Світова фінансово-економічна криза: теоретичні концепції пояснення виникнення та розгортання світової фінансово-економічної кризи, що почала проявлятись у 2008 р. (файл «фінансова криза2008) 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Світова фінансово-економічна криза: теоретичні концепції пояснення виникнення та розгортання світової фінансово-економічної кризи, що почала проявлятись у 2008 р. (файл «фінансова криза2008)



В чому суть феномену Великої стабільності (Great Moderation)? Концепції пояснення його прояву– концепція грошово-кредитної дисципліни, технологічна концепція, концепція Good Luck (в т.ч. концепція падіння соціалістичного табору). Неолібералізм vs. неокейнсіанство та забезпечення Great Moderation в майбутньому.

Велика стабільність – феномен згладжування циклічних фаз економічного розвитку та досягнення відносної економічної стабільності.

Розвиток загальної продуктивності факторів в-ва

що фінансові інновації і зростаюча глобальна інтеграція спричинили феномен зменшення волатильності економічних циклів в останні декади

1) Грошово-кредитна дисципліна:

- Таргетування інфляції за гнучних обмінних курсів стабілізувало у 2000-х інфляцію та інфляційні очікування, що є джерелами макроекономічної нестабільності.

- Контроль над інфл. на основі фіксованих і вузько прив’язаних курсів в країніх що розвивається забезпечило відносно неволатильні % ставки, стійкі ціни та реальне зростання економік країн.

2) Good Luck:

 

- Стале економічне зростання 82-88 відбулося завдяки відходу від кейнсіанства та виваженій монетарній політиці, валютно-курсовій політиці. +позитивно вплинуло долучення до ЄС Греції, Іспанії, Португалії, директиви щодо свободи руху капіталів, зменшення держсектору, лібералізація цін та торгівлі.

- Спад економіки у 88-91 призвів до розпаду СРСР та дав нові можливості для зростання

- 94-2007 у Європі GM посилюється завдяки встановленні зони євро, формування Європейського монетарного союзу, тощо.

3) Технологічна:

- Пом’якшення техн. Шоків (інновацій)=відсутність радикального прогресу

+

- Більша стабільність продуктивності факторів в-ва дали змогу ТНК дали використовувати перевагу у просторі через ефект зростаючого масштабу -àпом’якшення циклічності ВВП та інфляції у індустр. світі.

 

 

Міжнародний поділ праці та його основні прояви на сучасному етапі розвитку світового господарства.

Передумови МПП формуються в процесі сусп. поділу праці за родом д-сті і його просторової диференціації.

Сусп. поділ праці-це процес відособлення різних видів трудової д-сті, які взаємодіють між собою й взаємодоповнюють один одного, складаючи цілісний системний механізм сусп. відтворення.

За родом д-сті виділяють 3 типи сусп. поділу праці:

· загальний (зд-ся між великими сферами д-сті людини - пром-сть, сільське госп-во, транспорт, зв’язок, буд-во, освіта, к-ра, наука...);

· частковий (відбувається всередині великих сфер на міжгалузевому та підгалуз. рівні - машинобуд-ня, переробні галузі, рослин-цтво, тварин-цтво, громад. транспорт...);

· одиничний (притаманний процесам, що відбув-ся всередині фірм, в залежності від технолог. процесу та орг-ції упр-ня, від функціон. завдань окремих служб).

За просторовим критерієм виділяють: · міжрегіональний поділ всередині країни; · поділ між країнами; · поділ праці між групами країн.

МПП-це вищий ступінь розвитку сусп. поділу праці, який виходить за межі нац-них економік.

МПП є поділом праці між країнами та між їхніми суб’єктами у певних якісних і кількісних співвідношеннях, опосередкованим обміном між ними товарами, послугами та інш. рез-тами суспільно-корисної д-сті.

МПП-це процес відособлення різних видів труд. д-сті на міжн. рівні, які взаємодіють один з одним і взаємодоповнюють один одного, складаючи об’єктивну основу міжн. обміну товарами, послугами та рез-тами інш видів д-сті.

Формами МПП є міжн. спеціалізація та кооперація. Вирізняють предметну, подетальну і технолог. спеціалізацію окремих країн, груп країн або регіонів світу. Поглиблення спеціалізації зумовлює розвиток видів і форм міжн. кооперації - міжгалузевої, внутрішньогалузевої, окремих п/п.

На форм-ня МПП і ступінь залучення до нього окремих країн (груп країн) впливають такі фактори:

· природно-географічні (відмінності у клімат. умовах, тер-рії, чисельності нас-ня, економіко-геогр. положенні, наділеності прир. ресурсами, наявності моря чи виходу до моря, наявності великих річок чи озер);

· соціально-економічні (робоча сила, НТП, виробничий апарат, масштаби і серійність вир-ва; темпи створення об’єктів виробничої і соц. інфрастр-ри; особливості істор. розвитку, виробничих і зовнішньоекон. традицій; соц.-ек. тип нац-ного вир-ва і зовнішньоекон. зв’язків; соц.-ек. розвиток сусідніх народів (країн);

· науково-технологічний прогрес (розвиток науки, рівень розвитку НДДКР, технолог. диверсифікація, рівень морального зношення осн. засобів вир-ва; оптимальність розмірів п/п).

Певний, а іноді і виріш. вплив на МПП справляють також політ. фактори, серед яких виділяють: ступінь розвитку держ. суверенітету, міжн. ек. позиції в ООН та на світовій арені вцілому, співвідношення політ. сил в країні, х-р і ступінь впливу держ. інститутів на ек. процеси тощо.

Комбінація зазначених факторів не тільки формує мікро-та макромотивацію участі у МПП окремих країн (груп країн), але й визначає її ефект-сть. Проблема пошуку об’єкт. основи МПП для забезпечення постійного багатства сусп-ва була й залиш-ся центральною в ек. теорії.

Класифікація OECD

High-technology industries

Medium-high-technology industries

Medium-low-technology industries

Low-technology industries

Total manufacturing.

5.Те ж саме по суті що і за ООН.

5.

 

 

16. Класифікація виробничих секторів за технологією. Що таке технологія виробництва через пояснення виробничої функції у міжнародній економіці (конспект+ альтернативна класифікація ОЕСD файл «OECD Science, Technology and Industy Scoreboard“)

 

За методологією СОТ торг тов. поділяються на 4 умовні групи:

- Ресурсні (рікардіанські) товари- товари с/г до промислової переробки, природні копалини, газ,деревина. Це товари, в яких зосереджено відносно більша кількість ресурсної складової ніж факторів в-цтва, вони представляють первинний сектор економ.

- працемісткі – тов. типу Гекщера-Олліна – товари, при в-цтві яких відносно більше залучено фактору проста праця ніж інших факторів в-цтва (товари харчової продукції. Швейної. Текстильної. Взуттєвої, тютюнової,іграшки,меблева промисловість,скляні вироби)

- Капіталомісткі тов. типу Гекщера-Олліна – товари, при в-цтві яких залуч. Відносно більше фактору фіз..капітал ніж інших факторів в-цтва (тов.. металургії з високим технологічним рівнем, металообробки, хім.. промисловість крім фармацевтики, технічне,електричне та електронне машинобудування, автомобілі та ін.. наземні транспортні засоби, тов.паперової,гумової та пластмасової промисловості)

- Новорікардіанські – наукомісткі торговельні товари – тов.. 5 і 6 технологічних укладів і комп’ютерна промисловість, телекомунікаційне обладнання, фармацевтика важка, лазерні та високоточні прилади,літакобудування та космічні апарати, військова зброя нового покоління.

 

Технологія виробництва – це по суті вигляд виробничої функції, котрий визначає пропорції та залежності між обсягом виробництва та залученими факторами.

 

Технологія виробництва: пояснити, що таке працемістка, капіталомістка та наукомістка технологія виробництва. Пояснення технологічних умов у factor-driven, efficiency-driven та innovation-driven economies в контексті Global Competitiveness index. Роль технологічного капіталу у сучасному світовому господарстві.

Фактори РПС – це об'єктивно дані обставини (явища, процеси), які певним чином впливають на розміщення елементів продуктивних сил – сприяють доцільному і поступальному їх розвитку або гальмують його.

Працемісткі товари – товари з низькою доданою вартістю та високою часткою залучення праці для її створення: їжа, одяг, шкіра, папір…
Капіталомісткі – потребують залучення великої кількості фізичного капіталу: базова металопереробка, пластик, гума, тощо.

Наукомісткі товари – велике залучення R&D: медикаменти, оптичні вироби, літакобудування.

Переважання тих чи інших факторів у структурі виробництва країни впливає на її торгівельну спеціалізацію на міжнародній арені

Неоднаковість забезпечення технологічним капіталом спричинює нерівномірність розвитку країн у економічному плані, створюючи умови для розподілення країн на «центр» та ресурсну «периферію». Країни, що розвиваються не мають змоги витрачати гроші на R&D, тому чи не єдиним імпульсом для розвитку стає трансферт технології від ТНК. Трансферт у свою чергу вимагає створення ліберальних умов руху капіталу, роб.сили, що передбачає інституційні зрушення всередині країни, що прагне реципіювати технології.

Факторно-орієнтовна економіка економ. розвиток відбувається за рахунок розвитку інститутів, інфраструктури, макроек стабільності, охороні здоров’я, початковій освіті.

Зорієнтована на ефективність економіка зростає через забезпечення механізмів саморегулювання ринку, нормального розвитку вищої освіти, ринків товарів та праці, технологічної готовності

Навіть якщо ці умови не мають прямого відношення до підприємництва в інтерпретації "творчого руйнування» Шумпетера, вони опосередковано пов'язані з розвитком ринків буде також залучити і забезпечити більш підприємництва.

В інноваційно-орієнтованих економіках, створення умов для розвитку підприємницької діяльності залежить скоріше від етапів ек. розвитку ніж від базових чинників ефективності. Результатом цієї моделі є зростання національної економіки шляхом, наприклад, створення робочих місць і технічних інновацій.

 

18. Принцип порівняльної переваги: теорія Д.Рікардо та Р.Торренса. Припущення теорії Д.Рікардо порівняльної переваги + числовий приклад. В чому відмінність цієї теорії від теорії абсолютних переваг Адама Сміта.

Припущення Рікардо

- трудова теорія вартості а. сміта (ціна на товар = затрати на працю)

- технологічне виробництво розглядається як виробнича ф-ція, що залежить від використання роб. сили

- дві країни – торг. партнери; два товари, що є обов’язковими до споживання в обох країнах

- товари відрізняються за технологією виробництва в двох країнах

- товари розглядаються як гомогенні

- умови вільної торг – відсутність торг. обмежень

- фактор праці є абсолютно немобільним на міжнародному рівні, але, внаслідок принципу заміщення, переміщається між секторами виробництва 1 і 2 всередині країни

- державне невтручання в економіку

- транспортні витрати=0, прибуток=0

- умови постійного ефекту від масштабу

- країни забезпечені фіксованою кількістю фактору праця

- не враховуються науково-технічний прогрес і все таке

  Англія Португалія
Тов. 1 а1 3 людино-год а1* 6 л-год
Тов. 2 а2 2 л-год а2* 3 л-год

р1 менше р1*, а р2 менше р2*це означає що Англія має абсолютно перевагу в обох товарах. Але відношення р1 до р2 у Англії менше ніж в Португалії, а в Порт менше ніж в Англії відношення р2* до р1*, тобто Порт має відносну перевагу в товарі 2.

 

Відмінність.Теорія абсолютних переваг Адама Сміта вказувала на те, що країни мають експортувати ті товари, які вони виробляють з меншими витратами( тобто мають абсолютну перевагу у виробництві цього товару) та імпортувати товари, що продукуються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких абсолютна перевага належить їхнім торговим партнерам). Ця теорія не пояснювала чому країни торгують між собою навіть за умови коли одна країна має абсолютну перевагу у виробництві всіх товарів.

 

Теорію абсолютних переваг А. Сміта розвинув Давид Рікардо,довівши, що абсолютні переваги є лише частковим випадком загального правила.

Теорія порівняльних переваг базується на тих самих припущеннях, що і теорія абсолютних переваг, використовуючи додатково поняття альтернативних витрат.

 

Альтернативні витрати– це просте порівняння цін одиниць двох товарів на внутрішньому ринку, виражених через кількість робочого часу, витраченого на їх виробництво.

Суть теорії порівняльних переваг: якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з іншими країнами (або, інакше кажучи, з меншими альтернативними витратами), то торгівля буде взаємовигідною для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно ефективнішим, ніж в іншій.

 

 

19.Принцип порівняльної переваги: новорікардіанська модель порівняльної переваги на основі реальної продуктивності праці (продуктивність праці з огляду на рівень заробітної плати). Припущення, зміст модифікації теорії Д.Рікардо+ числовий приклад.

Новорікардіанська теорія ПП продовжує технологічну концепцію ПП на основі трудової теорії вартості (50-70рр). Основний фактор: праця.

Порівняльна перевага країни в класичному розумінні пояснюється відмінністю від інших країн у виробничих можливостях (технології виробництва). Цю відмінність в однофакторних пострікардіанських моделях відображають різні рівні продуктивності праці між країнами, скориговані на рівень оплати праці (заробітної плати).

Основними модифікаціями концепції є :

1) Ціна на товар = W/h (зарплата/продуктивність праці), при чому продуктивність залежить від ступеню капіталоозброєності робочого місця.

 

2) Оберненим показником є реальна продуктивність праці h / W.

Отже, чим більша реальна продуктивність праці, тим більшу конкурентоспроможність буде мати країна або сектор виробництва за фактором праця.

 

3) Вводиться НТП як ендогенний показник, або, як альтернатива, міжнародний трансфер технологій через ПІІ.

 

Німеччина Польща
Товар 1 – текстиль (праце місткий)
Y=300 млрд Y = 100 млрд
L = 20 тис L = 30 тис
h = Y/L=15 000 000 h =Y/L = 3 333 333
w=26 400 (річна зарплата) w=15 600 (річна зарплата)
h/w= 568 h/w=214
P1=0,0017 P1*=0,0047
Товар 2 (авто)
Y=800 млрд Y = 150 млрд
L = 30 тис L = 35 тис
h = Y/L=26 666 667 h = Y/L =4 286 000
w=3000*12 = 36 000 w=2000*12 = 24 000
h/w=741 h/w=178
P2=0,0013 P2*=0,0056

 

p1/p2 =1,3, p1*/p2* = 0,83

Дане співвідношення більше у Німеччини, що означає, що ціна праці на товар 1 там вища, отже Німеччина буде експортувати товар 2. Польща буде експортувати товар 1, оскільки має абсолютну ПП через нижчі ціни на працю.

20.Конкурентоспроможність товарів на зовнішніх ринках та вплив реальної продуктивності праці (або оберненого показника: зарплатомісткості продуктивності праці ) на неї. Ситуація в Україні. (новорікардіанська теорія+ зміст статті КончинВісник2007.doc + ваші розрахунки в Excel).

· Продуктивність праці = ВВП/L = GDP/ labour force

· Real labour productivity = H/W. Чим більше будуть показники, тим конкурентоздатнішими за фактором праця є економіки країн.

· Зворотний показник до real labour productivity – labour unit costs= W/H. Цей показник відображає рівень цін за фактором праця. Чим нижче цей показник, тим конкурентоздатнішими за фактором праця є економіки країн.

+ ДИВ. МАТЕРІАЛ З ПИТАННЯ 19 ПРО НОВОРІКАРДІАНСЬКУ ТЕОРІЮ

 

Ситуація у світі:

 

Реальна продуктивність праці (або зарплатомісткість) - це показник, що є відношенням продуктивності праці до з/п (h/w). Чим вищий даний показник, тим більш конкурентноспроможною є країна. Найбільш конкурентноспроможними за даним показником є Люксембург, Латвія, Румунія. Україна ж є неконкурентоспроможною через те, що в країні швидше зростає рівень зарплат ніж продуктивність, черз це показник реальної продуктивності один з найнижчих.

 

Labour unit cost це показник, що відображає рівень цін за фактором праця. Чим вище рівень цін за фактором праця, тим менш конкурентноспроможною є країна, і навпаки. Україна мала високі ціни на фактор праця, а отже, була неконкурентноспроможною з огляду на labour unit cost. Але у нинішній ситуації через падіння рівня зарплат, через валютні коливання та інфляцію, в України підвищилися можливості щодо використання фактору праця, адже ціна на нього впала.

 

21. Принцип порівняльної переваги: теорія Гекшера-Оліна відмінності відносних факторних пропорцій (теорема та приклад). Припущення теорії Гекшера-Оліна порівняльної переваги. (конспект+ файл «теорія Гекшера-Оліна»)

У моделі Гекшера - Оліна робляться деякі припущення.

1. Є дві країни, в яких виробляється два товари за допомогою двох фак­торів (капіталу й праці). Таке припущення є зрозумілим і робиться для того, щоб отримати двомірні графи. Крім того, це припущення не впливає на можливість застосування цієї моделі для багатьох країн.

2. Ціна на товар представляє вальрасіанське рівняння p=wL+rK за всіх інших екзогенних факторів формування ціни.

3. Обидві країни використовують одну й ту саму технологію виробництва

4. Один із товарів (товар 1) є працемістким, а інший товар (товар 2) -капіталомістким у виробництвах обох господарств. Це означає, що при вироб­ництві товару 1 необхідно докласти більше праці, ніж для виробництва това­ру 2 в обох країнах, тобто співвідношення праця/капітал (L/К) має більше значення для товару 1, ніж для товару 2, при однакових відносних цінах на фактори виробництва.

5. Ефект масштабу є однаковим для виробництва обох товарів в обох краї­нах. Таке припущення означає, що при збільшенні витрат праці та капіталу виробництво товарів збільшуватиметься у такій самій пропорції.

6. Немає абсолютної спеціалізації виробництва, тобто кожна країна ви­робляє обидва товари.

7. Однаковість смаків обох країн означає рівність переваг попиту, тобто подібність форм та розташування кривих байдужості. Таким чином, за умови і рівності відносних цін на товари в обох країнах споживання товару 1 та това­ру 2 в них буде відбуватися в однакових пропорціях.

8. Досконала конкуренція на товарних ринках та ринках факторів виробництва у двох країнах.

9. Вільний перелив факторів виробництва в країні, але відсутність міжнародного руху факторів означає, що праця та капітал здатні вільно й швидко надходити до тих галузей, які дають змогу отримати вищу дохідність. Цей процес буде продовжуватися до того моменту, поки дохідність однакових видів факторів виробництва не буде однаковою в обох галузях. З іншого боку, відсутність міжнародної мобільності факторів виробництва означає існуван­ня розбіжностей у дохідності факторів виробництва в обох країнах протягом невизначеного терміну.

10. Відсутність торговельних бар'єрів та транспортних витрат означає, що спеціалізація виробництва буде продовжуватися до того моменту, доки відносні ціни на товари не будуть однаковими в обох країнах. Якщо припустити існування транспортних витрат та мит, то спеціалізація виробництва буде продовжуватися, допоки відносні ціни товарів будуть різнитися не більше ніж на розмір таких транспортних витрат та мит.

11. Ліберальна промислова політика – невтручання держави у ціни на капітал та працю, а також на товари; невтручання держави у процес розподілу факторів виробництва в економіці.

12.Прибуток дорівнює нулю.

13. Фіскальна політика уряду та монетарна політика центрального банку дорівнює нулю.

14. Обидва фактори виробництва повністю використовуються в обох країнах (у країні немає незадіяних факторів виробництва).

Припустимо, що виробництво товару 2 є капіталомістким, тобто співвідношен­ня К/L є більшим при виробництві товару 2 порівняно з виробництвом товару 1.

Існує два підходи до визначення по­няття порівняльної переваги у забезпеченості факторами виробництва країни (factor abundance).Перший з них ґрунтується на врахуванні співвідношення наявного у країні фізичного обсягу капіталу та праці. Інший підхід визначає багатство на фактори через відносні ціни нафактори виробництва (тобто через погодинну заробітну плату w та ренту на капітал r).

Згідно з першим визначенням по­няття порівняльної переваги країни у забезпеченості факторами виробництва країна Б є багатою на капітал, якщо співвідно­шення загального обсягу капіталу до загального обсягу праці є більшим по­рівняно з аналогічним показником у країні А (тобто коли К/L у країні Б є більше за К/L у країні А).

Згідно з визначенням у цінах на фактори виробництва країна Б є багатою на капітал, якщо співвідношення ціни робочого часу до ціни капіталу (PL/PK)є більшим у країні Б порівняно з країною А. Оскільки ціна капіталу зазвичай визначається через процентні ставки (r), а вартість праці - через заробітну плату(w),то РL/РK = w/r.

Теорема Гекшера - Оліна стверджує, що країна, яка відносно краще забезпечена фактором капітал,ніж працею порівняно з іншою країною, має інтенсивно залучати його у процес виробництва і зосереджуватися на виробництві капіталомістких товарів і переважно експортувати їх, натомість імпортувати працемісткі товари з країни, яка відносно краще забезпечена фактором праця. Працемістка країна має спеціалізуватися у виробництві та торгівлі працемісткими товарами у взаємовідносинах з капіталомісткою торгівлею.

ПРИКЛАД

ВЗУТТЯ
ІТАЛІЯ МАКЕДОНІЯ
L1 L1*
K1 K1*
P1 P1*
ПІДШИПНИКИ
ІТАЛІЯ МАКЕДОНІЯ
L2 L2*
K2 K2*
P2 P2*

 

Розв’язок:

1. Для початку, порівняємо ціни на товари( реальні) для обох країн.

 

P1/p2 = 50/100 = 0,5

P1*/p2* = 20/80 = 0,25

Можна зробити висновок, що ціни на товар 1 (взуття) нижчі у Македонії, тому вона має ПП.

2. Тепер порівняємо відносні факторні ціни:

 

Взуття:

Італія: k1/l1 = 8/4 = 2

Македонії: k1*/l1* = 10/6 = 1,67

 

Підшипники:

Італія: k2/l2 = 60/6=10

Македонії: k2*/l2* = 80/10 = 8

 

Загальне порівняння: (k1/l1)/ (k1*/l1*) та (k2/l2)/ (k2*/l2*)

 

Македонія: 1,67/8 = 0,209

Італія: 2 /10 = 0,2

 

Висновок: Македонія має більшу капіталоозброєність (є більш забезпеченою капіталом) у виробництві взуття, тому вона має виробляти та експортувати взуття), Італія є більш забезпеченою фактором праця у виготовленні підшипників, тому має їх виробляти.

22. Принцип порівняльної переваги: теорія Гекшера-Оліна відмінності відносних факторних цін між країнами (Припущення теорії Гекшера-Оліна порівняльної переваги, теорема та графічний приклад (конспект+ файл «теорія Гекшера-Оліна»).

Суть: експортуються надлишкові фактори та імпортуються дефіцитні фактори виробництва. Варто підкреслити, що мова тут іде не про кількість факторів виробництва, якими володіє країна, а про відносну забезпеченість ними (наприклад, про кількість придатної для обробки землі в розрахунку на одного працюючого).

Припущення: 1) 2 країни, 2 товари, 2 фактори вир-ва (K,L); 2) Вальрасіанське рівняння ціни: wl+rk=p 3) технологія ідентична в обох країнах Q1=f(K1,L1)=Q1*=f(K1*,L1*) (+ написати аналогічну формулу тільки замість «1» пишемо «2») 4) відсутній НТП 5) забезпеченості фак.вир-ва є сталими в країнах, але фак.здатні переміщуватися з 1го сектора в інший 6) НЕмобільність фак.вир-ва на міжнар.рівні; 7) ліберальна промислова політика (невтручання д-ви у процес розподілу K,L) 8)free trade 9) транспортні витрати = 0, прибуток = const; 10) гомогенні/недиференційовані товари; 11) умови досконалої конкуренції; 12) фіскальна та монетарна політика д-ви=0; 13) сталий ефект від масштабу

Теорема1. Країни, що відносно краще забезпечені фак.L, ніж фак.K, має інтенсивно залучати L(працю) у процес вир-ва, виробляти переважно працемісткі товари і експортувати їх; натомість імпортувати – капіталомісткі, маючи відносний дефіцит вир-го капіталу порівняно з капіталомісткими країнами.

Теорема2. Країна, яка відносно краще забезпечена капіталом, має відносно нижчу % ставку і відносно кращу w (з/п). Це пояснюється вищим рівнем капіталоозброєності, яка забезпечує вищий рівень продуктивності праці і дає вищий рівень з/п.

23. Теорія нових відносних факторних пропорцій. Приклад порівняльної переваги при розгляді наукомісткої та капіталомісткої країн. Значення технологічного фізичного та технологічного людського капіталу (зокрема, у формі прямих іноземних інвестицій) для прояву порівняльної переваги у площині R&D/K <> R&D*/K*.

Поясніть значення міжнародного трансферу технологій у набутті країнами вищого ступеня спеціалізації, зокрема спеціалізації на виробництві наукомістких товарів. (конспект + файл-праця Геральда Майєра «Нові факторні пропорції та технологічна революція» + файл «До теорії нових факторних пропорцій»).

Теорія пропорцій нових факторів є модифікованим варіантом теорії факторної забезпеченності Гекшера–Оліна і в ній вводяться додаткові фактори, а саме: людський капітал і капітал на проведення НДДКР та технологічний капітал (“R&D capital”). В даній теорії порівнюються відносні забезпеченості країн технологічним фізичним та технологічним людським капіталом до фізичного капіталу R&D/K < > R&D*/K*. На основі цього пояснюється, якій країні оптимальніше спеціалізуватись на наукомістких товарах, а якій на капіталомістких.

Приклад.скажімо, країна А відносно добре забезпечена технологічним капіталом, який інтенсивно використовується у виробництві товару, що містить переважно технологічний капітал.. Коли починається торгівля, країна A буде експортувати товар, що містить переважно технологічний капітал, оскільки при виробництві цього товару вона має порівняльні переваги. Водночас країна A буде імпортувати товар, що містить переважно інший фактор виробництва (наприклад, трудомісткий товар або капіталомісткий товар), оскільки при виробництві цього товару порівняльні переваги показує країна B, яка відносно добре забезпечена фактором праця чи традиційним фізичним капіталом.

Технологічний капітал - є інвестиціями в генерацію нових знань. Забезпеченість країни технологічним фізичним капіталом характеризується матеріальною технологічною інфраструктурою (напр., обладнані науково-дослідні установи та їх мережі), розвитком інформаційних та комунікаційних технологій наявністю технологічних засобів для виконання НДДКР. Забезпеченість технологічним людським капіталом передбачає наявність кваліфікованих спеціалістів у сфері R&D. Існує «пряма» залежність між інвестиціями в технічний фіз.та люд. капітал та ВВП.

 

(стаття була на англ – можливий калічний переклад L )Нації мають порівняльну перевагу в тих галузях, в яких їх фірми отримують лідерство в технології, дозволяючи тим самим створювати нових продуктів або поліпшення якості продукції. Інновації, засновані на новій технології спочатку дати країні тимчасове монопольне становище і легкий доступ до іноземних ринків. Перший учасник країна може насолоджуватися монопольне право на експорт тих пір, поки є імітаційний лаг в інших країнах. Але врешті-решт, технологічний розрив звужується, імітаційний лаг буде подолано, і інші країни можуть потім придбати порівняльну перевагу в продукті.

У більш розвинених країнах, еволюція забезпеченості факторами виробництва все більш сприяє капіталомістких і наукомістких продуктів. З часом, трудові навички будуть оновлені, R & D зусилля стають більш інтенсивними, технологічний прогрес відбувається. По суті, факторів створюються і порівняльну перевагу придбання. Як Портер (1990: 78) наголошує: «Націй домогтися успіху в тих галузях, де вони особливо хороші при створенні фактора». У промислових експортної промисловості передової країни, характеристики високої кваліфікації інтенсивності, високої наукоємності, технічного прогресу, інновацій та економіки масштабу, цілком ймовірно, щоб бути тісно взаємопов'язані.

З часом, індустріалізації країни, як правило, підніміться сходами порівняльних переваг - від самого початку експортерів товарів, дуги природний ресурсномістких (цукор і рис) до товарів, які некваліфіковані трудомісткі (текстиль) для напівкваліфіковані і досвідчений трудомісткий ( електроніка) до капіталомісткою (машини) і, нарешті, експорт наукоємних товарів (комп'ютери, обладнання управління). Як показано на малюнку 1, рух вгору від експорту, які втілюють основні фактори, такі як природні ресурси та некваліфікований або середньої кваліфікації для експорту, які втілюють більш просунуті та спеціалізовані фактори, такі як високоосвічених і кваліфікованих кадрів і діяльності R & D. Основними факторами пасивно передається у спадок, який представляє фізична або історичну порівняльну перевагу засноване на відмінностях у продуктивності праці (Рикардо типу товарів) або в забезпеченості факторами виробництва (HO-типу товару). Вони дають переваги в плані витрат базується у виробництві деяких продуктів. Але основні фактори домінують тільки нижні сходинки сходів. У міру розвитку країни, сучасні фактори, які домінують в топ ступені оновлюються з плином часу через значні інвестиції в людський і фізичний капітал, щоб країну, щоб придбати порівняльну перевагу в диференційованих продуктів і запатентованої технології виробництва (Porter- і Кругман типу товарів) ( Портер, 1990: 77; Кругман, 1986: 8-14). Це дає перевагу на основі продукту, отриманого з диференційованих продуктів або зростаючої віддачі від масштабу.

 

24. Парадокс Лєонтьєва. За яких умов проявляється парадокс Леонтьєва у міжнародній торгівлі і які чинники впливають на порушення країнами принципу порівняльної переваги? Як Ви думаєте, в Україні моделі Гекшера-Оліна працюють? Аргументуйте. (див. файл «Leontiev» + файл «Теорія Гекшера-Оліна»).

Парадокс Леонтьєва — теорія співвідношення факторів виробництва Хекшера-Оліна не підтверджується на практиці: трудонасичені країни експортують капіталомістку продукцію, тоді як капиталонасичені — трудомістку.

Деякі аргументи, що приводилися проти парадокса Леонтьєва (або які умови, причини такого прояву):

• Необхідно ділити робочу силу на кваліфіковану й некваліфіковану й розраховувати питомі витрати на виробництво експортних товарів кожної із груп окремо. Дональд Кісинг розділив робочу силу на 8 різних категорій відповідно до рівня кваліфікації, довів, що в США є надлишок кваліфікованої робочої сили й відносна нестача некваліфікованої. Тому США експортують продукти кваліфікованої праці, який, враховуючи витрати на його підготовку й навчання, можна розглядати як капітал.

• США імпортують велику кількість сировини, видобуток якої вимагає великих затрат капіталу. Тому, якщо експортні товари вимагають великої кількості капіталомісткої сировини, це робить американський експорт капіталомістким. Декілька вчених повторили розрахунки Леонтьєва на базі даних тих же років, але за відрахунком галузей, які сильно залежать від капіталомісткої сировини. Парадокс зник, теорія Хекшера-Олина виявилась справедливою.

• Тест Леонтьєва не враховував факту існування американського імпортного тарифу, який створювався не в останню чергу для того, щоб відгородити від іноземної конкуренції трудомісткі галузі американської промисловості, перешкоджаючи тим самим імпорту трудомістких товарів. Перерахунки показали, що усунення фактору тарифів скорочує ефект парадокса Леонтьєва на 5%, але не усуває його зовсім.

• Тенденції США направлені на капіталомістку технологічну продукцію, яку купують за рубежем, незважаючи на те, що країна й сама добре забезпечена капіталом. Це фактично означає заперечення однієї з вихідних передумов усієї теорії Хекшера-Оліна й спробу пояснити міжнародну торгівлю іншими причинами, ніж співвідношення факторів виробництва.

• Реверс факторів виробництва: той самий товар може бути трудомістким у країні з надлишком капіталу й капіталомістким у країні з надлишком праці, що може відбутися в умовах великої еластичності взаємозамінності факторів виробництва.

На сучасному етапі Україна в міжнародній торгівлі з країнами євроінтеграційного простору виявляє порівняльну перевагу скоріше за капіталомісткими товарами Гекшера–Оліна з високою енергомісткістю та ресурсними (рікардіанськими) товарами. Цей факт вказує частково на підтвердження парадоксу Леонтьєва у межах теорії пропорцій нових факторів.


25. Міжнародна мобільність ( міжнародний рух) капіталу та вплив відтоку транснаціонального капіталу на економіку країни. Причини світових та локальних фінансових криз.

За умов поглиблення трансформаційних перетворень в Україні у західному напрямку буде мати місце товарна диверсифікація її міжнародної торгівлі. Експорт капіталу з Закордону, де характерним є більший коефіцієнт заробітна плата–доходність капіталу, ніж в Україні, погіршуватиме ситуацію закордонних трудомістких секторів. Водночас перенесений капітал в Україну до моменту вирівнювання товарних цін вестиме в короткотерміновому та середньотерміновому періоді до зменшення витрат у виробничому процесі обох секторів, але в відносно більшій мірі у виробничому процесі трудомістких секторів. Згідно з теоретичними засадами, коли зникають ефекти від використання відносно вищої доходності капіталу, а також ефекти від зростання реальної продуктивності праці у країні-реціпієнті (посттрансформаційний період), взаємозв’язок між прямими іноземними інвестиціями і міжнародною торгівлею буде описуватись лише відмінностями у факторних забезпеченостях країни-інвестора і країни-реціпієнта. Прямі іноземні інвестиції в Україну, (яка має відносно кращу забезпеченість фактором праця і буде характеризуватися відносно трудомістким експортом у внутрісекторній торгівлі з Закордоном за умов товарної диверсифікації міжнародної торгівлі), викликатимуть зростання співвідношення w/r і вестимуть до звуження експорту. Слід говорити при цьому про ефект субституції приватними іноземними інвестиціями міжнародної торгівлі, який стане домінуючим у посттрансформаційний період.

Україна має більшу відносну забезпеченість фактором праця, а отже, гіпотетично кращі умови для виробництва трудомістких товарів. Крива її виробничих можливостей лежить над кривою Закордону (IV квадрант). Оскільки забезпеченість нашої країни фактором капітал є відносно меншою, то її крива виробничих можливостей знаходиться під кривою Закордону (ІІ квадрант). Україна має порівняльну перевагу у трудомістких товарах, коли відносна ціна лежить нижче ре. Україна буде мати порівняльну перевагу у капіталомістких товарах, коли лежить вище ре.

За умов поглиблення трансформаційних перетворень в Україні у західному напрямку буде мати місце товарна диверсифікація її міжнародної торгівлі. Експорт капіталу з Закордону, де характерним є більший коефіцієнт заробітна плата–доходність капіталу, ніж в Україні, погіршуватиме ситуацію закордонних трудомістких секторів. Водночас перенесений капітал в Україну до моменту вирівнювання товарних цін вестиме в короткотерміновому та середньотерміновому періоді до зменшення витрат у виробничому процесі обох секторів, але в відносно більшій мірі у виробничому процесі трудомістких секторів. Згідно з теоретичними засадами, коли зникають ефекти від використання відносно вищої доходності капіталу, а також ефекти від зростання реальної продуктивності праці у країні-реціпієнті (посттрансформаційний період), взаємозв’язок між прямими іноземними інвестиціями і міжнародною торгівлею буде описуват





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 293; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.85.80.239 (0.021 с.)