Програмний інтерфейс доступу до реєстру

Win32 API надає функції, що дозволяють виконувати різні дії з реєстром. Подивимося, як за їхньою допомогою можна зчитувати інформацію з реєстру, створювати нові ключі та значення.

Для читання інформації з реєстру необхідно насамперед відкрити ключ, у якому перебуває потрібне значення. Для цього використовують функцію Reg-ОрепКеуЕх():

Останнім параметром ця функція приймає покажчик на змінну, в яку буде записано дескриптор ключа реєстру. Після цього необхідно отримати дані потрібного значення за допомогою функції RegQueryValueEx(), куди передають такий відкритий дескриптор:

Після роботи із ключем потрібно його закрити за допомогою функції RegCloseKey(hk);

Для створення нового ключа використовують функцію RegCreateKeyEx(), а для створення нового значення всередині ключа — RegSetVal ueEx(). Наведемо приклад їхнього використання:

 

Висновки

Операційна система - це рівень програмного забезпечення, що перебуває між рівнями прикладних програм й апаратного забезпечення комп'ютера. Головне її призначення — зробити використання комп'ютерної системи простішим і підвищити ефективність її роботи.

До основних функціональних компонентів ОС належать: керування процесами, керування пам'яттю, керування введенням-виведенням, керування файлами і підтримка файлових систем, мережна підтримка, забезпечення захисту даних, реалізація інтерфейсу користувача.

Архітектура ОС визначає набір її компонентів, а також порядок їхньої взаємодії один з одним та із зовнішнім середовищем.

Найважливішим для вивчення архітектури ОС є поняття ядра системи. Основною характеристикою ядра є те, що воно виконується у привілейованому режимі.

Основними типами архітектури ОС є монолітна архітектура й архітектура на базі мікроядра. Монолітна архітектура вимагає, щоб головні функції системи були сконцентровані в ядрі, найважливішою її перевагою є продуктивність. У системах на базі мікроядра в привілейованому режимі виконуються тільки базові функції, основними перевагами таких систем є надійність і гнучкість.

Операційна система безпосередньо взаємодіє з апаратним забезпеченням комп'ютера. Сучасні комп'ютерні архітектури пропонують багато засобів підтримки роботи операційних систем. Для зв'язку з апаратним забезпеченням в ОС виділяється рівень абстрагування від устаткування.

Операційна система взаємодіє із прикладними програмами. Вона надає набір системних викликів для доступу до функцій, реалізованих у ядрі. Для прикладних програм системні виклики разом із засобами системних бібліотек доступні через інтерфейс програмування застосувань (API).

Фізичне розміщення даних у файловій системі має забезпечувати ефективність доступу. Для цього необхідно враховувати механіку сучасних дискових пристроїв, приділяючи основну увагу мінімізації часу пошуку і ротаційної затримки.

Основними підходами до фізичного розміщення даних є неперервне розміщення, розміщення зв'язними списками (важливою модифікацією якого є використання FAT) та індексоване розміщення. Каталоги звичайно реалізовані як спеціальні файли.

Для підвищення продуктивності файлової системи в деяких випадках необхідно змінити її структуру (застосувати ефективні алгоритми розміщення, структури даних тощо). Такі зміни вимагають доступу до вихідного коду цієї системи і можуть бути вироблені тільки її розробниками.

До підвищення продуктивності може також привести реалізація таких вирішень, як дисковий кеш або дискове планування. Ці вирішення є прозорими для файлової системи. Вони звичайно реалізовуються на нижчому рівні, наприклад, на рівні дискових драйверів.

Для підвищення надійності файлових систем можна використати високорівневі підходи, такі як організація резервного копіювання, і підходи низького рівня (запобігання суперечностям внаслідок додаткових дій під час кожної файлової операції, відновлення системи після збоїв).

Журнальні файлові системи дають змогу відновлювати дані на підставі інформації журналу, в якому зберігають відомості про операції, виконані з файловою системою. Цю інформацію зберігають перед остаточним записом даних на диск.

Важливою концепцією доступу до файлової системи, реалізованою в UNIX-системах, зокрема в Linux, є абстрагування інтерфейсу різних файлових систем від прикладних програм за допомогою програмного забезпечення віртуальної файлової системи (VFS). VFS дає змогу в разі використання різних файлових систем обмежитися базовим набором операцій доступу. На основі VFS можна реалізовувати доступ через інтерфейс файлової системи до даних, які за своєю природою з дисковими файлами не пов'язані.

Основною файловою системою, яку використовують у Linux, є ext2fs. За структурою вона подібна до системи FFS.

В ОС лінії Windows XP здебільшого використовують NTFS. Ця система підтримує журнал, а також шифрування і стискання даних.