Форми організації дискусії: «дерево рішень», «мозковий штурм», дискусія в стилі телевізійного ток-шоу.

Дискусія (від лат. півствіо - дослідження, розгляд) - діалогічний

метод творчої діяльності групи осіб, побудований на публічному,

відкритому, доброзичливому обговоренні актуального, але спірного

питання і спрямований на певний позитивний результат. Дискусія -

діалог не внутрішній, а зовнішній, відкритий.

Предметом дискусії не може бути другорядне, випадкове для конкретної аудиторії питання, воно має бути проблемним, важливим у цій

ситуації й водночас викликати неоднозначні думки та пропозиції.

Справжня дискусія - не суперечка, не з'ясовування стосунків,

вона передбачає об'єктивне й доброзичливе обговорення питання з

обов'язковою повагою як до своїх прихильників, так і до опонентів, з

опорою на особистісно-діалогічний стиль спілкування. Тому за результатами дискусії не може бути переможців і переможених.
С певні вимоги до поведінки учасників дискусії:
• вони мають підготуватися до обговорення обраної теми й ви-

явити готовність викласти свою позицію,

• кожен повинен уважно слухати інших і чути, про що саме вони

говорять,

• усім бажано поводитися відповідно до загальноприйнятих

етичних норм поведінки, не слід перетворювати дискусію

на суперечку, не можна перебивати того, хто виступає, робити

зауваження щодо особистісних якостей учасників.
Для того, щоб дискусія була корисною і сприяла ефективному розглядові порушеної проблеми, варто дотримуватися певних правил

• не викликати в опонента стану афекту, гніву, роздратування, щоб

послабити його позицію або спровокувати до логічних помилок,

• не принижувати гідності опонента, виявляти повагу до нього,

• не відволікати від предмета обговорення,

• не припускати звинувачень на адресу опонента,

• не використовувати психологічне тиснення на опонента,

• не використовувати ≪ні≫, особливо, коли опонент говорить

≪так≫,

• не радіти відкрито з приводу поразки опонента
Форми організації дискусії

≪Дерево рішень≫ Цей метод застосовується під час аналізу ситуації

й допомагає досягнути повного розуміння причин, які зумовили прийняття того чи іншого важливого рішення в минулому

Учасники дискусії розуміють механізм прийняття складних рішень,

а ведучий заносить у колонки переваги і недоліки кожного з них

Методика проведення

1 Ведучий визначає завдання для обговорення

2 Учасникам надається основна інформація з проблеми

3 Ведучий поділяє колектив на групи по 4-6 осіб Кожній груш

роздають таблиці та яскраві фломастери Визначається час на виконання завдання (10-15хв)

4 Учасники дискусії заповнюють таблицю й приймають рішення

з проблеми

5 Представники кожної групи розповідають про результати

Дискусія ≪Мозковий штурм≫. Ефективною формою організації дискусії, якою послуговуються досвідчені керівники для пошуку виходу з

проблемних ситуацій, є ≪мозковий штурм≫ - метод колективного продукування великої кількості нових ідей і варіантів рішення складних,

творчих завдань, які недоступні розуму та зусиллям однієї людини,

за короткий проміжок часу Метод було запропоновано ще у 40-х роках

минулого століття американським психологом А Осборном

Під час обговорення учасники повинні працювати ≪як один мозок≫,

цілеспрямований на генерування нових ідей Висловлені ідеї переглядаються і відбирається краща, найправильніша або найефективні-

ша Кожен учасник зосереджує свою увагу на пошуку нових підходів,

а не на критиці висловлених іншими думок, а відтак усі учасники можуть спокійно висловлювати свої думки

Процес ≪мозкового штурму≫ передбачає дві стадії на першій вноситься якомога більше ідей або рішень проблеми, на другій аналізуються ідеї і відбираються кращі і найбільш придатні для подальшого

опрацювання Участь у спілкуванні з використанням цього методу

згуртовує колектив, значно підвищує їх інтелектуальний потенціал,

прикладом ≪мозкового штурму≫ єгра ≪Що? Де? Коли?≫

Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу. Група з 3-5 осіб дискутує

на заздалегідь обрану тему в присутності аудиторії Глядачі вступають

в обговорення пізніше вони висловлюють свою думку або ставлять

запитання учасникам бесіди

Ток-шоу дає можливість чітко висловити різні точки зору за заданою

темою, але для цього учасники обговорення повинні бути добре під-

готовлені У всіх рівні умови - 3-5 хвилин Ведучий повинен стежити,

щоб учасники не відхилялись від заданої теми

Методика проведення дискусії

1 Ведучий визначає тему, запрошує основних учасників, виробляє

правила проведення дискусії, регламент виступів.
2 Учасників дискусії потрібно розсадити так, щоб глядачі були

навколо столу основних дійових осіб.

3 Ведучий починає дискусію представляє учасників і оголошує тему.

4 Першими виступають учасники (20 хв), після чого ведучий запрошує глядачів узяти участь в обговоренні.

5 Після дискусії ведучий підсумовує, стисло аналізує висловлювання учасників.

Логічність як комунікативна ознака мовлення.

Логічність, або послідовність, є важливим критерієм бездоганності мовлення. Щоб виклад думок був послідовним (логічним), насамперед треба скласти план тези висловлювання, в яких була би внутрішня закономірність, послідовність, вмотивованість, що відповідають законам логіки.

Причини логічних помилок:

Тавтологія: моя автобіографія, захисний імунітет, висловити свою думку;

Поєднання логічно несумісних слів: убивчо щедрий, страшно красивий;

Порушення порядку слів у реченні.

Неправильне вживання похідних сполучників: не стільки…, скільки (треба не так…, як); чим…, тим (що…, то); у той час як (тоді як)

Уживання помилкової дієслівної зв’язки становить собою замість є.

 

Родо-жанрова диференціація сучасної монологічної публічної мови.

Особливим жанровим різновидом мовленнєвої діяльності, своєрідним за своєю природою, місцем серед інших видів мовлення, а також якісними ознаками є публічний виступ. У ньому найповніше реалізується система мисленнєво-мовленнєвих дій - уміле використання форм людського мислення (логічно-образного) та мовних засобів вираження. Діяльність людини, професія якої пов'язана з виголошенням промов, доповідей, читанням лекцій, вимагає набуття певної вправності у виборі відповідного жанру, формулюванні теми, відбору фактичного матеріалу та послідовності його викладу, а також високої культури мовлення та спілкування в цілому.

Залежно від змісту, призначення, способу проголошення й обставин спілкування виділяють такі жанри публічного виступу доповідь, промова, виступ, повідомлення.

Доповідь - найпоширеніша форма публічного виступу, важливий елемент системи зв'язків із громадськістю, яка порушує проблеми, що потребують розв'язання Доповідь може бути політичною, діловою, звітною, науковою.

Політична доповідь - різновид доповіді з політичних питань, у ній з'ясовуються сутність, причини, наслідки певної політичної події, розкриваються шляхи розвитку суспільства

Ділова доповідь - це офіційне повідомлення про шляхи розв'язання окремих виробничих питань життя і діяльності певного колективу, організації.

Звітна доповідь - це доповідь, у якій повідомляється про роботу, виконану особою чи колективом за певний період

Наукова доповідь - це доповідь, яка узагальнює наукову інформацію. Досягнення, відкриття та результати наукових досліджень. Такі доповіді виголошують на різноманітних наукових зібраннях - конференціях, симпозіумах тощо.

Промова - заздалегідь підготовлений публічний виступ на певну актуальну тему, звернений до широкого загалу Розрізняють розважальні, формаційні, агітаційні, вітальні промови.

Виступ - публічне виголошення промови з одного чи декількох питань. Поширеним є виступ за доповіддю. У такому виступі орієнтовно має бути вступ (вказівка на предмет обговорення), основна частина (виклад власних поглядів на певне питання), висновки (пропозиція, оцінка).

Повідомлення - невеликий публічний виступ з певної теми.