Кабінет світової літератури у школі

ВИДИ ПЛАНІВ

План — певний порядок розміщення навчального матеріалу та визначення послідовності дій, спрямованих на досягнення навчально-виховної мети як учителем, так і учнями.

Ц

ей порядок може бути різним, але обов'язково повинен забезпечувати найефективніший спосіб розв'язання освітньо-виховних завдань. Учителі складають календарні, тематичні, календарно-тематичні та поурочні плани.

Усі види планів, за винятком поурочних, складаються до початку навчального року. Перш ніж спланувати роботу, вчи­телю необхідно:

— поцікавитися у шкільній бібліотеці, чи є (і в якій кілько­сті) художні тексти для учнів тих класів, де він працюватиме; зробити замовлення на придбання необхідної літератури; пе­реглянути критичну літературу, словники, свою домашню бібліо­теку;

— відвідати кабінети української літератури, історії, шкіль­ну й міську фонотеки, методичний кабінет міста, поцікавитися новими матеріалами, які можна було б використати;

— проглянути рекламний проспект навчального телебачення, експозиції музеїв, репертуар театрів, щоб своєчасно поповни­ти план позакласної роботи із зарубіжної літератури новими заходами;

— звернути особливу увагу на кабінет зарубіжної літера­тури, зокрема:

а) поновити матеріал на стендах: «Вивчаємо тему...», «Пора­ди вчителя», «Літературний куточок», «Мандри в літературний світ», «Прочитай ці книжки», «Дискусія з письменником», «Вітаємо письменника», «У творчій лабораторії письменника», «Фотосалон», «Наш вернісаж», «Анонс», «Літературна газе­та» тощо;

б) переглянути наочність, доповнити новою інформацією теки, де зібрано матеріал про окремих письменників;

в) підготувати дидактичний матеріал;

г) полагодити технічні засоби навчання тощо.

Сьогодні, коли в Україні багато профільних шкіл, гімназій, ліцеїв з різним розподілом навчального часу, існують альтер­нативні програми із зарубіжної літератури, тому проблема планування цього курсу ще потребує свого подальшого вирі­шення.

Одним із варіантів розв'язання цієї проблеми є пропоно­ваний приклад схеми календарно-тематичного плану (схему можна вдосконалювати, додаючи нові рубрики).

Рубрики календарно-тематичного плану

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кількість годин на уроки

я

со

0.

А

й

я

В

а

в в

в

м'я

П>ІІ

язк

я

>>

бот

удожніх

ого читання

го читан

овлення

атестаці

хвилиг

ня напа

орії літе

урні зв'

тні зв'я

ТЗН

до урок

ійної ро

року

я

асно

чної

ення

гурн

івчен

ія те

ітерат

едме

СТЬ І

гура

мост

я и н

>>

я

я

ч

р

я

га,

Питані

о.

Наочн

Щ

т

к

в

о

о.

ч

с

сі-

Е

*

Темг

Дат;

вивч

вира

поза

розв

тема

повт

Літе

Для

Між

Між

Літе

Для

При

4

І Рубрика нумерація вводиться для перевірки загальної кількості. спланованих уроків. ец сума годин рубрик № 4-8. у програмі

зазначено кількість годин для кожного класу, яку може використати

вчитель протягом навчального року згідно з розкладом. Ця цифра й повинна

збігатися з останньою цифрою нумерації уроків календарно - тематичного

плану.

Програмова тема з угорської літератури (9 кл.):

І. Шандор Петефі (1823-1849) - поет.

Ш. Петефі в українських перекладах (Л. Первомайський, (О. Шкробинець). Ш. Петефі і Т. Шевченко. Рання поезія Ш. Петефі фольклорного спрямування.

2. Соціально-критичні, політичні вірші, патріотична й пей­зажна лірика Ш. Петефі.

З Казковий народний епос «Янош-витязь» та поема «Апо­стол» - наслідок новаторських пошуків поєднання змісту і форми. Образ героя - носія найкращих людських рис: добро­ти, самовідданості, мужності й волі в обох поемах.

Такий варіант розподілу навчального матеріалу прийнят­ний для середньої загальноосвітньої школи. Якщо ж це плану­вання для шкіл гуманітарного профілю, то кількість годин бу­де більшою, і третю тему можна поділити на дві підтеми у плануванні для шкіл іншої спеціалізації - першу і другу теми можна об'єднати. Тобто навчальний матеріал, поданий в анотації до програми, вчитель розподіляє з урахуванням кількості годин, які він вважає за потрібне виділити на цю тему від загальної кількості відведених на рік.

3. Дата записується олівцем згідно з розкладом уроків. Це дасть змогу користуватися планом упродовж кількох років. Він буде дороблятися з появою нової методичної, теоретичної чи якоїсь іншої важливої літератури до тем, нової наочності, ТЗН, нових творчих знахідок, поки, нарешті, не перетвориться на авторську програму вчителя.

Кількість годин, відведених на уроки різних типів. Ці рубрики плануються, виходячи із загальної кількості годин на рік, і розподіляються вчителями самостійно, якщо чинні програми такого планування не пропонують.

Перш ніж внести кількість годин у план, вчитель виконує такий розрахунок. Наприклад, для виконання програми в 5 кла­сі відведено на рік 70 годин. На уроки з них виділяємо:

Вивчення Виразне Позакласне Розвиток Повторення Тематична художніх читання читання мовлення та узагаль- атестація

нення

творів

\ \ \ \ \ \

48 2 6 8 2 4

4. Уроки вивчення художніх творів відводяться для читання та роботи за змістом програмових творів.

5 Уроки виразного читання - для цілеспрямованого навчання виразного читання епічних, ліричних і драматичних творів. Ці години програмами із зарубіжної літератури не передбачено, але виділити їх необхідно. По-перше, виразне читання творів різних жанрів має свої особливості; по-друге, воно полегшує розуміння змісту і вивчення напам'ять.

6. Уроки позакласного читання. Звичайно, зазначеної кількості годин замало. Але якщо врахувати, що разом із про­грамовими текстами учні кожної чверті додатково прочита­ють (за рекомендацією вчителя) ще одну книжку та обговорять її разом на окремому уроці, при цьому ретельно підготував­шись, це буде значним внеском у їхню літературну освіту.

7. Уроки розвитку мовлення. Мовленнєві навички учнів слід формувати на кожному уроці, практикуючи такі форми роботи: відповіді на запитання як усно, так і письмово; твори-мініатюри; робота за картиною; відгук на прочитану книжку; ігри: «Я питаю — ти відповідаєш», «Буриме», «Твій портрет»; конкурси на кращу скоромовку, прислів'я, приказку, загадку тощо. Пропоновані 8 годин розраховані на проведення конт­рольних робіт — по 2 на чверть.

8. Уроки тематичної атестації. Головна мета таких уроків — перевірити знання, вміння і навички учнів з вивче­ної теми. Під час тематичного оцінювання «враховується по­внота, свідомість і міцність засвоєння найважливішої науко­вої інформації, яка передбачена програмами й фактично ви­вчена на уроках чи інших видах занять; знання й розуміння зв'язків і взаємозалежностей між вивченими явищами, зако­нами, закономірностями і правилами, вміння користуватися набутими знаннями для правильного пояснення конкретних фактів і явищ реальної дійсності, самостійність суджень» [1].

Учений-методист Ж. Клименко визначає п'ять функцій те­матичної атестації: діагностичну, навчальну, розвивальну, орга­нізаційну та виховну. «Діагностична функція полягає у визна­ченні рівня підготовки учнів з метою одержання науково обґрунтованої інформації. Навчальна та розвивальна реалізуються через накопичення школярами знань і вмінь. Організаційна виявляється у спрямуванні вчителя й учнів на організацію власної діяльності. Для першого - систематична перевірка результативності викладання, розробка й використання ефективних прийомів, видів робіт. Для другого – перевірка результатів своєї роботи, вдосконалення організації власної навчальної праці. Виховна функція полягає у виробленні в учнів уявлення про цінність кожного блоку знань, запропонованого програмами, розвитку прагнення до самовдосконалення.

9. У роки повторення. Завершальні уроки кожної чверті,
па яких підбивається підсумок.

Загальна кількість годин у рубриках 4 — 8 наприкінці пла­нування повинна збігатися з цифрою першої рубрики. Плану­ючи ці рубрики, необхідно визначити: вивчення якої теми доцільно розширити за рахунок уроків виразного читання

чи розвитку мовлення, а яку винести на позакласне читання. Тип уроку тоді буде органічно відповідати матеріалові, що вивчається.

10. Літературні хвилинки. Ця рубрика частково плануєть­ся в серпні, а потім доповнюється впродовж року. Вона роз­глядається не лише як окрема ситуація уроку, а як спланова­
ний навчальний матеріал, що дасть змогу учителеві розповісти
учням про важливі літературні події сучасності. Допоможуть
спланувати цю рубрику «Літературний календар», «Кален­
дар знаменних дат», періодична література. Перші два джере­ла можна переглянути ще в серпні. Це дасть змогу своєчасно
підготувати матеріал, наочність до нього, вивчити напам'ять
вірші або окремі поетичні рядки. Використання періодичної
літератури допоможе реалізувати випереджаюче навчання,
яке дає ефективний результат у реалізації навчальної та ви­ховної мети уроку.

Допомагають літературні хвилинки, якщо вчитель викорис­товує їх для подачі додаткового матеріалу за темою. Напри­клад, вивчаючи біографію О. Пушкіна, можна підготувати ви­разне читання віршів О. Сулейменова, А. Краснова, В. Азарова, А. Венцлова, П. Антокольського та ін.

Варто використовувати ці хвилинки, щоб розповісти уч­ням про маловідоме, але за умови доречності інформації та­кого характеру на конкретному уроці. Наприклад, дані з ру­копису унікального 15-томника некрополів Києва, який 28 років укладала професійний історик, київська дворянка Людмила Проценко:

«Кирилівська церква була родовою усипальницею чернігів­ських князів. Тут поховано одного з героїв «Слова о полку Ігоревім» — князя Святослава...»; «У Георгіївській церкві, що містилася неподалік від Софійського собору, зберігався пам'ятник відомому грекові, князю Константину Іпсіланті. Він мужньо боровся за звільнення батьківщини від турків. Това­ришував з Дж. Байроном і став прототипом образу графа Монте-Крісто...»

11. Вивчення напам'ять. Якщо такої рубрики в програ­мах немає, вчителю доведеться самому її спланувати, оскільки
лише напружена робота пам'яті забезпечить літературну освіту
учнів. Враховуючи як зміст, так і форму текстів, спочатку не­
обхідно переглянути кожну тему й визначити, які програмові
вірші, рядки, уривки з прози найнеобхідніші для запам'ято­вування. Потім визначаємо час для постановки такого завдан­ня: заздалегідь (до початку вивчення теми), напередодні чи
паралельно з її вивченням. Далі плануємо вірші для літера-

турних хвилинок, уроків позакласного читання, уроків роз­питку мовлення. Учні вивчають їх за бажанням. Вивчені напа­м'ять уривки учні можуть використовувати як під час пояснен­ня нового матеріалу (ставши помічниками вчителя й співавто­рами уроку), так і на наступних уроках закріплення нового матеріалу, перевірки домашнього завдання.

Наприклад, на уроці за темою «Байка в зарубіжній літе­ратурі» вчитель розповідає про історію виникнення та вико­ристання байки, а учні ілюструють його розповідь деклама­цією творів Езопа, Федра, Лафонтена, Г. Сковороди, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, Л. Глібова та ін. Вивчені за про­грамою з української літератури вірші допоможуть розкрити міжлітературні зв'язки, місце і значення української літератури у світовому літературному процесі.

Особливу увагу під час планування слід надавати віршам, присвяченим Україні. Наприклад, віршам турецького поета Н. Хікмета «Місту Києву», російських поетів В. Маяковського «Борг Україні», А. Тарковського «Григорій Сковорода», Б. Пастернака «Борису Пільняку», А. Ахматової «Пам'яті Бо­риса Пільняка».

12. Теорія літератури. Питання теорії літератури спла­новані в програмах. Рубрика «Теорія літератури» подається наприкінці теми або в анотації до твору. Але це не означає, що питання теорії необхідно розглядати на завершальних уроках.

Наприклад, у 8 класі після теми «З англійської літератури. Вільям Шекспір (1564-1616) — драматург і поет доби Від­родження» зазначено: «Теорія літератури. Поняття про дра­матичні твори. Трагедія — жанр драми». Перш ніж розпла­нувати теоретичний матеріал, з'ясуємо, що:

—у 9 класі після теми «З англійської літератури. Вільям Шекспір» є рубрика «Теорія літератури: поглиблення понят­тя про трагедію», а після теми «З французької літератури. Мольєр (Жан-Батіст Поклен) (1662 — 1673)» — «Теорія літератури: поняття про драматичний твір класицизму, його художні ознаки»;

—у 10 класі після теми «З англійської літератури. Джордж Бернард Шоу (1856-1950)» є рубрика «Теорія літератури: поглиблення понять про драматичні твори, їхні жанри»;

—в 11 класі після теми «З бельгійської літератури. Моріс Метерлінк (1862 — 1949)» є рубрика «Теорія літератури: по­глиблення понять про драматичний твір».

Така робота з програмами допоможе вчителю з'ясувати, що у 8 класі поняття про драматичні твори вводиться вперше, тому варто давати учням лише початкові відомості, що визна-

Тема першого уроку Вільям Шекспір — драматург і поет доби Відродження. Всесвітня популярність йо­го високо поетичної трагедії «Ромео і Джульєтта»	Теорія літератури Початкові відомості про драматичні твори
Тема другого уроку Юне кохання і конфлікт між двома роди­нами у творі. Постановка п'єси театрами світу, відтворення її сюжету в інших ви­дах мистецтва (балет, кіно тощо)	Трагедія — жанр драми
Тема третього уроку Огляд п'єси та обговорення однієї зі сцен трагедії за вибором учителя	Ознаки трагедії, які мож­на простежити у вибра­ній сцені

чить час, місце і прийоми роботи з цим теоретичним мате­ріалом.

На вивчення програмової теми «В. Шекспір. Ромео і Джульєт-та» у 8 класі відводимо 3 уроки.

Наведемо зразок розподілу матеріалу з теорії літератури на цих уроках.

На першому уроці теоретичний матеріал подаватиметься через виклад учителем початкових відомостей. На другому — розпочинається бесіда, бо вчитель повторює й закріплює той теоретичний матеріал, який він подав на першому уроці. На третьому — дослідна робота. Розглядаючи одну зі сцен трагедії, вчитель запропонує учням самостійно знайти в ній ознаки трагедійного жанру.

13. Міжлітературні зв'язки. Програми не зазначають можливі паралелі з курсом української літератури. Планування такої рубрики допоможе вчителеві показати учням складність літературного процесу з його взаємовпливами, традиціями, новаторством.

Подавати цей матеріали доцільно під час вивчення:

— оглядових тем (доба, літературні напрями тощо);

— монографічних тем (життєпис і творчий шлях письмен­ника: творчі та особисті контакти, листування, переклади, обмін творчими планами тощо);

— історії задуму твору, сюжету;

— власне художнього твору;

— значення творчості письменника.

Вивчити особливості розвитку літератур найкраще допо­може прийом порівняння. Порівняння літературних явищ у площині осмислення своєрідного шляху кожної окремої лі­тератури виявляє ЇЇ специфіку, а також деякі загальні зако­номірності літературного процесу. Матеріал для рубрики можна добирати за темами. Наведемо приклад такого порів­няння.

Оноре де Бальзак (1799—1850)

— світові письменники й критики про О. де Бальзака
(А. Мору а, С. Цвейг, О. Герцен, П. Вяземський, М. Горький,
Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, Н. Рибак та ін.);

— українські переклади О. де Бальзака (В. Підмогильний, Ю. Лісняк, В. Шовкун, Д. Паламарчук та ін.);

— О. де Бальзак в Україні та про Україну (Київ, с. Верхівня, Бердичів; листи до Евеліни Ганської; подорожні нотатки «Лист про Київ»);

— розвиток бальзаківських традицій у творчості І. Франка, І. Тургенєва, Л. Толстого, Ф. Достоєвського, І. Карпенка-Ка-рого та ін.

14. Міжпредметні зв'язки. Учитель повинен цікавитися та бути обізнаним з основними напрямами розвитку світової культури. Збирати й систематизувати такий матеріал можна за схемою:

 

Доба

Пробле­ми

Історія

Архі­тектура

Живо­пис

Музика

Театр

Мова

Зібраний матеріал записують до календарно-тематичного плану:

 

Тема	Міжпредметні зв'язки
Генріх Гейне	Історія:
(1797-1856) німецький	Французька революція 1789 р., 1844 р. — повстання сілезьких ткачів; революція 1848 р. у Парижі.
поет і прозаїк	Філософія:
	1830 р. — Анфантен. «Виклад вчення Сен-Сімона». 1835 р. — публікація лекцій Г.-В.-Ф. Гегеля.
	Музика:
	Ф. Шуберт, Р. Шуман, Я. Мендельсон, Й. Брамс, М. Лисенко, П. Чайковський (їхні твори на вірші Г. Гейне)

15. Наочність і ТЗН. Плануючи цю рубрику, обстоюємо доцільність використання наочності і ТЗН на уроках зарубіжної літератури лише в тому разі, якщо залучення наочності і ТЗН спрямоване на сприйняття та розуміння художнього тексту. Необхідно враховувати психолого-фізіологічні особливості учнів середнього і старшого віку. Учитель може звернутися до фахових журналів та матеріалів періодичної преси.

Ось, наприклад, планування наочності в 9 класі:

 

Тема	Наочність
1. XVII ст. — доба класициз­му в мистецтві та літературі Франції. Мольєр — великий комедіограф епохи класи­цизму	Портрет Мольєра, зроблений худож­ником П. Міньяром; автопортрет Н. Пус-сена; картини Н. Пуссена, К. Лорена; ілюстрації з книжки М. Брунова «Двор-цьі Франции XVII и XVIII веков» (Луврський палац у Парижі, Версаль-ський палац)
2. Огляд змісту комедії «Мі-щанин-шляхтич»	Діафільм «Мольєр і його комедія «Мі-щанин-шляхтич» (фрагменти)
3. Майстерність комедійної інтриги. Риси класицизму в комедії. Значення Мольєра в історії літератури й театру	Театральні афіші; учнівські малюнки персонажів комедії

Визначаючи наочність і ТЗН, важливо пам'ятати про не­допустимість переобтяження ними уроку літератури — ні в кількості, ні в часі.

16. Література до уроку. Ця рубрика подається під № 15. Але реально вчитель починає підготовку до уроку саме з до­бору та перегляду літератури. Кількість книжок (текстів, підручників, монографій, критичної літератури, словників, ме­тодичних розробок) інколи буває досить велика й важко ви­брати з них найцікавіші.

Наприклад, готуючись за темою «Життя і творчість Е.-Т.-А. Гоф-мана», вчитель може переглянути таку літературу: і. Шамрай А. П. Ернст Теодор Амадей Гофман. Життя і

творчість. — К.: Дніпро, 1969. — 301 с.

2. Клименко Ж. В. У чудовій, ясній країні: Матеріали до уро­ку позакласного читання за казкою Е. Т. А. Гофмана «Лус-кунчик і Мишачий король». 5 кл. // Зарубіжна літ. в навч. закл. - 1998. - № 9. - С. 22-24.

3. Кшевзінська Л. М. Ангеле мій, виграю бій!: Начерк до ви­вчення творчості Ернста Теодора Амадея Гофмана. 5 кл. // Зарубіжна літ. в навч. закл. — 1996.— № 56.— С. 37 —38.

А. Лімборський І. В. Психологія героя романтизму і новела Гофмана «Золотий горнець»: 9 кл. // Зарубіжна літ. в навч. закл. - 1997. - № 3. - С. 17-20.

.'). Лотоцька Р. О. Урок у запитаннях і відповідях: До ви­вчення творчості Е. Т. А. Гофмана («Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер») // Всесвітня літ. в серед, навч. закл. України. - 1998. - № 1. - С. 29-30.

6. Пона Л. М. І все його існування — відчуття глибокого не­зборимого болю: Матеріали до вивчення творчості Ернста Теодора Амадея Гофмана. 9 кл. // Зарубіжна літ. в навч. закл. - 1998. - № 6. - С. 34-35.

7. Ружевич Т. М. Соціальна дійсність у дзеркалі гротеску: Ма­теріал до уроку-лекції за твором Е. Т. А. Гофмана «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер» // Всесвітня літ. в серед, навч. закл. України. — 1998. — № 1. — С. 26—28. Готуючись до уроку позакласного читання за казкою

Е.-Т.-А. Гофмана «Лускунчик і Мишачий король», учитель звер­неться лише до літератури, зазначеної у пунктах 1, 2, 3, і внесе тільки ці назви у відповідну рубрику плану.

17. Для самостійної роботи. Ця рубрика допоможе сло­
веснику спланувати, а потім реалізувати всі можливі форми
організації самостійної роботи учнів:

— спостерігати за пробудженням природи, щоб потім по­рівняти з описами в художньому тексті;

— виписувати з тексту художні засоби, визначаючи їхню роль у тексті;

— порівнювати кілька різнопланових критичних статей;

— самостійно аналізувати (ідейно-тематично чи проблем­но) прочитаний невеликий художній твір;

— порівнювати в тематичному (або в проблемно-ідейному, теоретико-літературному, історико-літературному) плані два твори; літературний твір з його екранізацією, інсценуванням;

— давати оцінку виставі (кінокартині, творам музики та живопису) за мотивами художнього твору;

— узагальнювати: писати творчі роботи (твір-мініатюра, твір-роздум, відповіді на проблемні запитання, твір на вільну тему, твір на літературну тему, відгук на прочитану книжку, рецензії, анотації тощо); конспектувати та ін.

Головна роль у цій рубриці відводиться самостійному чи­танню художніх творів.

18. Примітки. Для них необхідно залишити чимало місця.
Тут записуватимуться поради, зауваження, доповнення, відкрит­
тя, що накопичуватимуться впродовж багатьох років.

Для прикладу наводимо тематичне планування вивчення творчості Г.-К. Андерсена (5 кл.) й А. Ахматової (11 кл.):

 

		Продовження табл.
Міжпред-	Наочність		Для	При-
метні	іТЗН	Література до уроку	самостійної	мітки
зв'язки			роботи
Геогра-	Портрет	Андерсен. Сказка моей	Прочита-
фія:	письменника.	жизни (О детстве писате-	ти казки
місце-	Карта Захід-	ля) // Семья и школа. —	Г.-К. Ан-
поло-	ної Європи.	1993. - № 3. - С. 36-37.	дерсена:
ження Данії. Музика: П. Чай-	Платівка (запис) п'є­си Є. Шварца «Снігова	Гречанюк С. Мужність казки (Г.-К. Андерсен) // Гречанюк С. Вічні книги. — К., 1991. -С. 7-34.	«Дикі ле­беді», «Гидке каченя»,
ковсь-	королева»,		«Нове
кий.	діафільм,	Гречанюк С. Феномен	вбрання
«Пори	відеофільм.	Андерсена (Про творчість	короля»
року» —	Виставка	датського письменника) //	та інші (за
«Зима»	книжок, збі­рок казок Г.-К. Андер-сена, робо-	Всесвіт. - 1988. - № 6. -С. 120-128. Кирпа Г. Талісман чарівника	вибором)
	// В кн.: Література. Діти.
	ти різних оформлюва-чів та худож­ників	Час. — 1980: 36. літ.-крит. статей з дит. літ. — К., 1980. - С. 179-181. Сказочник (Христиан Андерсен) // В кн. Пау-стовский К. Собран. сочи-нений. — Т. 8: Лит. портрети. Очерки. Замет-ки. - М.,1970. - С. 48-61. ГренбекБ. Х.-К. Андерсен,
		его жизнь и бессмертие // Иностр. лит. — 1980. — №7. -С. 261-264. Кокорин А. Доброе утро, гос-подин Андерсен! О поездке в Данию по памятньш местам, связанньїм с жизнью и творчеством Х.-К. Андер­сена // Вокруг света. — 1986. - № 11. - С. 26-29. Брауде Л. Ю. Х.-К. Андер­сен. Биография для учащих-ся. — Л., 1971. Г.-К. Андерсен. Казки (Вступ, сл. О. Іваненко). — Донецьк, 1992. Андерсен Х.-К. Сказки и истории (Вступ, статья К. Паустовского). — М., 1989

 

 

 

Тематичне планування вивчення творчості Г.-

ЕС. Андерсена

й А. Ахматової

Кількість годин на уроки

А те

о. я

те

«"а. о і

те

н

-

■-і

у

"к

а

те

><

те

к

'3

п

Л

|

"р

№

Тема уроку

о

І

І

о Щ а

н Ц в

03 X

я те

Ч 'а.

т О.

пор.

§

о2

СЗ

'В

і

о

а

осев

§

І

*8

І

а.

ї я

те

о.

н

ж

а

«

и

п

я

ь

о

а.

щ

ч

У м

І

І

■ О а.

ь

те

н Я В

!

Ганс-Кріс-тіан Андер-сен — ав­тор най­улюблені­ших у сві­ті казок: «Снігова королева», «Соловей», «Дикі ле­беді», «Но­ве вбрання короля»

Підго­тувати для ін­сцену­вання най­улюб­леніші епізоди з казок Г.-К.Ан-дерсена (близь­ко до тексту)

По­глиб­лення понят­тя про літе­ратур­ну казку

Тради­ції літе­ратур­ної каз­ки в україн­ській літера­турі (І. Фран-ко «Ко­ли ще звірі го­вори­ли»),

«Снігова королева». Герда і Кай, їхні приго­ди. Перемо­га самовід­даної любо­ві, дружби та вірності

росій­ській (В. Жу­ковсь­кий, О. Пуш­кін), ні­мецькій (В. Гауф, брати

Авторська оцінка ге­роїв цього твору. Чи­тання і текстуаль­не вивчен­ня казки Г.-К. Андер­сена «Со­ловей». Краса жи­вої приро­ди та вмін­ня розуміти, шанувати й любити її

Грімм)

Продовження табл.

 

МІжпред-			Для	При-
МГТШ	іТЗН	Література до уроку	самостійної
ім'нзки			роботи
Історія	Портрети,	Мовчап П. Спроба з'ясуван-	Прочита-
(кінець	гравюри,	ня (А. Ахматова) // Мов-	ти казки
XIX -	фотографії	чан П. Ключ розуміння: Есе,	Г.-К. Ан-
початок	А. Ахматової,	літ.-крит. статті. — К.,	дерсена:
XX ст.)	виставка	1990. - С. 231-241.	«Дикі ле-
Музика:	книжок		беді»,
«Сьома	А. Ахматової.	Хінкулов Л. Ф. Ахматова	«Гидке
симфо-	Ф.-П. Шуберт	// Літературні зустрічі.	каченя»,
нія»	«Аує Магіа».	Розповіді про письмен-	«Нове
Д. Шос-	Виставка	ників у Києві. — К., 1980. — С. 170-173.	вбрання
та ко-	книжок про		короля»
вича.	А. Ахматову.	Павловский А.И. Анна	та інші (за
Музика		Ахматова. Жизнь и твор-	вибором)
(за ви-		чество: Кн. для учителя. —
бором		М., 1991.
вчителя)		Шилов Л. А. Анна Ахмато­ва (100-летие со дня рож-дения). - М., 1989. -(Новое в жизни, науке и технике). Литєратура в школе. — 1980. - № 3. Урбан А. В настоящем времени. — Л., 1984. — С. 8-18. Сидоровский Л. «И упало каменное слово...» Жданов против Ахматовой // Работница. — 1989. — № 1. - С. 22-25. Симонов К. Глазами человека моего поколе­ний //Знамя. - 1988. -№3. - С. 49-50.

 

 

 

Кількість годин на уроки

я

а

а о

щ

А (-0!

а н

і—

Ж

а

№

Тема уроку

і о

н

я -5 а

пі н ш

ц а

Я а я

н ч '5.

а т а.

пор.

>, X

9 І

О С

О м н

'3

І

а й

п з* в

о X

н а. и н

у

ІЗ

к

о

ч

Й

я я я

I

ї ш о р

а я оа.

а 2 V Н

І

Б н

н в В

* І

А. Ахмато­ва. Корот­кий нарис життя і творчості. Поезія А. Ахмато-вої — под­виг трагіч­ної та геро­їчної осо­бистості

Вірш Й.Брод-ського, присвя­чений 100-річ-чювід дня наро­дження А. Ах-матової. Вірш

Вірші А. Ах-матової за ви­бором учите­ля

Роман-тико-реаліс-тична сти­льова тен­денція лірики А. Ах-мато-вої. Тради-

Творчість А. Ахмато-вої — складний шлях до камерності замкненого поетичного світу, до глибини зображення долі лірич­ного героя і долі на­роду. Поетичний цикл «Рек­вієм» — відобра­ження тра­гедії осо­бистості

М. Цвє-таєвої, присвя­чений А. Ах-матовій

ції ро­сійсь­кої кла­сичної поезії

А. Ахматова та Україна. Мій улюб­лений вірш А. Ахмато-вої

.

Документальні матеріали

Як і кожен громадянин України, вчитель у своїй роботі керується передусім державними документами. Для цього йому необхідно бути добре обізнаним з правознавством — наукою про встановлення найвищим органом державної влади загальнообов’язкових правил, які мають найвищу юридичну силу. Тому в кабінеті потрібно мати «Конституцію України» і ви­конувати закон України про освіту. Вчитель має знати, що існують державні стандарти Міністерства освіти і науки України, на підставі яких створюються програми шкільних дисциплін.

У кабінеті повинна бути програма шкільної дисципліни, яка має гриф МОН України і визнана як чинна.

Наявність і знання найважливіших документальних матеріа­лів підвищують аргументованість і переконливість будь-яких повідомлень вчителя, свідчать про його ґрунтовну соціально-політичну та науково-методичну підготовку.

Словесно-образна наочність

До неї насамперед належить досить широкий добір худож­ньої літератури.

Оснащуючи кабінет художніми текстами, варто звернути особливу увагу на підручники-хрестоматії та посібники - хрестоматії. Саме вони спроможні забезпечити учнів програмовими художніми текстами. Велика кількість варіантів наявних підруч­ників та посібників-хрестоматій відкриває для вчителя мож­ливість вибору. Здійснити вдалий вибір йому допоможуть знан­ня критеріїв, розроблених вченими-методистами, а саме:

— відповідність композиції та змісту хрестоматій чин­ним програмам із зарубіжної літератури;

— науково-теоретичний рівень хрестоматій;

— якість методичного забезпечення;

— урахування специфіки вивчення світової літератури у середніх і старших класах;

— гуманістичний зміст хрестоматій, що сприяє духовно­му самовизначенню учня;

— висока педагогічна цінність і значний виховний ефект;

— яскраво виражена репрезентативність;

Ч —7-518

— психологічна відповідність конкретному віковому пе­
ріоду;

- якісний літературний переклад та визначений обсяг
видання.

Наявність художнього тексту на уроці є запорукою його ефективного вивчення. Тому хрестоматії по кожному класу важливо придбати для кабінету заздалегідь. Це дасть змогу забезпечити на уроці художнім текстом кожного учня, що спри­ятиме ефективному навчанню школярів читати й аналізувати програмові твори.

До словесно-образної наочності належать не лише хресто­матії. Є досить широкий вибір літератури різного характеру для забезпечення наукового рівня викладання. Це зібрання книжок для позакласного і самостійного читання та визначні художні тексти, які не ввійшли до шкільних програм. Прилу­чити учнів до читання художньої літератури або проілю­струвати наслідки такої роботи можуть стенди рекламно-агітаційного характеру, які матимуть, приміром, такі назви: «Моя улюблена книжка», «Під зеленим абажуром», «У світі літератури», «Що ти читаєш?», «Таємниці улюблених кни­жок», «Хто, де, коли, що?» та ін.

Методична література

Окрім науково-методичних періодичних видань, підвищу­вати свій професійний рівень вчителю допоможуть Ґрунтовні методичні дослідження. На сьогодні таких досліджень з мето­дики світової літератури ще обмаль. Серед них відзначимо такі: «Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах» (Л. Мірошниченко), «Організація та

 

 

розвиток читацької діяльності