Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Програма педагогічного самовдосконалення↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3 Содержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Одним із засобів підвищення професійної компетентності вчителя може бути програма педагогічного самовдосконалення, головною метою якої є всебічний розвиток особистості педагога для подальшого забезпечення оптимальних умов для навчання та виховання учнів. Основні завдання програми: 1. Виявлення особистісного рівня професійної компетентності на підставі самодіагностики. 2. Раціональне планування самоосвітньої діяльності з урахуванням основних напрямків розвитку освіти. 3. Досконала організація самоосвітньої діяльності та участь у різноманітних формах методичної роботи. 4. Проведення моніторингу професійного зростання. 5. Узагальнення досвіду роботи за результатами роботи над самоосвітньою темою. Прогнозовані очікувані результати: 1. Розвиток усіх типів рефлексії: - інтелектуальної, - особистісної, - комунікативної, - праксеологічної. 2. Підвищення загального рівня професійної майстерності вчителя. 2.1. Підвищення рівня професійної підготовки. 2.2. Покращення усіх видів педагогічної компетентності: - інтелектуальної, - психологічної, - управлінської, - мотиваційної, - комунікативної, - проективної, - дидактичної, - методичної. 2.3. Моделювання особистого перспективного досвіду роботи. 3. Підвищення рівня організації навчально-виховного процесу 3.1. Створення соціально-психологічних умов для становлення особистості кожного учня. 3.2. Підвищення якості знань, умінь та навичок учнів. 3.3. Розвиток інтересу до предмета. 3.4. Підвищення вихованості учнів. При здійсненні самоосвіти важливим стає використання комплексного підходу на кожному етапі самоосвітньої діяльності. Етапи реалізації самоосвітньої теми Блок: Підготовчий Ø Нормативно-установчий етап; Ø Діагностико - аналітичний етап; Ø Мотиваційно - цільовий етап. Блок: Практичний Ø Планово – прогностичний етап; Ø Діяльнісно – акумуляційний етап; Ø Адаптивно – перетворювальний етап; Блок: Узагальнюючий Ø Контрольно – рефлексивний етап; Ø Результативно – узагальнюючий етап; Ø Корекційно – прогнозуючий етап.
Завдання №3
2. Яку педагогічну, психологічну і методичну літературу Ви читаєте? а) систематично б) періодично 3. Чи використовуєте Ви досвід вчителів своєї школи? 4. До кого із вчителів школи Ви звертаєтесь за порадою і з яких питань? 5. Кого із вчителів своєї школи Ви назвали б майстром-педагогом? 6. Які проблеми навчання і виховання школярів вас найбільше хвилюють? 7. Що найкраще виходить у Вас при проведенні уроків? 8. Що найкраще виходить у Вас при проведенні виховної роботи? 9. Які труднощі у вашій роботі і чим Ви їх пояснюєте? 10. Чи бувають у вашій роботі складні ситуації? У чому вони полягають? 11. Виховання яких рис в особі школяра створюють Вам найбільші труднощі? 12. Що не задовольняє вас у роботі? 13. У чому Ви вбачаєте найбільший прояв формалізму в роботі школи, вчителя? 14. Як позбавитись від формалізму в роботі вчителя? 15. Чи є у Вас проблеми: а) у взаєминах з колегами по роботі б) у спілкуванні з учнями в) у спілкуванні з батьками 16. Які знання Ви б хотіли поповнити: а) шляхом самоосвіти б) у методоб”єднаннях в) на курсах перепідготовки 17. чи задоволені Ви своєю роботою? Якщо так, то напишіть, що приваблює Вас у роботі вчителя? 18. Як покращити роботу педколективу? 19. Якби Вам знову прийшлось вибирати професію, чи обрали б Ви професію вчителя? Завдання №4 Схема самоаналізу № 1
Основна дидактична мета уроку: його місце в системі уроків з теми, основні моменти уроку, дозування часу, дотримання основних вимог до оформлення уроку, використання часу на уроці.
Виконання вимог програми, співвідношення матеріалу, поясненого на уроці і даного на самостійну роботу, організація сприйняття, уваги, пізнавального інтересу, організація первинного закріплення матеріалу, перевірка якості знань, використання розділу і програм, вимоги до знань, опитування учнів.
Залучення учнів до здійснення основних розумових операцій, подолання посильних труднощів, розвиток пізнавальної самостійності й послідовності, науковості, міцність знань.
Принцип наочності, свідомості і активності в роботі вчителя і учнів, доступності і посильності, систематичності і послідовності, науковості, зв’язку теорії з практикою, міцності знань.
Методи введення нового матеріалу, закріплення і вироблення вмінь і навичок, контролю; відповідність методів загальної спрямованості навчання дидактичній меті; залежність вибору методів навчання від матеріального забезпечення навчального процесу.
Використання виховних можливостей змісту навчального матеріалу, формування світогляду, зв'язок із життям, виховання сумлінного ставлення до праці, навчання, використання виховної можливості оцінки, виховний вплив особистості вчителя.
Підготовка учнів до уроку, активність на різних етапах уроку, види діяльності, культура мови, дисципліна, ставлення до предмета, динаміка працездатності, моменти найвищої активності, зниження працездатності, їхні причини, рівень сформованості вміння вчитися.
Приміщення, його основна оснащеність, меблі, дотримання принципу розташування, розклад на день, вплив гігієнічних умов на динаміку працездатності на уроці. Схема самоаналізу уроку № 2 1. Яке місце цього уроку в темі, розділі, курсі? Його зв'язок із попередніми уроками. 2. Які особливості класу було враховано під час планування уроку? 3. Які завдання планувалося вирішувати на уроці? Чим зумовлений такий вибір завдання? 4. Чим зумовлені вибір структури і типу уроку? 5. Чим зумовлений вибір змісту, форм і методів навчання (за елементами уроку)? 6. Які навчально-матеріальні, гігієнічні, морально-психологічні, естетичні й тимчасові умови було створено на уроці? Наскільки вони сприяли успішній роботі? 7. Чи були відхилення від плану уроку? Чому? які саме? 8. Як можна оцінювати результати уроку? Чи вирішено його завдання? Чи не було перевантаження учнів? ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ Самостійна робота № 2 Завдання №1
Завдання № 2 та № 3 Соціальний педагог — спеціаліст, зайнятий у сфері соціально-педагогічної роботи або освітньо-виховної діяльності. Він організовує взаємодію освітніх і позанавчальних установ, сім'ї, громадськості з метою створення у соціальному середовищі умов для соціальної адаптації та благополуччя в мікросоціумі дітей та молоді, їх всебічного розвитку.
Соціальний педагог, згідно з посадовими обов'язками:
— вивчає психолого-медико-педагогічні особливості дітей та молоді;
— досліджує умови їх життя в мікросоціумі;
— виявляє інтереси, потреби, труднощі, проблеми, конфліктні ситуації відхилення в поведінці дітей та молоді;
— надає їм своєчасну допомогу та підтримку;
— виступає посередником між особистістю та організацією, сім'єю, спеціалістами різних соціальних служб, відомств та адміністративних органів;
— здійснює реабілітацію дітей-інваліді в;
— організовує роботу з дітьми та молоддю за місцем проживання;
— забезпечує соціальний супровід дітей-сиріт;
— здійснює профілактику негативних явищ серед дітей та молоді.
Придатність спеціаліста до виконання наведених посадових обов'язків визначається рівнем сформованості в нього когнітивного та операційного компонентів готовності до соціально-педагогічної роботи.
Когнітивний компонент (знання) є теоретичною основою соціально-педагогічної діяльності. Він передбачає оволодіння спеціалістом знаннями, які допомагають на практиці створювати систему засобів та прийомів для досягнення професійної мети, швидко орієнтуватись у нових ситуаціях, планувати свою діяльність, оцінювати її результативність.
До системи базових теоретичних знань соціального педагога належать знання:
— основ соціальної політики держави та соціально-правового захисту дітей та молоді;
— основ соціології, психології та педагогіки;
— основних закономірностей розвитку особистості;
— специфіки потреб та інтересів різних вікових груп дітей та молоді;
— специфіки роботи у різних мікросоціумах;
— особливостей діяльності з сім'єю, різними групами дітей та молоді;
— функцій державних і недержавних організацій у системі соціально-педагогічної діяльності;
— способів психолого-педагогічної діагностики;
— сучасного стану і тенденцій розвитку дитячих та молодіжних об'єднань.
Ці знання реалізуються у практичній діяльності соціального педагога. Вони тісно пов'язані з уміннями, які становлять операційний компонент готовності до соціально-педагогічної роботи.
Насамперед це інтегровані вміння, якими має володіти кожний спеціаліст, незалежно від специфіки його конкретної діяльності.
Комунікативні вміння передбачають володіння культурою міжособистісного спілкування, налагодження контакту з іншою людиною, розвиток взаємодії з клієнтом у позитивному емоційному напрямі.
Аналітичні вміння спрямовані на аналіз процесів, що відбуваються у соціумі, аналіз стану дитини та вплив на неї мікро-соціуму; виділення проблем дитини та розуміння спільної діяльності з нею щодо їх подолання.
Організаторські вміння — створення і розвиток офіційної та неофіційної мережі соціальної підтримки особистості, залучення волонтерів, що можуть надати ресурси, послуги та інші види допомоги.
Прогностичні вміння передбачають прогнозування розвитку особистості з урахуванням її проблем; постановку мети діяльності та її завдань, прогнозування можливого результату роботи; планування роботи майбутньої діяльності.
Проектувальні вміння дають змогу створювати програми діяльності за окремими напрямами роботи; здійснювати відбір необхідних методів і форм діяльності; конкретизувати зміст роботи в кожному окремому випадку.
Соціально-педагогічна робота належить до таких видів професійної діяльності, в яких не лише знання та вміння, а й особистісні якості спеціаліста впливають у багатьох випадках на її результативність.
Самостійна робота №3 Завдання №1 Усебічний розвиток людини, що є головною метою виховання, охоплює розумове, моральне, трудове, естетичне й фізичне виховання в їх нерозривному зв'язку, взаємозалежності та взаємозумовленості. Кожен з цих напрямів має свій зміст і конкретні завдання. Завдання розумового виховання: 1. Озброєння учнів знаннями основ наук. У процесі навчання і виховання учні засвоюють певний фонд знань: факти, термінологію, символи, імена, назви, дати, поняття, зв'язки і відображені в правилах, законах, закономірностях і формулах залежності між ними. 2. Формування наукового світогляду та національної самосвідомості на базі засвоєння системи знань і соціального досвіду. Про методику цього напряму виховної роботи йтиметься далі. 3. Оволодіння основними мислительними операціями (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація) у процесі навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках і самостійної роботи. 4. Вироблення вмінь і навичок культури розумової праці, передусім інтелектуальних вмінь (загальних та спеціальних), вміння раціонально організувати час розумової роботи, здатність робити все точно й акуратно, тримати в належному порядку робоче місце, навчальні посібники, приладдя тощо. Завдання морального виховання: 1. Формування в учнів моральних понять, поглядів і переконань. 2. Виховання моральних почуттів, які виражають заіити, оцінки, відношення, спрямованість духовного розвитку особистості. 3. Вироблення навичок і звичок моральної поведінки, які б стали потребою і реалізовувалися б у будь-якій ситуації та умовах.
Розв'язання цих завдань спрямоване на формування моральної свідомості як одного з аспектів суспільної свідомості, що регулює моральний аспект діяльності людини.
Завдання трудового виховання: 1. Психологічна підготовка особистості до праці — формування прагнення сумлінно і відповідально працювати, усвідомлення соціальної значущості праці як необхідного обов'язку й духовної потреби людини, бережливе ставлення до результатів праці та до людей праці, творчий підхід до праці. 2. Практична підготовка до праці — озброєння учнів системою загальноосвітніх і політехнічних знань про загальні основи виробничої діяльності людини, вироблення вмінь і навичок трудової діяльності, виховання основ трудової культури. 3. Підготовка школярів до свідомого вибору професії — виховна робота школи, спрямована на те, щоб допомогти молодій людині обрати життєвий шлях. Завдання естетичного виховання: 1. Формування естетичних понять, поглядів і переконань — виховання в молодого покоління розуміння прекрасного, любові до нього, вміння давати правильну естетичну оцінку фактам, явищам, процесам. 2. Виховання естетичних почуттів — особливих почуттів насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в навколишній дійсності та в мистецтві. Наявність таких почуттів є ознакою розвинутого естетичного сприйняття, істотним критерієм естетичної культури людини. 3. Виховання потреби і здатності створювати прекрасне в житті та мистецтві — розвиток творчих здібностей дітей, опанування ними певного обсягу знань і практичних навичок у галузі музики і співу, образотворчого мистецтва, залучення їх до різних видів художньої самодіяльності, а головне — привчання школярів будь-яку роботу виконувати красиво. Завдання фізичного виховання: 1. Виховання здорової зміни, бажання піклуватися про своє здоров'я, постійно займатися фізичною культурою і спортом. 2. Підготовка до захисту Батьківщини, оволодіння для цього прикладними видами спорту . 3. Підготовка до фізичної праці, виховання працездатності. Людина, наголошував А. Макаренко, не виховується частинами. Через це кожна складова виховання, виконуючи свою особливу роль, слугує водночас досягненню єдиної мети, реалізується у поєднанні з іншими складовими. Наприклад, розумове виховання тісно пов'язане з моральним, оскільки моральність формується на основі світогляду й самосвідомості. Успіх естетичного виховання також зумовлений рівнем розумового виховання, тому що воно сприяє виробленню оцінних суджень, вихованню смаків, розумінню мистецтва. Без розумового виховання неможлива належна трудова підготовка, що потребує певного рівня мислення. Позначається воно і на фізичному розвитку особистості: знання нею основ фізіології та гігієни, розуміння сутності життєдіяльності організму допомагає їй свідомо й розумно ставитися до свого здоров'я. Відчутним є зв'язок естетичного і морального виховання. Прекрасне як предмет естетичного впливу на школяра викликає також моральні почуття, наприклад роль краси рідної природи у вихованні любові до Батьківщини. Естетичне виховання сприяє підвищенню ефективності трудового виховання школярів. Вихованню любові до праці допомагає чіткість її організації, злагодженість і ритмічність дій, раціональна організація робочого місця, естетичний вигляд виробу як результату такої праці. Взаємопов'язані естетичне та фізичне виховання, адже здоров'я, належний фізичний розвиток, красива постава впливають на естетичний розвиток людини. Фізичне виховання пов'язане і з трудовим вихованням, оскільки полегшує виконання трудових операцій і процесів. Сприяє воно і здійсненню моральних вчинків, докладанню вольових зусиль, вияву моральної стійкості й витривалості.
Завдання № 2
Завдання № 3
До методів і способів стимулювання творчої активності можна віднести: 1. створення сприятливої атмосфери спілкування (безоцінкові судження); 2. збагачення педагогічного середовища новими враженнями та с судженнями; 3. забезпечення привабливого творчого характеру діяльності; 4. чітке визначення мети і кінцевих результатів роботи, способів її оцінювання; 5. спонукання до генерування оригінальних ідей; 6. залучення учнів у процес планування мети і поточних завдань творчого об'єднання; 7. повага, довіра, визнання й подяка за досягнуті результати; 8. надання права самостійно приймати рішення; 9. практична спрямованість навчання; 10. моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем
Самостійна робота № 1 Завдання №1
Завдання №2
|
||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; просмотров: 618; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.138.33.201 (0.019 с.) |