Читання уривка першої частини твору



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Читання уривка першої частини твору



«То був старий рибалка, що промишляв по Гольфстрімі сам-один у своєму човні... Ось уже вісімдесят чотири дні він ви-

 

 

ходив у море й не піймав жодної рибини. Перші сорок днів з ним був хлопець. Та по тих сорока нещасливих днях хлопцеві батьки казали, що старий тепер рішуче й безповоротно заіао (невдаха), цебто геть безталанний, і звеліли синові перейти до іншого рибалки, з яким він першого ж тижня піймав три добренні рибини. Хлопцеві було прикро бачити, як старий день у день вертається ні з чим, і пін щоразу йшов допомогти йо­му — піднести змотану снасть, гарпун, ості або щоглу з ві­трилом. Вітрило було полатане мішковиною і, обгорнуте нав­коло щогли, скидалося на прапор безнастанної поразки.

Старий був кощавий, виснажений, потилицю його поорали глибокі зморшки, на обличчі темніли коричневі плями нешкід­ливого нашкірного раку, що з'являються від сонячного про­міння, відбитого тропічним морем. Ті плями збігали вниз по щоках до самої шиї. Долоні старого були посічені глибокими поперечними рубцями від плетеної жилки, якою він тягнув з води велику рибу. Та жоден з тих рубців не був свіжий — усі старі, як борозни на пересохлій землі.

Геть усе в ньому було старе, крім очей, а вони мали колір моря і блищали весело й непереможно...»

Орієнтовні запитання до бесіди

□ Яке враження справили на вас перші сторінки повісті?

□ Чи щось уже зацікавило вас у цьому тексті?

□ Гольфстрім — течія, що починається на півдні Атлантично­го океану і, підхоплюючи маси теплої води, рухається на північний схід. Вона огинає Британські острови, завертає в Балтику, зігріваючи холодні береги Латвії та Естонії. На таємничому і могутньому Гольфстрімі починаються події повісті. Чи траплявся вам образ Гольфстріму в інших тво­рах Е. Хемінгуея? Яким і як змалював його письменник?

□ Які враження справила на вас перша зустріч зі старим рибал­кою на сторінках повісті?

□ Що, на вашу думку, є визначальним у його зовнішності? Чому?

□ Як змальовує письменник долоні рибалки? Які думки й асоціації викликає у вас цей опис?

□ Яке враження справив на вас опис очей рибалки?

□ Зверніть увагу на слова: «...вони мали колір моря і блища­ли весело й непереможно...» Який колір має море? А який колір має на увазі письменник? Про які риси характеру свідчить такий опис очей?

□ Користуючись художніми засобами, що вживає письмен­ник, створіть усний портрет самого Сантьяго.

 


□ Уже на першій сторінці повісті зустрічаємо й хлопця. Ми ще не знаємо, як його звати, але вже багато що можемо сказати про нього. Що саме? Завдяки чому?

□ Чому автор не дав хлопцеві імені?

Далі читатимуть учні. Знаючи, яка робота чекає на них після прочитання кожної частини, вони дедалі уважніше вдивля­ються в текст і таким чином крок за кроком досліджують його. Композиція, розкриття теми, ідейно-художня вартісність, образи повісті — всі компоненти, що становлять цілісність її естетичної структури, осмислюються учнями з огляду на роз­виток сюжету.

Якщо учні деякі частини тексту читають вдома, то вчитель готує систему запитань, за якими ці частини досліджуються на уроці.

Аналіз «услід за автором» використовується і під час вивчен­ня інших родів і жанрів літератури.

9.4.2. ПООБРАЗНИЙ ШЛЯХ АНАЛІЗУ

Як свідчить досвід, у шкільній практиці частіше використо­вується пообразний шлях аналізулітературного твору. Це зрозуміло, бо в центрі кожного художнього твору є образ або образи людей, тварин, речей чи інших істот, створених фан­тазією автора.

Саме цей шлях аналізу сприяє утвердженню погляду на літературу як людинознавство, що ставить перед читачами важливі для кожної особистості питання морального характе­ру, естетичного та соціального спрямування: Хто я? Яке моє місце в цьому світі? Що таке добро, а що зло? Як пізнати себе, навколишній світ?.. Тобто — це ті проблеми, над якими завжди замислюється молоде покоління. Сучасні школярі-стар-шокласники — не виняток у цьому загальнолюдському про­цесі пошуків себе.

Однак можна погодитися і з наріканнями, викликаними традиційним пообразним аналізом, оскільки він здебільшого зводився до поділу на позитивних та негативних героїв, і навіть цей поділ був чітко визначений у підручниках та методичних посібниках.

Пообразний аналіз, який здійснюється методично грамотно, допомагає сповна реалізувати навчальну, розвивальну та ви­ховну мету під час вивчення того чи того художнього твору. Він потребує сумлінної попередньої підготовки вчителя, а саме:

— теоретично визначити й усвідомити, що таке «пообраз­ний шлях аналізу»;


— переконатися в доцільності його використання для опра­цювання конкретного художнього твору;

- провести підготовчу роботу для проведення цього ана­лізу; „

- вивчити всі можливості та обрати для себе найефективні­ші (враховуючи особисті уподобання, підготовленість, особ­ливості твору тощо) методи та прийоми його реалізації;

— з'ясувати особливості та значення саме цього — пооб-разного - шляху вивчення літературного твору.

Розглянемо докладніше всі згадані вище позиції. 1. Теоретичне визначення «пообразного шляху аналізу» базується на розумінні поняття художній образ. Аналіз цьо­го поняття є складовою будь-якого шляху аналізу. Проте коли обирається саме пообразний шлях, система художніх образів стає тією домінантою, за допомогою якої у єдності форми і змісту розглядаються всі інші компоненти аналізу.

Попередньо використовуючи прийом актуалізації опорних знань, учитель має переконатися, чи засвоїли учні такі понят­тя, як художній образ світу (образ людини, природи, речового світу), образ автора, образ оповідача, вічний образ, національ­ний, біблійний та християнський образи...

Перші чотири з названих категорій широковідомі як у лі­тературознавстві, так і в шкільній практиці викладання літера­тури, їх визначення можна знайти в більшості літературо­знавчих словників. Зокрема, в довіднику для учнів «Літературо­знавчі терміни» В. Лесина (К., 1985) зазначено: «Образ у художній літературі - це немов жива і разом з тим узагальнена картина людського життя й навколишнього середовища, ство­рена засобами мови на матеріалі дійсності творчою уявою письменника у світлі певного естетичного ідеалу».

Аналізуючи художній образ, учень має не лише пізнавати його, насолоджуватися ним, а й учитися думати, визначати прекрасне і прагнути до нього у відчуттях та вчинках.

Образ оповідача у прозовому творі розглядаємо як образ автора, носія авторської мови, тобто не пов'язаного з мовою будь-якого персонажа.

Вічні образи, за названим уже довідником, - це «ті визначні художні образи, які, виникнувши за певних історичних обста­вин, мають велике загальнолюдське значення, продовжують зберігати пізнавальну, виховну й естетичну силу».

Так, Дон Кіхот уже давно перестав асоціюватися лише з бідним шляхтичем з Ламанчі, який вважав себе мандрівним іицарем. Читач вбачає у його долі втілення трагічного й акту­ального для будь-якого часу конфлікту між шляхетними на­мірами та неможливістю їх здійснення.

 

Класичні приклади вічних образів — Прометей, Гамлет, Дон Жуан, Фауст таін. Усі вони виникли на конкретному соці-ально-історичнону ґрунті, однак їхні пошуки свого місця на землі визначають важливі риси людської природи взагалі. Тож, зберігаючи свою історичну сутність, вони слугуватимуть ще багатьом поюлінням землян, допоможуть у визначенні власних думок, іамірів та вчинків.

Додатково полснює це поняття сучасне літературознавство (М. Бахтін, П. Берков, А. Волков, А. Нямцу та ін.): до вічних образів належаті ті, що, одного разу з'явившись на сторінках конкретного художнього твору, отримують в іншому творі «нове життя», нсві ідейно-естетичні функції. Звернення до та­ких образів характерне для будь-яких національних літератур.

Щодо розуміння таких термінів, як національний, біблій­ний і християнський образи, то робота з цими дефініціями в методичній нащі лише починається. Зауважимо, що саме введення та засвоєння цих визначень належить до особливос­тей вивчення творів світової літератури.

Отже, не маючи на меті дати остаточні наукові визначення згаданих образів (залишаємо це для літературознавців), ок­реслимо їхні методичні орієнтири.

Аби учні уявляли, що таке національний образ, учителю важливо:

— досягти розуміння ними значення таких понять, як нація, національний, націоналізм, націоналістичний, націо­наліст, патріот, патріотичний, полікультурний, мен­тальність;

— навчити визначати національну предметність у худож­ньому творі, тобто житло, їжу, зовнішність людини (обличчя, тіло, одяг), танці, музику, гру.., — все те, що допомагає розріз­няти характерні риси тієї чи тієї національності;

 

— розвивати вміння знаходити спільне та відмінне у за­гальнолюдському та національному;

— виховувати толерантне ставлення до людини іншої на­ціональності, її мови, культури, традицій тощо.

Такий підхід до вивчення національного образу допоможе учням зрозуміти красу та цінність культури будь-якого на­роду, виховати в собі шанобливе ставлення до культурної унікальності, а головне — дійти висновку, що національний образ втілює визначальні риси своєї нації.

Зразками національного образу можуть бути Тарас Буль­ба М. Гоголя, Кзентін Дорвард та Айвенго В. Скотта, Ната-ніель Бампо Ф. Купера та ін.

Біблійні образи з погляду сучасного літературознавства визначаються своїм першоджерелом. Усі вони ввійшли до

 

літератури з Книги Книг — Біблії. Для прикладу достатньо и вдати хоча б Авеля, Ісуса, Іуду, Каїна, Марію, Понтія Пілата. До визначення терміна «християнський образ» зверта­єшся такі вчені-літературознавці, як А. Данильчук, І. Лакшин, В < оловйов, М. Туган-Барановський. Розробку цієї пробле­ми и методиці літератури здійснює Л. Удовиченко. На міжна-родній науково-практичній конференції «Християнські сюжети пі образи в художній літературі», що відбулася в 1993 р. в Житомирі, учені дійшли думки, що християнськими образа­ми можна вважати ті, в яких втілюються окремі філософські 1.1 естетичні ідеї християнської релігії. Згадаємо хоча б відомі шори Ч. Айтматова, М. Булгакова, Й. Ґете, В. Гюго, Данте, Д. Дідро, Ф. Достоєвського, М. Метерлінка, О. Пушкіна, Л. Толстого, Т. Шевченка, О. Вайльда, Лесі Українки, І. Фран­ка та інших видатних письменників, де подано авторські трак­тування тем «блудного сина», «Іуди», «Ісуса Христа», «Марії Магдалини» тощо.

2. Теоретично визначивши предмет та суб'єкт пообразного шляху аналізу, вчитель має переконатися в доцільності та раціональності його використання для конкретного твору, що пивчається. Для цього потрібно скласти систему художніх образів твору. Якщо це зробити неважко (письменник ство­рив яскраві багатогранні характери, які впливають на духовне ішховання особистості: через складну систему художніх образів можна розглядати всі інші компоненти аналізу в єдності форми і змісту), то саме звернення до пообразного шляху аналізу буде найефективнішим.

3. Серед видів підготовчої роботи для застосування пооб­разного шляху аналізу можна назвати евристичну бесіду, тести, вибіркове читання, анкетування тощо.

Для прикладу наведемо анкетування.

Мета:дати учням можливість подумати про себе та інших, спробувати зрозуміти себе та навколишній світ; визначити критерії оцінки людини та її вчинків; збагатити поняттєвий та словниковий запас.

Методика проведення анкетування:запитання анкети учні лаписують до спеціально заведеного зошита. Потім окремим рядком занотовують власну відповідь, далі — запропоновані пчителем варіанти, відповіді друзів, батьків, тих людей, до яких підлітки ставляться з повагою. Якщо вчитель має намір часто користуватися пообразним шляхом аналізу протягом навчаль­ного року, то анкетування раціонально розпочати у вересні, па перших уроках літератури, щоб робота з анкетою велася поступово й учні мали час та можливість зібрати різні ва­ріанти відповідей, узагальнити отриману інформацію, зроби-

 

 

ти висновки тощо. Відповіді на деякі запитання анкети цікаво простежити впродовж кількох років, спостерігаючи, як змінюється в дітей ставлення до людських цінностей, поняття ідеалу тощо.

За допомогою такої анкети вчитель літератури може вихо­вувати в школярів різного віку основи самоаналізу, звичку замислюватися над своїми вчинками, почуттями, вміння від­різняти добро від зла та аргументувати свої спостереження.

Орієнтовні запитання анкети

Риса характеру, яку ви цінуєте в людях найбільше.
Варіанти відповідей: чесність, порядність, розум, людяність,

простота, альтруїзм, доброта, професіоналізм, щирість, практичність, життєрадісність...

□ Позитивна риса, яку ви найбільше цінуєте в чоловіках: мужність, сила волі, шляхетність, розум, працьовитість, ли­царське ставлення до жінок, краса, принциповість, відпові­дальність за свої вчинки, вміння кохати, організаторський хист, доброта...

□ Позитивна риса, яку ви найбільше цінуєте в жінках: жіночність, уміння кохати, сором'язливість, краса, впевне­ність у собі, вірність, любов до дітей, слабкість, уміння розумі­ти інших, мудрість, зовнішня привабливість, діловитість, умін­ня створювати затишок...

За бажання вчитель може звернутися до рядків з вірша «Жінка» литовського поета Е. Межелайтіса (переклад В. Бич­ка):

Мені здаєшся ти такою:

Земною водночас і неземною.

Щодень ти неоднакова і різна,

Ласкава й грізна,

Шляхетна й недосяжна,

В красі суворій невимовна, розумна і відважна,

Натхненна і гріховна,

Манлива,

Наче вогник у вікні...

Така й потрібна ти мені...

Або до пронизливих рядків з вірша «Пісня про матір» ук­раїнського поета Б. Олійника:

Посіяла людям літа свої літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко і тихо пішла за межу...

 

 

1-І Ваші особисті сні риси, порівняно з іншими:

оптимізм, конфліктність, балакучість, довірливість, впертість, контактність, егоїзм, доброзичливість, відвертість... □ Ваше улюблене ім'я (жіноче й чоловіче).

Коментарем до цього запитання може стати розповідь учи­теля або повідомлення учня, присвячене проблемам ономасти­ки. Так, наприклад, подумаємо над поширеним висловом: «Не ім'я прикрашає людину, а людина ім'я».

Чому нас так манить таїна наших імен? Чи цікавилися ви колись історією свого імені, чи замислювалися над тим, яке ім'я обрати для своєї майбутньої дитини?

З давніх-давен прийшли до нас імена, що виникли на сло­в'янському ґрунті: Володимир, Владислав, Ростислав, Яро­слав, Всеслава, Предслава та ін. То були князівські імена, про­стим людям їх не давали. З історією Русі пов'язані й князівські імена скандинавського походження: Ігор та Олег. Ім'я Ігор споріднене із варязьким словом гор — сила, воїнство; Олег — хелгі — святий, священний; Ольга — хейла — свята.

Найпоширенішими сьогодні є імена, які прийшли до нас із введенням християнства. Вони були узаконені церквою й за­писані в так звані святці — своєрідний календар, де на кож­ний день припадало по кілька імен святих, одним з яких, як правило, і називали новонародженого. Імена, що з'явилися після хрещення Русі, пов'язані здебільшого з давньоєврейською, грецькою, латинською мовами, в яких і можна знайти їхнє зна­чення та символічний зміст.

Наприклад, давньоєврейські імена: Іван буквально озна­чає — Бог змилостився, Божа благодать; Михайло — рівний Богові; Захар — Божа пам'ять; Яким — Бог споруджує; Хо­ма — близнюк; Ганна (Анна) — Він був милостивий, виявив ласку; Єлизавета — клятва, Богом присягаюся; Марія — або гірким бути, або кохана, бажана. Серед імен грецького похо­дження: Олександр — мужній оборонець, захисник людей; Василь — цар, Георгій — хлібороб, плугатар; Федір — Бо­жий дар; Катерина — чистота; Раїса —- легка; Ірина — мир, спокій. Серед імен, запозичених з латинської мови, найчастіше вживаються: Антон — вступаю в бій; Костянтин — постійний, стійкий", Максим — найбільший; Сергій — поважний; Мари­на — морська; Наталя — рідна; Вікторія — перемога.

Деякі імена походять від назв конкретних речей. Наприк­лад, з грецької Петро — скеля, камінь; Степан — вінок; Ла­риса — чайка. До речі, український письменник Степан Васи­льович Руданський так і підписував свої твори: Вінок Ру-данський.

 

 

Багато імен пов'язані зі словами, що означають людську вдачу, риси характеру. Так, у перекладі з грецької: Андрій — мужній, хоробрий; Остап — щасливий; Тарас — бунтівник; Павло — малий; Софія — мудрість; Галина — спокій; Алі-са — істина; Аріадна — вірна своєму чоловікові.

Існує чимало досліджень та спостережень щодо впливу того чи того імені на долю, характер, вчинки його носія. Чи бра­ли це до уваги письменники, даючи те чи те ім'я героям своїх творів?

□ Ваше уявлення про щастя:

кохати та бути коханим, мати дружну родину, досягти своєї мети, дарувати радість людям, мати друзів, які тебе розуміють, жити не гірше за інших, із задоволенням іти на роботу і з роботи, не суперечити самому собі, мир і спокій на землі...

0 Ваше уявлення про нещастя:

хвороба та смерть близьких, бідність, нерозуміння самого се­бе, самотність, зрада, війна, екологічна катастрофа, безробіття...

01 Недолік людини, який ви здатні пробачити:
легковірність, балакучість, закоханість у себе, лінощі, неуваж­
ність, неохайність, забудькуватість...

□ Людська вада, найогидніша для вас:

зрадливість, жадібність, підлабузництво, жорстокість, корис­ливість, неохайність... О Ваша антипатія:

Каїн; Іуда; людина, здатна на вбивство; шовініст; людина, яка не розуміє гумору; малюк Цахес, Митрофанушка...

□ Ваше улюблене заняття:

читати, подорожувати, спілкуватися з друзями, грати на ком­п'ютері, розв'язувати кросворди, слухати музику, відвідувати театр, робити те, що добре вдається, мріяти, спостерігати за природою, створювати свій імідж, писати листи, ритися в книж­ках, байдикувати...

□ Ваші улюблені поети:

В. Шекспір, Г. Гейне, Дж. Байрон, П. Верлен, Леся Україн­ка, Омар Хайям, Ісікава Такубоку, М. Лєрмонтов; із сучас­них — Б. Гребенщиков, Й. Бродський, І. Ратушинська, Ю. Ле-вітанський, І. Драч, Л. Костенко...

Учитель пропонує процитувати рядки з творів улюблених поетів, наприклад:

Я звик високо голову держати, Бо маю честь і мужність без догани; Хай сам король мені у вічі гляне, — Не опущу я їх, кохана мати...

(Г. Гейне)

 

 

и Наш улюблений прозаїк:

М. Булгаков, Е. Хемінгуей, В. Гюго, І. Франко, Ю. Андру-хович, Ф. Саган, А. Камю...

□ Ваш улюблений літературний герой:

Робін Гуд, Спартак, Гамлет, Ромео, Андрій Волконський, Маленький принц, Дон Кіхот, Чингачгук, Вінні-Пух...

□ Ваша улюблена квітка:

троянда, тюльпан, пролісок, жоржина, бузок, нарцис...

Це запитання з'явилося в анкеті не випадково, бо про квіти на уроках літератури вчителю доводиться говорити досить часто: про квіти-символи, про ті почуття, які можуть виклика­ти квіти в різних життєвих ситуаціях, про образ квітки у світовій літературі. Доречно в контексті цієї розмови залу­чити рядки з віршів О. Пушкіна, Лесі Українки, В. Вітмена, Й. Ґете, В. Шекспіра, Ш. Бодлера, Г. Гейне.

Наприклад, з «Книги пісень» Г. Гейне:

І сині фіалки її оченят, Троянди щічок і білі лілеї Маленьких ніжних її рученят Цвітуть та цвітуть, і горять, І тільки серце засохло у неї.

Пожвавить урок пояснення назв улюблених квітів, а також переказ легенд, з ними пов'язаних. Це може стати домашнім міні-завданням пошукового, дослідного характеру, яке заціка­вить підлітків античною міфологією тощо.

Ось, наприклад, назва айстри походить від грецького слова азіга, що означає зірка. Поетична легенда твердить, що перша айстра на землі виросла із зоряного пилу. Тому в місячну осінню ніч у квітниках чути легкий шепіт: то айстри розмовля­ють із зірками.

Ботанічна назва бузку — зугіпда. У давній легенді розпо­відається про кохання бога лісів, полів і звірів — всемогутньо­го Пана до прекрасної лісової німфи Сірінги. Як відомо, Пан був потворний — мав роги, довгу бороду, цап'ячі ноги. Сірінга боялася його й уникала зустрічей. Одного разу, рятуючись від переслідувань Пана, німфа перетворилася на кущ, який і на­звано її ім'ям. Засмучений Пан зробив собі з цієї рослини сопілку. Учені вважають, що ботанічна назва бузку походить від грецького слова, що означає сопілка, флейта. Згадаймо ще міфи про Гіацинта, Нарциса, оповідання Дж. Даррелла «Бала­кучі квіти» та ін.

□ Ваш улюблений колір.

Це, на перший погляд, просте запитання можна розвинути в бесіду, збуджуючи фантазію учнів, їхню спостережливість та

 

уважність до навколишнього світу, а також до літературного тексту: Чи бачите ви кольорові сни? Яку роль відіграє колір у вашому житті? Чи помічаєте ви, що світ навколо пас кольо­ровий? Назвіть відомі вам літературні твори, назви яких містять якийсь колір («Біла тиша», «Біле ікло» Дж. Лондона, «Чорний кіт» Е. По, «Пурпурові вітрила» О. Гріна, «Черво­не і чорне» Стендаля). Які асоціації викликають у вас різні кольори? Чи існує в літературі колір як художній образ?

Чи може колір відіграти домінантну роль у розкритті го­ловної думки художнього твору?

□ Ваша улюблена страва:

вареники з вишнями, тістечка, фарширована риба, плов, шашлик...

Учитель пропонує звернути увагу на вислів: «Святковий стіл — це як ода, поема, вірші в їжі». Чи замислювалися ви колись над тим, що в кожного народу є своя національна страва? Чим відрізняється буденний стіл від святкового?

Читаючи художній твір, звертайте увагу на символічне зна­чення тієї чи тієї страви, намагайтеся «прочитувати» значен­ня, розуміти нюанси, закладені автором в описі її, в поясненні специфіки та різноманітності національної кухні. Цікаво, зок­рема, простежити, як різні продукти асоціюються з духовни­ми поняттями народу: «хліб — усьому голова», «пуд солі з'їсти», «ні риба ні м'ясо», «передати куті меду» тощо.

□ Ваш улюблений вислів.

Разом із класом можна обговорити таке питання: «Чи можна дізнатися щось про характер людини, знаючи її улюблений вислів?» Бажано, щоб дискусія ґрунтувалася на літературних прикладах.

□ Чи є у вас життєве кредо? Чи обов'язково людині мати
його? Яке значення має кредо в житті людини? Запишіть
кілька висловів, які, на вашу думку, можуть бути для люди­
ни своєрідним девізом:

«Людиною стати — це мистецтво» (Новаліс);

«Голова має виховувати серце» (Ф. Шиллер);

«Змінюватися не можуть тільки найрозумніші та найдур-ніші» (Копфуцій).

Вичерпавши запитання, підготовлені для анкети, учитель може звернутися до учнів з пропозицією доповнити їх.

До зібраних матеріалів учитель може систематично зверта­тися під час роботи над аналізом образів художнього твору.

4. Домінантним методом роботи під час використання по-образного шляху аналізу є евристична бесіда, яка містить елементи вибіркового виразного читання, читання під музику, коментованого читання, читання в особах тощо.

 

 

5. Пообразний аналіз має властиві лише йому особливості в організації діяльності вчителя та учнів. Виокремимо серед них такі:

1) Визначення головних і другорядних образів, які:

— допомагають відтворити реальну дійсність у єдності почуттєвих та змістових компонентів;

— сприяють розкриттю задуму автора, геми та ідеї твору;

іи'н іуЮТЬ СЮЖЄ1,

Наділені ВЛаСТИВИМ ЛИШе ЇМ характером;

Леруть активну участь у розв'язанні поставлених авто­ром проблем;

-- потребують спеціальних прийомів творення художньої дійсності;

— містяться в позасюжетних компонентах.
Система художніх образів стає домінантою аналізу.

2) Осягнення змісту художнього твору та його форми відбувається через систему художніх образів. Завершальна стадія дослідження — синтетична характеристика твору, що постає як органічна єдність форми і змісту.

3) Пізнаючи життя людей різних країн та епох завдяки цьому аналізу, учні замислюються над власною долею, праг­нуть розібратися в особистих проблемах, намірах, орієнтаціях.

4) Учитель може постійно використовувати різні аспекти дослідницької роботи, що підтримує зацікавленість учнів у навчальному процесі, підвищує його ефективність.

Наведемо варіант системи запитань та завдань, які мож­на використати під час пообразного аналізу повісті Е. Хемін-гуея «Старий і море». О Назвіть головних дійових осіб повісті.

□ Чому ви вважаєте, що головними дійовими особами є саме
старий і море? Доведіть це словами автора.

О Чому до назви повісті (позасюжетний компонент) увійшли обидві головні дійові особи? Сформулюйте тему твору.

□ Які ви знаєте прийоми творення образу-персонажа? Про­стежмо, які з них використовує автор у цьому творі. Під­твердіть свої судження цитатами.

□ Як формуються характери головних дійових осіб у сюжет­них вузлах повісті? Визначте їх.

О Які засоби творення образу Сантьяго використовує пись­менник? Які з них переважають? Як старий думає про море? Знайдіть кілька прикладів у тексті.

О Чи відрізняються способи зображення образу моря від спо­собів зображення інших образів (головних і другорядних)?

□ Розкрийте роль другорядних образів у повісті.

 

□ Аргументуйе доцільність зображення автором пари дру­горядних оіразів — хлопчика Маноліне й великої риби (на першої* плані) та образів людей, сонця, місяця, вітру, неба, птахів,риб, тварин (на другому). Наведіть приклади з повісті.

□ Зверніть уигу на дві художні деталі: зображення Ісуса Христа з раітнутими грудьми, в яких видно палаюче сер­це, і так звіної Мадонни мідних копалень, шанованої на Кубі як заступниці тих, хто в морі. Визначте їхню роль у по­вісті.

□ Як доповняють один одного головні герої повісті? Чи до­помагає це івтору у втіленні головної думки твору? Сфор­мулюйте ідею твору.

□ Що допомоке нам визначити ставлення автора до голов­них дійовю осіб?

□ Проаналізувавши висловлювання літературознавців про хемінгуеївський образ старого, спробуйте визначити, який це художнії образ — національний, вічний, християнський, біблійний? {«Сантьяго справді чужий світові, в якому живе, цивілізації, світовим катаклізмам» (К. Гейн); «Відчу­женість Сінтьяго трагічна насамперед тому, що ста­рий — сам частина Природи, більше того — Всесвіту» (О. Чирков).

9.4.3. ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНИЙ ШЛЯХ АНАЛІЗУ

У шкільнії практиці використовується разом з іншими проблемно-тематичний шлях аналізу літературного тексту.

Зазначимо, що цей вид роботи не відкриття сучасної мето­дики. Пошуки ефективних видів роботи, які активізували б творчість учня, здійснювали відомі педагоги (Я. А. Коменсь-кий, Й.-Г. Песталоцці, А. Дістервег, К. Ушинський, О. Матюшкін та багато інших), психологи (С. Рубінштейн, О. Леонтьєв, Д. Богоявленський, Н. Менчинська), дидактики (Ю. Бабан-ський, М. Скаткін та ін.). До таких пошуків вдавалися й мето­дисти, розробляючи ідеї, пов'язані з проблемним навчанням (В. Стоюнін, В. Острогорський, В. Водовозов, Т. Бугайко, В. Ма-ранцман, А. Ситченко та ін.).

Готуючись до реалізації проблемно-тематичного шляху ана­лізу, необхідно з'ясувати лексичне значення слів та словоспо­лучень: проблема, проблемне запитання, проблемне завдання, проблемна ситуація. Без усвідомлення цього не буде зрозумі­лим ланцюжок методичної роботи вчителя:

— від визначення проблем до проблемних запитань;

 

 

— від проблемних запитань до проблемної ситуації;

— від проблемної ситуації до проблемних завдань;

— від проблемних завдань до пошукової роботи, спрямова­ної на виявлення напрямів розв'язання визначених проблем.

Формулюючи проблемні запитання, важливо подбати, щоб вони були зрозумілі учням, відповідали їхнім віковим особ­ливостям, викликали зацікавленість, спонукали до пошукової

роботи, мали ЧІТКО Виражену ПерСПеКТИВНІСТЬ, можливість

виходу на Інші, важливіші питання, що охоплюють більший їх» ;п іітературного матеріалу.

Розглянемо послідовність реалізації вчителем проблемно-тематичного аналізу твору. Найперше необхідно:

переконатися в доцільності вибору саме такого шляху аналізу. Чи справді у творі проблема чи ряд проблем (голов­них і другорядних) є його основою, логічним центром;

— запропонувати учням уважно прочитати твір і спробу­вати визначити його проблеми (соціальні, філософські, по­літичні, морально-етичні тощо), з'ясувати їхній характер;

— на уроці (разом з учнями) чітко сформулювати пробле­ми і вирішити, які з них найважливіші з погляду автора твору;

 

— визначити проблеми, які розглядатимуться учнями в класі, а які — самостійно вдома, встановити послідовність до­слідження;

— дібрати матеріал з художнього тексту для розгляду кожної проблеми;

— дібрати та запропонувати учням матеріал з підручника, додаткової літератури (літературознавчої, методичної, худож­ньої, мемуарної, епістолярної тощо);

— провести проблемно-тематичний аналіз у такій послідов­ності:

 

1) визначити тему художнього твору з метою її розкриття;

2) оголосити вже означені проблеми;

3) розпочати пошук авторського способу розв'язання про­блем.

У цій роботі залучаються всі компоненти художнього тво­ру, які сприяють визначенню напрямів розв'язання проблеми твору, оцінці вартісності його форми й змісту, розумінню тво­ру в цілому.

Методист В. Маранцман вважає, що проблемний аналіз — це «ланцюгова реакція запитань, проблемних ситуацій, які викликають в учнів потяг до дослідницької роботи». Як при­клад він пропонує низку головних проблемних запитань, які необхідно ставити на кожному уроці, здійснюючи проблем­но-тематичний аналіз роману Л. Толстого «Війна і мир»:

Перший урок: «Людина і мир».

 

У чому людина залежить від історії, а історія від волі люд­ської? Що спричиняє війни, і коли настає мир, єднання між людьми та народами?

Другий урок: «Світське коло».

Який стосунок до історії має світське коло?

Третій урок: «Чим Москва відрізняється від Петер­бурга?»

Четвертий урок: «Чим пишаються Волконські? Що відрізняє їх від родини Ростових?»

П'ятий урок: «Шенграбен і Аустерліц у долях героїв та армій».

Чому росіяни перемогли біля Шенграбена і зазнали по­разки під Аустерліцом?

Шостий урок: «Злети і падіння мирного життя».

Що спричиняє катастрофи і що приводить героїв до про­світління, щастя?

Сьомий урок: «Князь Андрій і П'єр у пошуках "за­гального" життя».

Хто з героїв має більше рації в богучарівській суперечці та у власних діях? Чому кращі герої Л. Толстого тяготяться життям свого кола? Чому ні господарська діяльність в маєт­ку, ні державна в Петербурзі не може задовольнити Андрія? Чому П'єр захопився масонством і чому розчарувався в ньо­му? В чому схожість і відмінність героїв у пошуках «загаль­ного» життя? Чому П'єр та Андрій кохають Наташу?

Восьмий урок: «Мистецтво і любов».

Чи споріднені для Л. Толстого мистецтво і любов? Як роз­діляє Л. Толстой штучне і природне, натуральне? Чому герої іноді не в змозі відрізнити одне від іншого? Чому Наташа захопилась Анатолем Курагіним?

Дев'ятий урок: «Небо, що кличе».

У чому природа допомагає героям Л. Толстого?

Десятий урок: «Справжня війна».

У чому злочин Наполеона і подвиг Кутузова?

Одинадцятий урок: «Бородіно».

Чому Бородінська битва стала моральною перемогою ро­сіян?

Дванадцятий урок: «Смерть і відродження».

Чому загинув князь Андрій, а П'єр вижив?

Тринадцятий урок: «Думка народна».

Хто переміг французів? [5].

Безперечно, робота визнаного вченого-методиста цікава. Проблемні запитання мають перспективний характер, спону­кають до роздумів, пошуків, допомагають створити проблемні

 

 

ситуації, активізують появу нових, додаткових запитань, став­лять учнів перед дилемами, пропонують порівняння... Але, де­тально перечитавши всі запитання, помічаємо, що жодне з них не звертає безпосередньо уваги учнів на те, як письменник творить художні образи, як йому вдається викликати ті чи ті почуття. Жодне запитання не спрямоване на дослідження мови, стилю письменника, які визначають сукупність ідейно-художніх особливостей його творчості. Зрештою, це призводить до сприй­няття лише змісту твору.

Розглянемо фрагменти уроку за повістю Е. Хемінгуея «Ста­рий і море», на якому використовувався проблемно-тематич­ний шлях аналізу.

Тема: «Людину можна знищити, а здолати не можна».

Епіграф:Немає на світі важчої справи,

ніж писати звичайну чесну прозу про людину...

Е. Хемінгуей

Навчально-виховна мета уроку:досягти розуміння змісту повісті, знайти відповідь на головне проблемне запитання уроку: в чому сенс життя людини? Розвивати навички про­блемно-тематичного аналізу художнього тексту, розкрити ве­лич людської праці, сили волі та мужності.

На дошці записано тему, епіграф уроку, розміщено фото­графію «Призовий улов» (її можна знайти у книжці Ю. Лід-ського «Творчество 3. Хемингузя» (К., 1978), малюнки учнів до повісті тощо.

Домінантні методи, що їх використано на уроці, — це мето­ди евристичної бесіди та дослідницький.

Орієнтовні запитання до бесіди:

Які проблеми порушує автор у повісті-притчі «Старий і море»?

□ Які з них головні, а які другорядні? Чому? Наскільки ак­туальні проблеми, які ви вважаєте головними?

□ Чи мають вони загальнолюдську вартість, чи окреслені межами історії одного народу або якоїсь соціальної доби?

□ Чи висвітлювалися головні проблеми твору сучасниками автора або його попередниками? Якщо так, то як?

□ Яку роль відіграють тема та ідея твору у визначенні й розумінні головної проблеми?

□ Які способи розв'язання проблем, порушених у творі, про­понує автор? Як він цього досягає?

□ Хто і що, головним чином, допомагає автору у розв'язанні проблеми повісті? Як змальовані образи старого Сантьяго

 

 

і хлопця Маноліне в повісті: такими, якими вони мають бути, чи такими, якими вони є?

□ Як сюжетні вузли повісті допомагають у розкритті голов­ної проблеми?

□ Що домінує в повісті: прекрасне, ліричне, трагічне чи комічне? Як ви це визначили? Доведіть свою думку. Як це позначається на розкритті проблем твору?

□ Які художні засоби використовує автор для висвітлення проблем повісті? Поясніть на прикладах їхні роль і значення.

□ Чи виникли у вас інші пропозиції щодо розв'язання про­блем, які ми розглянули?

Це лише головні запитання. Учитель може їх змінювати, доповнювати, варіювати, формулювати додаткові. Майже всі запитання потребують роботи з текстом, бо лише уважне став­лення до твору допоможе учням знайти відповіді, зрозуміти й усвідомити проблеми повісті. Останні запитання можуть стати підґрунтям дискусії на тему: «В чому ви бачите сенс життя людини?». У шкільній практиці аналогічно проблемно-тематичному шляху аналізу вчителі використовують ідейно-тематичний. За тією ж методикою визначаються тема та ідея твору і через їхню призму досліджуються всі визначені ком­поненти твору в єдності форми та змісту.

Усі розглянуті шляхи шкільного аналізу спрямовані на реалізацію трьох аспектів шкільної дисципліни «Зарубіжна література»: навчального, розвивального і виховного, але вони мають і відмінності, властиві лише кожному з них:

—аналіз «услід за автором» сприяє навчанню і в старших класах правильному, вдумливому виразному читанню та гли­бокому розумінню літературного твору;

—пообразний аналіз, як ніякий інший, вчить всебічно і гли­боко розуміти людину;

—проблемно-тематичний аналіз розкриває безліч способів розв'язання проблем (моральних, економічних



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 123; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.227.97.219 (0.026 с.)