Особливості харчування людей різного віку

Харчування осіб різного віку та характеру праці має свої особливості.

Дітям грудного віку потрібне особливе харчування. Для дітей у віці від 2 до 7 років має бути організоване 4–5-разове харчування: сніданок, другий сніданок, обід, полуденок і вечеря. Тривалість проміжків між прийомами їжі – 3,5–4 год. Не слід включати в меню гострі і смажені страви. Співвідношення білків, жирів і вуглеводів має бути таким:1:1:3.

Учні 1–7 класів харчуються відповідно до часу занять у школі за таким орієнтовним режимом: перший прийом їжі о 7.30–8.00, становить 20% добової енергетичної цінності, другий прийом – об 11.30–12.00, 20% енергетичної цінності, третій, домашній обід, – о 15.00–16.00, 35–40%, четвертий, вечеря, – о 19.30–20.00, 20%енергетичної цінності. У нормах дитячого харчування велика питома вага відводиться продуктам тваринного походження. На першу половину дня в меню включають білкові продукти, м'ясо, на вечерю – страви з картоплі, овочів, круп, сиру, яєць, їжа має бути вітамінізованою, особливе значення в харчуванні дітей мають вітаміни А і D, які впливають на процеси росту.

Першою вимогою до харчування людей у похилому і старечому віці є помірність, тобто деяке обмеження харчування щодо кількості їжі. Оскільки при старінні знижується інтенсивність обмінних процесів, другою вимогою є забезпечення біологічної повноцінності харчування за рахунок включення достатньої кількості вітамінів, мікроелементів, незамінних амінокислот, поліненасичених жирних кислот тощо. Третьою вимогою до харчування людей похилого віку є збагачення його природними антисклеротичними речовинами. Доцільно 1 раз на тиждень планувати розвантажувальний день.

Люди похилого віку повинні обмежити в раціоні жири тваринного походження (свинячий, яловичий, баранячий, вершкове масло, вершки, сметану), які багаті на насичені жирні кислоти і сприяють поглибленню склерозу. Бажано обмежити себе також у вживанні продуктів, багатих на холестерин (печінка, мозок, ікра, яйця). Норма рослинного жиру – 20–25 г – повністю задовольняє добову потребу людини похилого віку.

Вживання вуглеводів, особливо цукру, солодощів також слід обмежити. Основним джерелом вуглеводів мають стати картопля, варені овочі (буряк, морква), печені яблука, які містять багато пектинових речовин. Не слід вживати багато солінь, гострих страв, приправ. Рідини вживають не більше 1 л на день (див. таблицю нижче).

Рекомендоване споживання енергії, білків, жирів і вуглеводів для людей похилого та старечого віку на день

Стать	Вік, роки	Енергія, ккал	Білки, г	Жири, г	Вуглеводи, г
Чоловіки	60–74		69/38*
75 і більше		60/33
Жінки	60-74		63/35
75 і більше		57/31

* У чисельнику - білки рослинного походження, у знаменнику – білки тваринного походження

ВИЗНАЧЕННЯ ХАРЧОВОГО СТАТУСУ

Стан харчування людини оцінюють за харчовим статусом. Під цим розуміють відповідність фактичної маси тіла віку і статі, ступеню розвитку підшкірної жирової основи, а також відсутність ознак аліментарних захворювань. Таким чином, оцінити харчовий статус можна за трьома основними ознаками: маса тіла, товщина шкірно-жирової складки, ознаки аліментарних захворювань (див. табл. нижче).

Таблиця 21. Нормальна маса тіла (кг) у віці 25–30 років з урахуванням типів будови тіла

Зріст, см	Чоловіки	Зріст, см	Жінки
Тип будови	Тип будови
І	ІІ	ІІІ	І	II	ІІІ
	49,0	56,0	62,0		47,0	52,0	56,5
	53,5	60,0	66,0		49,0	55,0	62,0
	57,0	63,5	69,5		52,0	58,5	65,0
	60,5	68,0	74,0		55,0	62,0	68,0
	69,0	75,0	81,0		60,0	66,5	72,5

 

На кожне наступне вікове десятиліття додають 1 кг маси тіла.

Для визначення ідеальної маси тіла осіб віком 25– 30 років можна користуватись спрощеною формулою: зріст у сантиметрах (Р) мінус індекс Брока. Для осіб зростом 155–165 см цей індекс дорівнює 100 і формула така: Р–100; при зрості 165–175 см індекс дорівнює. 105, формула – Р–105, при зрості 175–185 см індекс дорівнює 110, формула – Р–110.

Визначити ідеальну масу можна і за формулою Купера, яка враховує різницю статі. Для чоловіків ця формула така:

Для жінок формула має такий вигляд:

При оцінці харчового статусу виділяють кілька його різновидностей: звичайний, оптимальний, надлишковий, недостатній. Під звичайним розуміють статус, при якому є відповідність наведеним вище критеріям, маси тіла при відсутності ознак аліментарних захворювань. Під оптимальним слід розуміти такий статус, коли перевищення оптимальної маси тіла наступає за рахунок добре розвинутих м'язів. Під надлишковим статусом розуміють такий стан організму, коли збільшення маси тіла настає за рахунок інтенсивного накопичення жиру. Недостатній статус зумовлений відставанням маси тіла від оптимальної величини для свого віку і статі та наявністю ознак аліментарних захворювань.

ЛІКУВАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ

Лікувальне харчування (дієтотерапія) – це застосування з лікувальною чи профілактичною метою спеціально складених раціонів харчування і режиму прийому їжі. Як правило, лікувальне харчування не є самостійним методом лікування, а призначається в комплексі з лікарськими препаратами та іншими лікувальними заходами.

Основними принципами лікувального харчування є: індивідуальний підхід до визначення раціону харчування, режиму прийому їжі і способу її кулінарної обробки, кількісна і якісна відповідність раціону характеру патологічного процесу, стану хворого та індивідуальним особливостям його організму, складання збалансованих і фізіологічно повноцінних раціонів лікувального харчування у випадках, коли стан хворого вимагає виключення або обмеження якихось поживних речовин чи харчових продуктів.

Повним людям дуже корисні овочі й фрукти, які сприяють поліпшенню перистальтики і випорожнення кишок, забезпечують організм вітамінами і мінеральними солями. Не можна повністю виключати з раціону жири, оскільки вони довше, ніж інші поживні речовини, затримуються в шлунку і знижують збудливість травного центру. Однак більшу частину добової потреби в жирах повинні складати рослинні жири, які мають антисклеротичну здатність. Ні в якому разі не варто зменшувати надходження в організм білків, які посилюють обмін речовин і викликають відчуття ситості. Особливо важливо вводити в раціон сири, які зменшують жирову інфільтрацію тканин внутрішніх органів. Рекомендуються м'ясо і риба нежирних сортів. Слід, однак, пам'ятати, що споживання надмірної кількості продуктів, багатих на білки, скорочує тривалість життя і збільшує токсичність деяких хімічних речовин в організмі. Обмеження в раціоні солі до 5–7 г на добу сприяє зменшенню спраги і виведенню з організму надмірної кількості рідини. Запобігти ожирінню можна завдяки раціональному харчуванню в поєднанні з фізичними вправами.

Для зменшення надлишкової маси тіла рекомендується: 1) забезпечити калорійність денного раціону не менше ніж 1200 ккал для дорослої людини середньої маси тіла; 2) забезпечити від'ємний калорійний баланс на 500–1000 ккал в день від збалансованого, що приведе до поступового зменшення маси тіла без порушення обміну речовин; зниження маси тіла протягом тижня не повинно перевищувати 1 кг; 3) включати фізичні вправи, які підвищують витривалість організму, 2–3 рази на тиждень тривалістю 20–30 хв з мінімальною інтенсивністю не нижчою, ніж 60% від максимальної ЧСС.

У лікувальному харчуванні широко використовуються кількісні зміни харчового раціону – збільшення чи обмеження, так звані розвантажувальні дні, якісні обмеження шляхом призначення легкозасвоюваних харчових продуктів, зміни режиму прийому їжі, застосування спеціальних методів кулінарної обробки.

Контрастні (розвантажувальні) дні призначають з лікувальною метою для часткового голодування, поліпшення обміну речовин і виведення шлаків із організму. Вони є необхідними при ожирінні і подагрі. Їх призначають на 1–2 дні періодично, 2–5 разів на місяць залежно від захворювання. Такі дні значно підвищують ефективність лікування і поліпшують загальний стан хворих (Див. таблицю ниже).

Таблиця. Розвантажувальні дієти