Поет, лауреатка, методист, ткаля, стюард, бібліотекар, дипломниця, майстер, хірург, кравець, лаборант, швачка, заступник, професор, стенографістка, касирка, мер, прем’єр, митник, абітурієнтка.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Бабич Н.Д. Ділова українська мова. – Чернівці, 1996.

5.Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – Київ, 1997.

 

Тема 4.2.: Синтаксичні норми сучасної літературної мови у професійному спілкуванні. Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні

ЗНАТИ синтаксичні аспекти професійного мовлення, основні форми викладу матеріалу, структуру речень і словосполучень, труднощі координування підмета з присудком

1. Особливості творення синтаксичних конструкцій

Синтаксичні норми – це загальноприйняті правила побудови синтаксичних конструкцій, які вивчає синтаксис.

Основною одиницею синтаксису є речення як мінімальна комунікативна одиниця. За структурою речення поділяються на прості і складні (сполучникові та безсполучникові).

Використання синтаксичних конструкцій у діловому мовленні характеризується певними особливостями. Для документів властивий розповідний характер висловлювання. У них використовується прямий порядок розміщення членів речення, при якому підмет стоїть перед присудком, узгоджене означення перед означуваним словом, неузгоджене після означуваного слова, додаток після слів, від яких залежить, обставина в різних місцях речення залежно від значення, способу вираження, напр.: Спеціальний стаж іноді підтверджується показаннями свідків. У діловому стилі допускається розташування присудка перед підметом у словах автора, які розривають пряму мову або стоять після неї, а також у реченнях, на початку яких є обставинні слова, напр.: “У Володимирі-Волинському працює сьогодні біля 1200 підприємств”, – інформує міський голова Дмитро Петрович Кравчук; На території України діють норми безплатної видачі робітникам спеціального одягу.

Тексти офіційно-ділового стилю містять прості речення, часто складні з підрядними з’ясувальними, означальними, мети, умови. Прості й складні речення можуть ускладнюватися відокремленими, однорідними членами, вставними словами й виразами та ін. У реченнях вживаються пасивні структури з дієсловами на -ться, інфінітивні конструкції, наказові форми дієслів, безособові форми на -но, -то, словосполучення дієслівного типу, дієприкметникові, дієприслівникові звороти, пряма мова з метою посилання на прийняті закони, видані розпорядження, напр.: проект обговорюється, здійснити обмін, затверджено на засіданні, взяти на себе зобов’язання, зважаючи на відзначене, хочемо висловити думку; питання, розглянуте на зборах.

Сполучуваність слів. Вживання прийменників

Словосполучення – це поєднання двох або більше повнозначних слів синтаксичним зв’язком.

Між словами у словосполученні існують такі типи зв’язку: узгодження (головне слово узгоджується із залежним в роді, числі, відмінку, напр.: вирішене питання), керування (головне слово вимагає від залежного певної форми, напр.: наказ керівника), прилягання (головне слово сполучається із прислівником, дієприслівником або інфінітивом, напр.: завершувати пізно). Найбільш складними є словосполучення зі зв’язком керування, а особливо ті, які мають прийменники. Для уникнення помилок в побудові таких словосполучень слід пам’ятати, що після прикметників у вищому ступені порівняння вживаються прийменники від, за, сполучник ніж, напр.: дорожчий за золото; після прикметників багатий, скупий, хворий тощо перед іменником вживається прийменник на, напр.: бідний на знання; при числівниках 2, 3, 4 іменник стоїть у Н.в. мн., а при числівниках півтора, півтори – у Р.в. одн., напр.: чотири місяці, півтора дня, півтори години.

У багатьох випадках можлива синонімічна взаємозаміна безприйменникових словосполучень прийменниковими, одним словом і навпаки, напр.: книжкова крамниця, крамниця з книжками, книгарня. Для ділового стилю української мови характерні часто повторювані усталені словосполучення дієслівного типу, у яких вибір прийменників неможливий, напр.: витрати на, відрахування на, винагорода за, покладатися на, у відповідь на, у відповідності з, відповідно до, у зв’язку з, згідно з, на додаток до тощо.

За прийменниками в українській мові традиційно закріплені такі значення: просторове (в, у, на, з, над, перед, вздовж, при, до тощо), часове (за, у, до, о, через, над, з тощо), причинове (з, від, через, в силу, з нагоди, завдяки, всуперед тощо), мети (для, на, заради), порівняння (проти тощо). Для ділового мовлення важливим є правильне вживання прийменника по, особливо тоді, коли мова йде про переклад російських словосполучень українською мовою. Російські сполуки з прийменником по перекладаються в українській мові словосполученнями з прийменниками за, з, на, для, після, у, по та безприйменниковими, н-д: за свідченням, з ініціативи, на замовлення, для складання, після одержання, у справах, повідомити телефоном.

Правильно: Неправильно:

згідно з наказом згідно наказу

відповідно до інструкції у відповідності з інструкцією

проректор з наукової роботи проректор по науковій роботі

лекція з математики лекція по математиці

повідомити факсом повідомити по факсу

робота за сумісництвом робота по сумісництву

після розгляду заяви по розгляді заяви

незважаючи на це не дивлячись на це

досвід (щодо) розроблення досвід по розробці

комісія з питань комісія по питанням

на замовлення по замовленню

за формою по формі

за допомогою при допомозі

за наявності, у разі при наявності

тому що, оскільки так як

деякою мірою в деякій мірі

завод, що виробляє завод по виробництву

залежно від в залежності від

 

Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні

ЗНАТИ синтаксичні аспекти професійного мовлення, основні форми викладу матеріалу, структуру речень і словосполучень, труднощі координування підмета з присудком

Керування – один із способів поєднання слів, при якому головне слово вимагає конкретної відмінкової форми залежного слова, тобто керує його формою. Труднощі у правильному виборі відмінка виникають тоді, коли:

1. Слова-синоніми керують різними відмінками: повідомити + дав.відм. (директору); інформувати + род.відм. (директора);

2. Змішують форми укр. і рос. словосполучень: укр. дякувати + дав.відм. (вам), рос. благодарить + винит.падеж (вас).

Дієслівне керування: вживати заходів, ліків

завдавати, завдати }+род.в. прикростей

зазнавати, зазнати нападу, невдачі

 

запобігати, запобігти + дав.відм. – аваріям, злочинам;

опанувати + знах.відм. – професію, предмет;

оволодіти + оруд.відм. – прфесією, майном;

 

бачити, чути на власні очі

чути }+на+знах.відм. на власні вуха

хворіти на ангігу

слабувати на очі

 

+ знах.відм. участь, факти

заперечувати }

+ дав.відм. домандиру, йому

 

ігнорувати + знах.відм. пропозицію, погляд

 

наголошувати +на+місц.відм. помилках, головному

 

читати англійською мовою

говорити }+ орудн.відм. українською мовою

повідомляти телефоном

їхати тролейбусом

 

Іменники, утворені від дієслів, теж можуть вимагатипевних відмінків (іменне керування):

опанування+род.відм. дисципліни, курсу

оволодіння+орудн.відм. знаннями

освоєння+ род.відм. спеціальності

запобігання+дав.відм. злочинним замахам

Існують інші випадки іменного керування. Наприклад, іменник ПАМ’ЯТНИК вимагає давального відмінка: пам’ятник Шевченкові, Фрінкові, загиблим воїнам.

В українській мові є ряд прикметників, які теж керують формою іншого слова (прикметникове керування):

хворий на грип

багатий }+на+знах.відм. на ідеї

високий на зріст

 

характерний+ для+ род.відм. для ситуації

притаманний+ дав.відм. автору

властивий+ дав.відм. професії, йому

свідомий+ род.відм. свого значення, ролі

Конкретної форми слова вимагають також прийменники прислівникового походження. Так, слова ВСУПЕРЕЧ і ЗАВДЯКИ вимагають дав.відм.: всупереч умовам, вимогам; завдяки клопотанню, узгодженості.

 

Складні випадки керування

Синтаксичні норми часто пов'язані зі способом підрядного зв'язку слів у словосполученні - керуваннням. Керування - синтаксичний зв'язок слів, при якому залежне слово має той відмінок, якого вимагає головне слово. Моделі поєднання слів таким підрядним зв'язком відо­бражають специфіку мови, закономірності сполучуваності слів.

Керування може бути пряме (безприйменникове) - одержати рек­ламації, обирати депутата і опосередковане (прийменникове), тобто залежне слово приєднується до головного за допомогою прийменника - одержати від заводу, чекати на подругу. Воно також буває сильне і слабке. При сильному керуванні - наявність залежного слова зумов­люється семантикою керуючого слова (читати книжку, виконати до­ручення, скаржитися на втому), слабкому - виступає між словами, між якими зв'язок, хоч і можливий, але зовсім не обов'язковий (пода­рунок від брата, подарунок для брата)⁵.

Типові порушення в побудові словосполучень, пов'язаних зв'язком керування, є результатом низького мовно-культурного рівня, недостат­нього знання української мови. Перевірте, наприклад, чи правильні від­мінки вживаєте: завідувач кафедри, командувач армії, згідно з наказом, відповідно до розкладу, усупереч проханню, ужити заходів. Складни­ми випадками керування, що можуть призвести до помилок, є:

1) близькозначні слова-синоніми можуть вимагати різних відмінків:
оволодіти (чим?) англійською мовою - опанувати (що?) англійську мову

навчатися (чого?) мови - вчити (що?) мову властивий (кому?) - характерний (для кого?) багата (на що?) - славиться (чим?) сповнений (чого?) - наповнений (чим?) дорівнювати (чому?) -рівнятися (на що?) торкатися (чого?) - доторкатися (до чого?) знущатися (з кого?) - збиткуватися (над ким?) та ін.;

2) слова-пароніми мають не тільки різне значення, а й різне керу-
вання (чи можливості керування):

оснований (на чому?) на правилах - заснований (ким?) науковцем повстати (на що? проти чого?) на боротьбу - постати (перед чим?) перед очима;

стилізований (під що?) під старовину — стилістичний аспект форсувати (що?) справу - форсити (чим?) модним взуттям переможений (у чому?) у змагати - переможний наступ підсумовувати ( що?) витрати — сумувати (за чим?) за літами та ін.;

3) нерозрізнення керування в українській і російській мовах: одна-
кове за значенням дієслово у різних мовах може вимагати від додатків
неоднакових відмінкових форм:

дякувати (кому?) учителеві - благодарить (кого?) учителя завдавати (чого?) шкоди - причинять (что?) вред постачати (що?) зброю - снабжать (чем?) оружием потребувати (чого?) ліків - нуждаться (в чем?) в лекарствах наслідувати (кого?) актора - подражать (кому?) актеру вибачте (кому?) мені - извините (кого?) меня повідомити (кого?) його - сообщить (кому?) ему навчити (чого?) грамоти - научить (чему?) грамоте набути (чого?) досвіду — приобрести (что?) опит не минути (чого?) кари - не уйти (от чего?) от наказаная не перебирати (чого?) висловів — не стесняться (в чем?) в вира­женнях

припадати (до чого?) до душі - приходиться (по чем?) по душе радіти (за кого? з чого?) - радоваться (кому? чему?) та ін.;

4) неправильне використання прийменників. Вони можуть бути зай-
ві, напр.:

декларуючи про передачу землі — треба декларуючи передачу землі майте про це на увазі - треба майте це на увазі вага досягає до 60 кг - треба вага досягає 60 кг немає сумнівів про те, що... — треба немає сумнівів, що... не поступаються за рівнем — треба не поступаються рівнем повниться від щастя - треба повниться щастям та ін., або, навпаки, правильними будуть конструкції з прийменниками, напр.:

скупий словами - треба скупий на слова хворий грипом - треба хворий на грип

уболівання нашою долею - треба уболівання за нашу долю та ін.;

5) помилки у прийменниковому керуванні дуже часто стосуються
вживання прийменника по і пов'язані з упливом російських конструк-
цій, у яких є цей прийменник. Варто запам'ятати основні відношення,
які виражає прийменник по в українській мові. Він може означати зо-
крема мету дії (піти по гриби, по воду, по хліб, по молоко, по лікаря),
місце і напрямок дії (по всій долині, рух по поверхні, покотитися по
підлозі), вказувати на сферу діяльності (колеги по роботі, подруги
по навчанню), на кількісні відношення (по 10 осіб у групі, по 8 годин
на добу). У багатьох випадках використання прийменника по непра-
вильне, замість нього потрібно вживати інші прийменники або взагалі

безприйменникову конструкцію. Наведімо приклади типового пере­кладу російських прийменникових структур:

а) прийменником з:

лекции по математике - лекції з математики

конференция по жономической статистике - лекції з економічної статистики

по вине подчиненного - з вини підлеглого

проректор по научной работе - проректор з наукової роботи

исследования по проблеме безработици - дослідження з проблеми безробіття

по многим причинам - з багатьох причин

по инициативе предприятия - з ініціативи підприємства

по всякому поводу - з усякого приводу

по необходимости - з (доконечної) потреби

по техническим причинам - з технічних причин

б) прийменником за:

по итогам квартала - за підсумками кварталу по указанию декана - за вказівкою декана по приказу ректора - за наказом ректора по специальности - за фахом

по собственному желанию - за власним бажанням

работать по совместительству - працювати за сумісництвом

по факту - за фактом

жить по адресу - мешкати за адресою

прибьіл по назначению - прибув за призначенням

по примеру - за прикладом

по натуре - за вдачею

по привичке - за звичкою

па нашим подсчетам - за нашими підрахунками по результатам - за результатами по всем правилам - за всіма правилами

в) прийменником на:

називать по имени - називати на ім 'я

по просьбе коллеги - на прохання колеги

по требованию коллектива - на вимогу колективу

по заказу телезрителей - на замовлення телеглядачів

по приглашению - на запрошення

5. Синтаксичні норми мови професійного спілкування

садиться по местам - сідати на місця проживать по улице — мешкати на вулиці рассуждения по теме - міркування на тему расходи по бюджету - видатки на бюджет

г) прийменником у:

по делам служби - у службових справах по направленню к городу - у напрямку міста встречаться по виходним - зустрічатися у вихідні осталось по наследству - залишилось у спадок комиссия по делам молодежи - комісія у справах молоді

д) прийменником через:
по болезни - через хворобу

по уважительной причине - через поважну причину по невнимательности - через неуважність списать по негодности - списати через непридатність

е) прийменником для:

комитет по борьбе с коррупцией - комітет для боротьби з коруп­цією

комиссия по изучению условий труда-комісія для вивчення умов праці задача по проведению профилактики - завдання для проведення про­філактики

план по созданию - план для створення

отпуск по уходу за ребенком - відпустка для догляду за дитиною є) прийменником щодо: по отношению к делу - щодо справи

рекомендации по улучшению - рекомендації щодо поліпшення мери по усилению борьби - заходи щодо посилення боротьби

ж) прийменником після:

по окончании института - після закінчення інституту по прибитий поезда - після прибуття поїзда по истечении срока - післі закінчення терміну по возвращении - після повернення

з) без прийменника:

поговорить по душам - поговорити відверто по поште - поштою по телефону — телефоном по вторникам - щовівторка

схема по обслуживанию - схема обслуговування план по продаже - план продажу та ін.;

6) часто вживається за російським зразком прийменник при. В укра­їнській мові він має відповідники з прийменниками:

за: при жизни ученого - за життя ученого, при зтих условиях - за цих умов;

під час: при встрече - під час зустрічі, при чтении - під час чи­тання;

з / зі; при мне - зі мною;

у: при мне билет — у мене квиток, при всех —у присутності всіх. Часові відношення можна виражати іншими синтаксичними конс­трукціями, напр.:

при обработке данньїх - коли опрацьовують відомості

при зтих словах - сказавши це

при подписке газети - передплачуючи газету;

7) причиною порушення синтаксичних норм може бути ситуація, коли біля дієслів, які вимагають неоднакових відмінків, уживається спільний додаток, напр.: Я люблю (що?) і захоплююся (чим?) футбо­лом; Ми маємо прагнути до вдосконалення (чого?) і повного опану­вання (чим?) методами; Оцінці підлягають і якості людей, важливі для самого процесу організації і управління, які сприяють (чому?) чи ускладнюють (що?) здійснення процесу, впливають (на що?) і спря­мовують (що?) його. Про цей тип помилки було згадано тоді, коли йшлося про вимоги до побудови однорідних членів речення.

Дотримання синтаксичних норм керування сприяє чіткості форму­лювання, точності викладу, а отже, зрозумілості, дохідливості ділового чи наукового стилю.

 

Завдання:

№1. Відредагуйте текст і запишіть правильно.

Робочий час

Робочим згідно чинного законодавства вважають час, на протязі якого згідно трудового договора працівник зобов’язується виконувати свої особисті обов’язки на підприємстві, організації чи установі. Законодавством розрізняються нормальна, або ж неповна, тривалості робочого часу.

Нормальна тривалість робочого часу не може перебільшувати сорок годин в тиждень (ст. 50 КЗпП), скорочена тривалість робочого часу встановлюється законодавством в залежності від суб’єктів трудових відношень або умов праці і стосується працівників і працівниць віком від 17 років до 18 років, чия тривалість робочого часу дорівнює тридцять шість годин, тинейджерів від 15 років до 16 років, а також учнів та учениць 14 – 15 років, які працюють на канікулах.

По скороченому, або неповному, робочому часу працює і робітник шкідливого виробництва. Робочий тиждень його не має тривати понад 36 годин. Перерахування виробництв, цехів, професій з шкідливими умовами роботи затверджено в законодавчому порядку. Робота в таких умовах не лише дає право на скорочений робочий день, а й на додаткову відпустку.

На скорочений, або неповний, робочий день мають право й деякі другі категорії працівників. Скажімо, для вчителів і докторів це встановлено у законодавчому порядку, тоді як на багатьох підприємствах та організаціях таке роблять за рахунок особових коштів.

Окрім тривалості, робочий час має ще й свій режим. В основному, це є п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Однак є й шестиденний робочий тиждень. На таких підприємствах, організаціях, установах тривалість робочого дня не має перевищувати сім годин при тижгнвій нормі 40 годин і відповідно шість годин при тижневій нормі 36 годин. Тривалість робочого дня встановлюють власник або уповноважений власником орган разом з профспілковим комітетом з урахуванням думок трудового колективу та погоджуючи з місцевою радою.

Час початку і закінчення робочого дня визначають по правилам внутрішнього трудового розпорядку та графікам змінності. Перед неробочим і святковим днем тривалість роботи скорочується на одну годину як за п’ятиденного, так і шестиденного робочого тижня.

Тема 5.1. Загальні вимоги до складання документів. Основні реквізити. Види документів

ЗНАТИ призначення, класифікацію документів, вимоги до складання та оформлення різних видів документів, реквізити документів та правила їх оформлення