Який зміст побудови та оцінки гравітаційних рівнянь у міжнародній торгівлі: теорія та оцінка результатів. 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Який зміст побудови та оцінки гравітаційних рівнянь у міжнародній торгівлі: теорія та оцінка результатів.



В традиційному вигляді гравітаційне рівняння припускало, що обсяг торгівлі між двома країнами здатен збільшуватись при зростанні розміру країн, який вимірювався національними доходами країн, і зменшуватись в залежності від транспортних витрат, які вимірювались відстанню між географічними центрами країн. Пізніше була включена у рівняння змінну “чисельність населення” як додатковий параметр для вимірювання розміру країн (економік). Ця модель часто називається “розширеною гравітаційною моделлю”. Також “розширеною моделлю” називають рівняння з включеним ВВП/ВНД на душу населення, який виражає рівень економічного розвитку країн. Формування багатофакторної лінійної регресійної гравітаційної моделі торгівлі послугами України з країнами ЄС.

Традиційне рівняння ступеневого типу:

Тij = α0 Yi α1Yj α2 Pi α3 Pjα4 D ij α5 η ij ,

де i – країна А (Україна); j– країни-торгові партнери (ЄС чи ЄЕП); Тij – взаємний потік зовнішньої торгівлі між країною i та j; Yi та Yj – ВВП на душу населення в країнах i та j; Pi та Pj –чисельність населення в країнах i та j; D ij – географічнавідстань між країнами; η ij – випадкова величина (помилка) з умовою E(ηij|YiYj PiPjDij) =1, і припущено, що вона є статистично незалежною від регресорів; α0, α1,…. α5 – параметри моделі (константи), які потрібно оцінити.

Чинники, що є значущими на прикладі України

1. Кількість населення в ЄС-25 (при його зростанні на 1% український імпорт послуг в ці країни здатен збільшуватися за всіх інших рівних умов на 0,7% (український експорт послуг з вищеподаних висновків – на 0,4%).

2. Географічна відстань (чим більша відстань від України її торгових партнерів, тим менш інтенсивно має тенденцію розвиватись імпорт послуг нашої країни з ними).

3. Розмір країни за географічною та демографічною ознаками (чим більшим є розмір країни ЄС, тим менша інтенсивність імпорту послуг Україною.

4. Приналежність країни до ЄВС (імпорт послуг України має тенденцію бути інтенсивнішим з країн ЄС, які не належать до ЄВС);

5. ПІІ в Україну з країн ЄС-25

6. Прямі інвестиції з України в країни ЄС-25 (коефіцієнт регресії показує, що при зростанні прямих інвестицій з України в країни ЄС-25 на 1% імпорт її послуг до країн цього утворення

Відстань між центрами країн може бути вирахована шляхом використання формули “великого кола”, або на основі довжини міжнародних доріг та прирівнених до них доріг в трансформаційних країнах, а також автострад.

зі сформованих гравітаційних рівнянь можна побачити, що інтенсифікацію міжнародної торгівлі послугами в кількісному вимірі пояснюють як сталі, так і динамічні чинники ендогенної та екзогенної природи. Для інтенсифікації експорту послуг України в ЄС та зміни структури послуг, що сформована на користь торгових відносин з країнами СНД, зокрема Росії, необхідно звернути увагу, передусім, на такі динамічні процеси, як лібералізація заробітних плат і цін на товари та послуги, розробити дієвий механізм детенізації української економіки, зменшити ризики, що пов’язані з приватною власністю.

 

35. Теорія конкурентних переваг Портера. ( див файл «М.Портер Теорія конкурентних переваг»+ файл «Furman Porter Stern» + «Comparative vs. Competitive advantage» + «KleinACritique of Competitive Advantage»).

 

Під конкурентною перевагою країни М. Портер має на увазі здатність компаній використовувати дислоковані усередині країни фактори виробництва, ресурси, а також інституційні параметри, зокрема характеристики державної економічної політики таким чином, щоб успішно конкурувати на міжнародних ринках. М. Портер розміщає основні детермінанти цієї здатності в "діамант", що вбирає набір змінних, які характеризують середовище, де функціонують компанії, а також сприяють або перешкоджають створенню конкурентного ринку для компанії. Розглянутий "діамант" являє собою динамічну систему, де параметри кожної з детермінант тісно пов'язані зі станом інших.

Згідно з М. Портером, 4 детермінанти конкурентної переваги країни включають:

1) Фактори виробництва, природні ресурси, а також сформовані рамкові умови, такі як наприклад, інфраструктура, кваліфікована робоча сила і т.д.;

2) умови попиту: обсяг і характер попиту на товари й послуги з боку споживачів внутрішнього ринку;

3) зв'язані і підтримуючі виробництва: наявність чи відсутність клієнтів, постачальників і пов'язаних виробництв, конкурентоздатних у міжнародному масштабі;

4) Стратегія, структура та середовище компанії й конкуренція: конкуренція фірм на внутрішньому ринку.

М. Портер уводить дві додаткові змінні (роль уряду випадкові параметри - chance), що також впливають на перераховані вище компоненти "діаманту".

На основі результатів досліджень 8-и країн і 4-х промислових виробничих секторів М. Портер робить висновок про те, що успішне позиціонування і конкурентноздатність компанії на глобальному рівні визначається саме характеристиками "діаманту" країн базування цієї компанії, їх динамікою і взаємозалежністю.

У розвиток розглянутої моделі Дж. Даннінг уводить додаткову перемінну – діяльність ТНК на ринку країни базування компанії (multinational business activity). На думку Дж. Даннінга, прямі іноземні інвестиції та прямі інвестиції за кордон країни-базування команії також значно впливають на стан «діаманту».

ля різних країн характерно різне поєднання цих чотирьох факторів, відповідно до яких Портер виділяє чотири стадії життєвого циклу країни:
1) стадія факторів виробництва (factor-driven economy ), (Країни, що знаходяться на цій стадії, конкурують насамперед за рахунок використання конкурентних переваг, пов'язаних з факторами виробництва, більш дешевої робочої сили, більш родючої землі);
2) стадія інвестиції (investment- driven economy). Конкурентоспроможність економіки базується на інвестиційній активності держави та національних фірм, при цьому здатність національних виробників до адаптації і вдосконалення зарубіжних технологій є вирішальною для досягнення цієї стадії. Зростання обсягу інвестицій приводить до створення нових, передових факторів і розвитку сучасної інфраструктури;
3) стадія нововведень (innovation-driven economy). Ця стадія характеризується наявністю всіх чотирьох факторів конкурентної переваги в широкому колі галузей, які знаходяться в постійній взаємодії. Сукупність галузей, в яких національні фірми можуть успішно конкурувати, істотно розширюється. Зростає різноманітність споживчого попиту у зв'язку із зростанням особистих доходів, підвищенням рівня освіти і прагненням до комфорту, а також завдяки стимулюючої ролі внутрішньої конкуренції;
4) стадія багатства (prosperity-driven economy). Спад виробництва. Рушійною силою економіки служить вже досягнуте достаток. Країна та її компанії починають поступатися позиції в міжнародній конкуренції, більше уваги приділяється збереженню власних позицій, ніж їх посиленню, компанії воліють не активне інвестування, а консервативні стратегії, що базуються на підтримці з боку органів влади.
Відповідно з таким поділом Портер формулює рекомендації з економічної політики країн, виділяючи типові (в рамках кожного виду) пріоритети економічної політики держави.
1. Для економіки, що перебуває на стадії факторів:
- створення та підтримка загальної політичної та макроекономічної стабільності і досягнення верховенства закону;
- досягнення високого рівня фізичної інфраструктури та загальної освіти;
- відкриття ринків;
- створення умов для асиміляції (запозичення) технологій світового класу і залучення ПІІ.
2. Для економіки, що перебуває на стадії інвестицій:
- інвестування у вдосконалення фізичної інфраструктури та науково-дослідницькі потужності;
- сприяння розвитку кластерів;
- створення можливостей по випередженню зарубіжних технологій і розширення потужностей по всьому ланцюжку цінностей (value chain), тобто від видобувних до обробних галузей.
3. Для економіки, що перебуває на стадії нововведень:
- подальше посилення розвитку кластерів;
- створення дослідних ресурсів (організації, інфраструктура, робоча сила) світового класу;
- створення для національних фірм умов для розвитку унікальних стратегій і найкращих у світі нововведень.

36. Визначте та опишіть основні параметри конкурентних переваг діаманта Майкла Портера в моделі Гупта та знайдіть взаємозв’язок конкурентних переваг (competitive advantages) з порівняльною перевагою (comparative advantage).

Модель Гупта представлено середовищами конкурентних відносин в площині порівняльних та конкурентних переваг (технологія виробництва, умова попиту виробничих секторів, характер торгової та промислової політики, наявність в країні природніх ресурсів), які мають взаємодоповнювати одна одну для забезпечення підвищення конкурентоспроможності національних економік чи економічних регіонів у сучасному світовому господарстві. Пояснення моделі дає можливість зрозуміти сутність економічних процесів, що відбуваються в рамках двох різних, але водночас взаємозалежних підвалин розвитку конкурентоспроможності країн (регіонів). Посилення адаптації державної економічної політики країн до вимог міжнародних економічних організацій сприяє кращим чином виявленню країною своєї порівняльної переваги у світовому господарстві. При виявленні порівняльної переваги фактори виробництва і ресурси є задані в країні (регіоні) умовами вільного ринку. З огляду на ступінь наявних факторів виробництва в країні (регіоні) та їхніх якісних характеристик за законами ринку починають розвиватись саме ті сектори виробництва, які враховують об’єктивний стан справ, а не йдуть всупереч ринку. В них з’являється мета нарощувати виробництво і експорт тих продуктів, які зв’язані з відносно більшими наявними в країні (регіоні) обсягами факторів виробництва та ресурсів, що мають задіюватись інтенсивно. При цьому секторам виробництва, які виявляють порівняльну перевагу у міжнародній спеціалізації країни, необхідно віднайти кластерний взаємозв’язок з допоміжними секторами, які опосередковано через проміжну продукцію теж стають секторами з порівняльною перевагою.

Розмір ринку визначається умовами попиту. Зростання ємності ринку відбувається за рахунок збільшення економічної території та використання сталого ефекту від масштабу («сonstant economies of scale»). На цій основі країна нарощує свій експорт товарів та послуг і отримує вищі рівні експортної виручки, що збільшує суспільний добробут. Відповідно за рахунок цього країна збільшує імпорт товарів та послуг в міру зростання купівельної спроможності населення. При цьому з огляду на принцип порівняльної переваги вона має насичувати внутрішній ринок тими імпортними товарами і послугами, які не може вигідно і ефективно виробляти. Усякі суттєві обмеження з боку держави та вітчизняних олігополістів в цьому процесі мають бути зняті.

На відміну від порівняльної переваги (comparative advantage), що описує рамкові умови виробничого сектору для фірми, яка бажає забезпечити собі високий рівень конкурентоспроможності, конкурентні переваги фірми (competitive advantages) за М.Портером багато в чому залежать від специфічних для неї чинників, таких як «набуті фактори», зокрема вузькоспеціалізована кваліфікована робоча сила, конкурентний на міжнародному рівні людський капітал, ефективні наукові установи, найбільш придатні для потреб того чи іншого виробничого сектору. До умов попиту відноситься не розмір внутрішнього ринку, а характер попиту внутрішнього ринку – складні й вимогливі покупці, які можуть давати сигнали до формування майбутньої структури попиту і здатні чинити тиск на компанії до інновацій швидше в порівнянні з конкурентами в інших країнах. Споріднені та підтримуючі сектори, які є конкурентоспроможними, зокрема на міжнародному рівні, беруть активну участь в інноваціях і модернізації більш перспективних бізнесів фірми. Вони не лише служать для фірми носіями сировини і/або інших компонентів проміжного виробництва для досягнення економії виробничих затрат (resource-based cost minimization approach), а забезпечують мережевий ефект створення фірмою диференційованого товару для споживача на основі управлінських компетенцій по формуванню цінності (differentiated value). Саме такий бізнес-підхід уможливлює збереження фірмою сталих конкурентних переваг (sustainable competitive advantages). В процесі створення диференційованої вартості товару фірма не проводить політику мінімізації витрат, а навпаки нарощує інноваційні витрати. Внутрішня економія фірми при цьому досягається за рахунок долучення її до спільних виробничих мереж, які дозволяють економити на традиційних ресурсах та факторах виробництва поряд із досягненням ефекту економії від спільних зусиль (economies of scope) у витратах на інноваційні бізнес-процеси та компетенції по формуванню диференційованої цінності продукту. Сили конкурентної переваги та порівняльна перевага відіграють важливу роль в отриманні переваг країни в міжнародній торгівлі, а також описують конкурентоспроможне середовище як для виробничих секторів, так і для конкретних фірм.

 

 

37. Опишіть систему конкурентних переваг економічного регіону на міжнародному рівні (модель економічного регіону як міжнародного бізнес-кластера) через складові індексу глобальної конкурентоздатності та індексу економічної свободи.

Бізнесові кластери – це сконцентрована на одному або на різних рівнях локалізації група взаємопов'язаних компаній: виробників промислових товарів певного сектору, постачальників проміжних товарів, виробників комплементарних до даних товарів спеціалізованих послуг, інфраструктурних фірм, науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів та інших організацій, що взаємодоповнюють один одного і підсилюють свої конкурентні переваги, кластера в цілому та економічних регіонів, які включені у такі кластерні зв’язки. На глобальному рівні взаємодіють економічні суб’єкти, які обирають для себе локальні точки у глобальному просторі. Компанії розміщуються у тих локальних пунктах глобального простору, де вони можуть отримати вигоди від порівняльної переваги (comparative advantage) у процесі виробництва та конкурентні переваги (competitive advantage) при орієнтації на споживача. При прийнятті рішень економічними суб’єктами щодо локалізації беруться до уваги умови глобальної конкурентоспроможності територій в межах країн, де ці суб’єкти здатні кращим чином знаходити свої вигоди (Global Competitiveness index).

 

 

Питання 38. Розкрийте зміст функціонування міжнародних бізнес-кластерів та глобальних виробничих мереж і поясніть їхню роль у підвищенні конкурентоздатності економічних регіонів.

Міжнародні бізнес-кластери – це агломерації фірм, розташованих на обмеженій географічній території у кордонах декількох держав. Фірми пов’язані між собою виробничими процесами (value-adding activities) та мають доступ до переваг від близькості до постачальників та покупців, інфраструктури, тощо.

Їх роль у підвищенні конкурентоздатності економічних регіонів проявляється у тому, що при інтеграції, близькі географічно регіони країн (наприклад, Баварія, Саксонія та Чехія) інтенсифікують відносини між собою, фірми об’єднуються у виробничі кластери, відбувається вирівнювання їх технологій, продукції, доходів тощо, тобто має місце економічна конвергенція економічних регіонів під впливом міжнародних бізнес-кластерів. Важливо підкреслити, що міжнародні бізнес-кластери утворюються практично завжди там, де є інтеграційні потуги з боку держав.

Глобальні виробничі мережі визначаються як глобально організований ланцюг взаємопов’язаних функцій та операцій фірм та непідприємницьких структур, через які товари та послуги виробляються та розповсюджуються. Глобальна виробнича мережа може бути представлена як однією ТНК, якщо ця ТНК є вертикально інтегрованою, або ж набором різних ТНК, внутрішньодержавних компаній та інших інституцій. Принцип дії можна зрозуміти так: нафта добувається в Саудівській Аравії, транспортується в Китай, де з неї виробляється пластик, який потім, разом із чіпами, виготовленими у Південній Кореї, та спроектованими у Силіконовій Долині США, екраном, виготовленим у Японії, за дизайном, оформленим у США, стане айфоном, виробленим у Китаї.

Основна заслуга ГВМ у розвитку економічних регіонів – сприяння виявленню порівняльної переваги країн, формуванню торговельної структури відповідно до неї, створення попиту на недиференційовані товари, виготовлені в країнах, що розвиваються, або ресурсних країнах, створення у цих країнах робочих місць та, як результат, підвищення доходу їх громадян. Більший дохід сприяє акумуляції капіталу, переході від resource-driven до efficiency-driven стану економічного розвитку, а в перспективі – й до innovation-driven. Тобто знову ж таки, ГВМ є тим мікроелементом, що реалізують економічну конвергенцію розвинутих країн та країн, що розвиваються.





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 188; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 107.21.85.250 (0.008 с.)