Підсудність та підвідомчість адміністративних справ. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Підсудність та підвідомчість адміністративних справ.



Види адміністративної підсудності:

- предметна (ті, питання, які підлягають розгляду);

- територіальна (залежно від виду адміністративної справи, спір буде вирішуватись у судах за місцем проживання/знаходження відповідача чи позивача);

- інстанційна (всі рівні адміністративних судів мають право вирішувати спори як суди першої інстанції; апеляційні суди переглядають судові рішення місцевих загальних судів та окружних адміністративних судів, які знаходяться в межах їх територіальної юрисдикції [наприклад: перегляд рішення Чернівецького окружного адміністративного суду буде здійснювати Вінницький апеляційний адміністративний суд]; Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення апеляційних судів як суд касаційної інстанції );

Адміністративна підвідомчість (юрисдикція)

Підвідомчість – це сукупність повноважень судів, щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

Згідно статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

ü спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

ü спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

ü спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

ü спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

ü спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

ü спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів НЕ поширюється:

що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;

про накладення адміністративних стягнень;

щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Стадії адміністративного процесу.

Провадження у суді І інстанції

Етапи:

Пред’явлення позову

Провадження у суді першої інстанції розпочинається з пред’явлення адміністративного позову (позовної заяви).

Позовна заява в адміністративному процесі – це письмовий документ, який поданий позивачем проти відповідача і який містить одну чи декілька позовних вимог у сфері публічно-правових відносин.

Основні реквізити позовної заяви (ст. 106 КАС України):

- найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

- ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

- ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

- зміст позовних вимог (1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.) і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (підтверджують обставини шляхом пред’явлення доказів);

- у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків; заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду тощо;

- перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Відкриття провадження в адміністративній справі здійснюється на підставі позовної заяви, але за умови, якщо:

- чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

- чи має представник належні повноваження;

- чи відповідає позовна встановленим вимогам;

- чи належить розглядати справу в порядку адміністративного судочинства;

- чи немає інших підстав для повернення позовної заяви.

Питання про відкриття провадження у справі суд вирішує протягом 3-х днів з дня надходження позовної заяви. Основним процесуальним документом є прийнята судом «ухвала про відкриття провадження у справі». Копія ухвали надсилається особам, які беруть участь у справі невідкладно після її постановлення.

Підготовче провадження

Підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження у справі.

Попереднє судове засідання проводиться з метою з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи або забезпечення всебічного та об’єктивного вирішення справи протягом розумного строку.

Суд з’ясовує:

1. Чи не відмовився позивач від адміністративного позову?

2. Чи не визнає відповідач позову?

3. Чи бажають сторони примиритися?

За наслідками підготовчого провадження суд постановляє ухвалу про:

- залишення позовної заяви без розгляду;

- зупинення провадження у справі;

- закриття провадження у справі;

- закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду.

Судовий розгляд справи

Адміністративна справа повинна бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не пізніше місяця з дня відкриття провадження у справі.

Вийняток!!! Справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби – розглядаються протягом розумного строку, але не пізніше 20-ти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судовий розгляд справи проводиться у судовому засіданні за участю осіб, які беруть участь у справі.

Судовий розгляд справи розпочинається із відкриття судового засідання, на якому головуючий у справі оголошує справу яка розглядається. Секретар судового засідання доповідає хто з викликаних осіб прибув у судове засідання і хто відсутній/причини неприбуття.

Головуючий встановлює особу перекладача та роз’яснює права та обов’язки (повідомляє про кримінальну відповідальність).

Секретар повідомляє про повне фіксування судового процесу технічними засобами.

Головуючий по справі роз’яснює права та обов’язки сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі; експертові; спеціалістові.

Розгляд справи по суті.

- доповідь головуючого про зміст позовних вимог;

- з’ясування про підтримання чи визнання позову сторонами;

- дослідження доказів;

- судові дебати – це промови осіб, які беруть участь у справі;

- вихід суду для ухвалення рішення.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 243; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.159.186.146 (0.031 с.)