Визначити правовідносини, що виникають.

Дати характеристику законодавству в даній сфері, чи потребує воно вдосконалення, на Ваш погляд?

Хто повинен нести юридичну відповідальність у даному випадку?

Вирішити справу.

 

Тема 18: Проблеми правового забезпечення біологічної та генетичної безпеки

 

Задача 1.

Громадянка Костюк С. звернулась до адміністрації супермаркету з проханням роз’яснити, чому при виборі продуктів харчування на їх етикетках вона не може знайти будь-яку інформацію щодо наявності генетично модифікованих організмів (ГМО). Хоча в мережі Internet є інформація щодо списку ряду торгових марок та виробників, які використовують в своїй продукції живі змінені організми (ЖЗО), а на деяких етикетках Костюк С. неодноразово зустрічала напис "крохмаль модифікований", повною інформацією вона не володіє.

Консультант відділу молочної продукції неадекватно відреагувала на такі запитання, спровокувавши конфлікт та викликала охорону, з якою до громадянки вийшов і юрисконсульт супермаркету. Останній пояснив, що супермаркет не відповідає за маркування продукції, тому всі претензії слід предявляти виробнику продукції.

Визначити коло правовідносин, що виникають.

Чи має місце в даному випадку порушення екологічних прав людини, якщо так, то яких?

Охарактеризувати динаміку становлення та розвитку законодавства України про використання ГМО. Що являє собою процедура маркування продукції?

Дайте обґрунтовану з юридичної точки зору відповідь.

Задача 2.

На засіданні круглого столу, присвяченого економічним, біологічним, генетичним, правовим та іншим проблемам застосування генетично модифікованих організмів виступив старший науковий співробітник інституту генетики та молекулярної біології.

У виступі він наголошував на тому, що продукти із використанням ГМО — це їжа майбутнього, оскільки такі продукти мають низку переваг перед вирощеними традиційним способом. Вони виглядають краще, довше не псуються, не пошкоджуються комахами, є дешевшими. До того ж Україна ратифікувала Конвенцію про біологічне різноманіття та Протокол про біобезпеку до неї, вже розпочато законотворчу діяльність у даному напрямку.

Виступ був перерваний вигуками із залу, виступаючого звинуватили в тому, що інститут, де він працює, вже давно проводить незаконні досліди на тваринах та вирощує генетично модифіковану картоплю. А нещодавно в околицях с. Дослідне, де знаходиться виробничо-дослідна база інституту, бачили чупакабру — теж результат наукових дослідів. Громадяни вимагали інформацію про досліди, наукові теми, джерела фінансування та загалом безпеку діяльності інституту, а також відшкодування збитків, завданих їм у результаті відвідання чупакаброю особистих селянських господарств мешканців села.

Визначте види правовідносин, що виникають.

Чи має місце в даному випадку порушення екологічних прав громадян, якщо так, то яких саме?

Які зобов'язання покладаються на нашу державу у зв'язку з ратифікацією зазначених документів? За якими напрямами, на Ваш погляд, має бути здійснено імплементації їх положень в чинне законодавство України?

Дайте обґрунтовану з юридичної точки зору відповідь.

Тема 19: Проблеми правового забезпечення екобезпеки при поводженні з небезпечними речовинами

Задача 1.

У липні 2009 р. в результаті чергового руйнування дамб мулових полів Бортницької станції аерації сталось скидання за їх межі більш ніж 1 тисячі кубометрів стокового мулу. Представники влади заявили, що у води Дніпра забруднення не потрапили, однак спеціалісти попереджують про те, що затягування запланованої реконструкції станції може вже у найближчі роки призвести до більш масштабної катастрофи. Вже сьогодні технології очистки на станції не в змозі очистити стоки, так як рівень токсичності в них перевищує допустимі показники, закладені в процесі будівництва станції аерації, в десятки разів. До того ж, на укріплення дамб мулових полів витрачається декілька десятків мільйонів гривень. На думку представників громадських організацій, Бортницька станція очищує стоки всього лиш на 10 – 15 % від необхідних стандартів. Прорив дамб становить меншу загрозу для довкілля, аніж постійні скиди у річку Дніпро, загроза погіршення санітарно-епідемічного благополуччя існує постійно не так для Києва, який знаходиться вище за течією річки, ніж Бортницька станція аерації, як для Черкас, Дніпропетровська та Запоріжжя.

В кінці 2008 р. столична адміністрація затвердила техніко-економічне обґрунтування реконструкції Бортницької станції аерації, усі структурні елементи якої разом з дамбами знаходились у критичному стані. Незважаючи на те, що розмови про реконструкцію об’єкта ведуться вже добрий десяток років, жодній з адміністрацій Києва не вдалось вирішити питання про те, хто, як і за які гроші здійснить реконструкцію.

У травні 2009 р. одна з японських компаній виявила готовність інвестувати у реконструкцію станції 1 мільярд доларів – на модернізацію станції та будівництво заводу по спалюванню мулу. Однак проблема полягає у тому, що повторна розробка проекту та процес погодження документації у різних українських та японських інстанціях може розтягнутись на декілька років, і для проведення самих робіт знадобиться ще 5 – 6 років.

 

Визначити коло суспільних правовідносин, що склались.

Яких заходів із забезпечення екологічної безпеки, передбачених чинним законодавством, доцільно було б вжити для вирішення проблемної ситуації, що склалася? Чи можете Ви запропонувати заходи міжнародно-правового характеру для вирішення даної ситуації?

Проаналізуйте перспективи застосування заходів економіко-правового, організаційно-правового механізму та механізму участі громадськості у провадженні екологічної політики на території м. Києва та області щодо подальшої долі Бортницької станції аерації.

Задача 2.

Потужне молокопереробне підприємство Шумського району Тернопільської області ВАТ "Шумський маслозавод", багато років вивозячи та розміщаючи відходи виробництва продуктів молочних у недозволених місцях, призвело до загострення екологічної ситуації.

Ще в травні 2006 р. в ході перевірки старший держінспектор з охорони навколишнього природного середовища в області встановив, що зворотні води із вигребів власним автотранспортом вивозяться у недозволене місце - відпрацьований кар’єр в с. Кути. Попередніми приписами від 22.09.2005 р. та 3.10.2005 р. молокозавод було зобов’язано вирішити питання щодо права користування земельною ділянкою згаданого кар’єру та отримати гідрогеологічний висновок і обґрунтування можливості використання кар’єру під накопичувач зворотних вод у ДП "Західукргеологія".

Керівництво підприємства не реагувало на приписи інспекторів з охорони навколишнього природного середовища. ВАТ "Шумський молокозавод" продовжував працювати і надалі розміщувати кисломолочні відходи у непогоджених місцях. Така ситуація привернула увагу місцевих мешканців.

Перевіркою, проведеною Державною екологічною інспекцією в області 12.05.2008 р. за зверненням жителів сіл Кути та Андрушівка Шумського району Тернопільської області, встановлено факт перевезення та захоронення рідких відходів виробництва ВАТ "Шумський маслозавод" у відпрацьованому кар’єрі на території Андрушівської сільської ради Шумського району.

Наступною перевіркою, проведеною 12.06.2008 року, встановлено скид рідких відходів виробництва ВАТ "Шумський маслозавод" по рельєфу в річку Вілія, що викликало обурення жителів прилеглих до заводу будинків у м. Шумськ.

Враховуючи ситуацію, що склалася, Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області 25.06.2008р. було винесено рішення № 67 про тимчасову заборону перевезення та захоронення рідких відходів виробництва ВАТ "Шумський маслозавод" у відпрацьованих кар’єрах на території Кутянської та Андрушівської сільських рад Шумського району та скид цих відходів по рельєфу місцевості в річку Вілія. А Держуправлінню охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області запропоновано у встановленому законодавством порядку зупинити дію виданого ВАТ "Шумський маслозавод" у лютому ц.р. дозволу на спецводокористування, на який посилалося керівництво заводу при здійсненні забору води та скиданні зворотних вод. Дію відповідного дозволу було припинено з 03.07.2008 р.

За невиконання винесеного рішення стосовно голови правління ВАТ "Шумський маслозавод" було порушено адміністративне провадження за ст.52 ч.1., а матеріали перевірок направлені до Тернопільської міжрайонної природоохоронної прокуратури.

Рішення від 25.06.2008 р. № 67 було опротестовано прокуратурою.

Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області протест прокурора було задоволено, а рішення головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області від 25 червня 2008 року № 67 скасовано.

Врахувавши зауваження прокурора, 01 серпня 2008 р. винесено інше рішення головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області № 73 про тимчасову заборону діяльності ВАТ "Шумський маслозавод", пов’язаної з утворенням та розміщенням відходів виробництва продуктів молочних.

Перевіркою 14.08.2008 р. встановлено, що рішення головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області від 01 серпня 2008 р. № 73 не виконується. Розпочато адміністративне провадження щодо голови правління ВАТ "Шумський маслозавод" за ст. 188-5 КУпАП.

З метою недопущення продовження правопорушення матеріали для вжиття заходів прокурорського реагування надіслано прокуратурі Тернопільської області.

За вирішення складної ситуації, притягнення винних до відповідальності та покращення екологічної ситуації у Шумському районі Тернопільської області найбільше вболівають місцеві жителі, можливо тому, що їм на берегах новоутворених "озер відходів" краще видно інший бік економічної ефективності діяльності ВАТ "Шумський маслозавод".