Міжгалузева омонімія термінів

Міжгалузева омонімія - це терміни однієї області значення, які піддалися переосмисленню і ввійшли в терміносистему іншої науки. Для міжгалузевої омонімії характерні, принаймні, дві обов'язкові ознаки: за термінами повинні бути закріплені різні дефініції, і ці терміни функціонують в різних термінологічних системах. Вчені вважають, що в більшості випадків співіснування міжгалузевих омонімів стало можливим через їх утворення від латинського кореня. Наприклад, термін finish (від лат.“finis”) має такі значення: у техніці - “обробка, поліровка, чистова обробка”, у текстильній промисловості - “ апретура, чистота поверхні”,у сільському господарстві - “фініш, остання фаза відгодовування”.

У мові науки і техніки особливо поширена омонімія термінів через те, що у терміносистемах різних галузей науки і техніки широко застосовується так зване семантичне словотворення, коли існуючій формі слова приписується те чи інше значення. Так, наприклад, слово leader (один з міжгалузевих термінів) у фізиці має значення “іскровий або грозовий розряд, лідер”, у кінематографії - “зарядка ділянки кіноплівки, рекорд”, у кібернетиці - “початок масиву”, у слюсарній справі - “ходовий гвинт”, у геодезії - “попередній мерщак”, у гірничій справі - “направляюча стріла копра”, у політології - “провідник, керівник”, у поліграфії - “пунктир, пунктирна лінія”, у ботаніці - “головна гілка”, у сільському господарстві - “основний сорт”. Зрозуміло, що значною мірою характер значення таких омонімічних термінів визначається належністю оригіналу до тієї чи іншої галузі науки і техніки та конкретною тематикою самого тексту оригіналу. Однак, перекладацькі помилки можуть все ж виникати у зв'язку із неправильним вибором значення омонімічного терміну із суміжної галузі науки або техніки. Так медичний термін debris, який має два значення: одне ширше, загальномедичне (“чужорідна речовина”), а інше - вужче, стоматологічне (“зубний наліт”). При перекладі тексту зі стоматології можливий неправильний преклад даного терміну у тому випадку, коли він вжитий у тексті, що перекладається у широкому значенні, а вузький чи широкий контекст не дозволяють визначити, у якому із зазначених значень вжитий цей термін. Науково-технічний термін визначається як мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної або професійної галузі науки чи техніки. Терміни є суттєвою складовою науково-технічної інформації і становлять одну з головних труднощів науково-технічного перекладу через неоднозначність використання та відсутність точних лексичних відповідників при перекладі. Крім того, треба зважати на варіативність використання термінів в різних варіантах англійської мови, коли один і той же термін може позначати різні явища, процеси, об'єкти тощо.

Розглянемо труднощі, що виникають при перекладі іншомовного тексту через існування лексичних елементів, тотожних за формою, але досить відмінних за значенням - омонімів. У мові науки і техніки омонімія термінів особливо поширена через те, що у терміносистемах різних галузей науки і техніки широко застосовується семантична форма словотворення, коли існуючій формі слова надається інше конкретне значення. Так, наприклад, загальновживане слово guide перекладається як “гід, керівник, провідник, проводир, керівництво (до чогось), путівник, дороговказ, поводир, підручник, покажчик”. У промисловості та техніці як термін воно має такі відповідні галузеві значення: “обсадна труба” (гірнича справа); “проводка прокатного стану” (металургія); “направляюча жила” (геологія); “направляючий прилад” (машинобудування); “передаточний важіль чи підойма” (будівництво); “хвилевід” (радіоінженерія) тощо. Отже, бачимо, що точний характер значення даного терміну можна визначити лише належністю тексту оригіналу перекладу до певної галузі науки або техніки.

Особливої уваги потребує точний переклад омонімічних термінів з атрибутивним сполученням, коли означення передує терміну. У такому випадку словосполучення перетворюється на галузевий чи вузькогалузевий термін. Розглянемо, наприклад, варіанти перекладу слова engine. Його основі словникові значення як загальновживаного такі: “машина, двигун, паровоз”. Але з іншого боку, дане слово можна розглядати як загальнонауковий термін з таким же семантичним значенням. Політехнічні словники пропонують його як термін широкого використання. При додаванні ж до нього атрибутивного компоненту термінологічне сполучення набуває таких значень: “air engine”- компресор (технічне промислове обладнання); “beating engine”- розмелювальна машина, рол (виробництво паперу); “blast engine”- повітродувка (металургія); “field engine”- трактор (сільськогосподарча техніка); “fire engine”- пожежний насос; “man engine”- підйомник для людей, кліть (шахтне виробництво); “oil-electric engine”- дизель-генератор (енергетична промисловість); “hoisting engine” - підйомна машина (будівництво); “pumping engine”- насос (водопостачальні системи); “reheat engine” - двигун з форсажною камерою (авіація), “skid engine” - скідер, механічна лебідка, двигун, “winding engine” - лебідка. У даному випадку означення є лівостороннім.

Прикладом термінотворення за допомогою надання атрибутивного значення слову engine є словосполучення “engine crew” - паровозна бригада; “engine driver” - машиніст; “engine room” - машинне відділення. Усього ж політехнічні словники пропонують 105 значень терміну engine з атрибутивним компонентом.

 

 

Висновок

В процесі дослідження даної курсової роботи ми розглянули головні лексичні та жанрово-стилістичні проблеми науково-технічного перекладу та загальнонародний слів. Де з'ясували що причинами існування лексичних труднощів перш за все є розбіжності в картині світу англійської і української мов, особливості багатозначності англійських і українських слів, відсутність у мові відповідників нових термінів, особливості словотвору і термінотворення в англійській та українській мовах та ін. Серед причин, що зумовлюють існування жанрово-стилістичних проблем науково-технічного перекладу - це певні розбіжності у стилістичних і жанрових нормах подання інформації в науково-технічних текстах англійською і українською мовами, особливості вживання слів і сталих образних і необразних словосполучень та ін. Головними шляхами вирішення зазначених проблем перекладу є, по перше, належна ідентифікація таких проблем, по-друге, знання і вміння застосовувати адекватних способів і прийомів перекладу лексичних елементів, загальнонародних слів, словосполучень і фразеологічних одиниць, по-третє, прагматична адаптація тексту оригіналу під час перекладу і, по-четверте. Формування сталих навичок подолання різного роду лексичних, термінологічних і стилістичних труднощів перекладу із урахуванням норм української мови та жанрових норм культури мови оригіналу.

Розглянули явище омонімії, причини виникнення омонімів, навели приклади міжгалузевої, внутрішньогалузевої омонімії термінів та омонімії термінів-абревіатур. І найголовніше, з'ясували труднощі перекладу англійських омонімічних термінів науково-технічних текстів.

Тож ми винайшли, що термін - це слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значення, що відбиває дане поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва. Сукупність термінів як лексичних засобів найменування, складає термінологію, що поділяється на номенклатуру і професіоналізми. Отже, було з'ясовано, що омонімія - одне з явищ, які притаманні всім мовам та характеризують лексико-семантичну систему кожної з них. Омонімічні терміни - це терміни, які збігаються за звуковою формою, але різняться за значенням (і ці значення не пов'язані один з одним). На відміну від полісемії омонімія виникає на основі спільності звукової форми, причому значення слів-омонімів не мають загального семантичного стрижня. Передача англійських омонімічних термінів українською мовою вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною мовою. При передачі науково-технічної літератури з англійської мови на українську важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова. Не рахуючи випадків навмисної або випадкової (ненавмисною) двозначності, контекст служить тим засобом, який ніби «знімає» у тій чи іншій багатозначної одиниці всі її значення, крім одного. Тим самим контекст надає тієї чи іншої одиниці мови однозначність і робить можливим вибір одного з декількох потенційно існуючих еквівалентів даної одиниці в ПМ. Звичайно, роль контексту далеко не обмежується вирішенням багатозначності слів та інших лінгвістичних одиниць, а проте найважливіша його функція полягає саме в цьому. Значну роль в розумінні терміну грає також й фонові знання перекладача, та також його вміння шукати нові поняття, які відсутні в словниках.

Для вирішення поставленої мети необхідно було визначити поняття термінологічної лексики; з`ясувати явище омонімії та появу омонімічних термінів; навести приклади омонімії у контексті науково-технічних статей та текстів; з'ясувати труднощі перекладу англійських омонімічних термінів науково-технічних текстів.

Отже, переклад омонімічних термінів - дуже відповідальна задача для перекладача. Не дивлячись на розширення зв'язків між народами на планеті, використання все більш ефективних засобів комунікації і пов'язане з цим взаєморозуміння культур, перекладач повинен рахуватися з тим, що кожна мова розвивається самостійно: в ній діють власні мовні реалії, закріплені культурно-історичні реалії, з'являються нові реалії, які ще не мають еквівалентів на момент перекладу на інші мови. Але і попри цього перекладачеві доводиться перекладати матеріали, що містять і такі термінологічні особливості, з якими він не знайомий. Це означає, що незалежно від ступеня володіння перекладачем обома мовами, об'єму його фонових знань, він так чи інакше зустрінеться з неочікуваним в тексті оригіналу, що може бути лінгвістичними чи екстралінгвістичними реаліями. Враховуючи це, перекладачеві потрібно знати і вміти користуватися, окрім словників, й різними енциклопедичними довідниками, постійно рухатися вперед у своєму професійному розвитку.

 

 

Список використаних джерел

1. Абаев В. С. Общегуманитарные аспекты теоретического языкознания- М., 1992. -289 с.

2. Арнольд И. В.: Основы научных исследований в лингвистике: Учебное пособие. - М. Высш. школа, 1991.-140 с.

3. Аракін В.Д. Порівняльна типологія англійської та російської мов, - Ленінград: Просвітництво, 1979, - 259с.

4. Ахманова О. С. Очерки по общей и русской лексикологи. - М., 1957. - 157с.

5. Бархударов Л.С. Мова і переклад. (Питання загальної і приватної теорії перекладу) - М.: Міжнародні відносини, 1975, - 324с.

6. Бреус Е.В. Основы теории и практики перевода с русского языка на английский: Учебное пособие. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: УРАО, 2000. - 208 с.

7. Бреус Е.В. Основи теорії і практики перекладу з російської мови на англійську. - М.: УРАО, 2000. - 207с.

8. Булаховский Л. А. “Введение в языкознание” - М., 1954, 263 с.

9. Винокур: Г. О. «Говорящий и слушающий». Вариант речевого поведения. - М., 2005. -172 с.

10. Вихристюк Л.С. Вступ до перекладознавства: Навчальний посібник - Алчевськ: ДГМІ, 2001. - 175 с.

11. Гринев С. В.: Практическая стилистика английского языка. - Л., 1987. -

12. 184 с.

13. Даніленко В. П.: Семантическая структура специального слова и ее лексикографическое описание. - Свердловск, 1991. - 155 с.

14. Іванова И.П., Чахоян Л.П. История английского языка, - М.,1998 - 308 с.

15. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Частина ІІ. Лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні труднощі. - Вінниця: Нова книга, 2001. - 54 с., 274 с., 303 с.

16. Коваленко А. Я.: Загальний курс науково-технічного перекладу: Учбовий посібник. 2001. - 290 с.

17. Комісарів В.Н. Теорія перекладу. - М.: Вища школа, 1990, - 80с.

18. Комісарів В.Н. Лінгвістика перекладу.- М., 1980, - 207с.

19. Котелова И. З.: Значение слова и его сочетаемость. - Л, 1975. - 164 с.

20. Латишев Л. К. Курс перекладу. Еквівалентність перекладу та способи її досягнення. - М.: Межд. отн., 1981, - 198c.

21. Латишев Л.К. Міжмовні трансформації як засіб досягнення перекладацької еквівалентності. / / Семантико-синтаксичні проблеми теорії мови і перекладу. - М., 1986. - 107с.

22.. Левицька Т. Р. Проблеми перекладу: на матеріалі сучасної англійської мови. - М.: Межд. отн., 1976, - 262с.

23. Левицька Т., Фитерман А. Чому потрібні граматичні трансформації при перекладі? / / Зошити перекладача. - М., 1971. - Вип. 8.

24. Лещенко М.І. Віртуальний і актуальний аспекти пропозиції. - Мінськ, 1988, - 189с.

25. Лінн віссон. Синхронний переклад з російської на англійську. - М.: Р. Валент, 1999. - 335 с.

26. Львівська З.Д. Теоретичні проблеми перекладу. - М., 1985, - 214с.

27. Міньяр-Белоручев Р.К. Як стати перекладачем? - М.: Стелла, 1994. -144с.

28. Міньяр-Белоручев Р.К. Теорія і методи перекладу. - М.: Московський ліцей, 1996. -190 С.

29. Міньяр-Белоручев Р.К. Загальна теорія перекладу і усний переклад. - М.: Воениздат, 1980. - 237 с.

30. Нешумаев І.В. Синтаксичні трансформації при перекладі англійського тексту на російську мову. / / Лінгвістичні та методичні проблеми російської мови як нерідної: Текст: структура та аналіз. - М., 1991. - 126 с.