Костянтин Преславський (Костянтин Священик): (9-10 ст. )

- Був учнем Мефодія

- Здійснив ряд перекладів-коментарів до Іоана екзарха Болгарського

- «Огляд Історії»

- «Пролог до Євангеліє»

- «Азбучна молитва»

- Жодна з його робіт не дійшла до нас в оригінальному варіанті. Лише з переписів.

Климент Охридський – засновник Охридської літературної школи – відомої школи перекладу.

- «Слово про різдво Христове»

- «Слово про Богоявлення»: вказав метафору Світло як Боже слово. Де Боже слово – просвіта для людини.

- Поєднання життя і вчення: «Благочестиве життя без здорового вчення є мертвим».

- Розглядав гносеологічну проблематику

- Проблему людини:

- Людина пізнає навколишнє, все: і видиме, і невидиме.

Проблема людини в філософському вченні Іоанна екзарха Болгарського

І.Е.Б. – (кін.9 – поч.. 10 ст.) – один з перших оригінальних давньоболгарських письменників і філософів. Представник Преславської школи.

«Небеса»

«Шестиднев» - подає оригінальне вчення про людину:

Бог створив людину не лише через слово, а і сам брав участь в її створенні. «Створимо людину за образом і подобою нашою…» - мається на увазі високі устремління людини до божественного.

На відміну від людської, душа тварин смертна і є невіддільною від тіла.

Людина – Логос – Вогонь. Створимо людину – створимо життєдайний вогонь.

Людина була створена за 6 днів, тому що це ідеальне число: 2*3, 3+3, 2+2+2.

До гріхопадіння людина, будучи нагою, не відчувала себе голою,вона відчувала свою вічність, своє безсмертя, а тому не стидалась.

Антропос – Людина, що ходить прямо. Вона спрямована вверх, дивиться вгору, устремління її високі.

Філософсько-релігійні ідеї богомільства

Богомільство – єресь, яка виникає в Болгарії в сер.Хст. Формування богомильства – накладання давньослов’янського уявлення і христ.єрит. течій. Приблизно з 8 ст. близькосхідні єретичні вчення почали проникати в Болгарію. Уявлення про білобога і чорнобога+єрит. рухи = богомильство. Воно вплинуло на альбігойців і катарів. Богомільська книжність корелюється з апокрифічною літературою. Існує 2 найважливіші книги: «Катарський требник» і «Таємна книга». Критика богомильства – в етичному напрямку. З точки зору богомілів, існує невидимий світ добра і видимий світ зла. На зле начало покладається творення світу. Песимістичний погляд на світ (на відміну від Костянтина Преславського, Іоанна Болгарського). Світ несправедливий, ґрунтується на владі багатих людей. Щоб проводити богослужіння, не потрібна церква. 10-14ст. – вибудовується власна церковна ієрархія: 1)не потрібно вшановувати хрест; 2) не приймали ікон; 3) всі чудеса ІХ мають суто духовний сенс. ІХ ототожнювався зі словом, прийшов, щоб дати повчання; 4) щоб людина могла вважатися богомолом, вона має дбати про своє моральне перетворення, яке можливе через Боже Слово, Новий Завіт.

Болгарський ісихазм. Філософські погляди представників Тирновської літературної школи

До представнеків Болг.Ісих.Відносять: Феофілакт Охридський (кін. 11 – 12 ст.), Теодозій Тирновський, Євтимій Тирновський.Витоки ісихазму діяльність Феофілакта Охридського «Житіє святого Климента», «Довге житіє Климента Охридського». Засновник ісихазму і тирновської школи Теодозій Тирновський 14 ст, був учнем Григорія Синаїта, монах на Афоні. Місто Тирново столиця на той час. Теод. Тирн. Засновує монастир біля міста Кіліфарове. (кіЛІФАРОВСЬКИЙ МОНАСТИР).

Діяльність: перекладацька, переклад з грецької на болгарську. «Умное делание» - «Розумна молитва». Вони були активними культурними діячами – несли вчення в народ, популяризація ідей ісихазму. Тирновський - теза про автономність людської волі – відповідальність за свої вчинки. Моральне самовдосконалення, мор.переродження через розумну молитву. Ідея просвіти. Настанови ісихазму, вимоги: піст, смирення, уникнення заздрощів, гніву, наклепу, злопам1ятства, уникнення розумової темряви.

Болгарська філософська думка доби національного Відродження

Болг.нац.Відродж. (сер. 18 – 19 (70 – р.) ст.)

Просвітницькі тенденції + ренесансні риси. Головні тенденції: Б.н.В формується в умовах поневолення турецькою держ, відсутність політ свободи. Нац. – визвольий рух. Завдяки церковним діячам починається нац. Відродження Болгарії. У перших школах викладали грецькою, поступово перейшли на болгарську. Формується національна еліта, національна система середньої та вищої освіти.

Грецький вплив. Паїсій Хілендарський – 1762р. «Історія слов1яно-болгарська.» - програма дух.відродження. болг.народу. Потрібно проводити просвітницьку роботу, антигрецьке спрямування.

Болг. Філ. Доби Відродж: 19ст. риси – об1єднують:

Гуманістичні тенденції, участь в гром – політ. житті. Славістичні дослідження. Філософські ідеї – літерат. творчість і публіцист діяльність. Літеретура – основна чинна роль нац. Відродження. Філос. творчусть болгарських мислителів зазнавала впливу літераторів.

2. основні періоди: 1.Пер. 20 – 50 ті.р. 19 ст. просвітнецькі тенденції. Соц. Філософ, етика, психолог. Філософ – науки. Предст.Петер Берон, Іван Селімінський. Натурфілософська система П. Берона 2.Пер. 60 – 70 р. 19 ст. Представники: Петер Берон(також і до цього періоду). Христо Ботєв, Любен Каравелов. Утверджуються традиції філософського мислення. В 19 ст. в Болгарії формується філософська теорія. Між мислителями 19 ст не було спадкоємності. Ідеї позитивізму, марксизму. Вплив з боку російської культури (Герцен, Чернишевський, Добролюбов). Вплив Французького просвітництва на формув.болг. філ нац Відродж.

Філософська система Петра Берона. Предмет і метод «Панепістемії»

Петро Берон 1798 – 1871. Навч.у Мюнхенському університеті. Відроджує філ.думку в Болг.освіті. Праця «Походження фізичних і природничих наук і метафізика моральних наук». 1858р. Власне бачення єдності мікрокосму і макрокосму. Праця «Панепістемія» переклад «Всезнання», або «Всенаука». 7 томів. 5 тис. сторінок. Це перша натурфілософська система в болгарській думці. Створив нову картину світу. Перше місце серед наук – математика. Центральною наукою є фізика. Приділяє увагу проблемі людини, проблемі руху у природозн. І у філософії.. 7 том присвячений людині. – пробл. Суспільного і наукового прогресу. Спир.на теорію географічного детермінізму. Чинники для появи сусп.життя.: - мова,-лог.мислення,-праця,- розвиток ремесл, з ремесл почин сусп життя. 2-ві стадії людського розвитку: 1. Кочовий період: інстинкт, пошук їжі. 2. Осілий спосіб:створення сімї, ремісництво, землеробство. Наука – мета, що має принести людям користь і позитив. Наук.прогрес - покращення людського життя.

Утопічний соціалізм Христо Ботєва

(1848 – 1876) – представник національно-визвольного руху, поет. Філос. ідеї впливали на літераурну творчість. Не створив системи, філос..ідеї розкидані в працях. Вплив на Х.Ботєва: ідеї утопізму в Європі (соц.. утопізм); російська суспільно-політична думка. Фельєтони «Чи знаєш ти, хто вони такі?», «Політична зима» - критика еволюціоністів. Будь-яка еволюція – невідоме. «Символ віри болгарської комуни» - проблеми нац.-визв.руху. Ідея балканської федерації - може об’єднати всі народи, які жили на Балк.піво-ві.

Болгарська філософія ХХ ст. (Д.Михалчев, С.Гановський, Т.Павлов та ін)

Болгарська філософія ХХ ст. (Д.Михалчев, С.Гановський, Т.Павлов та ін)

Тодор Павлов

Праці: «Теорія відображення» 1936

«Ідеалізм та матеріалізм»

Цікавився проблемами:

Теорії пізнання

Логіки

Проблем історичного та діалектичного матеріалізму

Апелював до Леніна, Маркса, Енгельса

Сава Гановський

Представник марксистської філософії, відомий в Європі

1973 – очолив міжнародну федерацію філософських товариств.

Написав понад 1000 наукових праць.

1927 – «Ленінізм та діалектика». Ленінізм вважав найповнішим періодом в марксизмі.

Критикував ідеалістичну філософію як таку

Розглядав проблеми людини, суспільного розвитку, вплив технічно-наукового прогресу на розвиток суспільства та окремої людини, психологічні особливості особистості в умовах ТНП, методологічні проблеми філософії тощо.

1941 – «Коротка історія філософії

1941 – «Природа та суспільство» - питання про співвідношення людини, природи та суспільства.

У ХХ столітті філософія набуває в Болгарії інституційного характеру.