Тема: Визнання правочинів недійсними

 

1. Недійсні правочини та їх види. Загальні та спеціальні правові наслідки недійсності правочину.

2. Невідповідність змісту правочину актам законодавства та моральним засадам суспільства.

3. Вчинення правочинів з порушенням вимог щодо обсягу дієздатності їх сторін.

4. Недійсність правочинів з дефектами волі.

5. Правові наслідки недотримання форми правочину.

6. Фіктивні та удавані правочини.

7. Момент, з якого правочин визнається недійсним.

 

Нормативний матеріал і судова практика.

1. Конституція України.

2. Цивільний кодекс України.

3. Сімейний кодекс України.

4. Господарський кодекс України.

5. Закон України від 2.09.93.“Про нотаріат” // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №39. - ст. 383.

6. Закон України від 01.06.2000 р. “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - №36. - ст. 299

7. Закон України від 20.11.2003 р. “Про захист суспільної моралі” // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - №14. – ст.192.

8. Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.93.“Про державне мито” (з наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. -1993. - №13. -ст.113.

9. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.78. “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіц.вид. / За заг.ред. В.Т.Маляренка. – К., 2003.

10. Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.99. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними” // Збірник роз’яснень Вищого господарського суду України / Відп.ред. Д.М.Притика. – К., 2003.

 

Література.

1. Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України / За ред. В.М.Коссака. – К.: Істина, 2004 (авт. коментаря до гл.16 – проф.В.М.Коссак).

2. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.: Істина, 2004 (авт. коментаря до гл.16 – проф.О.В.Дзера).

3. Спасибо-Фатєєва І.В. Нікчемні правочини та їх наслідки // Вісник господарського судочинства. – 2004. – №2.

4. Матвеев И.В. Правовая природа недействитеьных сделок. – М., 2004.

5. Новицкий И.Б. Сделки. Исковая давность. – М., 1954.

6. Рабинович Н.В. Недействительность сделок и её последствия. – Ленинград, 1960.

7. Шахматов В.П. Составы недействительных сделок и обусловленные ими последствия. – Томск, 1967.

8. Матвеев И.В. Юридическое значение формы сделки и ответственность за её нарушение // Хозяйство и право. – 2001. – №12.

9. Толстой В.С. Мнимые и притворные сделки // Соц.законность. – 1971. - №12.

10. Эрделевский А. Недействительность сделки // Российская юстиция. – 1999. – №11-12.

11. Кучер В. Особливості визначення правочину таким, що порушує публічний порядок // Право України. – 2003. – №12.

12. Фролов В. Вирішення спорів про визнання угод недійсними за позовами податкових органів // Право України. – 2004. – №1.

 

Завдання 1. Проаналізуйте визначення нікчемного і оспорюваного правочину. Виберіть з параграфа 2 гл.16 ЦК і випишіть статті, в яких передбачені, відповідно, нікчемні та оспорювані правочини.

 

Завдання 2. Відшукайте у тексті ЦК і випишіть статті, які передбачають як наслідок недодержання письмової форми правочинів їх недійсність.

 

Завдання 3. Висловіть свої міркування щодо визначення поняття “моральні засади суспільства” в контексті ст.203 ЦК. Проаналізуйте відповідні положення ЗУ “Про захист суспільної моралі”. Змоделюйте ситуацію, коли зміст правочину суперечитиме моральним засадам суспільства.

 

Завдання 4. Проаналізуйте визначення правочину, який порушує публічний порядок (ст.228 ЦК). Які правові наслідки недійсності такого правочину? Порівняйте зміст ст.228 ЦК і ст.49 ЦК УРСР 1963 р., ст.208 Господарського кодексу України.

 

Задача 1.

Гр. А. та її колишній чоловік звернулися до нотаріуса з проханням посвідчити досягнуту між ними домовленість, згідно з якою батько не зобов’язаний утримувати своїх неповнолітніх дітей і водночас відмовляється від права на частку в спільно нажитому майні подружжя. Колишня дружина зобов’язувалась не одружуватись повторно до досягнення дітьми повноліття.

Нотаріус відмовився посвідчити даний правочин, мотивуючи тим, що він може бути визнаний недійсним.

Дайте аналіз ситуації.

 

Задача 2.

8-річному С. дідусь у день народження подарував велосипед. Згодом 10-річний А., який жив у сусідньому будинку, побачив, що С. катається на новому велосипеді, і запропонував тому обміняти велосипед на футболку із автографом футболіста А.Шевченка. С. погодився.

А., не бажаючи, щоб його батьки дізналися про обмін, вирішив сховати велосипед у кущах біля будинку. Наступного дня зранку А. прийшов до схованки, щоб узяти велосипед, але його там вже не було.

Водночас, батьки С., дізнавшись про обмін, наступного дня заявили батькам А. вимогу про повернення назад велосипеда взамін на футболку. Батьки А. пояснили, що нічого про ніякий обмін не знають.

Здійсніть правовий аналіз ситуації.

 

Задача 3.

Дієздатний Ф. дізнавшись, що його сусідові, 16-літньому Б., дісталась у спадок від дідуся ваза роботи відомого автора, звернувся до Б. з пропозицією продати йому вазу. Договір купівлі-продажу було укладено без відома батьків Б.

Через деякий час, пошкодивши вазу, що призвело до зменшення її вартості, Ф. вирішив звернутись до суду з позовом про визнання правочину недійсним.

Проаналізуйте ситуацію.

 

Задача 4.

Комітет з організації квартири-музею видатного письменника, що помер на початку ХХ ст. публічно звернувся до громадян з проханням про передачу в подарунок або продаж особистих речей, рукописів та документів, пов’язаних із життям та творчістю письменника. Серед інших речей, Комітет придбав у далеких родичів письменника письмовий стіл та частину колекції художньої літератури, які на думку родичів належали письменнику.

Після спливу певного часу мистецтвознавець К. оглядаючи придбані речі, заявив, що ні стіл, ні колекція художньої літератури не мають жодного відношення до письменника.

Дайте правовий аналіз ситуації.

 

Задача 5.

О. придбав у меблевому салоні спальний гарнітур “Глорія”, сплативши за нього 12 500 грн. Через місяць він звернувся до салону з вимогою про те, що він хоче повернути гарнітур назад і одержати його вартість, оскільки, як виявилось, гарнітур не може повністю поміститися в його спальні. Салон відмовив у задоволенні вимоги О. і останній звернувся з позовом до суду про визнання договору купівлі-продажу гарнітура недійсним як такого, що укладений під впливом помилки.

У судовому засіданні О. пояснив, що він думав, що вказаний гарнітур поміститься в його спальні. Однак насправді виявилось, що ліжко займає більшу частину спальні і не залишається проходу, двері шафи через недостатність простору не можна повністю відчинити, антрисоль взагалі не поміщається на шафі через низьку висоту стелі.

Проаналізуйте ситуацію.

 

Задача 6.

Г. за договором купівлі-продажу купив у С. квартиру. Незабаром з’ясувалося, що квартира волога, перекриття під паркетом прогнило, горизонтальна гідроізоляція має дефекти, на стінах виявлено грибок.

У судовому засіданні було встановлено, що про вказані недоліки С. знав, напередодні продажу провів ремонт, завдяки чому була прихована вологість стін. Зі свого боку, С. пояснив, що по-перше, при продажі він і не стверджував, що квартира в ідеальному стані і, по-друге, Г. була надана можливість оглянути квартиру і жодних претензій він не заявив.

Проаналізуйте ситуацію.

 

Задача 7.

П. звернулася в суд з позовом до Д. про визнання недійсним заповіту. Позивачка зазначила, що перебувала з О. в шлюбі з 1991 року, проживала в його будинку. 8 липня 2004 року, коли П. перебувала на стаціонарному лікуванні, О. склав заповіт, за яким усе своє майно заповів своїй племінниці Д. 15 липня 2004 року О. помер.

Позивачка вважає, що заповіт слід визнати недійсним, тому що в останні місяці О., у зв’язку з важкою хворобою став психічно неповноцінним, не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Свідки, які близько знали померлого, пояснили, що з 1992 року О. важко хворів, останнім часом поводив себе дивно: ночував на кладовищі, говорив нісенітниці, закривався в будинку, нікого не впускав до себе.

Ретроспективна судово-психіатрична екпертиза, проведена за ухвалою суду, зробила висновок про те, що в момент складання заповіту О. міг не розуміти значення своїх дій.

Суд, який розглядав справу, позов задоволив.

Чи правильне рішення постановив суд?

 

ПРЕДСТАВНИЦТВО

План заняття:

1. Поняття представництва. Сфера його застосування.

2. Суб’єкти представництва. Повноваження представника.

3. Види представництва.

4. Довіреність:

а) поняття та види;

б) форма;

в) строк;

г) припинення дії.

5. Передоручення.

 

Нормативні акти:

1. Цивільний кодекс України. 2003 р.

2. Сімейний кодекс України. 2002/

3. Закон України від 2.09.93.“Про нотаріат” // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №39. - ст. 383.

4. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року// Офіційний вісник України. – 2004. - № 10. – ст.639

Література:

1. Андреев В.К. Представительство в гражданском праве. Калинин, 1978.

2. Белов В.Н. Коммерческое представительство и агентирование (договора). – М., 2001.

3. Богдан Й.Г. Представництво за новим Цивільним кодексом України // Нотар. – 2004. - № 1. - С.14-22

4.

5. Ли А.С. Разграничение сделок представительства и посредничества // Законодательство и экономика. – 1995. -№11-12.

6. Крупко П. Суб’єкти добровільного представництва за цивільним правом //Право України. –2002. -№5. –С.105-109.

7. Скловский К.И. Представительство в гражданском праве и процес се (вопросы теории: сущность, содержание, структура). Автореф. дис.... к.ю.н. – Х., 1982.

8. Невзгодина Е.Л. Представительство по советскому гражданскому праву. - Томск, 1980.

9. Нерсесов Н.И. Понятие добровольного представительства в гражданском праве // Избранные труды по представительству и ценными бумагами в гражданском праве. - М., 1998.

10. Рясенцев В.А. Основания представительства в советском гражданском праве // Уч. записки ВЮЗИ. -Вып. 1. - М., 1948.

11. Кузьмішин А. Класифікація представництва і повноваження в цивільному праві // Підприємництво, господарство і право. – 2000. - №8.

 

Завдання 1.

Наведіть приклади правочинів, вчинення яких через представника не допускається.

 

Завдання 2.

Проаналізуйте позицію законодавця (ЦК і СК) щодо правового статусу:

1. батька обмеженого у дієздатності;

2. неповнолітньої матері, яка:

а) перебуває у шлюбі;

б) не перебуває у шлюбі;

як представників малолітньої дитини при вчиненні правочинів з майном.

Завдання 3.

Які з перелічених нижче варіантів відповідей містять достатню підставу для виникнення представництва і якого виду:

1) усиновлення;

2) договір доручення;

3) народження дитини;

4) усне прохання про виконання доручення;

5) договір комісії;

6) призначення особи опікуном над майном особи, яка визнана безвісно відсутньою;

Завдання 4.

Проаналізуйте ст.ст. 207, 237, 528, 636 Цивільного кодексу України і визначте характерну ознаку, за якою відрізняються поняття:

1) представник і комісіонер;

2) представництво і договір на користь третьої особи;

представництво і виконання зобов’язання третьою особою;

представник і рукоприкладчик

Задача 1.

Наливайко уклала договір прокату магнітофона з ТзОВ “Весна”. Прокатний пункт звернувся до неї з вимогою про повернення магнітофона і сплати платежів, передбачених договором, у зв’язку із закінченням строку договору. Наливайко пояснила, що вона в усній формі доручила повернути магнітофон і передати платежі своєму сусіду Максимову, а він магнітофон продав і всі кошти витратив на алкоголь. Максимов своєї вини не заперечував.

Чи можна вважати Максимова представником Наливайко? До кого ТзОВ має звернутися з позовом про відшкодування заподіяних йому збитків?

Задача 2.

Березовський перед від’їздом за кордон видав довіреність Загайському на продаж своєї приватизованої квартири, а Сотник видав Загайському довіреність на продаж автомобіля. Оглянувши квартиру і дізнавшись про повноваження Загайського, Сотник запропонував купити цю квартиру. Коли Сотник і Загайський звернулись до нотаріуса за посвідченням договору купівлі-продажу, він їм відмовив, посилаючись на ч.3 ст. 238 ЦК України.

Чи обґрунтована відмова нотаріуса?

Задача 3.

Подружжя Бересів(Микола і Соломія) 25.03.2004 р. оформили довіреність Сказко К. на продаж квартири.

27.03.2004 р. Берес Соломія померла. 3.04.2004р. Сказко К., використавши довіреність, продав квартиру своїй дружині – Сказко Н.. Про смерть Берес С. Сказко К. достовірно знав, оскільки він був на її похороні.

Про продаж квартири Берес Микола дізнався лише 9.04.2004 року і 10.04.2004р. звернувся із позовом до суду про визнання договору купівлі-продажу недійсним. В судовому засіданні Сказко К. стверджував, що на похороні Берес М. дав усну згоду на продаж квартири.

Визначіть, які норми ЦК України про представництво порушив Сказко К.

 

Задача 4.

Гр. Н. через похилий вік і фізичну неміч не маючи можливості займатися пошуком особи, яка б погодилася укласти з нею договір довічного утримання, домовилась з Л. про те, що він підшукає таку особу і укладе з нею такий договір від її імені. Для оформлення довіреності Н. та Л. звернулися до нотаріуса.

Однак, нотаріус відмовив їм у посвідченні довіреності, вказавши що Н. через похилий вік не може усвідомлювати значення своїх дій і до того ж договір довічного утримання як і заповіт особа не може вчиняти через представника лише особисто.

Чи обґрунтованою є відмова нотаріуса в оформленні довіреності?