Прийоми маніпулювання в суперечках

1. Що таке маніпулювання?

2. Який прийом можна назвати прийомом маніпулювання?

3. За якими характеристиками прийоми впливу на співрозмовника у суперечці поділяються на коректні та некоректні?

4. У чому полягає суть мовного маніпулювання?

5. Які прийоми мовного маніпулювання вам відомі?

6. У чому сутність прийому «плавна зміна смислового значення вислову»? Наведіть приклади його застосування.

7. Що таке евфемізм? Наведіть приклади.

8. Що таке пейоративний вислів? Наведіть приклади.

9. У чому полягає сутність прийому «розмивання смислового значення»? Наведіть приклади його застосування.

10. У чому полягає сутність прийому «синтаксичне перетворення»? Наведіть приклади його застосування.

11. У чому полягає сутність прийому «маніпулювання з агентом дії»? Наведіть приклади його застосування.

12. У чому полягає сутність прийому «емоційний вплив»? Наведіть приклади його застосування.

13. Як можна визначити софізм? Які софізми застосовують у суперечках?

14. Назвіть приклади різноманітних софізмів, пов'язаних з аргументами.

15. Наведіть приклади різноманітних софізмів, пов'язаних з тезою та формою аргументації/критики.

16. Які тактичні прийоми маніпулювання в суперечках ви знаєте?

17. Наведіть приклади застосування прийому «відтягування заперечення».

18. Наведіть приклади застосування захисних прийомів.

 

19. Наведіть приклади застосування прийому «зворотний удар».

20. Чим відрізняються прийоми «контрзапитання» і «контрприклад»? Наведіть приклади їх застосування.

21. У чому сутність прийомів, призначених для виведення співрозмовника з рівноваги?

22. У чому сутність прийомів, призначених для відволікання уваги супротивника?

23. У чому суть прийому «ставка на хибний сором»?

24. Про застосування яких прийомів маніпулювання йдеться у наведених нижче прикладах:

• «Панове присяжні засідателі, пане суддя! Мій клієнт зізнався, що крав. Це цінне і щире визнання. Я б навіть сказав, що воно свідчить про надзвичайну цілісність і глибину натури, про людину сміливу і чесну. Але чи можливо, панове, щоб людина, яка має такі рідкісні якості, була злодієм?»

• В. Леоненко у книзі «Профессиональная этика участников уголовного судопроизводства» наводить приклад із судової практики одного з районних судів міста Києва. Під час судового розгляду справи, в той момент, коли адвокат, виступаючи із захисною промовою, сказав: «Товариші судді, якщо по совісті говорити...», прокурор, піднявшись зі свого місця, кинув адвокату репліку: «А у вас є совість?»

• «Ще одним джерелом уявлення нібито категорії «справедливий» та «несправедливий» можна реально застосовувати до винагород, зумовлених ринком, є ідея, нібито різні послуги мають визначену «цінність для суспільства», яку можна з'ясувати, й нібито реальна винагорода нерідко відрізняється від цієї цінності. Однак попри те, що концепція «цінності для суспільства» іноді легковажно використовується навіть економістами, такої речі, строго кажучи, не існує, і під цим висловом приховується такий самий тип антроморфізму чи персоніфікації суспільства, що й під терміном «соціальна несправедливість». Послуги можуть мати цінність лише для окремих людей (або якоїсь організації), і цінність кожної конкретної послуги буде дуже різною для різних членів одного й того самого суспільства. Дивитися на це інакше - значить ставитися до суспільства не як до спонтанного устрою вільних людей, а як до організації, усіх членів якої примушують служити єдиній ієрархії цілей. А це, безумовно, буде тоталітарна система, в якій відсутня особиста свобода» (Ф. А. Хайєк «Право, законодавство та свобода»)

• «...Кожного разу, коли свідок дає двояку міру чого-небудь, у словах сторін бракує логічної дисципліни. Свідок показав, що підсудний розтратив від восьми до десяти тисяч; обвинувач завжди повторить: було розтрачено десять тисяч, захисник завжди скаже: вісім. Треба відучуватися від цього наївного прийому, бо немає сумніву, що суддя і присяжні кожного разу в думках виправляють оратора не до його вигоди. Треба робити як раз навпаки в ім'я лицарської ввічливості до супротивника або повторити свідчення повністю; в цьому виявиться повага оратора до своїх слів» (П. Сергеич «Искусство речи на суде»)

25. Проаналізуйте поради двох видатних філософів. Про які хитрощі в них говориться? Як ви вважаєте, чи є вони коректними?

Порада Л. Шестова:

«Кращий і переконливіший спосіб доведення - почати свої міркування з необразливих, усіма визнаних тверджень. Коли підозрілість слухача достатньо приспана, коли у нього навіть народилася впевненість, що ви збираєтеся підтвердити найулюбленіші його ідеї - тоді настав момент відкрито висловитися, але неодмінно немов би нічого не сталося, спокійним тоном, так само, як говорилися раніше трюїзми. Про логічний зв'язок можна не турбуватися. На людину звичайно значно більше діє послідовність інтонації, ніж послідовність думок. Отож, якщо ви зможете, не порушивши тону, слідом за банальностями висловити заготовлену заздалегідь підозрілу й неприйнятну думку, вашу справу зроблено. Слухач не тільки не забуде ваших слів - він буде ними каратися, мучитися, доки не погодиться з вами».

Порада А. Шопенгауера:

«Треба показати, що твердження супротивника, видимість спростування якого ви хочете створити, суперечить тому, що він сам робить або не робить. Наприклад, якщо супротивник виправдовує самогубство, обов'язково треба запитати його, чому він сам до цього часу не повісився, або якщо стверджує, що Берлін недобре місто і що в ньому неможливо жити, запитайте його, чому він сам не Іде звідси з першим же потягом».

26. Як можна визначити нейролінгвістичне програмування?

27. Які НЛП-техніки ви знаєте?

28. Що таке репрезентативна система? Які репрезентативні системи можуть мати люди?

29. Які техніки застосовуються для визначення репрезентативної системи співрозмовника?

30. Наведіть приклади висловів (предикатів), що звичайно застосовують візуали, аудіали і кінестатики?

31. Проаналізуйте текст промови Андрієвського у справі М. Адреєва і його ж текст щодо братів Келеш. З'ясуйте предикати, які він частіше за все застосовує? Визначте репрезентативну систему адвоката.

32. Що таке невербальна комунікація?

33. Які прийоми невербальної комунікації ви знаєте?

34. Як впливають жести на успіх в комунікації? Дайте загальну характеристику мови жестів.

35. Які пози і жести збільшують шанси на уєпіх у переговорах?

36. Як використовувати невербальну мову в процесі створення власного іміджу?

37. Як управляти дистанцією під час спілкування?

38. Охарактеризуйте психологічні стани людей, які проявляються в таких зовнішніх формах?

» розслаблена посадка голови, часто з відхиленням назад або вбік;

• відкритий, прямий погляд в очі, закриття очей на кілька секунд з ледве позначеним кивком голови;

• відкрита посмішка;

• широка зручна посадка, іноді нога на ногу.

• різкий нахил, підняття голови;

• тулуб, раніше зручно відкинутий на спинку, переходить у пряму посадку на краю стільця;

• опора на стіл широко розставленими руками.

 

• вертикальні зморшки на лобі;

• звужений, замкнений рот;

• твердий погляд;

• горизонтальні зморшки на лобі;

• дуже широко розплющені, уважні очі;

• ледве позначений кивок голови;

• підняття і опущення пліч;

• нахил голови з боку на бік;

• зчеплені руки.

• ритмічні рухи пальців, рук, ступнів, часто з невеликою амплітудою;

в неритмічні рухи (крутити пачку сигарет, змінювати позу на стільці, стукати олівцем по столу тощо);

• зіщулювання;

• покашлювання, прочищення горла;

• лікті на столі, руки зчеплені;

• смикання вуха.

• слабке напруження;

• схилена голова;

• повільні рухи рук ззовні-донизу долонями до себе;

• опущені очі;

• трохи відкритий рот;

• зменшення швидкості промовляння і жестикуляції.

• опора на що-небудь руками;

• закрита посадка, готовність підскочити;

• рука закриває обличчя або його частину, руки у кишенях, прямий вказівний палець торкається краю губ;

• почервоніння.

• «порожній», спрямований у простір погляд;

• схилена голова; слабке напруження;

• високо підняті плечі, прижаті до тіла лікті;

• морщення носу, «страждальні» зморшки на лобі;

• дуже широко відкриті очі;

• палець, що упирається в рот.

• горизонтальні зморшки на лобі;

• дуже широко відкриті очі, на сильнішій стадії - відкритий рот і бліде обличчя.

 

• притиснення або схрещення рук на грудях; особливо, якщо вони залишаються нерухомими;

• підборіддя спирається на долоню;

• вказівний палець витягнутий вздовж щоки, інші роз

ташовані нижче рота;

• погляд поверх окулярів, які опущені на кінчик носа.

38. Проаналізуйте наведені тексти з точки зору невербальних аспектів.

• «Щойно присяжні влаштувалися, головуючий сказав їм промову стосовно їх прав і відповідальності. Виголошуючи промову, головуючий постійно змінював позу: то спирався на ліву, то на праву руку, то на спинку, то на ручки крісел, то вирівнював краї паперу, то гладив розрізний ніж, то торкався олівця» (Л. Толстой «Воскресение»)

• «Інженер нерухомо лежав у ліжку, задихаючись від люті і стискуючи кулаки» (И. Ильф, Е. Петров «Золотой теленок»)

• «Лежньов замовк, провів по скроні і, немов би втомлений, опустився в крісло» (И. Тургенев «Рудин»)

• «Усі прислухалися. Каменський трохи нахилив голову... і по його обличчю було видно, що він хоче вникнути у кожне слово» (И. Бунж «На дане»)

• «Олександр Іванович рішуче рубив повітря долонею, слова його здавалися переконливими, проект був вірним і вигідним» (И. Ильф, Е. Петров «Золотой теленок»)

• «Чому в обличчя не дивишся, коли подаєш? Хіба ти що-небуть вкрав?» (М. Булгаков «Мастер и Маргарита»)

• «Він засміявся сухо, холодно, неприємно, як він завжди сміється - одним ротом, а не очами» (Л. Толстой «Войиа и мир»)

• «Це була дитина ніжна, делікатна, смирна. Він завжди виходив на двір трошки боязко, жмурився від сонця й соромливо посміхався своїми невинними синіми очима» (В. Винниченко «Федько-халамидник»),