VI. Казки про тварин, в яких засуджується ледарство

«Колосок», «Півник і двоє

мишенят»

«Пшеничний колосок» (білоруська), «Ку­рочка, мишеня й тетерук» (російська)

Орієнтовні завдання

— Прочитайте лужицьку народну казку «Принц та його
чарівний кінь». Перекажіть коротко, про що в ній розпові­
дається.

Героїні якої української народної казки теж допомагає чарівний кінь?

— Прочитайте польську народну казку «Два брати» (або
чеську "Чудодійний млинок").

Подумайте, які риси людського характеру засуджуються в цій казці, а які возвеличуються? Чи перегукується цей твір з українською народною казкою «Про правду й кривду»? Доведіть свою думку.

— Прочитайте чеську народну казку «Чому ведмідь з ли­
сичкою не дружить» (або лужицьку «Горщик меду»).

Які українські народні казки про лисицю ви знаєте? Чим вони нагадують чеську казку?

— Казка допомагала людині краєчком ока зазирнути в
майбутнє.

Назвіть казки народів світу (зокрема й українські), в яких ідеться про чарівні предмети — прообраз механізмів, що при­йшли на допомогу людині через століття.

— Казка виховує в людях почуття краси. У ній відбилися
уявлення людини про красу зовнішню та внутрішню. Прочи­
тайте лужицьку народну казку «Гарна сестра». Знайдіть у
ній опис зовнішності дівчини («Дівчина була дуже гарна. Як
усміхалася, то в неї на вустах розквітала троянда, як чесала
коси, то з них сипалися золоті зірки, а як мила руки, то на них
вигравали золоті перли»). Порівняйте його з описом зовніш­
ності жінки-господині в українській колядці:

По двору ходить — як сонце сходить, А в хату ввійде — як зоря зійде, А заговорить — як дзвін задзвонить, А засміється — сад-виноград в'ється.

Чи схожі ці описи? Доведіть свою думку.

Маючи на меті розвиток логічного мислення й мовлення учнів, учитель може запропонувати їм підготувати вибірковий переказ (або розповідь) за казками. Наприклад, скласти роз­повідь про бабину дочку (українська народна казка «Бабина дочка й дідова дочка») і добру дівчину (польська народна казка «Про двох дівчат, добру й лиху»).

Результатом виконання запропонованих завдань має стати висновок, зроблений учителем та учнями: схожість казок свідчить про єдність людей, які живуть на землі, про близькість їхніх поглядів і прагнень, а відмінності відбивають національну своєрідність, особливості історії, географії, традицій, побуту кожного народу.

На запитання «Які можливості компаративістики як шкіль­ної методики аналізу тексту?» Д. Наливайко в одному з інтер­в'ю відповів: «...необхідність порівняльного вивчення літе­ратури та її методики не викликає сумнівів. Це вивчення розпо­чинати треба з простого, з зіставлень творів, що належать до однієї художньої системи, до одного жанру й стилю, здійсню-

ючи зіставлення на різних рівнях — теми, сюжету, композиції, жанрової структури, стилістики тощо, фіксуючи при цьому, що в них повторюється і якою мірою, що редукується, що транс­формується і т. ін. Цим шляхом досягається не тільки вияв­лення типологічних спільностей літературних явищ, а й поглиб­лене проникнення в їхній художній світ, в їхню індивідуальну неповторність» [4].

Суттєва відмінність у вивченні світової літератури та рідної полягає в тому, що понад дев'яносто відсотків творів світового письменства учні читають у перекладах.

Французький письменник, мислитель-есеїст, автор багатьох романів Моріс Бланшо розмірковував над цією проблемою у своєму есе «Про переклад»: «Чи усвідомлюємо ми, чим зобо­в'язані перекладачам, а ще більше — перекладу? Не впевне­ний. Але коли ми вдячні людям, котрі відважно не відступи­ли перед загадкою, яку ховає завдання перекладу, коли ми на відстані вітаємо їх як непомітних майстрів нашої культури, йдучи за ними й підкоряючись їхній наполегливості, наша вдячність залишається непочутою, навіть трохи зверхньою і разом з тим запобігливою, оскільки ми ніколи не піднімає­мося до того, щоб нагородити їх справжнім визнанням...

Перекладач — це письменник неповторної оригінальності, причому саме в тому, що, здавалося, на неї і не претендує. Він — таємний володар мовних відмінностей. Але його завдання — не стерти їх, а використати, щоб різкими або витонченими рухами відтворити рідною мовою наявність того, що у своїй первісній відмінності мав оригінал...» [5].

Термін переклад необхідно ввести до словникового запасу учнів уже в п'ятому класі. Найдоцільніше це зробити на вступ­ному уроці, коли йтиметься про особливості нового навчаль­ного предмета. Учитель має лише зауважити, що всі твори, які вивчатимуться на уроці зарубіжної літератури, є перекладами, і що переклад існує для того, щоб люди, які не знають інозем­них мов, могли дізнатися про кращі духовні здобутки інших народів. Пізніше вчитель щоразу наголошуватиме п'ятиклас­никам на історії художнього перекладу, ознайомить з копіткою та виснажливою роботою перекладачів, значенням їхньої діяльності для вітчизняної культури. Він наголосить, що саме завдяки перекладачам учні можуть дізнатися про подорожі араба Синдбада-мореплавця, французьку Попелюшку, про пригоди Герди і Кая з Данії, про життя англійця Мауглі в індійських джунглях...

У шостому класі до поняття перекладу доцільно звернути­ся під час вивчення лірики М. Лєрмонтова та Г. Гейне.

Аналізуючи поезію «На півночі дикій...» (із Гейне) М. Лєр­монтова, учитель матиме нагоду пояснити учням різницю між типами перекладу (вільним і підрядковим), увести в обіг по­няття художній переклад. Для цього слід підготувати таблиці або зробити попередній запис на дошці.

Якщо учні та вчитель володіють німецькою мовою, доцільно попрацювати з оригіналом. Можна підготувати кілька варіан­тів, щоб учні мали змогу їх порівняти, наприклад:

Оригінал Ein Fichtenbaum steht einsam

Ein Fichtenbaum steht einsam Im Norden auf kahler Hцh! Ihn schlдfert, mit weiЯer Decke Umhьtten ihn Eis und Schnee. Er trдumt von einer Palme, Die fern im Morgenland. Einsam und schweigend trauert Auf brennender Felsenwand.

Підрядковий переклад

Сосна (німецькою мовою це слово

чоловічого роду) стоїть самотньо

На півночі, на голій височині

Йому дрімається в білому одязі,

Обкутаному кригою та снігом.

Він мріє про пальму,

Яка далеко в країні сонця, що сходить,

самотньо й мовчазно

мріє (про нього)

на розпеченій скелі.

Художній переклад На севере диком... (Из Гейне)

Пер. М. Ю. Лермонтова

На севере диком стоит одиноко

На голой вершине сосна,

И дремлет, качаясь, и снегом сыпучим

Одета, как ризой, она.

И снится ей все, что в пустыне далекой,

В том крае, где солнца восход,

Одна и грустна на утесе горючем

Прекрасная пальма растет.

С чужой стороны... (Из Гейне)

Пер. Ф. Тютчева

На севере мрачном, на дикой скале Кедр одинокий под снегом белеет,

И сладко заснул он в инистой мгле,

И сон его вьюга лелеет.

Про юную пальму все снится ему,

Что в дальних пределах Востока,

Под пламенным небом на знойном холму

Стоит и цветет одиноко...

Самотній кедр на стромиш...

Пер. Л. Первомайського Самотній кедр на стромині В північній стоїть стороні, І кригою, й снігом укритий, Дрімає і мріє вві сні. І бачить він сон про пальму, Що десь у південній землі Сумує в німій самотині На спаленій сонцем скалі.

На півночі млявій... (Із Гейне)

Пер. М. Старицького На півночі млявій, в заметах, у кризі Самотня соснина дріма, Куня похилившись, і в білії ризи Вдягла її пишно зима; І марить та сосна про сонце блискуче, їй сниться південь-сторона, Де теж в самотині, на скелі пекучій, Красується пальма сумна.

Орієнтовні запитання для бесіди

— Що означає термін «переклад» стосовно художнього
слова?

—Як називається професія, представники якої переклада­
ють з однієї мови на іншу? Які різновиди перекладацької
діяльності ви знаєте?

—Що таке вільний та підрядковий переклад?

—Який переклад і чому називається художнім?

—Від кого залежить звучання вірша, перекладеного україн­
ською чи російською мовою? Чим це пояснюється?

—З якими труднощами ви зіткнулися, спробувавши са­
мостійно перекласти поезію Г. Гейне?