Підручники для загальноосвітньої середньої школи

 

Назва	Автор	Клас	Видав­ництво	Рік ви­дання
Зарубіжна література (підручник-хрестоматія)	Султанов Ю. І. та ін.		Вежа
Зарубіжна література (підручник-хрестоматія)	Мірошничен­ко Л. Ф., Ісаєва О. О., Клименко Ж. В.		Вежа
Зарубіжна література (підручник-хрестоматія)	Сафарян С. І., Тіунова Л. І.		Вежа

Продовження табл.

 

Назва	Автор	Клас	Видав­ництво	Рік ви­дання
Зарубіжна література	Сафарян С. І.,		Вежа
(підручник-хрестоматія)	Дорофеева Н. І.
У світі зарубіжної	Клименко Ж. В.,	5-7	БАО
літератури (посібник-	Ісаєва О. О.
хрестоматія)
Зарубіжна література	Сафарян С І.,		Вежа
(підручник-хрестоматія)	Султанов Ю. І.
Зарубіжна література	Шалагінов Б. Б.		Вежа
(підручник)
Зарубіжна література	Мірошни-		БАО
(хрестоматія)	ченко Л. Ф. та ін.
Зарубіжна література	Шалагінов Б. Б.		Вежа
(хрестоматія)
Зарубіжна література	Гогусь Л. І. та ін.		БАО
(хрестоматія)
Зарубіжна література	Пронкевич О. В.		Педаго-
(підручник)			гічна
			преса
Зарубіжна література	Пронкевич О. В.		Педаго-
(хрестоматія)			гічна
			преса
Зарубіжна література	Чирков О. С та ін.		Вежа
(підручник)
Зарубіжна література	Ісаєва О. О. та ін.		БАО
(хрестоматія)
Зарубіжна література	Чирков О. С. та ін.		Вежа
(хрестоматія)

Аналіз шкільних програм, підручників та посібників-хре-стоматій підтвердив, що ця проблема на сучасному етапі ви­рішується позитивно.

Триває інтенсивна робота із забезпечення ВНПЗ та шкіл України науково-методичною літературою. Високого рівня у своїй діяльності досягли науково-методичні часописи «Все­світня література в середніх навчальних закладах України», «Вікно в світ», «Зарубіжна література», які своєчасно нада­ють учителям необхідну якісну професійну допомогу, актив-

но підтримуючи сучасні методичні ідеї. Нові номінації в цих часописах, як-то: «Методичні новації», «Урок за програмою», «Творча майстерня», «Урок позакласного читання», «Сценарій позакласного заходу», «Кращі вчителі України», «Учительські проблеми» та багато інших, привернули неабияку увагу вчи­телів.

Громадський науково-методичний журнал «Тема» надру­кував працю літературознавців Є. Волощук та Б. Бегуна «Тех-нэ майевтике», в якій автори зробили спробу знайти «один з можливих варіантів відповіді на запитання: як треба виклада­ти літературу?».

У видавництві «Ленвіт» побачив світ посібник для вчителя відомого науковця-методиста О. Ісаєвої «Організація та роз­виток читацької діяльності школярів при вивченні зарубіж­ної літератури». У посібнику розглядаються особливості фор­мування читацьких умінь та навичок школярів під час вивчення зарубіжної літератури у школі. Висвітлюються сучасні підхо­ди до керування читацькою діяльністю школярів. Пропонується система методів, прийомів, видів та форм навчальної діяль­ності, спрямована на розвиток постійного інтересу до книжки, підвищення рівня читацької культури школярів як на уроках, так і в позакласній роботі.

У тому ж видавництві в серії «Зарубіжна література» ви­йшло окремим друком сім випусків «Розгорнутого плануван­ня уроків» (5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 класи) — автори: А. Мельник, О. Ісаєва, Ж. Клименко, Ю. Дишлюк, О. Куцевол, Л. Богдан, С. Рудаківська.

У посібниках міститься практичний матеріал для прове­дення уроків із зарубіжної літератури за програмою 2001 року. Поряд із календарно-тематичним плануванням на навчальний рік пропонується структура сучасного уроку зарубіжної літе­ратури, яка передбачає широке використання творчих завдань та ігрових моментів.

Значною подією у методичній науці останніх років стала поява монографічного дослідження О. Ісаєвої «Теорія і техно­логія розвитку читацької діяльності старшокласників у про­цесі вивчення зарубіжної літератури».

Згадані видання отримали високу оцінку вчителів-прак-тиків, але вони не в змозі охопити всі проблеми викладання цієї шкільної дисципліни.

СУЧАСНИЙ СТАН ВИКЛАДАННЯ

СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

Нас оточують сотні юних створінь, розгублених, але спов­нених надій... Нам доведеться обрати для них якщо не ідеаль­ного, то хоча б прийнятного посередника, хоча б імовірного керівника і друга. А ім'я йому, звісно, Література [21].

Дж. Б. Прістлі

Цей вислів відомого англійського письменника XX ст. і за­раз на часі, оскільки сучасним школярам України відкрила­ся можливість вивчати твори світового красного письмен­ства. Цьому сприяла низка нововведень у галузі освіти.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2000 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» в Україні введено 12-річний термін навчання у середніх загальноосвітніх закла­дах. Це спричинило низку проблем, серед яких постали і про­блеми створення нових стандартів, програм, підручників та навчально-методичних посібників.

12 січня 2004 р. було ухвалено Постанову «Про затвер­дження державного стандарту базової і повної загальної се­редньої освіти». Відповідно до статті 31 Закону України «Про загальну середню освіту» Кабінет Міністрів України поста­новив:

1. Затвердити Державний стандарт базової і повної загаль­
ної середньої освіти.

2. Міністерству освіти і науки, Академії педагогічних наук
розробити до 1 червня 2004 р. навчальні плани та програми для
учнів основної і старшої школи (від 14 січня 2004 р. № 24).

Наводимо короткий зміст цих документів.

Державний стандарт базової і повної середньої освіти

Державний стандарт базової і повної середньої освіти ви­значає вимоги до освіченості учнів і випускників основної та старшої школи, гарантії держави у її досягненні.

Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, загальну характеристику інваріантної і варіативної складових змісту базової і повної середньої освіти, державні вимоги до

рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Виконання вимог Державного стандарту є обов'язковим для всіх навчальних закладів, що надають загальну середню освіту.

Освітня галузь «Мови і літератури»

Мета — формування комунікативної і літературної компе­тенції, що базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчо­го типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо.

Зміст освітньої галузі ґрунтується на принципі наступності між початковою, основною і старшою школою, враховує мовну та літературну підготовку учнів початкової школи.

Освітня галузь «Мови і літератури» складається з мовного і літературного компонентів, кожен з яких має свої складові.

Змістовими лініями літературного компонента є аксіологіч-на, літературознавча, культурологічна.

Аксіологічна лінія забезпечує опрацювання художнього твору в єдності його етичних та естетичних вимірів, спрямо­ваність роботи над текстом на формування ціннісних орієн­тацій і розвиток творчих здібностей особистості; літературо­знавча — засвоєння основних теоретико- та історико-літера-турних знань і розгляд твору в контексті літературного проце­су; культурологічна — усвідомлення літератури як складової духовної культури українського та інших народів. Ці змістові лінії формують літературну компетенцію учнів.

Зміст літературного компонента. Українська література, за­рубіжна література, література національних меншин перед­бачають формування потреби і відповідних навичок у читан­ні художньої літератури; створення на основі засвоєних літе­ратурних знань оптимальних умов для всебічного розвитку і реалізації особистості; формування національних і загально­людських цінностей; залучення учнів до найкращих здобутків духовної культури.

Основна школа

Завданням освітньої галузі в основній школі є: □ ознайомлення з найвизначнішими досягненнями худож­ньої оригінальної та перекладної літератури;

□ розвиток умінь сприймати літературний твір як явище ми­
стецтва;

□ формування читацької та мовленнєвої культури, творчих
здібностей, культури полеміки, критичного мислення, само­
стійного аналізу та оцінювання прочитаного;

Продовження табл.

Літературний компонент. Українська література. Зарубіжна літера­тура. Літератури національних меншин

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Аксіологічна лінія

Початкове уявлення про істо-рико-літературну добу, націо­нальні, конкретно-історичні та загальнолюдські цінності, відоб­ражені у художньому творі. Уміння визначити специфіку літературного твору у зістав-

ленні з творами мистецтва

інших видів

Зміст освіти

Художні тексти різних жанрів і тема­тики; твори, які репрезентують різні культурно-історичні епохи, літературні традиції народів України та зарубіж­них країн

Популярні твори для дітей та юнацтва (літературні казки, детективні, пригод­ницькі та гумористичні твори, наукова фантастика)

Виразне читання художнього тексту, його обговорення з елементами ана­лізу, розуміння порушених у ньому етичних проблем та окремих художніх особливостей. Усне та письмове ви­словлювання власної оцінки щодо прочитаного, особистісно-творче його переосмислення

Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки

учнів

Знання назв, авторів та змісту художніх творів, рекомендова­них для вивчення напам'ять текстів, окремих фактів біогра­фії письменників

Початкове уявлення про відоб­раження у художньому творі, етичні та естетичні цінності

Уміння виразно, осмислено чи­тати художній текст, виділяти в ньому головну думку; зістав­ляти зображені у творі етичні та психологічні ситуації з влас­ним життєвим досвідом, відпо­відно корегувати свої життєві орієнтації, писати творчі робо­ти різних жанрів

Зміст освіти

Культурологічна лінія

Література як складник культури на­роду, її вплив на формування націо­нальної самосвідомості та її місце у світовій культурі. Зв'язок літератури з іншими видами мистецтв. Відтво­рення в літературі історії країни, на­родних традицій, звичаїв, обрядів, ду­ховного пошуку інтелігенції у різні часи. Світова культура та її загальний розвиток. Взаємозв'язок національної та світової культур. Літературний твір як явище національної культури та певної культурної доби. Література як скарбниця духовності, священні кни­ги різних релігій як пам'ятки літера­тури та духовної культури; відобра­ження національних, конкретно-істо­ричних та загальнолюдських ціннос­тей у художніх творах різних жанрів, їхній вплив на суспільне життя

 

Літературознавча лінія

Теоретико-літературознавчі поняття: оригінал і переклад; тема та головна думка твору, сюжет і композиція, епізод; мандрівні сюжети, запозичення, ху­дожній образ, художня деталь, літе­ратурний герой, головний і другоряд­ні герої;

рима, ритм, розмір вірша, строфа; портрет, пейзаж, інтер'єр; епітет, порівняння, метафора, гіпербо­ла, алегорія, уособлення; міф, героїчний епос, народна казка, легенда, приказка, прислів'я, загадка; літературна казка, байка, балада, вірш, рубаї, поема, оповідання, повість, ро­ман, притча; гумор, сатира

Знання основних теоретико-літературних понять і вміння оперувати ними в процесі чи­тання оригінальних і переклад­них художніх текстів; уміння визначати в прочитаному творі тему, основні проблеми голов­них і другорядних героїв, ху­дожні описи; розрізняти сюжет і композицію, основні жанри. Початкове уявлення про літе­ратурний процес

□ формування гуманістичного світогляду, духовного світу лю­дини, її моральних та естетичних цінностей, особистісних рис громадянина України, який сприймає і поділяє націо­нальні та загальнолюдські цінності, відчуває свою прина­лежність до європейської спільноти.

Старша школа

Навчання літератури у старшій школі полягає в заохочен­ні школярів до читання художньої літератури, ознайомлення з фундаментальними цінностями культури; у формуванні гуманістичного світогляду особистості, сприянні розширенню культурно-пізнавальних інтересів, вихованню в учнів поваги до своєї та інших культурних традицій.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної за­гальної середньої освіти МОН України 03.02.2004 оголоси­ло Всеукраїнський конкурс навчальних програм і підручників для 5 — 9 та 10 —12 класів.

 

58

Літературний компонент. Українська література. Зарубіжна літера­тура. Літератури національних меншин

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Аксіологічна лінія

Літературознавча лінія

Культурологічна лінія

Зміст освіти

Художні тексти, розмаїття їх­ньої жанрово-родової специ­фіки та морально-етичних про­блем, що надає можливість для психологічного аналізу люд­ських взаємин і вчинків; твори, що репрезентують різні етапи літературного процесу, культур­но-літературні традиції народів України та зарубіжних країн. Художній твір у контексті істо-рико-літературного процесу, йо­го смислова та естетична ціліс­ність, художня специфіка. Об­говорення проблематики твору, аргументоване усне та письмо­ве висловлювання своїх суджень щодо прочитаного

Основні роди та жанри літе­ратури. Провідні художні літе­ратурні напрями, течії та стилі. Тематика та проблематика тво­ру, конфлікт; фабула, основ­ні сюжетні та позасюжетні еле­менти

Художня література в контексті національної та світової куль-

Ліричний герой, образ автора, система художніх образів тво­ру, мотив, символ, «вічні» об­рази Підтекст Іронія, гротеск

Знання змісту, проблематики та най­важливіших особливостей поетики художніх текстів, рекомендованих для вивчення напам'ять художніх творів, літературно-критичних, публіцистич­них та науково-популярних статей; біографічних відомостей про письмен­ника та його світогляд. Розуміння ці­лісної картини художнього світу та представленої в ньому авторської кон­цепції, етичних та естетичних ціннос­тей, відображених у художньому тек­сті; художній текст як твір мистецтва слова та джерело духовного багатства особистості

Вміння аналізувати та інтерпретува­ти зміст твору, суть морального конф­лікту та власну етичну позицію щодо нього, співвідносити порушені у творі проблеми з власним життєвим досві­дом, розв'язувати творчі завдання різних типів

Розуміння значення літератури та культури для духовного розвитку люд-

Знання літературознавчих понять, вміння оперувати ними в процесі оп­рацювання оригінального та переклад­ного тексту. Уміння орієнтуватися в жанрово-родовій специфіці вивчення художніх творів; розрізняти сюжет і фабулу; виділяти сюжетні та позасю­жетні елементи, аналізувати головний конфлікт, зображувальио-виражальні засоби художньої мови в оригіналь­них та перекладних творах, художній підтекст образів, деталей, мотивів

Продовження табл.

 

Зміст освіти	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
тури, її взаємопов'язаність з релігією, філософією, естети­кою, літературною критикою, різними видами мистецтв Відображення характеру наро­ду в національній літературі та культурі Традиції і новаторство в літе­ратурі та культурі Діалог культур, його вплив на літературний процес Зв'язок літературних напрямів і течій з естетичним пошуком митців інших видів мистецтв	ства; про основні етапи розвитку куль­тури, про спільні закономірності роз­витку різних видів мистецтв та сучасні тенденції в національній і світовій культурі

Навчальна програма — навчальне видання, що визначає зміст, обсяг і вимоги до вивчення певного навчального пред­мета, курсу, дисципліни, розвитку та виховання особистості згідно з державними стандартами освіти та навчальних планів.

Навчальна програма на основі концепції вивчення предме­та формулює мету й завдання опанування змісту навчального предмета відповідно до його місця й ролі в загальній системі навчально-виховного процесу, встановлює перелік та основний зміст розділів, тем, окремих питань, що вивчаються в кожному році навчання.

Навчальна програма супроводжується пояснювальною за­пискою, в якій розкриваються найважливіші завдання вивчен­ня навчального предмета, особливості організації і методів його вивчення. Основний зміст освіти, що визначається навчальною програмою, конкретизується в підручниках і навчальних по­сібниках (зокрема електронних) для учнів.

Навчальна програма повинна бути зорієнтована на резуль­тат навчальної діяльності учнів.

Орієнтовна структура навчальної програми:

1. Пояснювальна записка

а) вступ: мета і завдання навчального предмета;

б) характеристика структури навчальної програми;

в) особливості організації навчально-виховного процесу;

г) критерії оцінювання навчальних досягнень;

д) рекомендації щодо роботи з програмою.

2. Зміст навчального матеріалу та вимоги до навчальних досягнень:

Клас (загальна кількість годин', кількість годин на тиждень, резерв­ний час)

 

Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Розділ (кількість годин) Тема (кількість годин) Зміст навчального ма­теріалу теми	описує наводить приклади пояснює
Перелік практичних і лабораторних робіт, лабораторного прак­тикуму	порівнює дотримується правил характеризує класифікує спостерігає аналізує використовує оцінює показує на карті висловлює судження розв'язує обґрунтовує та ін.

Можливі додатки:

□ міжпредметні зв'язки;

□ тематика екскурсій (орієнтовні об'єкти);

□ переліки навчальної літератури, додаткової літератури для
читання, навчально-методичної літератури.

Програма, яку затвердило МОН України із зарубіжної літе­ратури (керівник авторського колективу Ю. Ковбасенко), з'я­вилася окремим виданням лише у 2005 році. Обговорення про­грами, що відбулося на сторінках методичної періодики, довело, що вона значно поступається чинним програмам як у змісті, так і в методичному забезпеченні. Доведемо це на прикладі кількох тем програмового матеріалу для 5 класу (див. табл. на с 63).

До зауважень вчителів та вчених-методистів належать такі:

— відсутність казок О. Пушкіна, що входять до «Золотого
фонду світової літератури»;

— наявність філософської лірики Мацуо Басьо, яку п'яти­
класникам ще важко зрозуміти. У попередніх програмах ця
тема вивчалася у 8 класі;

— має місце і фактична помилка. У рубриці «Теорія літе­
ратури» до розділу, присвяченого творчості Мацуо Басьо, про­
понується дати визначення поняття хоку і назвати його жан­
рові ознаки. Але хоку — це лише строфа, за допомогою якої
Мацуо Басьо відкрив жанр японської поезії хайку. Наведемо
визначення відомого літературознавця М. Конрада: «Хайку —
це жанр японської поезії, який використав строфу хоку»;

— зміст вірша Р. Бернса «Чесна бідність» не відповідає
вимогам часу, і зовсім не зрозуміло, який сенс вчити його на­
пам'ять;

 

Зміст навчаль­ного матеріалу	Державні вимоги	Виявлені недоліки
Вступ Література і фольклор — скарбниця духовних багатств люд­ства. Фольк­лор — усна народна твор­чість. Прислів'я та приказки — малі жанри фольклору, джерело на­родної муд­рості	Учень: називає перелік літературних творів, які вивчатимуться про­тягом навчального року; обґрунтовує сенс вислову «літе­ратура і фольклор — скарбни­ця духовних багатств людства»; наводить приклади кількох при­слів'їв та приказок різних на­родів світу; розпізнає, пояснює і порівнює прямий та переносний зміст ви­вчених прислів'їв і приказок. Теорія літератури (ТЛ). Нази­ває малі жанри фольклору: при­слів'я, приказки	1. У змісті навчаль­ного матеріалу відсутні загадки — найулюбленіші в учнів малі жанри фольклору 2. Навіщо п'яти­класнику називати перелік літератур­них творів, які ви­вчатимуться про­тягом навчального року і який в цьо­му сенс? Чи ви­кличе така робота зацікавленість уро­ком і скільки на це потрібно витратити часу?
Народна казка Казка як жанр фольклору. Зображення в ній життя, поглядів і характеру народів, мрій, бажань і сподівань її творців. Боротьба добра зі злом — головний конфлікт народної казки. Реальне та фантастичне в ній. Казка про тварин — один із найдавніших різновидів казки. Брати Грімм. «Пані Метелиця». Брати Грімм — відомі збирачі німецьких народних	Учень: переказує зміст казки «Пані Метелиця»; висловлює судження про по­вчально-виховний характер на­родної казки; визначає головний конфлікт на­родної казки (боротьба добра зі злом); дає оцінку персонажам казки з огляду на їхні вчинки та мо­ральні риси; виразно читає каз­ку (зокрема, в особах); пояснює, чому братів Грімм на­зивають збирачами, а не автора­ми казок; перелічує назви 2 — 3 найвідоміших казок, записа­них братами Грімм («Хороб­рий кравчик», «Гензель і Гре-тель» та ін.); розкриває своєрідність кон­флікту казки «Пані Метели­ця»: різне ставлення її героїв до праці та інших людських цінностей і чеснот: поваги до старших, шанування не лише ма­теріальних (дочка), а передовсім духовних і моральних ціннос­тей (пасербиця);	1. Процес вивчення першого твору у п'ятому класі по­винен розпочинати­ся саме читанням казки, а потім її переказом! Учень 5 класу за час вивчення од­нієї казки не може опанувати такої кількості понять: конфлікт, персонаж, реальне, фантастич­не, повчально-ви­ховний характер, моральні риси, герой, людські цінності і чесноти, духовні і моральні цінності, людські риси, зачин, кінцівка, повтори, оригінал і переклад, народна казка, «мандрівний сюжет»

Продовження табл.

 

Зміст навчаль­ного матеріалу	Державні вимоги	Виявлені недоліки
казок. Точність фіксації, дбайливе ставлення до оригіналу. Уславлення любові до праці та інших людських чеснот у казці «Пані Мете­лиця»	дає оцінку людським рисам пер­сонажів казки з огляду на їхні вчинки, ставлення до роботи, інших людей та ін.; усно переказує вибрані епізоди казки «Пані Метелиця»; ТЛ. Наводить приклади типової побудови казки: зачин, кінцівка, повтори (часто — трикратні) тощо; дає визначення понять оригінал і переклад, народна казка, «мандрівний сюжет»
Алкман (VII ст. до н. е.) «Сплять усі верховини гірські...» Йоган-Вольф-ганг Ґете (1749-1832) «Нічна пісня подорожнього»	Учень: аналізує вірш Алкмана як один із перших у світовій літературі поетичних пейзажів, що навію­ють читачеві певний настрій: відчуття душевного спокою, уми­ротворення; аналізує вірш Ґете як суголосний поезії Алкмана, знаходить певні риси в обох творах (образи гірських вер­шин, сонних птахів, створення настрою спокою)	Чи може учень проаналізувати вірш Алкмана, якщо з теоретико-літера-турних понять від­повідно до програ­ми він обізнаний лише з малими жанрами фолькло­ру, оригіналом і перекладом, народ­ною казкою, «ман­дрівним сюжетом», антитезою, драма­тичним твором? У авторів програми немає також жод­них підстав вводи­ти в державні ви­моги до учня й ана­ліз віршів М. Лєр­монтова, Ф. Тютче­ва, Р. Бернса

—не простежується система запропонованих теоретико-літе-
ратурних понять, яка повинна бути спрямована на підготовку
учнів середніх класів до аналізу художніх творів, що вивча­
тимуться учнями старшої ланки;

—у змісті навчального матеріалу не відбито зв'язків його
з існуючими видами мистецтва, — міжлітературними, міжпред-
метними, що, безперечно, збіднює сам зміст;

—у рубриці «Для вивчення напам'ять» пропонуються лише
три вірші. Це зовсім не сприяє розвиткові пам'яті, усного мов­
лення, виразного читання;

 

— не розплановано уроків позакласного читання;

— у додатку 2 «Додаткова література для читання» не ви­
значено творів для позакласного та самостійного читання;

— програми не відповідають основним вимогам, які вису­
нуло МОН України, а саме: у пояснювальній записці програ­
ми не визначено особливостей організації і методів вивчення
предмета; у додатках відсутні міжлітературні зв'язки, темати­
ка екскурсій (орієнтовні об'єкти), перелік навчальної та на­
вчально-методичної літератури.

Запропонований аналіз дає підстави стверджувати, що ав­тори програм не зробили якісного аналізу наявних програм, щоб уникнути недоліків і використати найкращі досягнення. Тому нові програми як за змістом, так і за методичним апара­том є кроком назад у системі літературної освіти України.

У додатку № 1 Інформаційного збірника МОН вміщено визначення підручника:

Підручник — навчальне видання, яке систематизовано відтворює зміст навчального предмета, курсу, дисципліни відповідно до офіційно затвердженої або експерименталь­ної навчальної програми.

Відповідно до мети й завдань навчання та рівня освітньої підготовки учнів підручник остаточно визначає обсяг і систе­му знань, якими треба оволодіти.

Вимоги до змісту підручника

Підручник повинен містити систематизований виклад на­вчального матеріалу, що відповідає навчальній програмі з пев­ного предмета, а також вимогам до структури, обсягу і ступе­ня науковості розгляду матеріалу, співвідношення його розді­лів, параграфів з одиницями навчального часу, що відводить­ся на вивчення матеріалу.

Підручник у доступній для учнів формі має розкривати суть основних наукових ідей, законів, понять та їхніх зв'язків із суспільно-економічним розвитком країни і духовним життям суспільства, практичним застосуванням у сфері матеріально­го виробництва, містити відомості про визначальні галузі гос­пода та | и обслуговування, найбільш поширені ви­робничі і технологічні процеси.

При цьому необхідно забезпечити коректність уведення наукових понять, їх відповідність узвичаєній термінології та символіці.

Підручник повинен містити стислі відомості з історії на­уки, культури, щоб дати уявлення про еволюцію наукових ідей, відкриття, взаємозв'язок науки, виробництва та соціальної прак-

тики, ролі діячів науки, передусім вітчизняних учених, у по­шуку наукової істини.

Зміст підручника має забезпечувати зв'язок із життям, бути спрямованим на формування особистості школяра, розвиток його здібностей та обдаровань.

Матеріал підручників з предмета, що вивчається протягом кількох років, повинен мати логічну послідовність і являти собою цілісну систему з урахуванням внутріпредметних і міжпредметних зв'язків.

Підручник повинен бути цікавий для учнів, написаний мо­вою, що відповідає можливостям засвоєння його змісту учня­ми певної вікової категорії на належному рівні і за встановле­ний час, інтерпретувати навчальний зміст у доступній їм формі, містити систему завдань, посильних для школярів, і відпові­дати рівню їхнього розвитку, попередній загальноосвітній підго­товці та життєвому досвіду, не допускати при цьому при­мітивного спрощення та наукової вульгаризації змісту.

Рівень доступності підручника повинен бути такий, щоб учень міг успішно використовувати його для самостійного вивчення навчального матеріалу, при цьому можливе вико­ристання додаткових засобів навчання: аудіовізуальних мате­ріалів, компакт-дисків, наочних посібників, карт тощо.

Вимоги до структури підручника

Підручник повинен мати зміст з нумерацією сторінок, де чітко відображається рівномірний розподіл матеріалу, просте­жується наочно-логічний його розвиток. У змісті підручника доцільно виокремити такі структурні елементи, як-то: вступ, висновки, узагальнювальні тексти, схеми, таблиці, завдання на систематизацію та самооцінювання навчальних досягнень учнів. Підручник повинен мати додатки: словник, тлумачний слов­ник технічних термінів, довідкові таблиці даних, список сучас­ної додаткової літератури, алфавітний покажчик.

Доцільно, щоб кожен розділ підручника відповідав одній навчальній темі. Якщо розділ містить кілька навчальних тем, то це повинно бути відображено в його назві. Крім того, підруч­ник має містити попередні структурні складники (які треба вивчити), зв'язок з попереднім матеріалом та завершальні структурні складники (підсумок, узагальнювальна таблиця або схема, інтегруюча ситуація та ін.).

У межах одного розділу бажано чергувати види діяль­ності (практичні роботи, спостереження, вправи, запитання та ін.). Ці види діяльності мають сприяти набуттю навичок та вмінь (пізнавальних, практичних, життєвих).

Вимоги до навчально-методичного апарату підручника

Підручник повинен виконувати функції управління пізна­вальною діяльністю школярів, містити рекомендації щодо спо­собу вивчення пропонованого матеріалу, сприяти розвиткові творчої активності школярів та формуванню в них умінь са­мостійно застосовувати набуті знання на практиці. На це тре-ба спрямувати спеціальні завдання для самостійної роботи над текстом та ілюстраціями підручника.

Для розвитку пізнавальних і творчих здібностей учнів до підручника слід ввести завдання і вправи, що формують за­гальні теоретичні та практичні навички розумової і фізичної праці.

Диференційовані письмові вправи подаються з поступо­вим ускладненням та із зазначенням рівня їхньої складності.

Під час створення підручників бажано передбачити засто­сування інформаційно-комунікаційних засобів у навчально­му процесі, вивчення окремих розділів або в цілому предме­тів у школі із застосуванням комп'ютерної техніки.

Підручник необхідно ілюструвати методично доцільними схемами, кресленнями та іншим графічним матеріалом, спря­мованим на розкриття змісту основного матеріалу, доповнен­ня й конкретизацію його. Ілюстративний матеріал може мати самостійне інформативне навантаження, посилювати емоцій­ний вплив підручника і таким чином сприяти підвищенню ефективності сприймання і засвоєння навчального матеріалу.

Художнє й технічне оформлення підручника повинно відпо­відати санітарно-гігієнічним вимогам до навчальних книжок для загальноосвітніх навчальних закладів.

У 2005/2006 н. р. п'ятикласники отримали нові підручни­ки, які були визнані призерами конкурсу. Упродовж наступ­них одинадцяти років триватиме апробація підручників для кожного наступного класу. Щоб визначити найкращий, необ­хідно провести ретельний аналіз наявних підручників, вра­ховуючи основні вимоги, встановлені МОН України, а також критерії, розроблені методистами-науковцями.

Для прикладу розглянемо підручник «Зарубіжна літерату­ра» для 5 класу (автори Л. Мірошниченко та Ж. Клименко).

Загальна модель підручника створювалася на наукових за­садах: методологічних (цілісність, структурність, взаємовплив, ієрархічність, науковість, зв'язок навчання та виховання, на­станова на розвиток учня, аналіз твору в єдності форми та змісту) і методичних (особистісний характер читацької та лі­тературно-творчої діяльності учня, зв'язок літератури із за-

конами художнього мислення, єдність літературного і творчого розвитку).

Особлива увага приділялася критеріям, що визначають цілісну композицію твору. Такими критеріями є:

—високий художньо-естетичний рівень;

—гуманістичний зміст, що сприяє духовному самовизна­
ченню учнів;

—висока педагогічна цінність і значний виховний ефект;

—яскраво виражена репрезентативність;

—психологічна відповідність конкретному віковому періоду;

—якісний літературний переклад та визначений обсяг ви­
дання.

Провідною ідеєю підручника є ідея формування творчого читача, котрий, прямуючи шляхом відкриттів, випробувань і прозрінь, відчуває радість спілкування з літературним твором як естетичним явищем. Крім того, важливим є орієн­тир на плекання особистості, здатної до самореалізації в су­часному полікультурному просторі України, яка усвідомлює, що перекладна література — це «...золотий міст зрозуміння та спочування між нами і далекими людьми, давніми поколін­нями» (І. Франко).