Загальноросійські суспільно-політичні рухи на українських землях у другій половині хіх ст.

Назва ідеології	Зміст	Представники	Діяльність
Утопічний соціалізм	- держава – орган управління виробництвом; - планування виробництва; - торгівля Þ - розподіл «по способностям»; - справедливе суспільство (розумова праця = фізична праця, місто = село); - приватна власність	Олександр Герцен (1812 – 1870 рр.) – російський філософ, письменник, публіцист	- «Кто виноват?» (1841 – 1846 рр.); - висунув теорію «російського соціалізму»
Микола Огарьов (1813 – 1877 рр.) – російський філософ, поет, публіцист	розвинув теорію «російського соціалізму»
Віссаріон Бєлінський (1811 – 1848 рр.) – російський філософ-західник, публіцист	літературна критика в журналах «Телескоп», «Отечественные записки», «Современник»
Микола Чернишевський (1828 – 1889 рр.) – російський філософ, публіцист	- «Что делать?» (1863 р.); - літературна критика
Народництво	- зближення інтелігенції з селянством; - селянська соціалістична революція; ß - «селянський соціалізм» в Росії (1860 – 1910 рр.) Þ - «ходіння в народ» (70-і роки ХІХ ст.)	Яків Стефанович (1853 – 1915 рр.)	Чигиринська змова (1877 р.)
- Дмитро Лизогуб (1849 – 1879 рр.); - Софія Перовська (1853 – 1881 рр.) - Яків Стефанович	«Земля і Воля» (1876 – 1879 рр.) ß
- Андрій Желябов (1851 – 1881 рр.); - Микола Кібальчич (1853 – 1881 рр.); - Софія Перовська (1853 – 1881 рр.)	«Народна воля» (1879 – 1887 рр.)
- Георгій Плеханов (1856 – 1918 рр.); - Павло Асельрод (1850 – 1928 рр.); - Віра Засулич (1849 – 1919 рр.)	«Чорний переділ» (1879 – 1881 рр.)
- Олександр Ульянов (1866 – 1887 рр.) - Броніслав Пілсудський (1866 – 1918 рр.)	«Терористична фракція» (1886 – 1887 рр.)
Марксизм	- суспільні стани; - суспільна власність; - планова економіка; - диктатура пролетаріату	- Георгій Плеханов; - Павло Асельрод	«Визволення праці» (1883 – 1903 рр.) РСДРП меншовиків (1903 – 1917 рр.)
Володимир Ульянов (1870 – 1924 рр.) – російський філософ, політик	- засновник марксизму-ленінізму; - вождь Жовтневої революції 1917 р.; - засновник СРСР (1922 – 1991 рр.)
Лібералізм	- верховенство закону; - особисті права та свободи людини; - свобода підприємництва; - недоторканість приватної власності	Петро Чаадаєв (1794 – 1856 рр.) – російський філософ, публіцист	«Філософські листи» (1829 – 1831 рр.) ß - західництво (О. Герцен, В. Бєлінський); - слов’янофільство (О. Хом’яков, К. Аксаков)

УКРАЇНСЬКІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

 

Назва руху	Ідеї	Представники	Діяльність
Український соціалізм – громадівський соціалізм	- колективна власність виробничих об’єднань (громад); - федерація громад у межах України; - федерація спілки народів Росії; - федерація всіх слов’янських народів; - федерація всіх народів світу	Михайло Драгоманов (1841 – 1895 рр.) – український історик, публіцист, суспільний діяч	- досліджував український фольклор; - брав участь у Київській громаді; - видавав журнал «Громада» у Женеві (1878 – 1879 рр., 1882 р.); - вплинув на погляди Михайла Павлика, Івана Франка, Лесі Українки
Хлопоманство	- добровільне служіння народу; - «виходження в народ»; - підняття культурно-освітнього рівня та громадської свідомості селян	Володимир Антонович (1834 – 1908 рр.)	«Моя исповедь» (1862 р.)
Тадей Рильський (1841 – 1902 рр.)	більшість життя провів у родовому маєтку у селі Романівка
Павло Чубинський (1839 – 1884 рр.)	«Ще не вмерла Україна» (1862 р.)
Громадівський рух – українофільство	- поширення української мови, літератури та культури; - розвиток народної освіти; - дослідження української історії, етнографії, археології, географії; - формування національної свідомості	Петербурзька громада (1859 – 1861 рр.): Микола Костомаров, Василь Білозерський, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко	«Основа» (1861 – 1862 рр.)
Київська громада – «Стара громада» (1859 – 1876 рр.): Володимир Антонович, Тадей Рильський, Павло Чубинський, Михайло Старицький, Микола Лисенко	- «Киевский телеграф» (1859 – 1876 рр.); - Південно-Західний відділ Імператорського Російського географічного товариства (1873 – 1876 рр.); - «Киевская старина» (1882 – 1907 рр.)
Молоді громади (70-ті роки ХІХ ст.) - Харків, Полтава, Чернігів, Київ, Одеса, Єлисаветград; - студенти, вчителі гімназій, гімназисти, семінаристи	- ЗУО – Загальна українська безпартійна організація (1897 р.) ÞУДП (1904 р.); - таємний Всеукраїнський з’їзд студентських громад (1898 р.); - Другий всеукраїнський студентський з’їзд (1899 р.)
«Братство тарасівців»	«Кредо молодих українців»: - соборність всіх українських земель; - незалежність України; - федеративний устрій України	«свідомі українці» Іван Липа, Віталій Боровик, Михайло Базькевич, Борис Грінченко, Михайло Коцюбинський, Микола Міхновський	- осередки в Харкові, Києві, Чернігові, Катеринославі, Одесі, Полтаві, Лубнах; - «Кредо молодих українців» у львівській газеті «Правда» (1893 р.)

УКРАЇНСЬКІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Назва руху	Ідеї	Представники	Діяльність
Москвофіли	- національно-культурна єдність з Росією; - державно-політична єдність з Росією; - панславізм; - православ’я	- Денис Зубрицький (1777 – 1862 рр.); - Антоній Петрушевич (1821 – 1913 рр.); - Олександр Духнович (1803 – 1865 рр.); - Яків Головацький (1814 – 1888 рр.); - Григорій Купчанко (1849 – 1902 рр.)	- язичіє; - газети «Слово», «Русский Голос», «Русская Рада», «Русская земля», «Страхопуд»; - Руська Рада (1870 – 1914 рр.); - «Общество ім. Михайла Качковського» (1874 – 1939 рр.); - РНП (1900 – 1909 рр.)
Народовці	- українці – це окрема нація від Кавказу до Карпат; - розвиток єдиної української мови на народній основі; - соборність всіх українських земель	- Володимир Шашкевич (1839 – 1885 рр.); - Федір Заревич (1835 – 1879 рр.); - Ксенофонт Климкович (1831 – 1881 рр.); - Юліан Лаврівський (1819 – 1873 рр.); - Данило Танячкевич (1842 – 1906 рр.); - Анатоль Вахнянин (1841 – 1908 рр.)	60-ті роки ХІХ ст.: - журнали «Вечерниці», «Мета», «Нива», «Русалка»; - товариство «Руська бесіда» (1861 – 1939 рр.); - перший український професійний театр у Львові (1864 р.); - «Просвіта» (1868 – 1939 рр.)
- Корнило Сушкевич (1840 – 1885 рр.); - Олександр Кониський (1836 – 1900 рр.); - Володимир Барвінський (1850 – 1883 рр.); - Юліан Романчук (1842 – 1832 рр.)	70-80-ті роки ХІХ ст.: - Літературне товариство імені Тараса Шевченка (1873 – 1892 рр.); - газети «Діло», «Правда», «Зоря», «Батьківщина»; - «Народна Рада» (1885 – 1899 рр.)
- Олександр Кониський (1836 – 1900 рр.); - Олександр Барвінський (1847 – 1926 рр.); - Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.) - Юліан Романчук (1842 – 1832 рр.); - Анатоль Вахнянин (1841 – 1908 рр.)	90-ті роки ХІХ ст.: - Наукове товариство імені Т. Шевченка (1892 – 1939 рр.); - співзасновники УНДП (1899 – 1919 рр.); - «нова ера» Þ РУРП (1890 – 1926 рр.)
Радикали	- соціалізм; - соборність всіх українських земель; - незалежність України	- Іван Франко (1856 – 1916 рр.); - Михайло Павлик (1853 – 1915 рр.); - Юліан Бачинський (1870 – 1940 рр.); - Микола Ганкевич (1869 – 1931 рр.);	- критика народовців, новоерівців, москвофілів; - РУРП (1890 – 1926 рр.); - УНДП(1899 – 1919 рр.); - УСДП (1899 – 1939 рр.)

 

ПЕРШІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

 

Назва	Роки	Програма	Організатори	Діяльність
РУРП або УРП	1890 – 1926 рр.	- науковий соціалізм (марксизм); - соборність всіх українських земель; - незалежність України	- Іван Франко (1856 – 1916 рр.); - Михайло Павлик (1853 – 1915 рр.); - Микола Ганкевич (1869 – 1931 рр.); - Кирило Трильовський (1864 – 1941 рр.); - Юліан Бачинський (1870 – 1940 рр.); - Володимир Охрімович (1870 – 1931 рр.); - Євген Левицький (1870 – 1925 рр.); - В’ячеслав Будзиновський (1868 – 1935 рр.)	- газети «Народ», «Хлібороб», «Громадський голос»; - участь в австрійському парламенті; - критика народовців та новоерівців; - «Україна поневолена» (1895 р.); - кооперативний рух на селі; - товариство «Січ» (1900 – 1903 рр.); - участь у ГУР, ЗУР (1914 – 1916 рр.); - участь в Українській Національній Раді ЗУНР-ЗОУНР (1918 – 1919 рр.); - УНДП (1899 – 1919 рр.); - УСДП (1899 – 1939 рр.); - УСРП (1926 – 1950 рр.)
УНДП	1899 – 1919 рр.	- автономія українського Коронного краю в складі Австро-Угорщини; - соборність всіх українських земель; - незалежність України	- Іван Франко (1856 – 1916 рр.); - Володимир Охрімович (1870 – 1931 рр.); - Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.)	- газети «Свобода», «Діло»; - критика москвофілів; - участь у ГУР, ЗУР (1914 – 1916 рр.); - організація ЗУНР (1918 – 1919 рр.); - УТП (1919 – 1925 рр.)
УСДП	1899 – 1939 рр.	- австромарксизм; - соборність всіх українських земель; - незалежність України	- Микола Ганкевич (1869 – 1931 рр.); - Юліан Бачинський (1870 – 1940 рр.); - Семен Вітик (1876 – 1937 рр.)	- складова частина СДРП Австрії (1899 – 1918 рр.); - газети «Воля», «Земля і воля», «Робітничий голос», «Вперед», «Праця»; - співпраця з СВУ (1914 – 1918 рр.); - участь у ГУР, ЗУР (1914 – 1916 рр.); - участь в Українській Національній Раді ЗУНР-ЗОУНР (1918 – 1919 рр.); - участь у Соціалістичному Інтернаціоналі (1931 – 1939 рр.); - участь у комуністичних партіях Західної України (30-ті роки ХХ ст.)

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

 

Умови розвитку культури

Позитивні Негативні

- сформувалася українська нація, українська мова; АЛЕ - немає власної держави;

- діяльність громадських та політичних організацій; АЛЕ - політичний гніт Російської та Австрійської імперії;

- реформи 60-70-х років ХІХ ст.; АЛЕ - феодальні пережитки;

- українські та російські поміщики займалися меценатством; АЛЕ - соціальний гніт (експлуатація, бідність);

- розвиток фабрично-заводського виробництва АЛЕ - низький рівень освіти народу

 

	Освіта	Наука
	В складі Росії	В складі Австрії	Історія - Володимир Антонович (1834 – 1908 рр.) – «Про походження козацтва», 9 томів «Архіву Південно-Західної Росії»; - Дмитро Яворницький (1855 – 1940 рр.) – «Історія запорозьких козаків»; - Михайло Грушевський (1866 – 1834 рр.) – «Історія України-Русі»   Мовознавство - Олександр Потебня (1835 – 1891 рр.) – «Теория словесности»; - Павло Житецький (1835 – 1911 рр.) – «Нарис звукової історії малоруського наріччя», «Нарис літературної історії малоруського наріччя в XVII ст.»   Математика Михайло Ващенко-Захарченко (1825 – 1912 рр.) – операційне числення   Біологія - Ілля Мечников (1845 – 1916 рр.) – еволюційна ембріологія, імунологія; - Микола Гамалія (1859 – 1949 рр.) – інтенсивний метод щеплення; - Бактеріологічна станція в Одесі (1886 р.)   Фізика - Іван Пулюй (1845 – 1918 рр.) – електротехніка, флоуресцентна лампа; - Микола Бенардос (1842 – 1905 рр.) – дугове електрозварювання   Філософія Памфіл Юркевич (1826 – 1874 рр.) – «філософія серця»
Початкова	- повітові початкові народні училища (однокласні, двокласні); - міські училища; - недільні школи для дорослих	загальне обов’язкове початкове навчання для дітей віком від 6 до 14 років
Середня	- класичні гімназії, прогімназії; - реальні училища, професійні училища; - інститути шляхетних дівчат; - ліцеї; - циркуляр «про кухарчиних дітей» (1887 р.)	- гімназії (6 українських); - ліцеї
Вища	- університети у Харкові, Києві; - Новоросійський університет (1865 р.); - Харківський ветеринарний інститут (1851 р.); - Ніжинський історико-філологічний інститут (1875 р.); - Харківський технологічний інститут (1885 р.); - Київський політехнічний інститут (1896 р.); - Катеринославське вище гірниче училище (1899 р.)	- університет у Львові; - ветеринарна школа у Львові (1881 р.)
Наукові товариства: Київ (історичне, фізико-математичне), Харків (математичне, історико-філологічне), Одеса (дослідників природи)	Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові