Тема 4. «класифікація доходів відповідно до п(с)бо 3 «звіт про фінансові результати та п(с)бо 15 «доходи»

Питання для самостійного вивчення:

1. Поняття «Доходи» ти умови їх визнання відповідно до П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати та П(С)БО 15 «Доходи».

2. Класифікація доходів за видами діяльності.

 

Довідковий матеріал.

Вітчизняні стандарти бухгалтерського обліку доходами звітного періоду визнають збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів, або зменшення зобов’язань, що призводять до зростання власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників), при умові, що ці доходи можуть бути достовірно оцінені.

За видами діяльності доходи поділяють на доходи від звичайної та надзвичайної діяльності. Звичайна діяльність, в свою чергу, поділяється на операційну, фінансову та інвестиційну. Відповідно до П(С)БО 15 «Доходи» та П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» доходи класифікують за джерелами їх надходження від вказаних видів діяльності.

 

Завдання для самостійної роботи:

Завдання 1: Виконати тестові вправи.

1. Доходи включаються до складу об'єктів облікового процесу на підставі наступних принципів бухгалтерського обліку:

а) автономності;

б) нарахування та відповідності;

в) періодичності.

 

2. Не визнаються доходами:

а) суми одержаних грантів та субсидій;

б) суми від списання кредиторської заборгованості;

в) надходження від первинного розміщення цінних паперів.

 

3. В бухгалтерському обліку дохід відображається в сумі;

а) справедливої вартості отриманих активів, або тих, які підлягають отриманню;

б) залишкової вартості отриманих активів або тих, що підлягають одержанню;

в) яка зазначена у відповідних документах, що супроводжують надходження коштів на підприємство.

 

4. До доходу від операційної діяльності не відноситься дохід від:

а) раніше списаних активів;

б) операційної курсової різниці;

в) участі в капіталі.

 

Тема 5. «Порядок формування центрів відповідальності і розробки нормативів на підприємстві»

Питання для самостійного вивчення:

1. Організація контролінгу в центрах відповідальності на підприємстві.

2. Поняття нормативів та значення нормування на підприємстві.

Довідковий матеріал.

Рішення питань розділення повноважень і взаємин між менеджерами різних рівнів пов'язане з формуванням структури підприємства, яка відображає склад і взаємозв'язок його підрозділів. Для забезпечення ефективного управління повноваження і відповідальність повинні бути чітко визначені і закріплені.

У сучасних організаційних структурах підприємств, що особливо застосовують концепцію контролінгу, виділяють центри відповідальності.

Центр відповідальності – це підрозділ підприємства, де відповідальною особою (менеджером) контролюється поява витрат, отримання прибутку, використання прибутку, що інвестується.

Вибір способу поділу організації на центри відповідальності визначається специфікою конкретного підприємства.

На підприємствах для аналізу роботи центрів відповідальності при використанні методу обліку за нормативними затратами розробляють сукупність норм і нормативів, якими керується підприємство у своїй роботі.

На основі встановлених норм можна завчасно визначити суму очікуваних витрат на виробництво та реалізацію продукції, обчислити собівартість одиниці виробу для визначення цін, а також скласти звіт про очікувані доходи майбутнього року.

Завдання для самостійної роботи:

Завдання 1. Виконати тестові вправи.

1. Основною метою обліку нормативних витрат є:

а) визначення точки беззбитковості;

б) точніший розподіл фактичних витрат;

в) визначення нормативної собівартості готової продукції.

 

2. Відхилення від норм за ціною основних матеріалів визначається як добуток від множення:

а) (фактична ціна – нормативні ціна)*фактична кількість витраченого матеріалу;

б) (фактична кількість – нормативна кількість матеріалу)*нормативна ціну;

в) (фактична ціна – нормативна ціна)*кількість матеріалу за нормою;

г) (фактична кількість – нормативна кількість матеріалу)*фактична ціна.

 

3. Відхилення від норм за використанням матеріалів визначають як добуток від множення:

а) (фактична ціна – нормативні ціна)*фактична кількість витраченого матеріалу;

б) (фактична кількість – нормативна кількість матеріалу)*нормативна ціну;

в) (фактична ціна – нормативна ціна)*кількість матеріалу за нормою;

г) (фактична кількість – нормативна кількість матеріалу)*фактична ціна.

 

МОДУЛЬ ІІ.

Управлінський облік як основа системи контролінгу. Методичний інструментарій оперативного та стратегічного контролінгу

Тема 6. «Мета, область застосування, переваги системи стандарт-кост»

Питання для самостійного вивчення:

1. Економічний зміст методу стандарт-кост. Умови застосування.

2. Переваги та недоліки методу стандарт-кост.

 

Довідковий матеріал.

„Стандарт-кост” – один із методів обліку повних витрат. Під системою „Стандарт-кост” розумієтьсярозробка норм-стандартів, складання стандартних калькуляцій та облік фактичних витрат з виявленням відхилень від стандартів.

В основі системи лежить принцип управління за відхиленнями, тобто основна увага менеджерів спрямовується на виявлення та аналіз відхилень від нормального ходу роботи з метою їх недопущення (рис. 2.1).

	Нормування витрат на фактичний вихід продукції, який зафіксований за кожним центром відповідальності

 

 

 

Рис. 2.1. Загальна схема обліку нормативних витрат

за методом “стандарт-кост”

Основним контрольним показником системи є відхилення від стандартів (нормативів).

Нормування витрат при використанні даного методу здійснюється таким чином, щоб можна було розрахувати нормативну собівартість кожного виробу та визначити загальну суму витрат за кожним центром відповідальності, який приймає участь у виробництві цих виробів.

Таким чином, у системі “стандарт-кост” нормативні та фактичні витрати відстежуються до центрів відповідальності, що надає можливість визначити відхилення від норм та відобразити їх в звіті по відповідному центу відповідальності для подальшого аналізу та прийняття заходів корегування.

 

Система “стандарт-кост” застосовуватися у всіх сферах підприємництва.

Переваги “стандарт-кост” у порівнянні з іншими методами обліку витрат:

- дозволяє заздалегідь визначити суму очікуваних витрат на виробництво та реалізацію продукції;

- достатньо проста техніка ведення обліку виробничих витрат та калькулювання собівартості продукції;

- може використовуватися для оцінки виконання встановленого замовлення;

- зменшує бухгалтерський штат, так як враховуються тільки відхилення від стандартів, а не всі витрати.

 

Завдання для самостійної роботи:

Завдання 1. Виконати тестові вправи.

1. У системі обліку нормативних витрат за методом стандарт-кост усі записи на рахунках запасів і витрат ведуться:

а) тільки за нормативами;

б) за нормативами, відхиленнями і разом (фактично);

в) тільки за фактичними витратами;

г) за фактичними витратами і відхиленнями від них.

 

2. Реалістично визначені наперед витрати прямих матеріалів, прямої праці та загальновиробничих витрат на одиницю продукції відомі як:

а) змінні витрати;

б) постійні витрати;

в) нормативні витрати;

г) періодичні витрати.

 

3. Нормативні витрати за методом стандарт-кост визначаються:

а) шляхом простої комбінації нормативних витрат по тих операціях, які потрібні для виробництва певного продукту;

б) за середньовиваженою собівартістю;

в) за методом ФІФО.