ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ДО САМОСТІЙНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО САМОСТІЙНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ

«КОНТРОЛІНГ»

для студентів факультету менеджменту і маркетингу денної форми навчання за

спеціальністю: 6.050200 «Менеджмент організацій»

 

Дніпропетровськ – 2010


Методичні рекомендації до самостійних занять з дисципліни „Контролінг” для студентів факультету менеджменту і маркетингу денної форми навчання за спеціальністю: 6.050200 «Менеджмент організацій». - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2010.- 37с.

 

Укладач: ст. викладач кафедри обліку і аудиту Саванчук Т.М.

Рецензент: к.е.н., доц. Бондарчук Н.В.

 

 

Методичні рекомендації присвячені питанням контролінгу на сільськогосподарських підприємствах різних організаційних форм. Методичні рекомендації містять довідковий матеріал, вправи, тести, за допомогою яких закріплюється самостійно вивчені теми та лекційний матеріал і набуваються практичні навички.

Призначені для студентів факультету менеджменту і маркетингу ОКР «Бакалавр», денної форми навчання спеціальністю: 6.050200 «Менеджмент організацій».

 

 

Затверджено на засіданні кафедри обліку і аудиту:

протокол № 12 від 10 січня 2010 року.

 

 

Схвалено науково-методичною радою факультету менеджменту та маркетингу ННІЕ:

протокол № 6 від „ 22 ” січня 2010 р.

 


ЗМІСТ

 

Вступ
1. Тематичний план та розрахунок годинного навантаження самостійної роботи студентів
2. Завдання самостійної роботи для підготовки до модульно-контрольних робіт
МОДУЛЬ І. Сутність, функції, види та основні завдання контролінгу. Характеристика об’єктів контролінгу
МОДУЛЬ ІІ. Управлінський облік як основа системи контролінгу. Методичний інструментарій оперативного та стратегічного контролінгу
МОДУЛЬ ІІІ. Бюджетування як інструмент контролінгу. Контролінг інвестиційних проектів
МОДУЛЬ ІV. Механізм реалізації функцій системи контролінгу на підприємстві. Прийняття управлінських рішень в контролінгу
3. Навчально-методична література

 

 


Вступ

Метою викладання дисципліниєформування системних знань з концептуальних основ управління сучасним підприємством на основі інтегрування, координування та спрямування діяльності різних служб та підрозділів підприємств на досягнення оперативних і стратегічних цілей.

Завданнями вивчення дисципліниє вивчення методів раціональної організації контролінгу на підприємствах на основі опанування методології оперативного, стратегічного контролінгу та контролінгу інвестиційних проектів; набуття навичок опрацювання і використання облікової інформації з метою проведення діагностики фінансово-господарського стану підприємництва та підтримки прийняття управлінських рішень.

Предметом дисципліниє процес оперативного та стратегічного управління підприємством як системою, спрямований на досягнення усіма структурними підрозділами стратегічних і поточних цілей та прийняття управлінських рішень з оптимізації співвідношення «витрати - обсяг - прибуток».

В результаті вивчення дисципліни студент повинен:

знати основи організації, правового та нормативного регулювання діяльності підприємства в цілому та відділу контролінгу зокрема.

вміти застосовувати теоретичні знання з контролінгу, складати та опрацьовувати документи, що застосовуються в процесі підготовки управлінських рішень, узагальнювати та опрацьовувати дані облікових регістрах та бухгалтерської і фінансової звітності, здійснювати аналіз показників діяльності підприємства.

Перелік забезпечуючих дисциплін: бухгалтерський облік, аудит, менеджмент, економіка підприємства.


1. Тематичний план та розрахунок годинного навантаження самостійної роботи студентів

 

№ теми Назва теми та окремих питань, винесених на самостійне вивчення Обсяг, год. Рекомендована література Вид контролю
МОДУЛЬ І. Сутність, функції, види та основні завдання контролінгу. Характеристика об’єктів контролінгу
«Історія виникнення та розвитку контролінгу як концепції ефективного управління підприємством» - Історія виникнення контролінгу в зарубіжних країнах. - Становлення контролінгу в Україні. 11с.5-21; 14с.7-10; 16с.10-14 Модульно-контрольна робота
«Система управління підприємством» - Організаційна функція менеджменту. - Поняття «організації». 2; 14; 37 Модульно-контрольна робота
«Класифікація витрат відповідно до П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати та П(С)БО 16 «Витрати» - Класифікація витрат за видами діяльності. - Класифікація витрат за елементами. - Класифікація витрат за функціональним призначенням. 39с.114-120; 41с.184-188 Модульно-контрольна робота
«Класифікація доходів відповідно до П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати та П(С)БО 15 «Доходи» - Класифікація доходів за видами діяльності. 39с.114-120; 40с.180-183 Модульно-контрольна робота
«Порядок формування центрів відповідальності і розробки нормативів на підприємстві» - Поняття нормативів та значення нормування на підприємстві. 8с.163-171; 16с.59-67 Модульно-контрольна робота
МОДУЛЬ ІІ Управлінський облік як основа системи контролінгу. Методичний інструментарій оперативного та стратегічного контролінгу
«Мета, область застосування, переваги системи стандарт-кост» - Економічний зміст методу стандарт-кост. Умови застосування. - Переваги та недоліки методу стандарт-кост. 8с.55-57; 20; 25; 33-36 Модульно-контрольна робота
«Сутність методу однорідних секцій» - Економічний зміст методу однорідних секцій. Умови застосування. - Переваги та недоліки методу однорідних секцій. 8с.54-55; 20; 25; 33-36 Модульно-контрольна робота
«Застосування методу нормативного розподілу постійних витрат» - Економічний зміст методу нормативного розподілу постійних витрат. Принципи застосування. - Переваги та недоліки методу нормативного розподілу постійних витрат. 8с.57-59; 20; 25; 33-36 Модульно-контрольна робота
«Особливості та порядок організації обліку витрат і результатів в системі директ-костинг» - Економічний зміст методу директ-костинг. Умови застосування. - Переваги та недоліки методу директ-костинг. 8с.69-82; 20; 25; 33-36 Модульно-контрольна робота
«Оцінка методів управлінського обліку для вирішення завдань контролінгу» 8; 20; 25; 33-36 Модульно-контрольна робота
МОДУЛЬ ІІІ Бюджетування як інструмент контролінгу. Контролінг інвестиційних проектів
«Експертна діагностика фінансово-господарського стану підприємства» - Цілі, завдання, зміст експертної діагностики фінансово-господарського стану підприємства. - Методи експертної діагностики. 2; 9; 12; 26; 45 Модульно-контрольна робота
«Аналіз вузьких місць на підприємстві. Функціонально – вартісний аналіз» - Завдання аналізу вузьких місць на підприємстві. - Методика функціонально – вартісного аналізу 3-4; 13; 28 Модульно-контрольна робота
«Процес створення системи контролінгу інвестицій та його етапи» - Поняття інвестицій та інвестиційних проектів. 6с.39-42 Модульно-контрольна робота
«Поняття сегментів бізнесу та звітність за сегментами» - Основні положення П(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами» 39; 42с.63-72 Модульно-контрольна робота
«Трансфертна ціна та методи її розрахунку» - Сутність трансфертної ціни та область застосування - Методика розрахунку трансфертної ціни 8с.167-169; 33-35 Модульно-контрольна робота
МОДУЛЬ ІV Механізм реалізації функцій системи контролінгу на підприємстві. Прийняття управлінських рішень в контролінгу
«Організаційні форми та структури управління підприємством» - Поняття «ланка управління» та «рівень управління». - Елементи організаційної структури управління. 37с.28-63 Модульно-контрольна робота
«Механізм впровадження системи контролінгу в структуру управління підприємством» - Вимоги до створення служби контролінгу на підприємстві. 16с.230-248 Модульно-контрольна робота
«Автоматизація контролінгу з використанням ПЕОМ» - Сучасні засоби автоматизації аналітичної роботи. 7; 14 Модульно-контрольна робота  
«Формування аналітичного і регулятивного блоку в системі контролінгу» - Завдання аналітичного і регулятивного блоку. - Призначення даних блоків в системі контролінгу 16с.215-224 Модульно-контрольна робота
«Вимоги до критеріїв прийняття управлінських рішень». 37 с.205-254 Модульно-контрольна робота
  В с ь о г о:    

 


2. Завдання самостійної роботи для підготовки до модульно-контрольних робіт

Довідковий матеріал.

Виникнення контролінгу (як нової концепції управління) пов'язують з бурхливим промисловим ростом, особливо в США, в кінці ХІХ – початку ХХ століття, розвитком ринкової економіки (ускладнюється продукція і виробництво, ростуть розміри підприємств, виникають транснаціональні компанії, підвищується динамізм ринку, збільшуються обсяги управлінської інформації і т.п.).

Ускладнення орієнтації підприємства в ринковому середовищі привело не просто до зростання ролі управління, а до якісних змін у всій структурі й методах управління, що вимагає розробки методів виробничого обліку і точнішого фінансового контролю. Ці можливості були надані обчислювальною технікою, що бурхливо розвивалася.

У другій половині ХХ століття досить швидко відбувається процес інтеграції традиційних методів обліку, аналізу, нормування, планування і контролю в єдину систему отримання, обробки і узагальнення інформації і ухвалення на її основі управлінських рішень, систему, яка управляє підприємством, будучи зорієнтована на досягнення не тільки оперативної (поточної) мети у вигляді отримання прибутку того або іншого розміру, але і на глобальні стратегічні цілі: виживання, екологічний нейтралітет, збереження робочих місць і т.п., систему, в якій переважаючим стає не вузьке, конкретне мислення управлінців, а комплексне, системне рішення проблем, що виникають перед підприємством.

Контролінг – поняття досить складне. У останньому німецькому виданні «Лексикону економіки підприємства» він визначений як концепція інформації і управління. Якнайповніше система контролінгу як система управління вперше була описана і застосована в США. Звідси семантичне значення терміну «контролінг» ( від англ. to control – управляти) і похідних або пов'язаних з ним понять, наприклад, контролер – керівник служби контролінгу або особа, що виконує ці функції.

Завдання для самостійної роботи:

Завдання 1:Виконати тестові вправи.

1. Контролінг як система управління уперше був описаний та застосований у:

а) Сполучених Штатах Амеріки;

б) Великобританії;

в) Франції;

г) Германії.

 

2. Поняття “контролінг” походить від:

а) англійського – to сontrol;

б) французького – la controlien;

в) німецького – das controle;

г) українського – контролювати;

д) російського – контроль.

 

3. Яка з перелічених країн першою почала застосовувати термін “контролінг”:

а) США;

б) Росія;

в) Франція;

г) Великобританія.

 

4. В Україні використовують поняття:

а) як контролінг, так і управлінський облік;

б) тільки контролінг;

в) тільки управлінський облік;

г) не використовують жодного.

 

Завдання 2. Скласти історичну довідку про розвиток контролінгу в Україні.

 

Довідковий матеріал.

Організаційна функція управління – це процес створення раціональної та продуктивної структури підприємства.

Сучасні крупні фірми - це національні та багатофункціональні компанії, які вкладають капітали в різні галузі і мають підприємства в багатьох країнах світу. У складі крупних фірм є десятки наукових лабораторій, складна система матеріально-технічного постачання та збуту, яка охоплює багаточисельних агентів, підприємства технічного обслуговування тощо. Для ефективного функціонування таких фірм необхідно, перш за все, досконалі внутрішні зв’язки. Об’єднання різних частин фірми в єдине ціле забезпечується організаційною функцією менеджменту.

Системний підхід розглядає організацію як множину взаємопов’язаних і певним чином упорядкованих компонентів, що забезпечує цілісність організації та її взаємозв’язок з зовнішнім середовищем.

Поняття «організація» включає такі пов’язані між собою елементи:

- мета, завдання;

- групування завдань для визначення видів робіт;

- групування видів робіт у відповідних підрозділах згідно з метою організації;

- делегування повноважень, розподіл відповідальності та визначення числа рівнів ієрархії управління;

- створення організаційного клімату, який спонукає працівників активно працювати для досягнення мети організації;

- проектування системи комунікацій, здатної забезпечити прийняття ефективних рішень, їх контролю та координації;

- побудова єдиної організаційної системи, що забезпечує внутрішнє узгодження всіх елементів організації, адаптацію до змін зовнішнього середовища.

 

Завдання для самостійної роботи:

Завдання 1:Виконати тестові вправи.

1. Управлінська функція контролінгу полягає у:

а) контролі рівноваги показників прибуток – витрати;

б) своєчасному наданні інформації керівництву для прийняття рішень по коригуванню стратегії;

в) переоцінці стратегії, коригуванню реалізації цілей та зміні цілей;

г) поточному аналізі та регулюванні плановими та фактичними показниками.

 

2. Контролінг є підсистемою системи:

а) управління матеріальними ресурсами;

б) управління людськими ресурсами;

в) управління процесом прийняття управлінських рішень;

г) управління соціальною діяльністю підприємства;

д) управління інноваційною діяльністю підприємства.

 

3. Контролінг замінює управління підприємством?

а) ні, він тільки переводить його на якісно новий рівень;

б) здебільшого так;

в) безперечно ні;

г) частково.

 

4. Концепція, орієнтована на управлінську інформаційну систему, зумовлює створення загальної ...:

а) інформаційної системи підприємства;

б) системи автоматизації звітності;

в) системи автоматизації управління підприємством;

г) системи обліку та коректування відхилень.

Завдання 2. На основі опрацьованої літератури визначити, що є практичним результатом впровадження та виконання організаційної функції менеджменту на сільськогосподарському підприємстві.

 

Довідковий матеріал.

Розглядаючи контролінг в цілому як систему управління прибутком, не можна забувати про витрати, понесені або плановані в результаті здійснення господарської діяльності підприємства. Одним з основних шляхів забезпечення зростання прибутку є раціональне використання і зниження витрат на виробництво продукції (собівартість). За розміри витрат на підприємстві несуть відповідальність менеджери різних рівнів (центрів відповідальності).

Інформація про витрати необхідна для контролю, управління, планування, ціноутворення, ухвалення управлінських рішень. У кожному конкретному випадку потрібний певний обсяг інформації про витрати.

Витрати достатньо різноманітні, тому для управління ними дуже важлива їх класифікація.

Вітчизняні стандарти бухгалтерського обліку витратами звітного періоду визнають або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства, при умові, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

За видами діяльності витрати поділяють на витрати від звичайної та надзвичайної діяльності. Звичайна діяльність, в свою чергу, поділяється на операційну, фінансову та інвестиційну. П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» визначає які витрати несе підприємство здійснюючи вказані види діяльності.

Відповідно витрати , пов’язані з операційною діяльністю, групуються за економічними елементами – матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати, а також за функціональним призначенням: витрати виробництва, витрати на управління, збут та інші операційні витрати. Групування витрат за елементами представлено на рис.1.1.

 

 
 

 


Витрати палива та електроенергії

     
 
 
 

 


Рис. 1.1. Групування витрат за елементами

 

 

Завдання для самостійної роботи:

Завдання 1:Виконати тестові вправи.

1. Із наведеного переліку елементами витрат є:

а) матеріальні затрати;

б) загальновиробничі витрати;

в) витрати на оплату праці;

г) втрати від браку;

д) амортизаційні відрахування.

 

2. До прямих належать витрати, які:

а) здійснюються регулярно;

б) обчислюються за встановленими нормами;

в) безпосередньо відносяться на окремі види продукції;

г) покладені в основу технології виготовлення продукції;

д) є постійними.

 

3. До постійних належать витрати, величина яких:

а) є незмінною для різних видів продукції;

б) залишається постійною на одиницю продукції;

в) зростає зі збільшенням обсягу виробництва;

г) не залежить від зміни обсягу виробництва в межах певної виробничої потужності підприємства;

д) залежить від зміни норм.

 

4. Із наведеного переліку витратами за функціональним призначенням є :

а) матеріальні затрати;

б) витрати на збут;

в) витрати на оплату праці;

г) адміністративні витрати ;

д) амортизаційні відрахування.

 

5. Згідно з Положенням (стандартом.) бухгалтерського обліку під витратами розуміють:

а) зменшення економічних вигід внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу;

б) збільшення економічних вигод внаслідок збільшення активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу;

в) зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до збільшення власного капіталу.

 

6. Якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходами певного періоду, вони відображаються у складі:

а) витрат майбутніх періодів;

б) адміністративних витрат;

в) витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

7. За способом включення до собівартості витрати можуть бути:

а) змінними та постійними;

б) прямими та непрямими;

в) поточними та одноразовими.

 

8. Групування витрат за економічними елементами здійснюється на підприємствах:

а) промисловості;

б) сільського господарства;

в) всіх галузей економічної діяльності.

 

Завдання 2. ТОВ "Колос" щомісяця сплачує за користування телефонним зв'язком 500 грн плюс 0,2 грн за кожний дзвінок. Упродовж січня було 6000 дзвінків, а в лютому 5000 дзвінків.

Необхідно:

1. Розрахувати витрати готелю на користування телефоном у січні та лютому.

2. Розрахувати витрати на один дзвінок у січні та лютому.

3. Розподілити витрати за січень на постійні та змінні.

4. Визначити середні витрати на дзвінок у січні.

Довідковий матеріал.

Вітчизняні стандарти бухгалтерського обліку доходами звітного періоду визнають збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів, або зменшення зобов’язань, що призводять до зростання власного капіталу підприємства ( крім зростання капіталу за рахунок внесків власників), при умові, що ці доходи можуть бути достовірно оцінені.

За видами діяльності доходи поділяють на доходи від звичайної та надзвичайної діяльності. Звичайна діяльність, в свою чергу, поділяється на операційну, фінансову та інвестиційну. Відповідно до П(С)БО 15 «Доходи» та П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» доходи класифікують за джерелами їх надходження від вказаних видів діяльності.

 

Завдання для самостійної роботи:

Завдання 1:Виконати тестові вправи.

1. Доходи включаються до складу об'єктів облікового процесу на підставі наступних принципів бухгалтерського обліку:

а) автономності;

б) нарахування та відповідності;

в) періодичності.

 

2. Не визнаються доходами:

а) суми одержаних грантів та субсидій;

б) суми від списання кредиторської заборгованості;

в) надходження від первинного розміщення цінних паперів.

 

3. В бухгалтерському обліку дохід відображається в сумі;

а) справедливої вартості отриманих активів, або тих, які підлягають отриманню;

б) залишкової вартості отриманих активів або тих, що підлягають одержанню;

в) яка зазначена у відповідних документах, що супроводжують надходження коштів на підприємство.

 

4. До доходу від операційної діяльності не відноситься дохід від:

а) раніше списаних активів;

б) операційної курсової різниці;

в) участі в капіталі.

 

Довідковий матеріал.

Рішення питань розділення повноважень і взаємин між менеджерами різних рівнів пов'язане з формуванням структури підприємства, яка відображає склад і взаємозв'язок його підрозділів. Для забезпечення ефективного управління повноваження і відповідальність повинні бути чітко визначені і закріплені.

У сучасних організаційних структурах підприємств, що особливо застосовують концепцію контролінгу, виділяють центри відповідальності.

Центр відповідальності – це підрозділ підприємства, де відповідальною особою (менеджером) контролюється поява витрат, отримання прибутку, використання прибутку, що інвестується.

Вибір способу поділу організації на центри відповідальності визначається специфікою конкретного підприємства.

На підприємствах для аналізу роботи центрів відповідальності при використанні методу обліку за нормативними затратами розробляють сукупність норм і нормативів, якими керується підприємство у своїй роботі.

На основі встановлених норм можна завчасно визначити суму очікуваних витрат на виробництво та реалізацію продукції, обчислити собівартість одиниці виробу для визначення цін, а також скласти звіт про очікувані доходи майбутнього року.

Завдання для самостійної роботи:

Завдання 1.Виконати тестові вправи.

1. Основною метою обліку нормативних витрат є:

а) визначення точки беззбитковості;

б) точніший розподіл фактичних витрат;

в) визначення нормативної собівартості готової продукції.

 

2. Відхилення від норм за ціною основних матеріалів визначається як добуток від множення:

а) (фактична ціна – нормативні ціна)*фактична кількість витраченого матеріалу;

б) (фактична кількість – нормативна кількість матеріалу)*нормативна ціну;

в) (фактична ціна – нормативна ціна)*кількість матеріалу за нормою;

г) (фактична кількість – нормативна кількість матеріалу)*фактична ціна.

 

3. Відхилення від норм за використанням матеріалів визначають як добуток від множення:

а) (фактична ціна – нормативні ціна)*фактична кількість витраченого матеріалу;

б) (фактична кількість – нормативна кількість матеріалу)*нормативна ціну;

в) (фактична ціна – нормативна ціна)*кількість матеріалу за нормою;

г) (фактична кількість – нормативна кількість матеріалу)*фактична ціна.

 

МОДУЛЬ ІІ.

Довідковий матеріал.

„Стандарт-кост” – один із методів обліку повних витрат. Під системою „Стандарт-кост” розумієтьсярозробка норм-стандартів, складання стандартних калькуляцій та облік фактичних витрат з виявленням відхилень від стандартів.

В основі системи лежить принцип управління за відхиленнями, тобто основна увага менеджерів спрямовується на виявлення та аналіз відхилень від нормального ходу роботи з метою їх недопущення (рис. 2.1).

       
 
Нормування витрат на фактичний вихід продукції, який зафіксований за кожним центром відповідальності
   
 

 

 

 
 

 


Рис. 2.1. Загальна схема обліку нормативних витрат

за методом “стандарт-кост”

Основним контрольним показником системи є відхилення від стандартів (нормативів).

Нормування витрат при використанні даного методу здійснюється таким чином, щоб можна було розрахувати нормативну собівартість кожного виробу та визначити загальну суму витрат за кожним центром відповідальності, який приймає участь у виробництві цих виробів.

Таким чином, у системі “стандарт-кост” нормативні та фактичні витрати відстежуються до центрів відповідальності, що надає можливість визначити відхилення від норм та відобразити їх в звіті по відповідному центу відповідальності для подальшого аналізу та прийняття заходів корегування.

 

Система “стандарт-кост” застосовуватися у всіх сферах підприємництва.

Переваги “стандарт-кост” у порівнянні з іншими методами обліку витрат:

- дозволяє заздалегідь визначити суму очікуваних витрат на виробництво та реалізацію продукції;

- достатньо проста техніка ведення обліку виробничих витрат та калькулювання собівартості продукції;

- може використовуватися для оцінки виконання встановленого замовлення;

- зменшує бухгалтерський штат, так як враховуються тільки відхилення від стандартів, а не всі витрати.

 

Завдання для самостійної роботи:

Завдання 1.Виконати тестові вправи.

1. У системі обліку нормативних витрат за методом стандарт-кост усі записи на рахунках запасів і витрат ведуться:

а) тільки за нормативами;

б) за нормативами, відхиленнями і разом (фактично);

в) тільки за фактичними витратами;

г) за фактичними витратами і відхиленнями від них.

 

2. Реалістично визначені наперед витрати прямих матеріалів, прямої праці та загальновиробничих витрат на одиницю продукції відомі як:

а) змінні витрати;

б) постійні витрати;

в) нормативні витрати;

г) періодичні витрати.

 

3. Нормативні витрати за методом стандарт-кост визначаються :

а) шляхом простої комбінації нормативних витрат по тих операціях, які потрібні для виробництва певного продукту;

б) за середньовиваженою собівартістю;

в) за методом ФІФО.

 

Довідковий матеріал.

Методологія обліку повних витрат за методом однорідних секцій полягає в тому, що підприємство поділяють на однорідні секції (цехи, відділи, служби), розподіляють між ними непрямі витрати, визначають по кожній секції суму витрат, яку відносять на продукцію чи замовлення, у процесі виробництва яких були використані послуги відповідної секції.

Перевагою методу однорідних секцій є те, що витрати, загальні для кількох секцій, розподіляються між ними за базами які відповідають характеру певного виду загальних затрат.

Недоліками методу однорідних секцій є: великий обсяг облікової роботи, умовність однорідних секцій, відсутність можливості проаналізувати постійні і змінні витрати.

 

Завдання для самостійної роботи:

Завдання 1. Встановити, що може бути базою розподілу між однорідними секціями витрат на

а) амортизацію;

б) страхування;

в) орендну плату;

г)утримання і ремонт устаткування.

Завдання 2. Визначити чому при застосуванні методу однорідних секцій відсутня можливість проаналізувати постійні і змінні витрати.

 

Довідковий матеріал.

Метод нормативного розподілу постійних витрат є перехідним від методів калькулювання повної до калькулювання неповної собівартості продукції.

Цей метод ґрунтується на таких принципах:

- чітке розмежування в собівартості постійних і змінних витрат;

- визначення нормативного рівня діяльності підприємства і його підрозділів;

- включення в собівартість продукції постійних витрат залежно від фактично досягнутого рівня діяльності;

- відображення в обліку додаткових витрат через зниження рівня діяльності або зниження витрат у зв’язку з підвищенням ефективності.

Використання цього методу дає можливість визначити вплив зміни обсягу діяльності на структуру собівартості одиниці продукції. Є і певні недоліки: важко встановити нормальний обсяг діяльності, метод не пов’язаний з ринковими коливаннями цін та інше.

 

Завдання для самостійної роботи:

Завдання 1. Підприємство використовує для калькулювання собівартості продукції метод нормативного розподілу постійних витрат. За встановленого нормального рівня діяльності підприємство має виробляти 20000 буханок хліба за місяць. В поточному місяці вироблено 18300 буханок. Фактична сума постійних витрат даної секції виробництва склала 5600 грн. Визначити суму постійних витрат, що відноситься на собівартість продукції секції та суму витрат, яка списується на загальний результат по підприємству.

 

Довідковий матеріал.

В основу організації обліку за системою директ-костинг покладена класифікація витрат по їх відношенню до обсягу виробництва (постійні та змінні).

Головна особливість системи – собівартість враховується та планується лише за змінними витратами. За змінними витратами оцінюються також залишки готової продукції на складах та залишки незавершеного виробництва. Постійні витрати збираються на окремому рахунку та періодично списуються у дебет рахунку фінансових результатів.

Система “директ-кост” має два варіанти:

- простий “директ-кост” – в обліку використовуються дані лише про змінні витрати;

- розвинений “директ-кост” – до собівартості включаються змінні витрати та прямі постійні витрати на виробництво та реалізацію продукції.

Переваги “директ-кост”:

1) простота та об’єктивність калькулювання собівартості (не потрібно умовно розподіляти постійні витрати);

2) можливість порівняння собівартості різних періодів за змінними витратами, абсолютним та відносним маржам;

3) можливість встановлення зв’язків та пропорцій між витратами та об’ємами виробництва;

4) дозволяє керівництву звернути увагу на зміну маржинального доходу як по організації в цілому, так і по різним виробам; виявити вироби з найбільшою рентабельністю;

5) дозволяє знаходити найбільш вигідні комбінації ціни та обсягу, проводити ефективну політику цін;

6) спрощує нормування, планування, облік та контроль, тому що зменшує число статей витрат;

7) дозволяє контролювати величину постійних (накладних) витрат;

8) розширює аналітичні можливості обліку.

Недоліки:

1) труднощі при поділу витрат на постійні та змінні;

2) не дає відповіді на питання, яка повна собівартість продукції(потребується додатковий розподіл умовно-постійних витрат).

3) ведення обліку собівартості за скороченою номенклатурою статей не відповідає вимогам вітчизняного обліку.

 

Завдання для самостійної роботи:

Завдання 1. Визначте основні відмінності системи обліку витрат „директ-кост” і „стандарт-кост”. Результат оформіть у вигляді таблиці.

Завдання 2.Виконати тестові вправи.

1. Маржинальний дохід - це:

а) виручка (дохід від продажу товарів, послуг):

б) різниця між виручкою і сумою змінних витрат;

в) різниця між виручкою і сумою постійних витрат;

г) різниця між виручкою і загальною сумою всіх витрат.

 

2. Система директ-костингу базується на класифікації витрат на:

а) прямі і непрямі;

б) постійні і змінні;

в) основні і накладні;

г) прості і комплексні.

 

3. Простий директ-костинг заснований на використанні в обліку даних:

а) про прямі і непрямі витрати;

б) про змінні і постійні витрати;

в) тільки про змінні витрати;

г) про змінні витрати та прямі постійні витрати на виробництво.

 

4. Розвинений директ-костинг заснований на використанні в обліку даних:

а) про прямі і непрямі витрати;

б) про змінні і постійні витрати;

в) тільки про змінні витрати;

г) про змінні витрати та прямі постійні витрати на виробництво.

 

Довідковий матеріал.

Частина системи бухгалтерського обліку, яка забезпечує потреби управління в інформації, називається управлінським обліком. До такої інформації відносяться дані про витрати на виробництво, собівартість продукції та її окремих видів, рентабельності випуску та результатах реалізації продукції, робот та послуг.

Управлінський облік призначений для вирішення внутрішніх завдань управління підприємством. По своїй суті він є інформаційною базою контролінгу підприємства

Система управлінського обліку – це система обліку, що забезпечує калькулювання і контроль собівартості об’єктів витрат.

У загальному вигляді система управлінського обліку має 2 стадії (рис.2.2).

 
 

 

 


Рис. 2.2. Загальна схема управлінського обліку

 

З обліком витрат на виробництво безпосередньо пов’язано калькулювання собівартості продукції, в процесі якого відбувається групування витрат в залежності від об’єкту витрат.

Організація обліку в системі контролінгу залежить від організаційної структури підприємства та функціонування системи управління підприємством.

 

Завдання для самостійної роботи:

Завдання 1.Визначити особливості формування інформації в управлінському обліку з метою забезпечення системи контролінгу на підприємстві.

Завдання 2. Визначте фактори, які визначають вибір підсистеми управлінського обліку.

 

МОДУЛЬ ІІІ.

Довідковий матеріал.





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.221.159.255 (0.059 с.)