Лексико-граматичні прийоми перекладу

Я.І. Рецкер ж визначає трансформації як "прийоми логічного мислення, за допомогою яких ми розкриваємо значення слова ІЄ в контексті і знаходимо йому відповідність в ПЯ, не збігалася зі словниковим" [Рецкер, 1974, 216].
Швейцер А.Д.: «Перекладацькі трансформації - це міжмовні операції перевираженія сенсу» [Швейцер, цит. роб., 118].
Архипов А.Ф. під перекладацькими трансформаціями розумів «технічні прийоми перекладу, що складаються в заміні регулярних відповідностей нерегулярними», а також «самі мовні вирази, одержувані в результаті застосування таких прийомів» [Архипов, 1991, 84].
Латишев Л. К., беручи до уваги два критерії адекватного перекладу - рівноцінність регулятивного впливу вихідного і переказного текстів та їх семантико-структурний подібність, - іменує переводчекіе трансформації як «відступ від структурного і семантичного паралелізму між вихідним і перекладним текстом на користь їх рівноцінності в плані впливу»[Латишев, 2000, 27]. Граматичні трансформації. У перекладознавстві існує безліч класифікацій видів перекладацьких трансформацій, але всі вони поділяються на три основні групи: лексичні, граматичні та лексико-граматичні трансформації. У даній роботі розглядаються граматичні трансформації, тому необхідно дати визначення саме цього виду перекладацьких перетворень.
За словами Коммісарова, граматичні трансформації (Граматичні заміни) - це спосіб перекладу, при якому граматична одиниця в оригіналі перетворюється на одиницю ПЯ з іншим граматичним значенням. Заміні може піддаватися граматична одиниця ІЄ будь-якого рівня: словоформа, частина мови, член речення, пропозиція певного типу. Зрозуміло, що при перекладі завжди відбувається заміна форм ІЄ на форми ПЯ. Граматична заміна як особливий спосіб перекладу передбачає не просто вживання в перекладі форм ПЯ, а відмова від використання форм ПЯ, аналогічних вихідним, заміну таких форм на інші, відмінні від них за виражається змістом (граматичному значенню) [Комісарів, цит. роб., 54].
А.Д. Швейцер визначав граматичні трансформації як «трансформації, при яких перетворюється формальна структура висловлювання і залишається незмінним конституюють його сенс набір сем» [Швейцер, цит. роб., 118].
Граматичні трансформації полягають у перетворенні структури речення в процесі перекладу відповідно до норм переказного мови. Трансформація може бути повною або частковою залежно від того, чи змінюється структура пропозиції повністю або частково. Зазвичай, коли замінюються головні члени речення, відбувається повна трансформація, якщо ж замінюються лише другорядні - часткова. Крім замін членів речення можуть замінюватися і частини мови. Найчастіше це відбувається одночасно.

Конкретизація та генералізація

До інших трансформаційних прийомів, що застосовуються при перекладі термінів можна віднести: конкретизацію та генералізацію. Конкретизація - процес, при якому одиниця більш широкого конкретологічного змісту передається в мові перекладу одиницею конкретрого змісту. В українській мові необхідно робити заміну слова чи словосполучення, що мають більш широкий спектр значень, еквівалентом, який конкретизує значення згідно контексту або стилістичних вимог. Наприклад, поняття “досліджувати” може відноситися до різних ситуативних умов, і в значній мірі упорядковується контекстом; в англійській мові цьому поняттю будуть відповідати різні більш вузькі за значенням одиниці, в залежності від контексту:

· to explore - досліджувати місцевість (порівн. to explore the environment)

· to investigate - досліджувати ринок (порівн. to investigate the market)

· to research into - досліджувати явище (порівн. to research into the classical literature).

При перекладі термінів також можливим є застосування прийому генералізації. Генералізація вихідного значення має місце в тих випадках, коли міра інформаційної упорядкованості вихідної одиниці вища за міру упорядкованості одиниці, що відповідає їй за змістом в мові перекладу. Наприклад: щілинний фільтр - edge-type filter. Деякі інші трансформаційні прийоми перекладу термінів вимагаються в тих випадках, коли значення того чи іншого терміну для української мови являється новим. Для прикладу можна взяти англійські тексти з різних вузькопрофесійних сфер людської діяльності. Скажемо, в англійському тексті з оптичної інтерферометрії є терміни, переклад яких не зареєстрований галузевими англо-українськими словниками. Наприклад, термін field time of the camer. Відразу спадає на думку те, що найважчим при перекладі даного словосполучення є значення слова field. Тим не менше, зрозумівши, що мова йде про роботу камери з отримання сигналів від об'єкту, що знімається, можна зробити висновок, що field time - це “час, протягом якого камера отримує сигнал від об'єкта”, “час зйомки”. В цілому для перекладу терміна field time of the camer краще за все підходить існуючий в українській мові термін “такт камери”. Збереження при перекладі цього терміну буде означати, що перекладач скористається прийомом логічної синонімії.

Також можна перекладати терміни, скориставшись прийомом експлікації. Експлікація - коли лексична одиниця мови оригіналу замінюється словом (словосполученням), яке передає його значення. Наприклад термін localized filter, який в даному контексті - контексті з оптичної інтерферометрії перекласти як “локалізований фільтр” чи “місцевий фільтр” неможливо через правила сполучуваності слів в українській мові. Цей термін довелося б перекласти як “фільтр, який працює в рамках кожної точки”. В іншому англійському тексті, де мова йде про екологічні проблеми, а саме, про боротьбу з пожежами в тропічних лісах, зустрічаються такі терміни: slash-and-burn fires, land-maintenance fires. Виясняється, що першим терміном позначеного поняття, що є частим випадком для поняття, позначеного другим терміном. Перший термін можна перекладсти з допомогою прийому експлікації (в залежності від вузького контексту) або ж як “вогнища при спалюванні відходів під час чищення лісного маству”, або ж як “розчищення площі лісного масиву шляхом вирубки і випалювання”.

Розділ ІІІ. Явище омонімії

Омонімія - одне з явищ, які притаманні всім мовам та характеризують лексико-семантичну систему кожної з них. Омонімія є другий тип неоднозначності, тобто такого співвідношення форми і значення, при якому однакові форми мають різні значення. На відміну від полісемії (багатозначності), омонімія являє собою таку неоднозначність, за якої ми маємо справу не з одним словом і його безліччю значень, а з двома різними словами, які лише зовні випадково співпали за формою. Ця випадковість формальної подібності двох омонімічних значень виявляється в тому, що їх значення ніяк не пов'язані між собою, тобто не містять ніякої загальної семантичної ознаки, яка служила б підставою перенесення від одного значення до іншого. Відповідно не одне з омонімічних значень не може вважатися вихідним або похідним. Оскільки встановлення наявності або відсутності семантичного зв'язку є більшою мірою суб'єктивним процесом (особливо стосовно до метафори), то найбільш надійним критерієм для розмежування полісемічних і омонімічних значень є етимологічний критерій (слова з точки зору їх походження).

Омонімічні слова будуть характеризуватися різної історією виникнення, тобто будуть відноситись до різних семантичним джерел, полісемічні слова до одного й того ж джерела, яке буде початковим.

Терміни, на відміну від слів “широкого вжитку” всередині свого термінологічного поля зазвичай однозначні; одне і те ж слово може бути терміном різних сфер знання, але слід зауважити, що це не полісемія, а омонімія.

 

 

Вперше Арістотель визначив, що омоніми як “предмети, у яких лише ім'я спільне, а мова про сутність, яка відповідає цьому імені - різна”. Зацікавленість омонімією з'явидася в англійських дослідників дуже давно. Згадку про омоніми можна знайти ще в працях Купера в “Граматиці (1685 року)”, Мердока в “Словнику розрізнень”, який вийшов в Лондоні ще в 1811 році. Ці і багато інших авторів наводили довгі списки омонімів, щоб продемонструвати правильну вимову слів. Зацікавленність у вивченні омонімів, їх походженні та розвитку в окремих мовах, в сім'ях і групах споріднених мов, то розгорталася, то затухала, але ніколи не зникала повністю. Це пояснюється тим, що поява омонімії багатоаспектна і потребує всестороннього мовного аналізу