Лекція 12. Свобода совісті, її законодавче забезпечення та правове регулювання – 2 год.

Історія виникнення та основні етапи еволюції поняття “свобода совісті”. Його співвідношення з поняттями “віротерпимість”, “свобода віросповідання”. Суть поняття “свобода совісті” та його основні принципи. Богословське, філософське та юридичне розуміння свободи совісті. Наукове розуміння свободи совісті.

Свобода совісті як духовний суверенітет людини, загальнолюдська норма моралі та конституційно-правова категорія. Елементи свободи совісті: вільне сповідування будь-якої релігії або не сповідування жодної релігії, атеїзм; рівноправність усіх релігійних конфесій перед законом; відокремлення Церкви від держави і школи від Церкви.

Місце свободи совісті в системі демократичних свобод. Релігія і церква в системі державно-правових відносин. Свобода релігійної організації: принципи реєстрації і регламентації діяльності. Місіонерська діяльність. Євангелізація і прозелітизм, їх правове регулювання. Міжнародні правові документи, що регулюють питання свободи совісті.

Порушення свободи совісті в умовах тоталітарного режиму в СРСР. Наслідки порушення свободи совісті в радянський період, у колишньому СРСР.

Актуальні проблеми державно-церковних відносин в сучасних постсоціалістичних країнах колишнього Радянського Союзу, а також у країнах Східної Європи, США, Англії, Іспанії, Італії, Греції, Ізраїлі та ін.

Соціальне, юридичне, економічне, ідеологічне забезпечення свободи совісті в Україні. Законодавче забезпечення свободи совісті в Україні. Конституційні гарантії та правове регулювання свободи совісті в Україні. Сучасне законодавство України (Закон Верховної Ради України) “Про свободу совісті та релігійні організації”. Демократичні засади нового українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації. Ставлення політичних партій України до релігії, церкви та віруючих.

 

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
Денна форма
Усього	у тому числі
л	п	лаб.	інд.	с.р.
М о д у л ь 1
Змістовий модуль 1. Теорія релігії
Тема 1. Релігієзнавство як галузь знання, наука і навчальна дисципліна
Тема 2. Поняття релігії та плюралізм поглядів на її феномен у релігієзнавстві
Тема 3. Релігія як духовне та соціально-історичне явище
Разом – змістовий модуль 1
М о д у л ь 2
Змістовий модуль 2. Історія релігії
Тема 4. Походження, первісні та ранні форми релігії. Родоплемінні культи та архаїчні релігії
Тема 5. Етнонаціональні релігії
Тема 6. Світові релігії: буддизм, іслам
Разом – змістовий модуль 2
М о д у л ь 3
Змістовий модуль 3. Історія християнства та релігійний модернізм
Тема 7. Християнство як світова релігія
Тема 8. Головні напрями християнства
Тема 9. Новітні релігії, релігійні течії та рухи
Разом – змістовий модуль 3
М о д у л ь 4
Змістовий модуль 4. Релігія в Україні. Релігія та проблема свободи совісті
Тема 10. Релігія в Україні – від язичництва до християнства
Тема 11. Релігія і духовна культура
Тема 12. Свобода совісті, її законодавче забезпечення та правове регулювання
Разом – змістовий модуль 4
Курсова робота
Усього годин

Тематика

курсових робіт з релігієзнавства для студентів ІІ курсу

спеціальності “Культурологія” філософського факультету

1. Поняття релігії. Основні теологічні, філософські та наукові концепції розуміння суті, змісту, структури та джерел походження релігії.

2. Богослов’я (теологія) як релігійно-конфесійне вчення про Бога та релігієзнавство як світська наука про релігію.

3. Історія формування, предмет та структура релігієзнавства.

4. Релігія як особливий духовний феномен, форма суспільної та індивідуальної свідомості.

5. Релігія як галузь духовної культури людства.

6. Структура та зміст релігії.

7. Виникнення релігії. Первісна релігія, родоплемінні культи.

8. Міфологія та релігія Стародавнього Сходу (Шумеру, Вавилону, Єгипту, Фінікії, Палестини, Ассірії, Урарту, Ірану, Індії, Китаю) – за вибором.

9. Міфологія та релігія античного світу (Стародавньої Греції, Стародавнього Риму) – за вибором.

10. Сучасні національно-державні релігії: іудаїзм, зороастризм, мандеїзм, індуїзм, джайнізм, сикхізм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм.

11. Іудаїзм: історія і сучасність.

12. Сучасні національні релігії Індії (індуїзм, джайнізм, сикхізм).

13. Національні релігії Китаю (конфуціанство, даосизм): історія і сучасність.

14. Синтоїзм – національна релігія Японії: історія, міфологія, особливості віровчення та культу.

15. Світові релігії. Буддизм, християнство та іслам: історія виникнення, географічне поширення.

16. Буддизм: історія і сучасність.

17. Ламаїзм – особливий різновид буддизму.

18. Чань-буддизм (китайський дзен) та дзен-буддизм (японський дзен): історія та сучасність.

19. Іслам: особливості віровчення, культу та церковної організації.

20. Коран і Суна – Святе Письмо та Святий Переказ мусульман.

21. Релігійний модернізм. Сучасні нетрадиційні релігійні культи.

22. Соціально-історичні передумови та ідейні джерела виникнення християнства.

23. Біблія як видатна пам’ятка світової культури, основа християнського віровчення, Святе Письмо християн: історія, структура, зміст.

24. Канонічна та апокрифічна християнська література.

25. Біблія як джерело християнського культу. Біблійний зміст християнських обрядів та свят.

26. Еволюція біблійної моралі (моральної доктрини Біблії): від Декалогу до Нагорної проповіді.

27. Біблійні сюжети, образи та мотиви у світовій і вітчизняній культурі.

28. Біблійний образ Ісуса Христа.

29. Історичні джерела (іудейські, римські), історична наука та релігієзнавство про особу Ісуса Христа.

30. Богословська традиція про виникнення Христової Церкви.

31. Первісне християнство: історія поширення, перші громади християн та їх склад.

32. Становлення ранньохристиянської Церкви: складання її ієрархії та структури, виникнення церковних центрів.

33. Вселенські собори християнства та їх значення для формування системи його віровчення й культу.

34. Християнський Символ віри: історія складання, основні догмати.

35. Свята у системі християнського культу.

36. Секти, єресі та схизми (розколи) в історії первісного, раннього та церковного християнства.

37. Перший церковний розкол у християнстві У ст.: монофізитство, нехалкідонські, древні східні церкви.

38. Другий церковний розкол у християнстві XI ст. на католицизм і православ’я: причини та наслідки.

39. Католицизм: особливості віровчення, культу та церковної організації.

40. Ватикан: історія і сучасність.

41. Римські папи та інститут папства.

42. Чернечі ордени католицизму: історія і сучасність.

43. Православ’я: особливості віровчення, культу та церковної організації.

44. Православні церкви світу: історія і сучасність.

45. Старообрядництво (розкольники, старовіри): історія, особливості віровчення та обрядовості, основні напрями, толки та злагоди.

46. Православне сектантство (старе і нове): історія і сучасність.

47. Церковні унії та уніатські церкви світу.

48. Церковна Реформація ХVІ ст., третій розкол у християнстві і виникнення протестантизму.

49. Протестантизм: особливості віровчення, культу та церковної організації.

50. Історичні форми протестантизму: ранній, пізній та неопротестантизм.

51. Дохристиянські язичницькі вірування праукраїнських племен.

52. Феномен "двовір’я" в Україні: історія і сучасність.

53. Історія поширення, запровадження та утвердження християнства в Україні.

54. Кирило-Мефодіївське християнство у Галичині: його особливості та церковна організація.

55. Аскольдове хрещення полян 860 р. Руська єпархія. Християнство за перших Рюриковичів.

56. Володимирове хрещення Русі 14 серпня 988 р.

57. Християнська Церква Київської Русі у Х–ХІІ ст.

58. Спроби запровадження церковної унії в Галицько-Волинському князівстві у XIII ст.

59. Еволюція Української Церкви у ХІІІ–ХV ст. Київська, Галицька, Литовська та Московська митрополії.

60. Історія українського християнства у ХVІ–ХVІІІ ст.

61. Історія та сучасне становище українського православ’я.

62. Римсько-Католицька Церква (РКЦ) в Україні: історія та сучасність.

63. Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ): історія та сучасність.

64. Ранній, пізній та неопротестантизм в Україні: історія та сучасність.

65. Берестейська церковна унія 1596 р.

66. Ужгородська церковна унія 1646 р.

67. УАПЦ: історія та сучасність.

68. Історія православ’я в Україні у XX ст.: від екзархату до автономії та автокефалії.

69. Історія УГКЦ в першій половині XX ст. Андрей Шептицький – видатний церковний діяч України.

70. Історія УГКЦ в др. пол. XX ст.: від Львівського собору 1946 р. та "катакомбної церкви" до офіційного відновлення у 1989р.

71. Сучасне становище конфесій українського православ’я (УПЦ-КП, УПЦ-МП, УАПЦ). Проблеми міжконфесійних стосунків.

72. Християнство в історії духовної культури українського народу.

73. Сучасна конфесійна карта України (існуючі в Україні релігійні конфесії, їх керівники, церковні центри, установи, навчальні заклади, кількість громад, динаміка розвитку).

74. Сучасне законодавство України "Про свободу совісті і релігійні організації".

ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№№ з/п	Назва теми	К-сть годин
1.	Релігієпізнання та релігієзнавство
2.	Поняття релігії та головні релігієзнавчі концепції
3.	Релігія як духовний і суспільний феномен, її типи та історичні форми
4.	Виникнення та історична еволюція релігії – від первісних вірувань до архаїчних релігій
5.	Сучасні національно-державні релігії
6.	Буддизм та іслам: особливості віровчення та культу, головні напрями
7.	Біблія – Святе Письмо християнства, визначна пам’ятка історії та культури
8.	Еволюція християнства та його головні напрями
9.	Сучасний релігійний модернізм як новітні релігійні культи
10.	Християнство а Україні: історія і сучасність
11.	Релігія і вільнодумство
12.	Конституційні гарантії та правове регулювання свободи совісті в Україні
	РАЗОМ

САМОСТІЙНА РОБОТА

№№ з/п	Назва теми	К-сть годин
1.	Релігієзнавство як галузь знання, наука і навчальна дисципліна
2.	Поняття релігії та плюралізм поглядів на її феномен у релігієзнавстві
3.	Релігія як духовне та соціально-історичне явище
4.	Походження, первісні та ранні форми релігії. Родоплемінні культи та архаїчні релігії
5.	Етнонаціональні ралігії
6.	Світові релігії: буддизм, іслам
7.	Християнство як світова релігія
8.	Головні напрями християнства
9.	Новітні релігії, релігійні течії та рухи
10.	Релігія в Україні – від язичництва до християнства
11.	Релігія і духовна культура
12.	Свобода совісті, її законодавче забезпечення та правове регулювання
	РАЗОМ

МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Поточний контроль здійснюється у формі оцінювання виступів студентів на семінарських заняттях, наукових рефератів та есеїв. У перший рік навчання, згідно модульно-підсумкового контролю, за підсумками 1-го модулю проводиться письмове опитування у формі тестування (тестового завдання), 2-го модулю – у формі самостійної роботи (домашнього завдання або аудиторної контрольної роботи). Підсумкова форма контролю – залік.

Впродовж другого року навчання за підсумками 3-го і 4-го модулів проводиться аудиторна контрольна робота. Підсумкова форма контролю – іспит.

Контроль виконання курсової роботи включає поточний контроль за виконанням розрахунків за трьома розділами та захист перед комісією. Оцінка виконання та захисту курсової роботи проводиться за 100-бальною шкалою.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

Приклад розподілу балів, які отримують студенти (для заліку)

Поточне тестування та самостійна робота	Сума
Змістовий модуль № 1	Змістовий модуль № 2
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6

Т1, Т2... Т6 – теми змістових модулів

Приклад розподілу балів, які отримують студенти (для екзамену)

Поточне тестування та самостійна робота	Підсумковий тест (екзамен)	Сума
Змістовий модуль № 3	Змістовий модуль № 4
Т7	Т8	Т9	Т10	Т11	Т12

Т7, Т8... Т12 – теми змістових модулів

 

Приклад розподілу балів, які отримують студенти за виконання

курсової роботи (проекту)

Пояснювальна записка	Ілюстративна частина	Захист роботи	Сума
до 40	до 10	до 50

 

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (як для екзаменів і заліків, так і для курсових робіт):

– максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів.

– при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності знань студентів за різними системами.