину подій і сусідніх земель: Угорщини, Польщі, Литви, інших руських князівств, Орди.

• Волинська частина літопису відзначається особливо високими літературними характеристиками, емоційністю та ліризмом викладу Тут значна увага приділяється розвитку культури на землях Галичини й Волині.

• Ідейно літопис був спрямований проти боярського свавілля і прославляв руську зброю і Руську землю.

(Обговорення завдання.)

Архітектура'та містобудування

Робота з історичним джерелом (у парах)

Завдання

Опрацюйте текст історичного джерела та дайте відповіді на запитання:

— Про яке місто, закладене Данилом, ідеться в тексті?

— Який храм споруджено в Холмі?

— Які архітектурні особливості мала церква?

— Які елементи церкви свідчать про вплив західноєвропейського мистецтва?

— Чим оздоблювали храми?

Текст

Заснування міста Холм

Але [якось], коли він [Данило] їздив по полю і діяв лови, то побачив він на горі гарне і лісисте місце, оточене навкруги його полем, і запитав тамтешніх жителів: «Як іменується се місце?» І вони сказали: «Холм йому ім’я є».

І, уподобавши місце те, надумав він, що поставить на ньому невеликий городок. Він дав обітницю богу і святому Іоанну Златоусту, що спорудить на честь його церкву. І поставив він невеликий городок та, побачивши, що бог помічником йому, а Іоанн підпомагачем йому є, спорудив він інший город, що його татари не змогли взяти, коли Батий усю землю Руську захопив. Тоді й церква Святої Трійці запалена була і знову була споруджена. Коли ж побачив се князь Данило, що бог сприяє місцю тому, став він прикликати приходнів — німців і русів, іноплемінників і ляхів. Ішли вони день у день. І юнаки, і майстри всякі втікали [сюди] од татар і— сідельники, і лучники, і сагайдачники, і ковалі заліза, і міді, і срібла.

І настало пожвавлення, і наповнили вони дворами навколо города поле і села.

Звів також [Данило] церкву святого Іоанна [Златоустого], красну і гожу. Будівля її була влаштована так: чотири склепіння; в кожному куті — арка, що стояла на чотирьох людських головах, вирізьблених якимось майстром. Три вікна були прикрашені римським склом (вітражами); при вході до вівтаря стояли два стовпи з цілого каменю, а над ними склепіння і купол, прикрашений золотими зірками на лазурі.

Підлога в середині була відлита з міді й чистого олова, і блищала вона, мов дзеркало... Візерунки, різнобарвні й золоті, зроблені умільцем Овдієм... Скульптурні прикраси були пофарбовані всіма кольорами і золотом. Зов-нішні фрески були надзвичайно гарні...

І вежа [стояла] посеред города висока, щоб бити з довкола города. Знизу зведена з каменю п’ятнадцять лік у висоту, а сама зроблена з тесаного дерева і вибілеї як сир, сяяла вона на всі сторони. Біля неї був студенець, тобто колодязь, що мав тридцять п’ять сажнів.

За поприще од города [Холма] стоїть також башта кам’яна, і на ній — орел кам’яний вирізьблений; висота каменя — десять ліктів, а з верхівками і з підніжжями дванадцять ліктів».

(Із літопису Руського)

Учитель. Архітектура краю — це яскравий вияв високого рівня культури Галицько-Волинського князівства. Будували переважно з дерева, кам’яними були спочатку лише храми.

VI. Підбиття підсумків уроку Вправа «Незавершене речення»

• «Сьогодні я дізнався (дізналася)...».

• «Мені хотілося б надалі дізнатися...».

VII. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Урок 27. Узагальнення знань

Мета уроку:

- повторити та узагальнити матеріал з теми;

- розвивати навички роботи з історичними джерелами, робити висновки та узагальнення, висловлювати власну думку;

- прищеплювати інтерес до історії, виховувати толерантність, відповідальність під час виконання завдань.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок.

Обладнання: атлас і контурна карта, картки із джерелами інформації та завданнями.

Очікувані результати

Учень/учениця:

• повторює матеріал із теми «Галицько-Волинська держава»;

• показує на карті територію держави за Романа Мстиславича та його наступників, території сусідніх держав, напрямки навали монголів;

• пояснює і застосовує поняття, що стосуються вивченої теми;

• удосконалює навички роботи із джерелами інформації, роботи в парі.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів. Запитання

— Як називається тема, над якою ми працювали протягом попередніх уроків?

— Який період переживає Галицько-Волинське князівство?

— Кого із правителів цього періоду можете назвати?

— Які культурні пам’ятки у вас асоціюються із цим періодом?