Підручники для загальноосвітньої середньої школи 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Підручники для загальноосвітньої середньої школи

Поиск

 

Назва Автор Клас Видав­ництво Рік ви­дання
Зарубіжна література (підручник-хрестоматія) Султанов Ю. І. та ін.   Вежа  
Зарубіжна література (підручник-хрестоматія) Мірошничен­ко Л. Ф., Ісаєва О. О., Клименко Ж. В.   Вежа  
Зарубіжна література (підручник-хрестоматія) Сафарян С. І., Тіунова Л. І.   Вежа  

Продовження табл.

 

Назва Автор Клас Видав­ництво Рік ви­дання
Зарубіжна література Сафарян С. І.,   Вежа  
(підручник-хрестоматія) Дорофеева Н. І.      
У світі зарубіжної Клименко Ж. В., 5-7 БАО  
літератури (посібник- Ісаєва О. О.      
хрестоматія)        
Зарубіжна література Сафарян С І.,   Вежа  
(підручник-хрестоматія) Султанов Ю. І.      
Зарубіжна література Шалагінов Б. Б.   Вежа  
(підручник)        
Зарубіжна література Мірошни-   БАО  
(хрестоматія) ченко Л. Ф. та ін.      
Зарубіжна література Шалагінов Б. Б.   Вежа  
(хрестоматія)        
Зарубіжна література Гогусь Л. І. та ін.   БАО  
(хрестоматія)        
Зарубіжна література Пронкевич О. В.   Педаго-  
(підручник)     гічна  
      преса  
Зарубіжна література Пронкевич О. В.   Педаго-  
(хрестоматія)     гічна  
      преса  
Зарубіжна література Чирков О. С та ін.   Вежа  
(підручник)        
Зарубіжна література Ісаєва О. О. та ін.   БАО  
(хрестоматія)        
Зарубіжна література Чирков О. С. та ін.   Вежа  
(хрестоматія)        

Аналіз шкільних програм, підручників та посібників-хре-стоматій підтвердив, що ця проблема на сучасному етапі ви­рішується позитивно.

Триває інтенсивна робота із забезпечення ВНПЗ та шкіл України науково-методичною літературою. Високого рівня у своїй діяльності досягли науково-методичні часописи «Все­світня література в середніх навчальних закладах України», «Вікно в світ», «Зарубіжна література», які своєчасно нада­ють учителям необхідну якісну професійну допомогу, актив-


но підтримуючи сучасні методичні ідеї. Нові номінації в цих часописах, як-то: «Методичні новації», «Урок за програмою», «Творча майстерня», «Урок позакласного читання», «Сценарій позакласного заходу», «Кращі вчителі України», «Учительські проблеми» та багато інших, привернули неабияку увагу вчи­телів.

Громадський науково-методичний журнал «Тема» надру­кував працю літературознавців Є. Волощук та Б. Бегуна «Тех-нэ майевтике», в якій автори зробили спробу знайти «один з можливих варіантів відповіді на запитання: як треба виклада­ти літературу?».

У видавництві «Ленвіт» побачив світ посібник для вчителя відомого науковця-методиста О. Ісаєвої «Організація та роз­виток читацької діяльності школярів при вивченні зарубіж­ної літератури». У посібнику розглядаються особливості фор­мування читацьких умінь та навичок школярів під час вивчення зарубіжної літератури у школі. Висвітлюються сучасні підхо­ди до керування читацькою діяльністю школярів. Пропонується система методів, прийомів, видів та форм навчальної діяль­ності, спрямована на розвиток постійного інтересу до книжки, підвищення рівня читацької культури школярів як на уроках, так і в позакласній роботі.

У тому ж видавництві в серії «Зарубіжна література» ви­йшло окремим друком сім випусків «Розгорнутого плануван­ня уроків» (5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 класи) — автори: А. Мельник, О. Ісаєва, Ж. Клименко, Ю. Дишлюк, О. Куцевол, Л. Богдан, С. Рудаківська.

У посібниках міститься практичний матеріал для прове­дення уроків із зарубіжної літератури за програмою 2001 року. Поряд із календарно-тематичним плануванням на навчальний рік пропонується структура сучасного уроку зарубіжної літе­ратури, яка передбачає широке використання творчих завдань та ігрових моментів.

Значною подією у методичній науці останніх років стала поява монографічного дослідження О. Ісаєвої «Теорія і техно­логія розвитку читацької діяльності старшокласників у про­цесі вивчення зарубіжної літератури».

Згадані видання отримали високу оцінку вчителів-прак-тиків, але вони не в змозі охопити всі проблеми викладання цієї шкільної дисципліни.


СУЧАСНИЙ СТАН ВИКЛАДАННЯ

СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

Нас оточують сотні юних створінь, розгублених, але спов­нених надій... Нам доведеться обрати для них якщо не ідеаль­ного, то хоча б прийнятного посередника, хоча б імовірного керівника і друга. А ім'я йому, звісно, Література [21].

Дж. Б. Прістлі

Цей вислів відомого англійського письменника XX ст. і за­раз на часі, оскільки сучасним школярам України відкрила­ся можливість вивчати твори світового красного письмен­ства. Цьому сприяла низка нововведень у галузі освіти.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2000 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» в Україні введено 12-річний термін навчання у середніх загальноосвітніх закла­дах. Це спричинило низку проблем, серед яких постали і про­блеми створення нових стандартів, програм, підручників та навчально-методичних посібників.

12 січня 2004 р. було ухвалено Постанову «Про затвер­дження державного стандарту базової і повної загальної се­редньої освіти». Відповідно до статті 31 Закону України «Про загальну середню освіту» Кабінет Міністрів України поста­новив:

1. Затвердити Державний стандарт базової і повної загаль­
ної середньої освіти.

2. Міністерству освіти і науки, Академії педагогічних наук
розробити до 1 червня 2004 р. навчальні плани та програми для
учнів основної і старшої школи (від 14 січня 2004 р. № 24).

Наводимо короткий зміст цих документів.

Державний стандарт базової і повної середньої освіти

Державний стандарт базової і повної середньої освіти ви­значає вимоги до освіченості учнів і випускників основної та старшої школи, гарантії держави у її досягненні.

Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, загальну характеристику інваріантної і варіативної складових змісту базової і повної середньої освіти, державні вимоги до


рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Виконання вимог Державного стандарту є обов'язковим для всіх навчальних закладів, що надають загальну середню освіту.

Освітня галузь «Мови і літератури»

Мета — формування комунікативної і літературної компе­тенції, що базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчо­го типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо.

Зміст освітньої галузі ґрунтується на принципі наступності між початковою, основною і старшою школою, враховує мовну та літературну підготовку учнів початкової школи.

Освітня галузь «Мови і літератури» складається з мовного і літературного компонентів, кожен з яких має свої складові.

Змістовими лініями літературного компонента є аксіологіч-на, літературознавча, культурологічна.

Аксіологічна лінія забезпечує опрацювання художнього твору в єдності його етичних та естетичних вимірів, спрямо­ваність роботи над текстом на формування ціннісних орієн­тацій і розвиток творчих здібностей особистості; літературо­знавча — засвоєння основних теоретико- та історико-літера-турних знань і розгляд твору в контексті літературного проце­су; культурологічна — усвідомлення літератури як складової духовної культури українського та інших народів. Ці змістові лінії формують літературну компетенцію учнів.

Зміст літературного компонента. Українська література, за­рубіжна література, література національних меншин перед­бачають формування потреби і відповідних навичок у читан­ні художньої літератури; створення на основі засвоєних літе­ратурних знань оптимальних умов для всебічного розвитку і реалізації особистості; формування національних і загально­людських цінностей; залучення учнів до найкращих здобутків духовної культури.

Основна школа

Завданням освітньої галузі в основній школі є: □ ознайомлення з найвизначнішими досягненнями худож­ньої оригінальної та перекладної літератури;

□ розвиток умінь сприймати літературний твір як явище ми­
стецтва;

□ формування читацької та мовленнєвої культури, творчих
здібностей, культури полеміки, критичного мислення, само­
стійного аналізу та оцінювання прочитаного;


                   
   
   
 
     
 
   
 
 
 
 

Продовження табл.

Літературний компонент. Українська література. Зарубіжна літера­тура. Літератури національних меншин

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Аксіологічна лінія

Початкове уявлення про істо-рико-літературну добу, націо­нальні, конкретно-історичні та загальнолюдські цінності, відоб­ражені у художньому творі. Уміння визначити специфіку літературного твору у зістав-
ленні з творами мистецтва
інших видів

Зміст освіти

Художні тексти різних жанрів і тема­тики; твори, які репрезентують різні культурно-історичні епохи, літературні традиції народів України та зарубіж­них країн

Популярні твори для дітей та юнацтва (літературні казки, детективні, пригод­ницькі та гумористичні твори, наукова фантастика)

Виразне читання художнього тексту, його обговорення з елементами ана­лізу, розуміння порушених у ньому етичних проблем та окремих художніх особливостей. Усне та письмове ви­словлювання власної оцінки щодо прочитаного, особистісно-творче його переосмислення


Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки

учнів

Знання назв, авторів та змісту художніх творів, рекомендова­них для вивчення напам'ять текстів, окремих фактів біогра­фії письменників

Початкове уявлення про відоб­раження у художньому творі, етичні та естетичні цінності

Уміння виразно, осмислено чи­тати художній текст, виділяти в ньому головну думку; зістав­ляти зображені у творі етичні та психологічні ситуації з влас­ним життєвим досвідом, відпо­відно корегувати свої життєві орієнтації, писати творчі робо­ти різних жанрів


Зміст освіти

Культурологічна лінія

Література як складник культури на­роду, її вплив на формування націо­нальної самосвідомості та її місце у світовій культурі. Зв'язок літератури з іншими видами мистецтв. Відтво­рення в літературі історії країни, на­родних традицій, звичаїв, обрядів, ду­ховного пошуку інтелігенції у різні часи. Світова культура та її загальний розвиток. Взаємозв'язок національної та світової культур. Літературний твір як явище національної культури та певної культурної доби. Література як скарбниця духовності, священні кни­ги різних релігій як пам'ятки літера­тури та духовної культури; відобра­ження національних, конкретно-істо­ричних та загальнолюдських ціннос­тей у художніх творах різних жанрів, їхній вплив на суспільне життя


 


 
 

Літературознавча лінія

Теоретико-літературознавчі поняття: оригінал і переклад; тема та головна думка твору, сюжет і композиція, епізод; мандрівні сюжети, запозичення, ху­дожній образ, художня деталь, літе­ратурний герой, головний і другоряд­ні герої;

рима, ритм, розмір вірша, строфа; портрет, пейзаж, інтер'єр; епітет, порівняння, метафора, гіпербо­ла, алегорія, уособлення; міф, героїчний епос, народна казка, легенда, приказка, прислів'я, загадка; літературна казка, байка, балада, вірш, рубаї, поема, оповідання, повість, ро­ман, притча; гумор, сатира


Знання основних теоретико-літературних понять і вміння оперувати ними в процесі чи­тання оригінальних і переклад­них художніх текстів; уміння визначати в прочитаному творі тему, основні проблеми голов­них і другорядних героїв, ху­дожні описи; розрізняти сюжет і композицію, основні жанри. Початкове уявлення про літе­ратурний процес


□ формування гуманістичного світогляду, духовного світу лю­дини, її моральних та естетичних цінностей, особистісних рис громадянина України, який сприймає і поділяє націо­нальні та загальнолюдські цінності, відчуває свою прина­лежність до європейської спільноти.

Старша школа

Навчання літератури у старшій школі полягає в заохочен­ні школярів до читання художньої літератури, ознайомлення з фундаментальними цінностями культури; у формуванні гуманістичного світогляду особистості, сприянні розширенню культурно-пізнавальних інтересів, вихованню в учнів поваги до своєї та інших культурних традицій.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної за­гальної середньої освіти МОН України 03.02.2004 оголоси­ло Всеукраїнський конкурс навчальних програм і підручників для 5 — 9 та 10 —12 класів.


 


58



               
   
   
 
   
 
   
 
   
 

Літературний компонент. Українська література. Зарубіжна літера­тура. Літератури національних меншин

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Аксіологічна лінія

Літературознавча лінія

Культурологічна лінія

Зміст освіти

Художні тексти, розмаїття їх­ньої жанрово-родової специ­фіки та морально-етичних про­блем, що надає можливість для психологічного аналізу люд­ських взаємин і вчинків; твори, що репрезентують різні етапи літературного процесу, культур­но-літературні традиції народів України та зарубіжних країн. Художній твір у контексті істо-рико-літературного процесу, йо­го смислова та естетична ціліс­ність, художня специфіка. Об­говорення проблематики твору, аргументоване усне та письмо­ве висловлювання своїх суджень щодо прочитаного

Основні роди та жанри літе­ратури. Провідні художні літе­ратурні напрями, течії та стилі. Тематика та проблематика тво­ру, конфлікт; фабула, основ­ні сюжетні та позасюжетні еле­менти

Художня література в контексті національної та світової куль-

 

Ліричний герой, образ автора, система художніх образів тво­ру, мотив, символ, «вічні» об­рази Підтекст Іронія, гротеск


Знання змісту, проблематики та най­важливіших особливостей поетики художніх текстів, рекомендованих для вивчення напам'ять художніх творів, літературно-критичних, публіцистич­них та науково-популярних статей; біографічних відомостей про письмен­ника та його світогляд. Розуміння ці­лісної картини художнього світу та представленої в ньому авторської кон­цепції, етичних та естетичних ціннос­тей, відображених у художньому тек­сті; художній текст як твір мистецтва слова та джерело духовного багатства особистості

Вміння аналізувати та інтерпретува­ти зміст твору, суть морального конф­лікту та власну етичну позицію щодо нього, співвідносити порушені у творі проблеми з власним життєвим досві­дом, розв'язувати творчі завдання різних типів

Розуміння значення літератури та культури для духовного розвитку люд-

Знання літературознавчих понять, вміння оперувати ними в процесі оп­рацювання оригінального та переклад­ного тексту. Уміння орієнтуватися в жанрово-родовій специфіці вивчення художніх творів; розрізняти сюжет і фабулу; виділяти сюжетні та позасю­жетні елементи, аналізувати головний конфлікт, зображувальио-виражальні засоби художньої мови в оригіналь­них та перекладних творах, художній підтекст образів, деталей, мотивів


Продовження табл.

 

Зміст освіти Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
тури, її взаємопов'язаність з релігією, філософією, естети­кою, літературною критикою, різними видами мистецтв Відображення характеру наро­ду в національній літературі та культурі Традиції і новаторство в літе­ратурі та культурі Діалог культур, його вплив на літературний процес Зв'язок літературних напрямів і течій з естетичним пошуком митців інших видів мистецтв ства; про основні етапи розвитку куль­тури, про спільні закономірності роз­витку різних видів мистецтв та сучасні тенденції в національній і світовій культурі

Навчальна програма — навчальне видання, що визначає зміст, обсяг і вимоги до вивчення певного навчального пред­мета, курсу, дисципліни, розвитку та виховання особистості згідно з державними стандартами освіти та навчальних планів.

Навчальна програма на основі концепції вивчення предме­та формулює мету й завдання опанування змісту навчального предмета відповідно до його місця й ролі в загальній системі навчально-виховного процесу, встановлює перелік та основний зміст розділів, тем, окремих питань, що вивчаються в кожному році навчання.

Навчальна програма супроводжується пояснювальною за­пискою, в якій розкриваються найважливіші завдання вивчен­ня навчального предмета, особливості організації і методів його вивчення. Основний зміст освіти, що визначається навчальною програмою, конкретизується в підручниках і навчальних по­сібниках (зокрема електронних) для учнів.

Навчальна програма повинна бути зорієнтована на резуль­тат навчальної діяльності учнів.

Орієнтовна структура навчальної програми:

1. Пояснювальна записка

а) вступ: мета і завдання навчального предмета;

б) характеристика структури навчальної програми;

в) особливості організації навчально-виховного процесу;

г) критерії оцінювання навчальних досягнень;

д) рекомендації щодо роботи з програмою.


2. Зміст навчального матеріалу та вимоги до навчальних досягнень:

Клас (загальна кількість годин', кількість годин на тиждень, резерв­ний час)

 

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Розділ (кількість годин) Тема (кількість годин) Зміст навчального ма­теріалу теми описує наводить приклади пояснює
Перелік практичних і лабораторних робіт, лабораторного прак­тикуму порівнює дотримується правил характеризує класифікує спостерігає аналізує використовує оцінює показує на карті висловлює судження розв'язує обґрунтовує та ін.

Можливі додатки:

□ міжпредметні зв'язки;

□ тематика екскурсій (орієнтовні об'єкти);

□ переліки навчальної літератури, додаткової літератури для
читання, навчально-методичної літератури.

Програма, яку затвердило МОН України із зарубіжної літе­ратури (керівник авторського колективу Ю. Ковбасенко), з'я­вилася окремим виданням лише у 2005 році. Обговорення про­грами, що відбулося на сторінках методичної періодики, довело, що вона значно поступається чинним програмам як у змісті, так і в методичному забезпеченні. Доведемо це на прикладі кількох тем програмового матеріалу для 5 класу (див. табл. на с 63).

До зауважень вчителів та вчених-методистів належать такі:

— відсутність казок О. Пушкіна, що входять до «Золотого
фонду світової літератури»;

— наявність філософської лірики Мацуо Басьо, яку п'яти­
класникам ще важко зрозуміти. У попередніх програмах ця
тема вивчалася у 8 класі;

— має місце і фактична помилка. У рубриці «Теорія літе­
ратури» до розділу, присвяченого творчості Мацуо Басьо, про­
понується дати визначення поняття хоку і назвати його жан­
рові ознаки. Але хоку — це лише строфа, за допомогою якої
Мацуо Басьо відкрив жанр японської поезії хайку. Наведемо
визначення відомого літературознавця М. Конрада: «Хайку —
це жанр японської поезії, який використав строфу хоку»;

— зміст вірша Р. Бернса «Чесна бідність» не відповідає
вимогам часу, і зовсім не зрозуміло, який сенс вчити його на­
пам'ять;


 

Зміст навчаль­ного матеріалу Державні вимоги Виявлені недоліки
Вступ Література і фольклор — скарбниця духовних багатств люд­ства. Фольк­лор — усна народна твор­чість. Прислів'я та приказки — малі жанри фольклору, джерело на­родної муд­рості Учень: називає перелік літературних творів, які вивчатимуться про­тягом навчального року; обґрунтовує сенс вислову «літе­ратура і фольклор — скарбни­ця духовних багатств людства»; наводить приклади кількох при­слів'їв та приказок різних на­родів світу; розпізнає, пояснює і порівнює прямий та переносний зміст ви­вчених прислів'їв і приказок. Теорія літератури (ТЛ). Нази­ває малі жанри фольклору: при­слів'я, приказки 1. У змісті навчаль­ного матеріалу відсутні загадки — найулюбленіші в учнів малі жанри фольклору 2. Навіщо п'яти­класнику називати перелік літератур­них творів, які ви­вчатимуться про­тягом навчального року і який в цьо­му сенс? Чи ви­кличе така робота зацікавленість уро­ком і скільки на це потрібно витратити часу?
Народна казка Казка як жанр фольклору. Зображення в ній життя, поглядів і характеру народів, мрій, бажань і сподівань її творців. Боротьба добра зі злом — головний конфлікт народної казки. Реальне та фантастичне в ній. Казка про тварин — один із найдавніших різновидів казки. Брати Грімм. «Пані Метелиця». Брати Грімм — відомі збирачі німецьких народних Учень: переказує зміст казки «Пані Метелиця»; висловлює судження про по­вчально-виховний характер на­родної казки; визначає головний конфлікт на­родної казки (боротьба добра зі злом); дає оцінку персонажам казки з огляду на їхні вчинки та мо­ральні риси; виразно читає каз­ку (зокрема, в особах); пояснює, чому братів Грімм на­зивають збирачами, а не автора­ми казок; перелічує назви 2 — 3 найвідоміших казок, записа­них братами Грімм («Хороб­рий кравчик», «Гензель і Гре-тель» та ін.); розкриває своєрідність кон­флікту казки «Пані Метели­ця»: різне ставлення її героїв до праці та інших людських цінностей і чеснот: поваги до старших, шанування не лише ма­теріальних (дочка), а передовсім духовних і моральних ціннос­тей (пасербиця); 1. Процес вивчення першого твору у п'ятому класі по­винен розпочинати­ся саме читанням казки, а потім її переказом! Учень 5 класу за час вивчення од­нієї казки не може опанувати такої кількості понять: конфлікт, персонаж, реальне, фантастич­не, повчально-ви­ховний характер, моральні риси, герой, людські цінності і чесноти, духовні і моральні цінності, людські риси, зачин, кінцівка, повтори, оригінал і переклад, народна казка, «мандрівний сюжет»

Продовження табл.

 

Зміст навчаль­ного матеріалу Державні вимоги Виявлені недоліки
казок. Точність фіксації, дбайливе ставлення до оригіналу. Уславлення любові до праці та інших людських чеснот у казці «Пані Мете­лиця» дає оцінку людським рисам пер­сонажів казки з огляду на їхні вчинки, ставлення до роботи, інших людей та ін.; усно переказує вибрані епізоди казки «Пані Метелиця»; ТЛ. Наводить приклади типової побудови казки: зачин, кінцівка, повтори (часто — трикратні) тощо; дає визначення понять оригінал і переклад, народна казка, «мандрівний сюжет»  
Алкман (VII ст. до н. е.) «Сплять усі верховини гірські...» Йоган-Вольф-ганг Ґете (1749-1832) «Нічна пісня подорожнього» Учень: аналізує вірш Алкмана як один із перших у світовій літературі поетичних пейзажів, що навію­ють читачеві певний настрій: відчуття душевного спокою, уми­ротворення; аналізує вірш Ґете як суголосний поезії Алкмана, знаходить певні риси в обох творах (образи гірських вер­шин, сонних птахів, створення настрою спокою) Чи може учень проаналізувати вірш Алкмана, якщо з теоретико-літера-турних понять від­повідно до програ­ми він обізнаний лише з малими жанрами фолькло­ру, оригіналом і перекладом, народ­ною казкою, «ман­дрівним сюжетом», антитезою, драма­тичним твором? У авторів програми немає також жод­них підстав вводи­ти в державні ви­моги до учня й ана­ліз віршів М. Лєр­монтова, Ф. Тютче­ва, Р. Бернса

—не простежується система запропонованих теоретико-літе-
ратурних понять, яка повинна бути спрямована на підготовку
учнів середніх класів до аналізу художніх творів, що вивча­
тимуться учнями старшої ланки;

—у змісті навчального матеріалу не відбито зв'язків його
з існуючими видами мистецтва, — міжлітературними, міжпред-
метними, що, безперечно, збіднює сам зміст;

—у рубриці «Для вивчення напам'ять» пропонуються лише
три вірші. Це зовсім не сприяє розвиткові пам'яті, усного мов­
лення, виразного читання;


 

— не розплановано уроків позакласного читання;

— у додатку 2 «Додаткова література для читання» не ви­
значено творів для позакласного та самостійного читання;

— програми не відповідають основним вимогам, які вису­
нуло МОН України, а саме: у пояснювальній записці програ­
ми не визначено особливостей організації і методів вивчення
предмета; у додатках відсутні міжлітературні зв'язки, темати­
ка екскурсій (орієнтовні об'єкти), перелік навчальної та на­
вчально-методичної літератури.

Запропонований аналіз дає підстави стверджувати, що ав­тори програм не зробили якісного аналізу наявних програм, щоб уникнути недоліків і використати найкращі досягнення. Тому нові програми як за змістом, так і за методичним апара­том є кроком назад у системі літературної освіти України.

У додатку № 1 Інформаційного збірника МОН вміщено визначення підручника:

Підручникнавчальне видання, яке систематизовано відтворює зміст навчального предмета, курсу, дисципліни відповідно до офіційно затвердженої або експерименталь­ної навчальної програми.

Відповідно до мети й завдань навчання та рівня освітньої підготовки учнів підручник остаточно визначає обсяг і систе­му знань, якими треба оволодіти.

Вимоги до змісту підручника

Підручник повинен містити систематизований виклад на­вчального матеріалу, що відповідає навчальній програмі з пев­ного предмета, а також вимогам до структури, обсягу і ступе­ня науковості розгляду матеріалу, співвідношення його розді­лів, параграфів з одиницями навчального часу, що відводить­ся на вивчення матеріалу.

Підручник у доступній для учнів формі має розкривати суть основних наукових ідей, законів, понять та їхніх зв'язків із суспільно-економічним розвитком країни і духовним життям суспільства, практичним застосуванням у сфері матеріально­го виробництва, містити відомості про визначальні галузі гос­пода та | и обслуговування, найбільш поширені ви­робничі і технологічні процеси.

При цьому необхідно забезпечити коректність уведення наукових понять, їх відповідність узвичаєній термінології та символіці.

Підручник повинен містити стислі відомості з історії на­уки, культури, щоб дати уявлення про еволюцію наукових ідей, відкриття, взаємозв'язок науки, виробництва та соціальної прак-


тики, ролі діячів науки, передусім вітчизняних учених, у по­шуку наукової істини.

Зміст підручника має забезпечувати зв'язок із життям, бути спрямованим на формування особистості школяра, розвиток його здібностей та обдаровань.

Матеріал підручників з предмета, що вивчається протягом кількох років, повинен мати логічну послідовність і являти собою цілісну систему з урахуванням внутріпредметних і міжпредметних зв'язків.

Підручник повинен бути цікавий для учнів, написаний мо­вою, що відповідає можливостям засвоєння його змісту учня­ми певної вікової категорії на належному рівні і за встановле­ний час, інтерпретувати навчальний зміст у доступній їм формі, містити систему завдань, посильних для школярів, і відпові­дати рівню їхнього розвитку, попередній загальноосвітній підго­товці та життєвому досвіду, не допускати при цьому при­мітивного спрощення та наукової вульгаризації змісту.

Рівень доступності підручника повинен бути такий, щоб учень міг успішно використовувати його для самостійного вивчення навчального матеріалу, при цьому можливе вико­ристання додаткових засобів навчання: аудіовізуальних мате­ріалів, компакт-дисків, наочних посібників, карт тощо.

Вимоги до структури підручника

Підручник повинен мати зміст з нумерацією сторінок, де чітко відображається рівномірний розподіл матеріалу, просте­жується наочно-логічний його розвиток. У змісті підручника доцільно виокремити такі структурні елементи, як-то: вступ, висновки, узагальнювальні тексти, схеми, таблиці, завдання на систематизацію та самооцінювання навчальних досягнень учнів. Підручник повинен мати додатки: словник, тлумачний слов­ник технічних термінів, довідкові таблиці даних, список сучас­ної додаткової літератури, алфавітний покажчик.

Доцільно, щоб кожен розділ підручника відповідав одній навчальній темі. Якщо розділ містить кілька навчальних тем, то це повинно бути відображено в його назві. Крім того, підруч­ник має містити попередні структурні складники (які треба вивчити), зв'язок з попереднім матеріалом та завершальні структурні складники (підсумок, узагальнювальна таблиця або схема, інтегруюча ситуація та ін.).

У межах одного розділу бажано чергувати види діяль­ності (практичні роботи, спостереження, вправи, запитання та ін.). Ці види діяльності мають сприяти набуттю навичок та вмінь (пізнавальних, практичних, життєвих).


Вимоги до навчально-методичного апарату підручника

Підручник повинен виконувати функції управління пізна­вальною діяльністю школярів, містити рекомендації щодо спо­собу вивчення пропонованого матеріалу, сприяти розвиткові творчої активності школярів та формуванню в них умінь са­мостійно застосовувати набуті знання на практиці. На це тре-ба спрямувати спеціальні завдання для самостійної роботи над текстом та ілюстраціями підручника.

Для розвитку пізнавальних і творчих здібностей учнів до підручника слід ввести завдання і вправи, що формують за­гальні теоретичні та практичні навички розумової і фізичної праці.

Диференційовані письмові вправи подаються з поступо­вим ускладненням та із зазначенням рівня їхньої складності.

Під час створення підручників бажано передбачити засто­сування інформаційно-комунікаційних засобів у навчально­му процесі, вивчення окремих розділів або в цілому предме­тів у школі із застосуванням комп'ютерної техніки.

Підручник необхідно ілюструвати методично доцільними схемами, кресленнями та іншим графічним матеріалом, спря­мованим на розкриття змісту основного матеріалу, доповнен­ня й конкретизацію його. Ілюстративний матеріал може мати самостійне інформативне навантаження, посилювати емоцій­ний вплив підручника і таким чином сприяти підвищенню ефективності сприймання і засвоєння навчального матеріалу.

Художнє й технічне оформлення підручника повинно відпо­відати санітарно-гігієнічним вимогам до навчальних книжок для загальноосвітніх навчальних закладів.

У 2005/2006 н. р. п'ятикласники отримали нові підручни­ки, які були визнані призерами конкурсу. Упродовж наступ­них одинадцяти років триватиме апробація підручників для кожного наступного класу. Щоб визначити найкращий, необ­хідно провести ретельний аналіз наявних підручників, вра­ховуючи основні вимоги, встановлені МОН України, а також критерії, розроблені методистами-науковцями.

Для прикладу розглянемо підручник «Зарубіжна літерату­ра» для 5 класу (автори Л. Мірошниченко та Ж. Клименко).

Загальна модель підручника створювалася на наукових за­садах: методологічних (цілісність, структурність, взаємовплив, ієрархічність, науковість, зв'язок навчання та виховання, на­станова на розвиток учня, аналіз твору в єдності форми та змісту) і методичних (особистісний характер читацької та лі­тературно-творчої діяльності учня, зв'язок літератури із за-


конами художнього мислення, єдність літературного і творчого розвитку).

Особлива увага приділялася критеріям, що визначають цілісну композицію твору. Такими критеріями є:

—високий художньо-естетичний рівень;

—гуманістичний зміст, що сприяє духовному самовизна­
ченню учнів;

—висока педагогічна цінність і значний виховний ефект;

—яскраво виражена репрезентативність;

—психологічна відповідність конкретному віковому періоду;

—якісний літературний переклад та визначений обсяг ви­
дання.

Провідною ідеєю підручника є ідея формування творчого читача, котрий, прямуючи шляхом відкриттів, випробувань і прозрінь, відчуває радість спілкування з літературним твором як естетичним явищем. Крім того, важливим є орієн­тир на плекання особистості, здатної до самореалізації в су­часному полікультурному просторі України, яка усвідомлює, що перекладна література — це «...золотий міст зрозуміння та спочування між нами і далекими людьми, давніми поколін­нями» (І. Франко).

Композиція підручника підпорядкована формі подорожі, запрошення до якої п'ятикласники одержують на першій сторінці. Замість академічного вступу, який, звісно, не може привабити вчорашніх учнів початкової школи, пропонується зустріч із провідниками до літературних скарбів різних на­родів. Разом із Пані Метелицею учні прямуватимуть до дже­рела народної мудрості. На гостину до літературної казки їх запросить працелюбна Попелюшка. На кр


Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 635; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.138.143.69 (0.025 с.)