Модель Балдвіна-Венаблза та ефекти від міжнародної економічної інтеграції на кожному з етапів інтеграції.

Підвищення суспільного добробуту країни в глобальному просторі забезпечує потенційне зростання купівельної спроможності і споживання. Глоб бізнес орієнтується на Ц. А. збуту та на розширення. Експансія компаній на внутрішній ринок країн сприяє подальшому зростанню суспільного добробуту та торговельних вигод. Але для підвищення здатності країни акумулювати і підвищувати суспільний дохід, важливим чинником стає отримання прямих іноземних інвестицій. Це спонукає забезпечувати локалізацію бізнесу на економічній території цих країн, за умов, якщо вони здатні запропонувати торговельні вигоди від принципу порівняльної переваги чи від зростаючого ефекту від масштабу виробництва. Підвищення суспільного добробуту = потенціал до кращого виявлення глобальної конкурентоздатності країна з менш розвинутою економікою здатна реалізувати на практиці через механізм економічної інтеграції з більш розвинутими економічними системами. Об’єднання відносно схожих економік за рівнем розвитку – нелогічне, бо не призведе такого ефекту.

Зміна добробуту країни (d V) відносно граничної корисності видатків на споживання (V_E) залежить теоретично від таких автономно взятих для розгляду ефектів інтеграції:
d V/ V_E = αt d m – m d[ t- αt ] –m dp

+[p+t–α ]dX – Xα_xdx + (V_n/V_E)dn

+ (ř/ i –1)dI

1) Традиційні ефекти від торгівлі при досконалій конкуренції. Верхня стрічка правої частини рівняння включає такі торгові ефекти: а) ефект від зовнішньоторгового обороту: αt d m, де t – вектор торгових витрат, d– приріст, m- вектор чистого імпорту, α – параметр доходів від мита (α=1 – отримує доходи від мита, α=0 – ні); б) ефект торгових витрат: – m d[t-αt]; в) ефект торгових умов: – m dp, де p – вектор ціни на митному кордоні. Торгові ефекти проявляються, коли країни спочатку застосовують мито між собою і щодо третіх країн, а потім їх зменшують і скасовують

2) Інтеграційні ефекти в межах «нової теорії торгівлі» при недосконалій конкуренції (ефекти внутрішнього ринку). Друга стрічка рівняння включає три інтеграційні ефекти: 1) ефект від виробництва: [p+t–α]dX (елемент у квадратних дужках відповідає прибутку фірм, тобто доходи p+t мінус витрати α; dX – зміна вектору виробництва; 2) ефект від зростаючого масштабу: – Xα_xdx, причому α_x – середні витрати, тобто факторні ціни на капітал і робочу силу в секторі х; 3) ефект товарної диференціації: (V_n/V_E)dn, де V_n – гранична корисність від товарного варіанту n, V_E – гранична корисність від загальних витрат споживача).

3 ) Ефект від нагромадження капіталу і економічного зростання: третя стрічка правої частини рівняння (ř/ i –1)dI, причому ř – соціальний ефект від фактору капітал, i – процентна ставка на капітал, I– інвести

 

29. Нова теорія торгівлі: причини та зміст прояву внутрішньосекторної спеціалізації та внутрісекторної торгівлі. Роль транснаціональних корпорацій та процесів міжнародної економічної інтеграції для посилення ВСТ. Індекси Грубеля-Ллойда загальний та пристосований та їхній зміст (файл-презентація «нова теорія торгівлі» + файл «нова теорія торгівлі2»+ файл «внутрішньосекторна торгівля»).

Наприкінці ХХ ст. - якісно нова парадигма міжнародної торгівлі – нова теорія торгівлі, що характеризується розвитком внутрісекторної міжнародноївиробничої і торгової спеціалізації, основу якої складають диференційовані капіталомісткі та наукомісткі товари, процеси поглиблення торгової (економічної) інтеграції, посилення виробничих і збутових позицій транснаціональних корпорацій розвинених країн на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Внутрісекторна спеціалізація (ВСТ) — це обмін між країнами диференційованими продуктами одного сектору або в межах однієї товарної групи.

Внутрісекторна спеціалізація поглиблюється внаслідок посилення конвергенції (узгодження) між країнами виробничих структур та структур попиту. Вона простежується у внутрісекторній торгівлі, коли країни експортують чи імпортують одна в іншу (одна з іншої) товари одних і тих самих товарних груп або різні варіанти одного і того ж товару.

Транснаціональні корпорації беруть участь в інтенсифікації руху капіталу, робочої сили та технологій. ТНК змушують інших економічних суб’єктів працювати за умовами монополістичної чи олігополістичної конкуренції. Чим суттєвішою є роль ТНК, які сьогодні найкращим чином використовують ефект від зростаючого масштабу, в секторах готової продукції промислового виробництва країн, тим більшою є товарна диференціація і за умов відносно високого ВВП (ВНД) на душу населення країни її внутрісекторна торгівля здатна краще розвиватись з країнами, що характеризуються схожим рівнем економічного розвитку.

 

Нині приблизно 93% прямих іноземних інвестицій припадає на транснаціональні корпорації розвинених індустріальних країн, з них 25% – на ТНК США та понад 55% – на країни ЄС-15. Впродовж 1993-2003 рр. середнє зростання прямих інвестицій з вищезазначених країн становило 15,9% порівняно до середнього зростання їхньої зовнішньої торгівлі 6,7% (за період 1993-1999 відповідно 30,9% до 7,5%). Ця тенденція показує, що в індустріально розвиненому світі та в світовому господарстві в цілому зростання економічної активності відбувається переважно на основі інвестиційної складової. Водночас сьогодні товарне виробництво транснаціональних корпорацій заміщує національне товарне виробництво у Європі, Північній, Центральній та Латинській Америці, Африці та країнах СНД.

Індекс Грубеля Ллойда – це вимірник ступеня внутрісекторної торгівлі певного продукту. Якщо індес Грубеля Ллойда = 1, то це повна внутрісекторна торгівля. Якщо Індес = 0, тоді там тільки між секторна торгівля, тобто країна або тільки імпортує або тільки експортує продукт.

 

 

30. Нова теорія торгівлі: Ефект від зростаючого масштабу та його зміст для забезпечення посилення цінової конкурентоздатності товарів та економік країн. Формульне представлення та опис процесів. (файл-презентація «нова теорія торгівлі»+ файл «нова теорія торгівлі2»+ конспект).

П. Кругман та Е. Хелпман: міжнародна торгівля між країнами з однаковими факторними пропорціями здійснюється переважно диференційованими товарами на основі ефекту зростаючих скалярних доходів (ефекту зростаючого масштабу). Ці положення не вписуються у межі традиційних неокласичних моделей теорії Гекшера – Оліна, які передбачають розвиток міжсекторної торгівлі між країнами як наслідок відмінностей в їхніх відносних факторних забезпеченостях.

Ефект від зростаючого масштабу передбачає розвиток виробництва, при якому зростання витрат факторів на умовну одиницю приводить до зростання виробництва більше, ніж на умовну одиницю. Отримуємо цього ефекту через М-А. Укрупнення виробничих потужностей має забезпечити зменшення середніх витрат. Прагнення отримання цього ефекту має зміст у тих виробничих секторах, які зорієнтовані на масове виробництво диференційованих товарів, а також у секторах гомогенної продукції.

Для реалізації фірмами цього ефекту в країні мають бути створені умови для відкритості економіки і забезпечення в ній внутрішньої та міжнародної конкуренції. Однак при досягненні фірмами зростаючого масштабу на ринку виникає таке явище, як недосконала конкуренція. Домінуючі позиції на монополістичному ринку при високому ступені конкуренції відіграватимуть транснаціональні корпорації, які володіють значними фінансовими ресурсами, міжнародними каналами отримання технологій, здатні краще здійснювати НДДКР та розробляти новий диференційований продукт для споживача. В умовах монополістичної конкуренції наявний внутрішній ефект зростаючих скалярних доходів („internal increasing returns to scale”), коли витрати на одиницю продукції залежать від розміру окремої фірми.

 

 

31-33 Теорія

 

31.Нова теорія торгівлі: нова економічна географія. Зміст (файл презентація «нова теорія торгівлі» + «нова теорія торгівлі2»+ файл «нова економічна географія” + Krugman+ Crozet).

Еволюцію нової теорії торгівлі ознаменували праці П. Кругмана [35] та Е. Хелпмана [26], в яких було припущено, що міжнародна торгівля між країнами з однаковими факторними пропорціями здійснюється переважно диференційованими товарами на основі ефекту зростаючих скалярних доходів (ефекту зростаючого масштабу).

Ефект від зростаючого масштабу передбачає розвиток виробництва, при якому зростання витрат факторів на умовну одиницю приводить до зростання виробництва більше, ніж на умовну одиницю.

Отримання цього ефекту можливе кращим чином при збільшенні фірмами виробничих потужностей шляхом злиттів чи поглинань. Укрупнення виробничих потужностей має забезпечити зменшення середніх витрат.

Прагнення отримання цього ефекту має зміст у тих виробничих секторах, які зорієнтовані на масове виробництво диференційованих товарів (автомобільна промисловість, виробництво товарів побутової хімії, харчова промисловість, тютюнова промисловість, меблева промисловість), а також у секторах гомогенної продукції (металургія, виробництво промислових хімічних товарів, електроенергія, видобувні в-ва).

Отже, основним поясненням вигод є не порівняльна перевага, а ефект зростаючого масштабу або ефект зростаючих скалярних доходів („economies of scale”, „increasing returns to scale”). Для реалізації фірмами цього ефекту в країні мають бути створені умови для відкритості економіки і забезпечення в ній внутрішньої та міжнародної конкуренції. Однак при досягненні фірмами зростаючого масштабу на ринку виникає таке явище, як недосконала конкуренція. Ринкова структура починає визначатись монополістичною конкуренцією з безперешкодним входженням фірм на ринок, торгівлею диференційованими за ціною та якістю товарами. В умовах монополістичної конкуренції наявний внутрішній ефект зростаючих скалярних доходів („internal increasing returns to scale”), коли витрати на одиницю продукції залежать від розміру окремої фірми.