Пояснення сутності та ефектів від діяльності транснаціональних компаній для країн, що приймають їхній капітал

 

По-перше, країна, що приймає, у цілому виграє від притоку інвестицій. Також можна виділити зростання обсягів виробництва та стимулювання економічного зростання, яке буде викликане заходженням у країну ТНК, призведе до зростання податкових надходжень до бюджету країни.

Входження ТНК передбачає й інші позитивні економічно-соціальні ефекти – зменшення безробіття, розвиток інфраструктури, підвищення рівня квалифікації робітників, підвищення рівня життя населення.

Одним з найпозитивніших та найважливіших наслідків для країн-реципієнтів є отримання передових технологій, які використовуються міжнародними компаніями.

Також важливим ефектом є зростання ефективності виробництва та продуктивності праці в економіці країни-реципієнта. ТНК є сильними конкурентами, таким чином при входженні на національний ринок вони «ліквідують» неефективні виробничі та торгівельні національні підприємства (наприклад, олігархічні комерційні структури).

Країна-реципієнт також набуває та постійно удосконалює досвід міжнародного менеджменту, включаючи досвід побудови оптимальної організації виробництва і збуту.

 

З-поміж негативних ефектів можна виділити можливість погіршення екологічної ситуації в країні, адже ТНК часто переносять шкідливі виробництва в інші, бідніші країни.

Негативним вважається також витіснення національних виробників з ринку, збільшення впливу ТНК на економіку країни (посилення залежності від ТНК) й можливе встановлення монопольних цін.

 

13. Міжнародна економічна інтеграція: сутність та необхідність її реалізації країнами. Моделі міжнародної економічної інтеграції (файли з РТУ + файл-презентація «РТУ+форми інтеграції» та файл «Економічна глобалізація» або файл «світова інтеграція»)

 

Міжнародна економічна інтеграція

Це процес господарсько-політичного об'єднання країн на основі розвитку глибоких стійких взаємозв'язків і поділу праці між національними господарствами, взаємодії їхніх відтворювальних структур на різних рівнях і в різних формах. На міждержавному рівні інтеграція відбувається на основі формування економічних об'єднань держав і узгодження національних політик.

Бурхливий розвиток міжфірмових зв'язків породжує необхідність міждержавного (а в ряді випадків наддержавного) регулювання, спрямованого на забезпечення вільного руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили між країнами в рамках даного регіону, на узгодження й проведення спільної економічної, науково-технічної, фінансової й валютної, соціальної, зовнішньої й оборонної політики. У результаті відбувається створення цілісних регіональних господарських комплексів з єдиною валютою, інфраструктурою, загальними економічними пропорціями, фінансовими фондами, загальними наднаціональними або міждержавними органами керування.

Економічна інтеграція забезпечує ряд сприятливих умов для взаємодіючих сторін.

По-перше, інтеграційне співробітництво дає господарюючим суб'єктам (товаровиробникам) більше широкий доступ до різного роду ресурсам: фінансовим, матеріальним, трудовим, до новітніх технологій у масштабах усього регіону, а також дозволяє провадити продукцію розраховуючи на ємний ринок всього інтеграційного угруповання.

По-друге, економічне зближення країн у регіональних рамках створює привілейовані умови для фірм країн-учасниць економічної інтеграції, захищаючи їх деякою мірою від конкуренції з боку фірм третіх країн.

По-третє, інтеграційна взаємодія дозволяє його учасникам спільно вирішувати найбільш гострі соціальні проблеми, такі як вирівнювання умов розвитку відсталих районів, зм'якшення положення на ринку праці, надання соціальних гарантій малозабезпеченим верствам населення, подальший розвиток системи охорони здоров'я, охорони праці й соціального забезпечення.

Інтеграція, якщо судити за результатами її розвитку, являє собою вищу соціально-економічну, політичну, державно-правову та культурну щабель розвитку світового співтовариства держав і народів.

Основна ознака Форма інтеграції	Зниження (відміна)мит та інших обмежень (без умови встановлення ними однакових тарифів щодо третіх країн)	Впровадження єдиного зовнішнього митного тарифу	Забезпечення вільного переміщення факторів виробництва (капіталу та робочої сили)	Формування механізму координації та уніфікації різних сфер національних економічних політик	Передача національних повноважень в економічній та інших сферах до наднаціональних органів влади
Зона вільної торгівлі
Митний союз
Єдиний ринок
Економічний союз
Повна економічна інтеграція

 

14. Форми/етапи міжнародної економічної інтеграції та їхня характеристика. (файл «Модуль 1. Спільний ринок» або «РТУ+форми інтеграції»).

Основна ознака форми інтеграції	Зниження(відміна) мит та кількісних обмежень	Впровадження єдиного зовн. Мит. Тарифу	Забезпечення вільного руху товарів, послуг, капіталу, роб.чили	Координація та уніфікація різних сфер нац. Ек. політик	Передача адмін. Повноважень наддерж органам
ЗВТ	+
Митний ринок	+	+
Єдиний ринок	+	+	+
Економ союз	+	+	+	+
Повна ек.інтеграція	+	+	+	+	+

15 Класифікація факторів виробництва у міжнародній економіці та виробничих секторів (торговельних товарів) за факторомісткістю для пояснення принципу порівняльної переваги (див. Конспект, файл «тема 1.Міжнародна економіка» + файл «Класифікація товарів за факторомісткістю ООН»).

Світове господарство відрізняється від світового ринку тим, що воно проявляється в основному не через міжнародний рух товарів, а через міжнародний рух (мобільність) факторів виробництва. Факторами виробництва у теорії міжнародної економіки є:

- фактор «праця» або фактор «робоча сила» (в сучасній теорії міжнародної торгівлі цей фактор виробництва уособлює переважно просту працю робітників з низькою кваліфікацією та стандартними навичками),

- фактор «фізичний капітал» (уособлює станки, обладнання, будівлі та споруди, механічне, електричне та електронне устаткування, що залучаються в процес виробництва для виготовлення торгових товарів),

- фактор «людський капітал» (уособлює собою працю, знання та навички висококваліфікованих працівників, які є важливою складовою процесу виробництва та представляють цінність для капіталіста),

- фактор «технологічний фізичний капітал» (це комп’ютерна, телекомунікаційна та інформаційна техніка, ліцензії, патенти, програмне забезпечення, що залучаються у процес виробництва та формують атрибути наукомісткості торгових товарів),

- фактор «технологічний людський капітал» (це частина людського капіталу, що здатна, застосовуючи технологічний фізичний капітал, а також іноземні мови та технічні знання і навички, здійснювати науково-технічну та науково-дослідницьку діяльність у процесі виробництва, генерувати ідеї і впроваджувати їх у процес створення нового продукту).

Класифікація товарів за фактороміскістю ООН (ділиться на 5 груп):

1. Ресурсомісткі товари. Характеризуються високим вмістом натуральних ресурсів, простою технологією виробництва та обмеженим ростом продуктивності. Включають їжу, напої, сировину, мінеральні добрива, рослинні та тваринні жири, шкіру, деревину тощо.

2. Працемісткі товари. Включають товари з найнижчою доданою вартістю на працівника: одяг, взуття, фурнітура, вироби зі скла тощо.

3. Вироби з низьким технологічним залученням. Продукти з металу, сталі та заліза, транспортне обладнання крім машин, сантехніка та запчастини.

4. Вироби з середнім технологічним залученням. Включає машини та обладнання, електричне обладнання та апарати, автомобілі, продукти з пластику.

5. Високотехнологічні продукти. Включає медичне та фармацевтичне обладнання та продукти, хімічну продукцію, комп’ютери, телекомунікаційне приладдя, камери, вимірювальні прилади тощо.

Класифікація OECD

High-technology industries

Medium-high-technology industries