Поняття та види податків. Податкова система України.

Податок – це обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового Кодексу.

Податкова система України це сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів.
До загальнодержавних належать такі податки та збори:

 

- податок на прибуток підприємств;

- податок на доходи фізичних осіб;

- податок на додану вартість;

- акцизний податок;

- екологічний податок;

- збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

- плата за землю;

- мито;

До місцевих податків, зборів належать:

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- єдиний податок.

- збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

- збір за місця для паркування транспортних засобів;

- туристичний збір.

 

Правовий статус Національного банку України.

Національний банк України (далі - Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичною особою, економічно самостійним, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України та ЗУ «Про НБУ». Розмір статутного капіталу становить 10 мільйонів гривень. Основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Інші функції НБУ: монопольно здійснює емісію національної валюти України, виступає кредитором останньої інстанції для банків, здійснює банківське регулювання та нагляд, видає ліцензії.

 

Правовий статус комерційних банків в Україні.

Згідно ЗУ «Про банки та банківську діяльність», банк - це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банківська система України складається з Національного банку України та інших комерційних банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України.

Банки здійснюють такі операції: кредити, депозити, розрахунково-касове обслуговування, валютні операції, операції з цінними паперами.

 

Правове регулювання грошового обігу.

Грошовий обіг складається з готівкового обігу (готівка:банкноти та монети) та безготівкового обігу (чек, платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, заяви на акредитив, векселя, платіжної вимоги, банківські платіжні картки, меморіального ордера).

 

Тема 5. Основи кримінального права України

Поняття, склад та види злочинів.

Відповідно до ч. 1., статті 11 КК України, злочин – це суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Склад злочину – це сукупність юридичних ознак, які у відповідності з кримінальним законодавством є підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Елементи складу злочину:

І. Суб’єкт (це фізична особа, яка досягла 16 річного віку, а в деяких випадках з 14 років, за вчинення наступних злочинів:

1. Умисне вбивство;

2. Умисне тяжке тілесне ушкодження;

3. Зґвалтування;

4. Бандитизм;

5. Незаконне заволодіння транспортним засобом.

Осудною вважається особа, що усвідомлювала характер своїх дій та могла керувати ними на момент вчинення злочину.

ІІ. Суб’єктивна сторона – це внутрішня психічна діяльність особи яка вчинила злочин.

Елементи:

- мотив;

- мета;

- вина (умисел, необережність).

ІІІ. Об’єкт суспільний лад України, його політична та економічна системи, власність, особа, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян.

ІV. Об'єктивна сторона - це зовнішній вираз злочину, що його складає діяння (дія чи бездіяність), спричинені ним суспільне небезпечні шкідливі наслідки і причинний зв'язок між діянням та його наслідками.

Дія - це активна, суспільне небезпечна, передбачена кримінальним законом поведінка суб'єкта (наприклад, у разі хуліганства);

Бездіяльність - це пасивна поведінка, яка проявилась у невиконанні особою тих дій, що їх вона повинна була і могла, в даній ситуації, здійснити (ненадання лікарем допомоги хворому і т. ін.).

Наслідком злочину називають збиток, шкоду, якої завдає діяння об'єктові злочину.

Причинний зв'язок між суспільне шкідливим діянням і його суспільно шкідливими наслідками є конкретним зв'язком між першим і другим у конкретному злочині.

Причинний зв'язок існує тоді, коли, по-перше, причина (діяння) в часі передує наслідкам, по-друге, викликає ці наслідки, по-третє, без даної причини (без даного діяння) конкретні наслідки не настали б.

Види злочинів:

За ступенем тяжкості:

а) злочини невеликої тяжкості (не більше 2 років);

б) злочини середньої тяжкості (не більше 5 років);

в) тяжкі злочини (до 10 років);

г) особливо тяжкі злочини (понад 10 років або довічне позбавлення волі).

За сферою діяльності:

а) злочини проти основ національної безпеки;

б) злочини проти волі честі та гідності особи;

в) злочини проти власності;

г) злочини у сфері господарської діяльності.

 

Обставини, що виключають злочинність діяння.

- Необхідна оборона

- Уявна оборона

- Затримання особи, що вчинила злочин

- Крайня необхідність

- Фізичний або психічний примус

- Виконання наказу або розпорядження

- Діяння, пов'язане з ризиком

- Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації

 

Стадії вчинення злочину.

Стадії вчинення злочину - певні етапи готування і здійснення навмисного злочину, що різняться характером дій на кожному етапі.

Три стадії вчинення злочину:

готування до злочину;

замах на злочин;

закінчений злочин.

Готування до злочину - це підшукання чи пристосування засобів чи знарядь, чи інше умисне створення умов для вчинення злочину. Підшукання - це придбання, відшукування, виявлення різних засобів чи знарядь вчинення злочину. Пристосування - це дії, що змінюють форму, якості засобів чи знарядь злочину, їх ремонт і т. д. Інше умисне створення умов - це пошук співучасників, розроблення плану, вивчення місця вчинення злочину та ін. Готування найчастіше відбувається у формі дії, але може виявитись і в бездіяльності. Скажімо, сторож крамниці не виходить на чергування, створюючи цим сприятливі умови своїм спільникам. Готування до злочину за загальним правилом підлягає кримінальній відповідальності.

Замах на злочин - це навмисна дія, безпосередньо спрямована на вчинення злочину, але не доведена до кінця через обставини, що не залежали від волі винного. Наприклад, винний стріляє в потерпілого з метою вбивства, але не влучає. Замах на злочин майже завжди підлягає кримінальній відповідальності.

Закінчений злочин має місце тоді, коли наявні всі ознаки складу злочину, вказані в законі, і настав шкідливий результат.

 

Співучасть у злочині.

Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Співучасники вчинення злочину:

ü виконавець;

ü організатор;

ü підбурювач;

ü пособник.

Виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин.

Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням.

Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.

Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

 

Поняття і види покарань.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Види покарань:

1) штраф;

2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;

3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

4) громадські роботи;

5) виправні роботи;

6) службові обмеження для військовослужбовців;

7) конфіскація майна;

8) арешт;

9) обмеження волі;

10) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;

11) позбавлення волі на певний строк;

12) довічне позбавлення волі.