Тема: Особисті немайнові права фізичної особи

1. Поняття та ознаки особистих немайнових прав

2. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи:

а) право на життя. Проблеми евтаназії;

б) права на охорону здоров’я, медичну допомогу та донорство;

в) права на свободу та особисту недоторканість;

г) права на сім’ю, опіку та піклування

3. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи:

а) права на ім’я, індивідуальність та таємницю особистого життя;

б) права на повагу до честі, гідності та недоторканість ділової репутації;

в) права на інформацію, особисті папери та таємницю кореспонденції;

г) право на свободу літературної, художньої, наукової та технічної творчості;

д) права на місце проживання, недоторканість житла та свободу пересування;

е) права на вибір роду занять, свободу об’єднання та мирні зібрання

 

Нормативні акти:

1. Конституція України 1996 р.

2. Загальна Декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // Права людини. Міжнародно-правові документи. – К., 1995.

3. Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4.11.1950 р. // Права людини: Міжнародні договори ООН і РЄ. – К., 2001.

4. Цивільний кодекс України 2003 р.

5. Сімейний кодекс України 2002 р.

6. Основи законодавства про охорону здоров’я. Закон України від 19 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №4. – Ст.19.

7. Закон України від 23.06.1995 року “Про донорство крові та її компонентів”// Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №23. – Ст.183.

8. Закон України від 16.07.1999 року “Про трансплантацію та інших анатомічних матеріалів людині”// Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №41. – Ст.377.

9. Закон України від 05.01.2004 року “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”// Урядовий кур’єр. – 2004. – 15 січня.

10. Закон України від 25.06.1991 року “Про охорону навколишнього природного середовища”// Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №41. – Ст.546.

11. Закон України від 02.10.1992 року “Про інформацію”// Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №48. – Ст.650.

12. Закон України від 16.11.1992 року “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”// Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №1. – Ст.1.

13. Закон України від 21.12.1993 року “Про телебачення і радіомовлення”// Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №10. – Ст.43.

14. Закон України від 22.02.2000 року “Про психіатричну допомогу”// Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №19. – Ст.143.

15. Закон України від 16.06.1992 року “Про об’єднання громадян”// Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №34. – Ст.504.

16. Закон України від 05.04.2001 року “Про політичні партії”// Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №23. – Ст.118.

17. Порядок розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року.

18. Правила опіки та піклування, затверджені наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді від 17.06.1999 року

19. Умови та порядок штучного запліднення та імплантації ембріона (ембріонів) та методів їх проведення, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.02.1997 року// Офіційний вісник України. – 1997. - № 10

 

Судова практика:

1. Рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 р. у справі №18/203-97 щодо офіційного тлумачення статей 3,23,31,47,48 Закону України “Про інформацію” та статті 12 Закону України “Про прокуратуру” (справа К.Г.Устименка)

2. Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім’ї»)

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. №7 “Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій” // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002 рр. / За заг.ред. В.Т.Маляренка. – К., 2003.

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002 рр. / За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К., 2003.

5. Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ: Захист честі, гідності й ділової репутації, поновлення прав реабілітованих // Застосування судами цивільного і цивільного процесуального законодавства / За заг.ред. П.І.Шевчука. – К.: Ін Юре, 2002.

 

Література:

1. Бідник А. Право на особисте життя// Вісник ХІРУтаП. – Хм., 2002. – Спецвипуск 1.

2. Галянтич М. Захист ділової репутації: цивільно-правові проблеми // Право України. – 2001. – №1.

3. Гурська Т. Право на здоров’я в системі особистих немайнових прав // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №6.

4. Давидова Н.О. Ознаки особистих немайнових прав фізичної особи// Молодь у юридичній науці: Зб-к тез доп-й. Міжнар. наук. конференції молодих вчених „Другі осінні юридичні читання”. – Хм., 2003

5. Данилюк Ю.В. Право на ім’я як особисте немайнове право фізичних осіб// Молодь у юридичній науці: Зб-к тез доп-й. Міжнар. наук. конференції молодих вчених „Другі осінні юридичні читання”. – Хм., 2003

6. Ковалёв М.И. Право на жизнь и право на смерть// Государство и право. – 1992. - № 7.

7. Малеин Н.С. Охрана личных (неимущественных) прав граждан // Развитие советского гражданского права на современном этапе / Н.С.Малеин, В.П.Мозолин и др. – М.: Наука, 1986.

8. Малеина М.Н. Защита личных неимущественных прав советских граждан. – М., 1991.

9. Малеина М.Н. О праве на жизнь// Государство и право. – 1992. - № 2.

10. Олійник В. Конституційне право на свободу та особисту недоторканість: поняття та характерні риси// Право України. – 2000. - № 12.

11. Ромовская З.В. Личные неимущественные права граждан СССР (понятие, виды, классификация, содержание, гражданско-правовая защита). Автореф. дис. … канд.юрид.наук. – К, 1968.

12. Ромовська З.В. Особисті немайнові права фізичних осіб// Українське право. – 1997. - № 1(6).

13. Соловйов А. Деякі аспекти „права людини на смерть”// Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 4.

14. Соловйов А. Деякі юридичні проблеми штучного переривання вагітності в аспекті права людини на життя// Вісник Львівського університету. – Вип. 36. Серія юрид. – Л., 2001

15. Соловйов А. До питання про часові межі права людини на життя// Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали ІХ регіон. наук.-практ. конференції (13-14 лютого 2003 р.). – Л., 2003.

16. Соловйов А. До питання співвідношення понять права людини на життя та на охорону здоров’я і медичну допомогу// Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 10.

17. Стефанчук М.О. Межі та обмеження здійснення особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи// Молодь у юридичній науці: Зб-к тез доп-й. Міжнар. наук. конференції молодих вчених „Другі осінні юридичні читання”. – Хм., 2003

18. Стефанчук Р. Право на життя як особисте немайнове право фізичної особи// Право України. – 2003. - № 11.

19. Стефанчук Р. Проблеми правового закріплення та захисту репродуктивних прав фізичної особи// Юридичний вісник України. – 2004. - № 23 (5-11 червня).

20. Стефанчук Р.О. Захист честі, гідності та репутації в цивільному праві. – К.: Наукова думка, 2001.

21. Чорнооченко С.І. Особисті немайнові права, які забезпечують соціальне існування фізичних осіб в Україні.: Дис. Канд. юрид. наук: 12.00.03.- Х., 2000.

22. Стефанчук Р.О. Особисті немайнові права фізичних осіб (поняття, зміст, система, особливості здійснення та захисту): Монографія/ відповідна редакція Я.М. Шевченко. – К.: КНТ, 2008. – 626 с.

23. Ярешко О. Категорія „ділова репутація” в цивільному праві// вісник Львів. ун-ту. Серія юрид. Вип.. 38. – Л., 2003.

24. Ярошенко К.Б. Жизнь и здоровье под охраной закона: гражданско-правовая защита личных неимущественных прав. – М., 1990.

 

Задача 1.

Коли Настя досягла 10-річного віку, то звернулась до батьків з проханням посприяти їй у зміні її імені на Віоліну, оскільки їй таке ім’я більш імпонувало. Батьки категорично відмовились. Бабця Насті звернулась до органу опіки та піклування з проханням допомогти змінити ім’я внучки.

Дайте правову оцінку ситуації.

Задача 2.

Косенко залишив у свого дільничного лікаря письмову згоду на донорство нирок у разі своєї смерті. Через півроку Косенко був визнаний недієздатним. Коли ще через три роки Косенко попав в автокатастрофу і знаходився в лікарні у коматозному стані, лікар повідомив його дружину про те, що в разі смерті її чоловіка його нирки імплантують реципієнтові. Дружина категорично заперечувала і стверджувала, що надати таку згоду її чоловіка змусили або ввели його в оману, оскільки він на той час уже мав психічні розлади.

Чи правомірною буде імплантація органів Косенка в разі його смерті за таких обставин?

Задача 3.

У зв’язку з обміном квартири батьки звернулись у паспортний стіл з проханням провести перереєстрацію місця проживання їхньої дитини, яка не була власником ні попередньої, ні наступної квартири, а тому участі в обміні не брала. Однак, працівник органу… пояснив, що зможе оформити такі документи лише при наявності згоди органу опіки та піклування на таку перереєстрацію та пред’явлення батьками усіх квитанцій по оплаті комунальних послуг.

Чи правомірні вимоги паспортного столу?

Задача 4.

Вчителька звернулася до батьків свого учня Климова з проханням відвести його на огляд до лікаря-психіатра, оскільки, на її думку, певні його вчинки вказували на психічні розлади у дитини. Зокрема, він погрожував стрибнути з даху школи, якщо йому не виправлять оцінки з деяких предметів, кілька разів, нічого не пояснюючи лупцював однокласників, не реагував жодним чином, коли його викликали відповідати, співав на уроках математики, заважаючи іншим учням або навпаки цілий урок хитався на кріслі і не реагував на інших. Батьки Климова відповіли, що їхній син цілком здоровий і не бажають вести його до психіатра. Вчителька звернулась до відділу освіти з проханням допомогти їй у вирішенні цієї спірної ситуації.

Дайте правову оцінку ситуації і наведіть можливі варіанти її вирішення.

Тема: ЗАХИСТ ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ

 

План:

1. Захист особистих немайнових прав фізичної особи: загальна характеристика.

2. Поновлення порушеного особистого немайнового права.

3. Спростування недостовірної інформації та відповідь як способи захисту особистих немайнових прав фізичної особи:

А) Поширення недостовірної інформації як дія, що порушує особисті немайнові права фізичної особи;

Б) Спростування недостовірної інформації і відповідь, їх порівняльна характеристика;

В) Презумпція недостовірності негативної інформації;

Г) Суб’єктний склад правовідносин при спростуванні недостовірної інформації;

Д) Особливості спростування недостовірної інформації, поміщеної в друкованому чи іншому засобі масової інформації.

4. Заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права фізичної особи.

5. Відшкодування шкоди як спосіб захисту особистих немайнових прав фізичної особи.

6. Захист особистих немайнових прав юридичної особи.

 

Нормативний матеріал і судова практика:

1. Конституція України (ст.ст. 3, 21, 28, 32, 34).

2. Цивільний кодекс України.

3. Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №48. – Ст.650.

4. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16.11.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №1. – Ст.1.

5. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №10. – Ст.43.

6. Закон України «Про інформаційні агентства» від 28.02.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №13. – Ст.83.

7. Рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 р. у справі №18/203-97 щодо офіційного тлумачення статей 3,23,31,47,48 Закону України “Про інформацію” та статті 12 Закону України “Про прокуратуру” (справа К.Г.Устименка).

8. Рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 р. №8-рп/2003 у справі за конституційним зверненням громадянина Сердюка Валерія Анатолійовича про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей).

9. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. №7 “Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій” // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002 рр. / За заг.ред. В.Т.Маляренка. – К., 2003.

10. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002 рр. / За заг.ред. В.Т.Маляренка. – К., 2003.

11. Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ: Захист честі, гідності й ділової репутації, поновлення прав реабілітованих // Застосування судами цивільного і цивільного процесуального законодавства / За заг.ред. П.І.Шевчука. – К.: Ін Юре, 2002.

12. Аналіз практики розгляду судами цивільних справ за позовами про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди (в тому числі за позовами ЗМІ) за 2002 р. // Адвокат. – 2003. – №4.

 

Література:

1. Галянтич М. Захист ділової репутації: цивільно-правові проблеми // Право України. – 2001. – №1.

2. Луспеник Д.Д. Новий ЦКУ. Спеціальні способи захисту честі, гідності, ділової репутації за новим цивільним кодексом: теоретичні і практичні аспекти // Адвокат. – 2004. – № 4.

3. Малеина М.Н. Защита личных неимущественных прав советских граждан. – М., 1991.

4. Ромовська З.В. Особисті немайнові права фізичних осіб // Українське право. – 1997. – №1.

5. Стефанчук Р.О. Захист честі, гідності та репутації в цивільному праві. – К.: Наукова думка, 2001.

6. Ярошенко К.Б. Жизнь и здоровье под охраной закона: гражданско-правовая защита личных неимущественных прав. – М., 1990.

 

Завдання 1.

Складіть порівняльну таблицю положень ст.7 ЦК УРСР 1963 р. та ст.277 ЦК України 2003 р.

 

Завдання 2.

Чи можуть для захисту особистих немайнових прав юридичних осіб застосовуватися положення глави 20 ЦК України? Ознайомтесь зі змістом ст.94 ЦК України.

 

Завдання 3.

Висловіть свої міркування стосовно можливості заподіяння моральної шкоди юридичній особі. Ознайомтесь із ст.23 ЦК України та роз’ясненням президії Вищого арбітражного суду України від 29.02.96 №02-5/95 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням моральної шкоди”.

 

 

Задача 1.

У Тернопільський міськрайонний суд звернувся депутат Тернопільської міської ради О. із позовом до редакції газети «Наш край» про захист честі і гідності. Свої позовні вимоги О. обґрунтовував тим, що в газеті «Наш край» за 17.03.2004 р. була поміщена стаття під заголовком «Лебідь, щука й рак, або чому депутати не можуть досягти консенсусу?». На думку позивача, у статті подавалася спотворена оцінка діяльності О. як депутата міської ради та необ’єктивна характеристика його моральних і ділових якостей. Зокрема, у вказаній статті було сказано, що «... О. ніколи не мав і не має власної твердої позиції, оскільки, по-перше, не є достатньо компетентним у питаннях соціально-економічного розвитку міста, і, по-друге, є абсолютно безхребетною людиною без власної точки зору», «... такі як О. здатні кожного дня підлаштовувати свої погляди під ситуацію, метаючись з табору в табір». Також у статті були такі рядки «Такі депутати, як О. є політичними перевертнями і нездарами, а тому їм не місце у міській раді». О. вважаючи вказані висловлювання неправдивими і такими, що принижують його честь і гідність, вимагає, щоб суд виніс рішення, яким би зобов’язав газету у черговому випуску опублікувати спростування разом із вибаченням. Редакція газети позов не визнавала, вважаючи, що позов слід було пред’являти не до неї, а до автора статті – журналіста М.

Дайте правову оцінку ситуації.

 

Задача 2.

Л. звернувся у Золочівський районний суд із позовом до Р. про захист честі і гідності. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 12.05.2004 р. Р. звернулася до Золочівського РВВС із заявою, в якій повідомляла, що її сусід - Л. незаконно зберігає у себе на горищі макову соломку. В будинку Л. був проведений обшук, про що стало відомо сусідам і співробітникам Л. З тих пір окремі мешканці села перестали спілкуватися з Л., підозрюючи, що він є наркоманом. Позивач вважає, що дії Р., а саме – подання заяви до РВВС, є поширенням щодо нього недостовірної інформації, чим принижується його честь і гідність, і просить суд зобов’язати відповідачку спростувати цю недостовірну інформацію і відшкодувати моральну шкоду 2000 грн.

Здійсніть правовий аналіз ситуації.

 

Задача 3.

М.О. пред’явила в суд позов до Н.О. про розірвання шлюбу. У позовній заяві позивачка зазначила, що причиною для розлучення є те, що Н.О. страждає на хронічний алкоголізм, систематично знущається з неї та з дітей, неодноразово зраджував її з іншими жінками. Судом було встановлено, що Н.О. за час спільного проживання з позивачкою час від часу вживав спиртні напої, проте хронічними алкоголізмом не страждає. Факти знущання з позивачки та з дітей та подружньої зради у суді підтвердження не знайшли. Взявши до уваги всі обставини справи, суд все ж дійшов висновку, що подальше спільне проживання М.О. та Н.О. неможливе, і виніс рішення про розірвання шлюбу. Н.О. через певний час пред’явив позов до М.О. про захист честі і гідності. Він вимагав спростування недостовірної інформації, викладеної у позовній заяві, про те, що він страждає на хронічний алкоголізм, знущається з дружини і дітей, неодноразово зраджував дружині, а також відшкодування йому завданої цим моральної шкоди у розмірі 3000 грн.

Проаналізуйте ситуацію.

 

Задача 4.

С. звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до радіокомпанії «Дзвони сьогодення» про захист честі і гідності. У позовній заяві С. зазначив, що в радіопередачі «Час говорити правду», яка транслювалася в ефірі цієї радіостанції 14.01.2004 р., містилася недостовірна інформація про нього. Так, ведучий неодноразово обізвав С. «злодієм», повідомивши, що «... тільки за останній місяць перебування на посаді начальника відділу, С. спромігся привласнити 150 000 грн. коштів міського бюджету». Крім того, ведучий сказав, що «... по кількості одержаних хабарів С., мабуть, слід визнати рекордсменом серед міських чиновників». Такі відомості, на думку позивача, не відповідають дійсності і нічим не підтверджені. Виходячи з цього, С. вимагав спростування вказаної інформації та відшкодування моральної шкоди 8000 грн. Суд відмовив у задоволенні позову у зв’язку із необґрунтованістю вимог, мотивуючи це тим, що С. не представив доказів того, вказана інформація є недостовірною.

Дайте оцінку рішенню суду.

 

Задача 5.

У Печерський районний суд м. Києва звернувся народний депутат України А. із позовом до редакції газети «Чиста правда» про захист честі і гідності. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що у номері газети за 01.02.2005 р. була поміщена інформація про те, що у ніч з 31.12.2004 р. на 01.01.2005 р. А. у нетверезому стані вчинив замах на зґвалтування, і що проти А. порушено кримінальну справу за ст.152 КК України. Вважаючи дану інформацію недостовірною, А. вимагав спростування і відшкодування моральної шкоди у розмірі 15000 грн. У судовому засіданні з’ясувалося, що дану інформацію редакція газети одержала від інформаційного агентства «Укрінформ».

Проаналізуйте ситуацію.

 

Задача 6.

Після розлучення співака О. та актриси П. остання вирішила написати і опублікувати книгу автобіографічного змісту, в якій висвітлювалися б окремі, найбільш яскраві моменти з життя актриси. Дізнавшись про це, О. заявив своїй колишній дружині та неодноразово у засобах масової інформації, що він проти згадування у книзі будь-яких фактів, пов’язаних із їх колишнім подружнім життям. Натомість актриса запевнила, що жодного неправдивого слова у книзі не буде і підтвердила свій намір опублікувати книгу.

Зробіть правовий аналіз ситуації та окресліть можливі варіанти її подальшого розвитку.