Повторне читання уривка прийомом «про себе». 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Повторне читання уривка прийомом «про себе».



Такий прийом після проведеної роботи допоможе учням яскравіше уявити світлицю Тараса Бульби.

Уроки читання національної предметності допоможуть уч­ням зрозуміти красу й усвідомити велику цінність народної культури, викличуть в них пошану й інтерес до національної самобутності інших народів.

Особливістю шкільного предмета «Зарубіжна літе­ратура» є також введення Біблії до програм майже кожно­го класу. Щоразу готуючись до уроків за цією темою, вчитель частково реалізовуватиме ту загальну мету, яка ставиться у вивченні Біблії, а саме: навчити учнів виразно читати й розуміти Біблію; формувати творче сприйняття прочитано­го; розглядати Біблію як вагомий пласт мистецтва минулого; на прикладах біблійних легенд виховувати духовно освічених людей. Вживаючи термін духовно освічений, з'ясуємо його зміст. У філософії дух (духовність) — це поняття, яке ото­тожнюється з такими поняттями, як ідеальне, мислення, сві­домість, розум. Німецький філософ Ф. Гегель трактував ду­ховність як третій і останній (після логіки й природи) ща­бель абсолютної ідеї, яка має три етапи розвитку. Перший — суб'єктивна духовність (індивідуальна свідомість); другий — об'єктивна духовність (суспільство і громадська свідомість — мораль, право та ін.); третій — це абсолютний дух, який на­буває форми мистецтва, релігії, філософії.

В умовах зростання інтелектуального рівня людини, від­родження духовного потенціалу відкриваються навчальні за­клади (школи, коледжі, гімназії, ліцеї і т. д.) гуманітарного профілю. Вони покликані вирішувати завдання гуманізації та гуманітаризації навчання й виховання молоді. У таких на­вчальних закладах розширено й поглиблено викладання дисциплін гуманітарного циклу, серед яких важливе місце посідає література.

У школах України поряд з рідною літературою вивчається і світова. Випускник середнього навчального закладу повинен мати загальне уявлення про головні відмінності між цими двома типами культур.

Різне у цих літературах ставлення й до релігії. Вищим сим­волом духовності слов'ян є Богородиця, на Заході — Ісус. Не


можна нав'язувати учням той чи той шлях у релігії, але необхідно розкрити їм розмаїтість шляхів інших народів до неї.

Розробляючи методику вивчення Біблії, доцільно закцен-тувати увагу на твердженні Г. Сковороди про те, що Біблія сильна не зібраними в ній історіями, а духовним змістом, який ті історії наповнює. Український філософ один із перших ви­словив критичне ставлення до «історіальної нісенітниці» Свя­того Письма, наголосивши на тому, що ця книга допоможе кожному з нас пізнати самих себе. Схожі висловлювання зна­ходимо у Т. Шевченка («Давидові псалми»), Франциска Асидського («Молитва про світ»), навіть у самому «Псалтирі».

Важливе значення у вивченні Біблії має наочність. До неї передусім належить сама Біблія, тобто різноманітні її видання, зокрема чудово ілюстрована «Біблія для дітей». Вона повинна бути на кожній парті. Через наочність досить ефективно мож­на показати вплив Біблії на розвиток світової культури. Об­рази Біблії надихали багатьох митців: на біблійні сюжети творилися скульптури, картини, літературні художні твори, влаштовувалися театральні дійства. Виставка творів на біблійні сюжети, теми, мотиви зацікавить учнів, приверне їхню увагу. Це можуть бути: «Божественна комедія» А. Данте, «Втраче­ний рай» і «Повернений рай» Дж. Мільтона, «Звільнення Єру­салима» Торквато Тассо, «Слово» Данила Заточника, «Во Іудеї, во дні они», «Царі», «Марія» Т. Шевченка, «Хуторянка» П. Куліша, «Смерть Каїна», «Мій Ізмарагд» І. Франка, «Сам-сон», «Вавілонський полон», «На руїнах» Лесі Українки, «Ве­чори на хуторі біля Диканьки» М. Гоголя, «Майстер і Марга­рита» М. Булгакова та багато інших. Під час роботи над добо­ром наочності у вчителя обов'язково виникатимуть власні ідеї щодо варіантів вивчення Біблії. Це й не дивно, бо книга, як відомо, ввібрала в себе ритуальні та юридичні кодекси, хроніки, міфи, народні пісні, любовну лірику, притчі, приказки, фраг­менти героїчних описів, народні перекази тощо. Таке змістове розмаїття й зумовлює варіативність її розгляду.

Вивчення Біблії як літературної пам'ятки ефективніше проводити в логічній послідовності за такими етапами: підго­товка до сприйняття змісту Біблії як художнього твору, читання тексту, підготовка до аналізу, ідейно-художній аналіз, виснов­ки. На першому етапі — підготовки до сприйняття Біблії — доцільно дати загальне поняття про Біблію: її створення, по­будову, міфологічні уявлення, поширені серед прихильників іудаїзму та християн. На цьому ж етапі потрібно розпочати словникову роботу, та лише розпочати, пояснивши слова Бог, Ісус Христос і Богородиця.


Починати читання Біблії найкраще у класі, використовую­чи аналіз тексту за розвитком подій, тобто послідовно, вслід за автором уважно читати, вдивляючись у кожне слово, усві­домлюючи кожну фразу, осмислюючи всі компоненти, що ста­новлять єдність естетичної структури твору. До читання Біблії потрібно ретельно підготуватися, передусім визначити, хто буде читати і як. Розпочинати читання повинен учитель — він подає зразок, як читати: повільно, правильно, виразно. Далі вчитель використовує метод творчого читання: учні читають «ланцюж­ком», а вчитель уважно стежить, робить зауваження, застосо­вує різні види коментарю: лексичний, фразеологічний, історич­ний тощо. Особливу увагу він приділяє тлумаченню релігійної лексики: ангели, серафими, херувими, престоли, архангели, пророки, апостоли, святі. Така робота підготує учнів до са­мостійного читання Біблії вдома.

Ті біблійні легенди, які учні читатимуть поза класом, ефек­тивніше розглядати проблемно-тематичним шляхом аналізу. Він вимагає від учнів концептуальних форм мислення, вміння робити глибокі висновки, узагальнення, відкриває широкі мож­ливості для виховного впливу змісту, за яким — уміння сфор-мулювати й уважно дослідити проблему духовного життя людини.

Після прочитання й аналізу біблійних легенд, запропонова­них шкільними програмами (оскільки повний текст Біблії не вивчається в середніх шкільних закладах), цікаво викори­стати й пообразний шлях аналізу, детальніше розглянути створені Біблією образи Ісуса Христа та Матері Божої як вищих символів духовності людства.

На завершальному етапі учні разом з учителем повинні дійти висновку, що впродовж віків Біблія мала великий вплив на духовне життя, літературу, культуру, образотворче мистец­тво всіх народів світу.

Зважаючи на те, що сьогодні школярі вивчають два або й три окремі літературні курси (рідна, українська, зарубіжна), учитель повинен прагнути до їхньої інтеграції хоча б у ме­жах свого предмета. З'являється ще одна специфічна риса вивчення нової дисципліни. Учителю необхідно зрозуміти, опанувати й застосувати її (інтеграція — лат. integratio — відновлювання, integer — цільний; об'єднання в ціле будь-яких частин; інтегрувати — лат. integrare — відновлювати; проводити інтеграцію — об'єднувати в єдине ціле), адже сприй­маючи літературні курси як паралельні, що існують неза­лежно один від одного, учні не усвідомлюють сутнісної єдності духовного поступу людства, не розуміють спільності законів розвитку літератури як такої.


Поступове інтегрування рідної та зарубіжної літератур доцільно розпочати, ретельно спланувавши роботу над теоре­тичними питаннями, спільними для обох предметів.

У 5 —8 класах варто здійснити цілеспрямоване початкове накопичення теоретичних понять: світова та національна лі­тература, взаємодія літератур, ментальність, переклад тощо. У 9 —12 класах ці поняття можна поглибити, додати інші: діалектична єдність світового літературного процесу, ме­тодологічні основи і принципи існування світової літератури, типи взаємозв'язків, компаративний прийом, метод, аналіз.

В Україні компаративістика нині офіційно визнана наука. У 1994 р. вперше в нашій державі в Національному універ­ситеті «Києво-Могилянська академія» на чолі з професором Д. Наливайком було створено кафедру компаративістики, яка готує фахівців з порівняльного літературознавства. Отже, шкільна методика викладання зарубіжної літератури неза­баром матиме можливість звернутися до наукової методології. А поки що вчителі спираються на окремі праці вчених-ме-тодистів (Т. Зепалової, Н. Муравйової, К. Нартова, С. Тураєва, Д. Чавчанідзе, Л. Мірошниченко, Ж. Клименко та ін.).

Простежимо технологію визначення методики запроваджен­ня елементів компаративного аналізу художніх творів зару­біжної літератури за чітко визначеними етапами: підготовчий, реалізації й узагальнення. На підготовчому етапі збирають додатковий матеріал, який сприяє глибшому розумінню ху­дожнього тексту. Мета цієї роботи — розкрити можливості вивчення зарубіжної літератури в тісному зв'язку з україн­ською. На цьому етапі доречно звернутися до контактних зв'язків. Вони встановлюються під час вивчення:

—тієї чи тієї доби, літературного напряму, школи, течії;

—біографії і творчого шляху письменника (зустрічі, лис­
тування, переклади, обмін творчими планами, впливи і вза­
ємовпливи, обізнаність письменника із творчістю іншого мит­
ця, традиції — все це за документального підтвердження);

—історії виникнення твору, сюжету (запозиченість сюжетів,
образів) тощо.

Матеріал, зібраний протягом кількох років, зручно система­тизувати в таблицях, які можуть доповнюватися на наступ­них уроках студіювання творчості письменника (див. табл. на с 98).

Вивчення контактних зв'язків допомагає учням усвідомити взаємозв'язок і взаємодію національних літератур, готує їх до реалізації другого етапу, на якому переважно розглядаються зв'язки всіх визначених рівнів: тематичного (теми, сюжети, мотиви); генетичного (роди, жанри, види); міфологічного


(складові літературного твору або літературного процесу), тобто здійснюється саме аналіз конкретного художнього тво­ру в порівнянні з іншим, обраним учителем. Наприклад, про­грамова тема «О. де Бальзак. Гобсек» може розглядатися в порівнянні з творами М. Гоголя «Мертві душі» або І. Карпен-ка-Карого «Хазяїн». Доцільно проводити тематичне порівнян­ня: «Петербург Ф. Достоєвського та Париж О. де Бальзака» або розглядати сюжет твору через різні переклади, визначаю­чи якість відтворення оригіналу.

 

В. Шекспір
Українські Письменники Твори В. Шекспіра Розвиток
та російські та критики на театральній сцені, шекспірівських
перекладачі творів світу про теле- та кіноекрані, традицій у
В. Шекспіра В. Шекспіра в живопису творчості митців
Є. Гребінка Вольтер «Гамлет». Ф. Достоєвський
М. Л у каш Й.-В. Гете У головних ролях: С. Колрідж
С. Маршак В. Гюго В. Висоцький, О. Островський
М. Некрасов Г. Лессінг А. Гіннес, К. Ста- О. Пушкін
Г. Кочур О. Пушкін ніславський, Леся Українка
П. Куліш Леся Українка М. Чехов; Т. Шевченко
Д. Пав личко І. Франко У фільмі — А. Шлегель
Д. Паламарчук Т. Шевченко І.Смоктуновський;  
Б. Пастернак Г. Юнг гравюра Г. Крена;  
М. Старицький   пам'ятник П. Ші-  
    мейкерса; графіка  
    Д. Шмаринова  

Дж. Байрон

 

Українські та російські Письменники та критики Дж. Байрон про Байронізм
перекладачі творів світу про Укпаїну у літературах світу
Дж. Байрона Дж. Байрона    
С. Голованівський Г. Гейне «Мазепа» Чартистська поезія
П. Куліш О. Герцен   Англії;
В. Левін М. Лермонтов   романтики Франції;
Д. Паламарчук Ш. Петефі   італійські поети
В. Фішер О. Пушкін   Н. Фосколо, С. Пел-
І. Франко Т. Шевченко   ліко, Дж. Леопарді;
Г. Шенгелі     у Німеччині —
      Г. Гейне; в Угорщи-
      ні — Ш. Петефі;
      у Польщі — А. Міц-
      кевич; в Україні —
      Т. Шевченко; в Ро-
      сії — О. Пушкін,
      М. Лєрмонтов

Літературознавство, зокрема, приділяє найбільшу увагу вивченню творчих зв'язків М. Гоголя та О. де Бальзака. Відзна­чаючи велику популярність творів французького письмен­ника, Л. Гроссман у своєму дослідженні «Бальзак у Росії» підкреслив, що зустріч М. Гоголя з О. де Бальзаком «не мину­ла безслідно». Підтвердженням цієї думки стала дослідна ро­бота — експериментальний урок за повістю О. де Бальзака «Гобсек».

Епіграф уроку — слова М. Гоголя з поеми «Мертві душі»: «І до такого нікчемства, дріб'язковості, гидоти могла дійти людина? Могла так змінитися? І схоже це на правду? Все схоже на правду, все може статися з людиною».

Повість «Гобсек» учні прочитали вдома, тому зрозумілим було звернення саме до цих слів. Учні самостійно прокоментува­ли епіграф, пригадавши, що так М. Гоголь характеризував об­раз Плюшкіна. Розкриваючи концепцію «Мертвих душ», спів­звучну з повістю «Гобсек», вони наголосили на таких рисах, як моральне виродження, розклад особистості, скнарість, що погли­нула все живе, людяне. Серед інших запитань домашнього за­вдання і такі: «Як виникла зацікавленість М. Гоголя О. де Баль­заком?», «Чим близькі письменнику твори автора "Людської комедії"?»

Виявивши вміння мислити, спостерігати, порівнювати, учні зробили власні висновки й узагальнення. Вони склали по­рівняльну характеристику Гобсека та Плюшкіна (робота ве­лася на уроці з попереднім забезпеченням текстами художніх творів).

Фрагмент уроку

Учень. М. Гоголь та О. де Бальзак — письменники одно­го часу. У своїй творчості вони прагнули до всебічного охоп­лення дійсності. В передмові до «Людської комедії» О. де Баль­зак писав, що план задуманого ним твору виконає роль «се­кретаря» того великого «історика», яким мало стати французь­ке суспільство. «Вся Русь відгукнеться», — пише М. Гоголь про твір «Мертві душі», якому ще не знайшов тоді визначен­ня «поема».

Учениця. Гоголь розпочав роботу над «Мертвими душа­ми» у 1835 році. Тоді твори французького письменника були вже широковідомі в Росії як в оригіналі, так і в перекладах. У цей час О. де Бальзак видає другий варіант повісті «Гоб-сек». Безперечно, М. Гоголь був обізнаний з цим виданням.

Учень. Факти біографії М. Гоголя свідчать, що зиму 1837 р. він провів у Парижі, де продовжував працювати над «Мерт-


вими душами». Про це він сам писав: «Навіть смішно, як поду­маю, що пишу "Мертві душі" у Парижі». Біографи О. де Баль­зака запевняють, що він тричі відвідав Росію, де зустрічався з М. Гоголем. Ці зустрічі, безперечно, збагатили обох великих письменників.

Учитель. О. де Бальзак близький М. Гоголю своїм звер­ненням до теми, що хвилювала багатьох митців світу, — це руйнівна влада грошей. Розкриваючи цю тему, кожен з них мав на увазі своє, національне, але суть залишалась одна. В кон­тексті нашого уроку її втілюють два герої — Гобсек і Плюшкін:

Орієнтовна порівняльна характеристика героїв творів М. Гоголя й О. де Бальзака

 

Гобсек Плюшкін
Сімдесят шість років Іноді я запитував себе, якої він статі?...очі маленькі і жовті, як у тхора, і майже без вій... Сьомий десяток живу Довго не міг розпізнати, якої статі була постать: жінка чи чоловік... маленькі очиці ще не погасли й бігали з-під ви­соко порослих брів, як миші...
У кімнаті, суміжній зі спаль­нею небіжчика, я виявив і про­тухлі паштети, і купи всіля­кого харчу, і навіть устриці та рибу, вкриту густою плісня­вою... Ці дарунки, одержані не так давно, лежали впереміш із ящиками всіляких розмірів, з пачками чаю, кави... Кімна­та була захаращена меблями, срібними виробами, лампами, картинами, вазами, книгами.., найрізноманітнішими рідкіс­ними речами... ...він нарешті опинився на світлі і був вражений картиною безладдя. Здавалося, ніби в домі почалося миття підлог і сюди на цей час знесено всі меблі. На бюро... лежало безліч усілякої всячини: купа списаних дрібно папірців, накритих мар­муровим позеленілим пресом з яєчком зверху, якась старовинна книга в шкіряній оправі з червоним обрізом, лимон, зовсім висохлий, не більший за лісовий горіх, відламана ручка від крісла, чарка з яко­юсь рідиною і трьома мухами, накрита листом, шматочок сургучика, шматочок десь піднятої ганчірки, два пера, вимазані в чорнило...
Гобсек брав усе, починаючи від кошика з рибою, що його приносив бідняк, і кінчаючи пакунком свічок — подарун­ком якого-небудь святенника; брав він і срібний посуд від багатіїв, і золоті табакерки від спекулянтів... ...він ходив ще кожного дня по вули­цях свого села, зазирав під містки, під перекладини, і все, що тільки трапляло­ся йому: стара підошва, баб'яча ганчір­ка, залізний цвях, глиняний чере­пок, — усе тягнув до себе...

Продовження табл.

 

Гобсек Плюшкін
...до чого може дійти скупість, коли вона перетворюється на сліпий, позбавлений усякої ло­гіки інстинкт ...і до такого нікчемства, дріб'язковості, гидоти могла дійти людина? Могла так змінитися? І схоже це на правду? Все схоже на правду, все може статися з людиною...

Працюючи з текстом, учитель з учнями доходять виснов­ку: ненаситна скнарість руйнує людську сутність Плюшкіна, призводить його до повної самотності. Він не бере ніякої участі в житті людей. Спілкування з людьми, на його думку, завдає шкоди його матеріальному добробуту. Скупість створює прір­ву між Плюшкіним та його дітьми. А Гобсек? У нього не­має друзів, знайомих, близьких. Він нікого не приймає в себе, окрім боржників та адвоката Дервіля. З єдиною сестрою він не бачиться, оскільки побоюється спадкоємців. Він залишається один, замкнений у своєму егоїзмі.

Ця робота допоможе учням успішно виконати домашнє завдання й іншого плану: дати порівняльну характеристи­ку образів Плюшкіна та батька Гранде («Євгенія Гранде» О. де Бальзака) або Гобсека та скупого лицаря («Скупий ли­цар» О. Пушкіна). Працюючи над порівняльними характери­стиками образів, учні простежують появу й розвиток «вічних» образів у світовій літературі й доходять висновку, що образ Гобсека доповнює собою галерею скнар, яку продовжили потім батько Гранде, скупий лицар і Плюшкін. Створюючи ці об­рази, письменники різних країн і народів намагалися допо­могти людству позбавитися страшних вад.

Застосування елементів компаративного аналізу художніх творів можливе і в середніх класах. Звичайно, вчитель обме­житься тематологічним рівнем, але урізноманітнить форми й прийоми роботи з текстом, залучить учнів до дослідницької діяльності.

Наприклад, працюючи над темою «Казки» в 5 класі, словес­ник має можливість порівняти казки слов'янських народів, котрі споконвіку були сусідами й розмовляли схожими мо­вами. Ж. Клименко пропонує згрупувати казки за єдністю ідейно-тематичного спрямування, подібністю сюжетів та мо­тивів (див. табл. на с. 102).

Робота з цим матеріалом може будуватися по-різному. Творчій групі з 3 — 4 учнів можна запропонувати підготувати до уроку позакласного читання повідомлення про співзвучність казок різних народів.


Можливі взаємозв'язки у вивченні казок слов'янських народів

Український варіант

Твори зарубіжної літератури





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 90; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.158.251.104 (0.01 с.)